Ухвала

від 21.02.2023 по справі 910/12437/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.02.2023Справа № 910/12437/22

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест-Хоум»

про розстрочення виконання рішення суду

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця Бетон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест-Хоум»

про стягнення 46.498,37 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Мелконян Н.Г.

Представники сторін:

від позивача Кричковська А.І., довіреність № б/н від 04.08.2022

від відповідача Музиченко А.Ю., довіреність № 17/02-2023 від 17.02.2023

СУТЬ СПОРУ:

16.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця Бетон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Хоум» про стягнення 32.000,00 грн основного боргу, 12.489,06 грн інфляційних втрат, 2.009,31 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/12437/22; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/12437/22 від 23.01.2023 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Хоум» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця Бетон» 32.000,00 грн основного боргу, 12.489,06 грн інфляційних втрат, 2.009,31 грн 3% річних, 2.481,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва № 910/12437/22 від 24.01.2023 ухвалено Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): на суму боргу 32.000,00 грн за період з 11.11.2022 до моменту виконання рішення суду відповідачем. Роз`яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест-Хоум» суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

06.02.2023 відповідачем до суду подано заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12437/22 від 23.01.2023 рівними частинами до 30.01.2024. В обґрунтування заяви відповідача зазначає про неможливість виконання рішення у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації та введенням воєнного стану в Україні, внаслідок чого відповідач зазнав великих матеріальних втрат і виконання рішення одразу і в повному обсязі поставить відповідача у дуже скрутне матеріальне становище.

08.02.2023 відповідачем до суду подано клопотання про долучення доказів.

09.02.2023 позивачем до суду подано заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, оскільки вважає, що наведені відповідачем підстави не є виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення; відповідач не виконує свої зобов`язання по сплаті наданих послуг з 2020 року; неповернення коштів відповідачем може ускладнити фінансову-матеріальну ситуацію позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12437/22 від 09.02.2023 розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду призначено на 21.02.2023.

Розглянувши подану заяву, суд відзначає наступне

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73-77 Господарського процесуального кодексу України.

Так за змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази, у відповідності зі ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Між тим, всупереч положенням згаданих статей заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав доказів, які підтверджують відсутність коштів.

Доказів наявності відкритих рахунків з наданням доказів відсутності на них грошових коштів не подано.

Подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства не підтверджує відсутність грошових коштів на наявних у відповідача рахунках.

Більше того відповідач не зазначає, що вже існує обставина неможливості виконання рішення, а лише говорить про те, що виконання рішення може призвести до скрутного становища.

Суд відзначає, що обов`язок по сплаті наданих послуг у відповідача виник ще в 2020 році, проте протягом двох років відповідачем не проведено жодних часткових оплат цих послуг.

Згідно приписів статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У відповідності до п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються обставинами, які звільняють боржника від відповідальності, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тоді як, згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що причини з яких відповідач не має можливості виконати рішення, не є поважними, а також враховуючи ступінь вини боржника у виникненні спору та наявність заперечень позивача, тому заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/12437/22 від 23.01.2023 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 331 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест-Хоум» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/12437/22 відмовити повністю.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 27.02.2023.

Суддя В.В.Сівакова