Ухвала

від 31.01.2023 по справі 911/2804/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2804/21 (911/2618/22)

за заявою ліквідатора ПрАТ «Мукачівприлад» арбітражного керуючого Янчука Олександра Миколайовича (03061, м. Київ, вул. Кар`єрна, 80)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ «Мукачівприлад» у зв`язку з доведенням до банкрутства

у справі № 911/2804/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тасаір» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; код ЄДРПОУ 23712625)

до боржника Приватного акціонерного товариства «Мукачівприлад» (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 13, кв. 47; код ЄДРПОУ 00226282)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ворка Л.О.

Представники учасників у справі не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2804/21 за заявою ТОВ «Тасаір» про банкрутство ПрАТ «Мукачівприлад», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 02.11.2021.

Постановою Господарського суду Київської області від 21.06.2022 визнано банкрутом ПрАТ «Мукачівприлад» та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Янчука О.М.

На даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

13.12.2022 до суду надійшла заява ліквідатора Банкрута від 12.12.2022 б/№ (вх. № 19331/22) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ «Мукачівприлад» у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2022 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2023; встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду відзиву на заяву, відповіді на відзив та заперечень; зобов`язано ліквідатора Банкрута надати суду висновок за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника щодо наявності ознак доведення Боржника до банкрутства, а також належним чином засвідчені копії письмових доказів (правочинів, підписаних керівником), на які ліквідатор Банкрута посилається в заяві; витребувано від ЦНАП Мукачівської міської ради інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1

05.01.2023 на електронну пошту суду надійшов лист Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради від 05.01.2023 № 97/01-32/151/42-23 (вх. № 207/23) про надання інформації, згідно якого підтверджено адресу реєстрації ОСОБА_1

30.01.2023 до суду надійшло клопотання ліквідатора Банкрута від 30.01.2023 б/№ (вх. № 1747/23) про розгляд справи без його участі.

Крім того 30.01.2023 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 від 30.01.2023 б/№ (вх. № 1749/23) на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності, а також клопотання від 30.01.2023 б/№ (вх. № 1748/23) про розгляд справи без участі ОСОБА_1

31.01.2023 в судове засідання представники учасників у справі не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що в заяві ліквідатор Банкрута просить суд покласти на ОСОБА_1 як керівника Боржника, субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ПрАТ «Мукачівприлад» шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Мукачівприлад» грошових коштів у сумі 8887937,70 грн.

Узагальнені доводи ліквідатора Банкрута є наступними.

Загальний розмір пасиву ПрАТ «Мукачівприлад» становить 8887937,70 грн, активи відсутні.

Керівником ПрАТ «Мукачівприлад» до 13.09.2021 був ОСОБА_1 , а з 13.09.2021 - ОСОБА_2 .

Грошові вимоги кредитора ТОВ «Нептун Груп» до Боржника в розмірі 5880000,00 грн виникли на підставі Договору поставки № 7-9/Пост від 02.12.2019, за яким Кредитором було передано Боржнику товар на загальну суму 5880000,00 грн (Акт приймання-передачі товару № 7-9/Пост/А від 17.01.2020). Докази оплати товару відсутні. Заборгованість визнана Боржником.

Грошові вимоги кредитора ТОВ «Тасаір» до Боржника в розмірі 2183682,00 грн виникли на підставі Договору поставки № 1/Пост від 16.11.2018, за яким Кредитором було передано Боржнику товар на загальну суму 2183682,00 грн. Докази оплати товару відсутні. Заборгованість визнана Боржником.

Отже, оскільки ОСОБА_1 підписував документи, на підставі яких у ПрАТ «Мукачівприлад» виникла заборгованість перед ТОВ «Нептун Груп» та ТОВ «Тасаір», ліквідатор вважає наявними підстави для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

ОСОБА_1 у відзиві на заяву просить суд відмовити у задоволенні заяви та стягненні вказаних коштів в сумі 8887937,70 грн.

Узагальнені доводи ОСОБА_1 є наступними.

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам.

Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситись із наявністю необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності.

В основу заяви ліквідатором Банкрута покладено сумніви в тому, що керівник, як особа, яка мала вплив на економічну (юридичну) долю Боржника, керувався інтересами Боржника, укладаючи правочини купівлі-продажу.

Проте висновки ліквідатора ґрунтуються не на доказах, а на припущеннях та сумнівах у добросовісності ОСОБА_1 , водночас ліквідатором не встановлено причинний зв`язок між діями/бездіяльністю та доведенням ОСОБА_1 підприємства-Боржника до банкрутства внаслідок вчинення вказаних правочинів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

У судовому засіданні 31.01.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд встановив наступне.

Згідно статуту Боржника, ПАТ «Мукачівприлад» засновано відповідно до рішення Установчих зборів акціонерів від 05.10.1994 № 1/94 шляхом перетворення державного орендного підприємства «Мукачівприлад» у ВАТ «Мукачівприлад» до договору купівлі-продажу від 30.06.1994 реєстраційний номер 1-4826. ВАТ «Мукачівприлад» рішенням Загальних зборів акціонерів від 25.04.2012 (протокол № 10/212) перейменовано у ПАТ «Мукачівприлад».

Рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Мукачівприлад» (протокол № 1 від 16.07.2021) змінено тип (найменування) з Публічного акціонерного товариства «Мукачівприлад» на Приватне акціонерне товариство «Мукачівприлад» у зв`язку з приведенням його діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Керівником ПрАТ «Мукачівприлад» до 13.09.2021 був ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство на даний час визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Частиною 2 статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в постанові від 30.10.2019 у справі 906/904/16, що викладена з посиланням на правову позицію Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16.

Зокрема Верховний Суд зазначив, що «субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Разом з тим, одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи».

Враховуючи викладене вище суд зазначає, що встановлення обставин щодо наявності/відсутності ознак доведення підприємства до банкрутства, а також обов`язок доведення вини та наявність протиправної поведінки осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, покладений на ліквідатора.

Як зазначено вище, підставами притягнення керівника Боржника до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ «Мукачівприлад», ліквідатор Банкрута визначив укладення керівником Боржника правочинів (договорів поставки) з ТОВ «Нептун Груп» та ТОВ «Тасаір», за якими кредиторами було поставлено Боржнику товар, за який Боржник, в свою чергу, не розрахувався.

Суд зазначає, що до об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів, відноситься:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.

Виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Матеріали справи не містять доказів та ліквідатором не доведено існування обставин щодо прийняття керівником Боржника рішення, вказівки на вчинення майнових дій з виведення активів Боржника.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором Банкрута протягом розгляду справи не було надано суду висновку, який підтвердив би наявність ознак дій з доведення Боржника до банкрутства (згідно Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства) в діях чи бездіяльності керівника Боржника, або в діях чи бездіяльності засновників Боржника.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи в сукупності, суд вважає, що вказані вище обставини справи, які встановлені в ході розгляду справи, позбавляють суд підстав для висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 щодо доведення ПрАТ «Мукачівприлад» до банкрутства та як наслідок покласти на нього субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника в порядку ст. 61 КУзПБ.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, суд, оцінивши доводи сторін в їх сукупності та дослідивши наявні в справі докази, враховує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні (від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України») зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ПрАТ «Мукачівприлад» арбітражного керуючого Янчука О.М. від 12.12.2022 б/№ (вх. № 19331/22) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ «Мукачівприлад» у зв`язку з доведенням до банкрутства, зокрема у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю заявлених вимог.

Керуючись ст. 232-235, 255 ГПК України, ст. 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви відмовити повністю.

2.Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати виготовлення і підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 27.02.2023.

Суддя С.Ю. Наріжний