Ухвала

від 16.02.2023 по справі 914/2060/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.02.2023 р. справа № 914/2060/22

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , м.Львів;

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любінська дорога», м.Львів;третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Львів ОСОБА_3 , м. Львівтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , м. Львівпро:визнання недійсним рішення зборів ОСББ, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів ОСББ, визнання недійсним рішення правління ОСББ.

Представники сторін та учасники справи:

від позивача : Масляний Ю.А. - адвокат;

від відповідача: Андреєв В.О. - представник;

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_2 ;

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_3 ;

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , м.Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любінська дорога», м.Львів за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , м. Львів, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 , м. Львів про визнання недійсним рішення зборів ОСББ, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів ОСББ, визнання недійсним рішення правління ОСББ.

Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Ухвалою суду від 30.01.2023, залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відкладено підготовче засідання на 16.02.2023 та відкладено розгляд спільної заяви б/н від 27.01.2023 (вх.№ 2009/23 від 27.01.2023) позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про визнання зловживанням процесуальними правами.

08.02.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 03.01.2023 (вх.№ 3288/23 від 08.02.2023).

14.02.2023 позивач через канцелярію суду подав додаткові пояснення б/н від 10.02.2023 (вх.№ 3756/23 від 14.02.2023).

16.02.2023 представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання б/н від 15.02.2023 (вх.№ 4022/23 від 16.02.2023) про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з хворобою представника відповідача ОСОБА_5

16.02.2023 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача через канцелярію суду подано заяву про долучення доказів б/н від 15.02.2023 (вх.№ 4024/236 від 16.02.2023), відповідно до якої просить суд долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору від 15.02.2023 за подання позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Представник позивача в підготовче засідання 16.02.2023 з`явився, надав пояснення щодо заявлених позовних вимог та заперечив щодо клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Представник відповідача в підготовче засідання 16.02.2023 з`явився, підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в підготовче засідання 16.02.2023 з`явились.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в підготовче засідання 16.02.2023 з`явилась, просила суд розглянути питання щодо поданої нею позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Розглянувши позовну заяву, подану третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ОСОБА_4 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, 09.09.2022 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Любінська дорога», м.Львів про визнання незаконним та скасування наказу голови правління ОСББ «Любінська дорога» Андреєва В.О. №6-ос від 20.07.2022 «Про звільнення ОСОБА_4 » та про поновлення на роботі на посаді голови правління ОСББ «Любінська дорога».

Ухвалою суду від 11.10.2022 позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху у зв`язку із неподанням до матеріалів позову доказів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Усуваючи недоліки первинно поданої позовної заяви, 04.11.2022 ОСОБА_4 подав до суду нову редакцію позовної заяви, в якій первинно заявлені позовні вимоги доповнив ще однією вимогою визнати недійсним та скасувати рішення правління ОСББ «Любінська дорога», оформлене протоколом №1 від 17.10.2021 про обрання Андреєва Володимира Олексійовича головою правління ОСББ «Любінська дорога».

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, статті 4 ГПК України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем інша особа (третя особа) з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.

Порядок та умови вступу у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, врегульовано положеннями ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 згаданої статті треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Зміст частини першої статті 49 ГПК України свідчить, що необхідною умовою набуття іншою особою статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Дотримання цих критеріїв підлягає оцінці та з`ясуванню під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи з самостійними вимогами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 910/12463/18, від 27.09.2019 у справі № 904/323/19, від 05.12.2019 у справі №911/3132/17, від 11.11.2020 у справі № 912/2751/16).

За ч. 5 ст. 49 та ч. 4 ст. 180 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст. 180 ГПК України. Таку позовну заяву необхідно подавати із додержанням загальних правил пред`явлення позову, і вона має відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до ст. 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами.

Передбачене ст.49 ГПК право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або кількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Позовна заява третьої особи відповідно до положень ч.1 ст.49 ГПК має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Отже, вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем і відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові. Такої позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18.

ОСОБА_1 (позивач у даній справі) звернувся до суду із наступними позовними вимогами до ОСББ «Любінська дорога»:

-визнати рішення загальних звітно-виборних зборів ОСББ «Любінська дорога», які оформлені протоколом №1 від 30.08.2021, недійсними (такими, що не набрали необхідної кількості голосів і є неприйнятими) та скасувати запис державної реєстрації змін до установчих документів ОСББ «Любінська дорога» від 27.06.2021, номер запису 1004151070002039038;

-визнати рішення правління ОСББ «Любінська дорога», оформлене протоколом №1 від 17.10.2021 про обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ «Любінська дорога» недійсним.

Таким чином, у даній справі, процес у якій вже розпочався, предметом спору є визнання недійсними рішення вищого органу управління ОСББ, а також рішення правління ОСББ.

Виходячи з наведеного вище, заявлена ОСОБА_4 як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, позовна вимога щодо визнання недійсним рішення правління ОСББ «Любінська дорога», оформленого протоколом №1 від 17.10.2021 про обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ «Любінська дорога», заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами, що в повній мірі узгоджується із приписами ст.49 ГПК України. Відтак, в частині вищеназваної позовної вимоги позовна заява ОСОБА_4 підлягає прийняттю судом до розгляду.

Що стосується інших двох позовних вимог ОСОБА_4 , а саме про визнання незаконним та скасування наказу голови правління ОСББ «Любінська дорога» Андреєва В.О. №6-ос від 20.07.2022 «Про звільнення ОСОБА_4 » та про поновлення на роботі на посаді голови правління ОСББ «Любінська дорога», то такі не можуть бути прийняті судом до розгляду, оскільки, як вже зазначалося судом вище, в силу вимог ст.49 ГПК України самостійні вимоги третьої особи повинні бути заявлені саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами.

На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Відтак, господарський суд, установивши, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не відповідає вимогам ст. 49 ГПК України, не пов`язана з первісним позовом, не містить самостійних вимог на предмет спору, що розглядається у межах справи, повертає таку позовну заяву без розгляду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові КГС ВС від 15.07.2019 у справі N 904/1337/17.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до закону та зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи залучення судом до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 2, 49, 183, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позовну заяву ОСОБА_4 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, прийняти до розгляду в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення правління ОСББ «Любінська дорога», оформленого протоколом №1 від 17.10.2021 про обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ «Любінська дорога».

2. Повернути без розгляду позовну заяву ОСОБА_4 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу голови правління ОСББ «Любінська дорога» Андреєва В.О. №6-ос від 20.07.2022 «Про звільнення ОСОБА_4 » та про поновлення на роботі на посаді голови правління ОСББ «Любінська дорога».

3. Відкласти підготовче засідання на 09.03.23 о 10:30 год.

4. Зобов`язати відповідача подати відзив на позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (в частині прийнятої судом до розгляду позовної вимоги), копію відзиву надіслати позивачу та третім особам, письмові докази надіслання надати суду.

5. Зобов`язати учасників справи виконати вимоги ухвали Господарського суду Львівської області від 30.01.2023.

6. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

7. Явка повноважних представників учасників справи в судове засідання обов`язкова.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

9. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

10. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

11. Суд звертається до учасників судового процесу із проханням зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та програмі Електронний суд, які передбачають можливість обміну процесуальними документами між судом і учасниками процесу та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суддя Мазовіта А.Б.