Постанова

від 14.02.2023 по справі 915/969/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 915/969/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Бекузарова Р. Е. (адвокат), Бортика Р. О. (адвокат),

відповідача - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2020 (суддя Давченко Т. М.) та Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (судді: Колоколов С. І. - головуючий, Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Бізнес-Реал"

до Миколаївської міської ради

про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Бізнес-Реал" (далі - ТОВ "Бізнес-Реал"; Товариство) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі - Міськрада), в якому з посиланням на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" просило визнати укладеною у редакції позивача додаткову угоду до договору оренди землі від 21.05.2005, зареєстрованому у Миколаївській міській раді 07.05.2005 за № 3237 та у Миколаївській філії Державного підприємства "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.06.2005 за №040500100361 у запропонованій позивачем редакції на тих же умовах і на той самий строк.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач дотримався встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку поновлення договору оренди, звернувшись до відповідача до закінчення строку дії договору з метою реалізації переважного права на його поновлення з відповідною заявою та проектом додаткової угоди. Проте додаткова угода між сторонами укладена не була. Однак після закінчення строку дії договору позивач продовжив користуватись земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за відсутності заперечень відповідача проти продовження договору як протягом місяця, так і після завершення місячного строку після закінчення договору, що є підставою для поновлення договору оренди відповідно до частини 6 статті 33 Закону.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, позов задоволено.

4. Судові рішення мотивовано тим, що Товариство в межах строку встановленого в Законі України "Про оренду землі" звернулось до Міськради з відповідною заявою про продовження строку договору землі разом з проектом додаткової угоди, міська рада жодної відповіді на зазначену заяву не надала, протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди не направила позивачу повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Після закінчення дії договору оренди, позивач продовжив належним чином (сплачуючи орендну плату) користуватись орендованою земельною ділянкою, а відсутність заперечень орендодавця у поновленні договору оренди дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Міськрада просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду у справі № 915/969/20 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства відмовити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Зокрема, скаржник вважає, що хоча позивач стверджує, що разом із заявою від 11.10.2019 № 000700 про видачу рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки для обслуговування зупиночного комплексу ним було подано проект додаткової угоди, як того передбачає стаття 33 Закону України "Про оренду землі", однак на підтвердження цього жодних доказів не додає. Так, матеріали справи не містять опису дозвільної справи, що не дає можливості достеменно з`ясувати, чи додавався до заяви про поновлення договору оренди землі від 11.10.2019 № 000700 проект відповідної додаткової угоди, тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку в частині встановлення цієї обставини. Таким чином, ТОВ "Бізнес-Реал" не доведено дотримання процедури поновлення договору оренди землі відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині долучення до відповідної заяви проекту додаткової угоди.

Крім того, скаржник зазначив, що спірна земельна ділянка відноситься до території земельних насаджень та з огляду на те, що договір оренди землі припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку його дії, позивачем порушуються вимоги пункту 4.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, оскільки земельна ділянка використовується без достатніх правових підстав з самовільним розміщенням тимчасових споруд.

Скаржник наголошує на тому, що задоволення позовних вимог ТОВ "Бізнес- Реал" може вплинути на дискреційні повноваження Міськради як суб`єкта владних повноважень, що в свою чергу не враховано судами першої та другої інстанції.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник, зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції у порушення положень статті 86 ГПК України не надано належної оцінки доказам, а саме: договору оренди землі та заяві ТОВ "Бізнес- Реал" від 11.10.2019 № 000700 стосовно відсутності доказів щодо долучення проекту додаткової угоди до зазначеної заяви.

Узагальнені доводи інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу від позивача до Суду не надійшло.

Розгляд справи

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2022 було відкрито касаційне провадження у справі № 915/969/20 за касаційною скаргою Міськради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2020 та Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.11.2022, витребувано з Господарського суду Миколаївської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 915/969/20.

Згідно з листом Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 № 03-10/673/2022 матеріали справи № 915/969/20 у суді апеляційної інстанції відсутні.

24.10.2022 до Верховного Суду від Господарського суду Миколаївської області надійшов лист від 24.10.2022 № 915/969/20/3429/22, в якому суд повідомив, що 21.01.2022 судову справу № 915/969/20 передано до архіву суду для архівного зберігання. 29.03.2022 внаслідок ракетного удару окупаційних військ Російської Федерації по будівлі Миколаївської обласної ради, приміщення Господарського суду Миколаївської області були зруйновані. Під час руйнування приміщень Суду більшість судових справ, які перебували на архівному у зберіганні у архіву суду, були пошкоджені або знаходяться під зруйнованою будівлею Миколаївської обласної ради. Після заподіяння руйнувань та до цього часу Господарським судом Миколаївської області вживаються заходи з пошуку та впорядкування вищезазначених судових справ, з метою з`ясування переліку судових справ, які пошкоджені або втрачені. На сьогодні справи №915/969/20 немає у переліку судових справ, які знайдені та вивезені з пошкоджених приміщень суду, тому Господарський суд Миколаївської області немає можливості направлення цієї справи на запит Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2022 направлено до Господарського суду Миколаївської області копії матеріалів касаційного провадження для відновлення втраченого судового провадження у справі № 915/969/20 за позовом Товариства до Міськради про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі; зупинено касаційне провадження у справі № 915/969/20 до надходження відновленого судового провадження у цій справі до Верховного Суду.

13.01.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали відновленого втраченого судового провадження у справі №915/969/20.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2023 поновлено провадження за касаційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2020 та Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 915/969/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.02.2023.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2023 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному визначено у справі № 915/969/20 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Суховий В. Г., Багай Н. О.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Рішенням Міськради від 01.04.2005 № 33/18 вирішено передати Товариству в оренду на 15 років земельну ділянку площею 268 м2 для обслуговування зупиночного комплексу на пр. Леніна, 78-д.

10. 21.05.2005 між Міськрадою (орендодавець) та ТОВ "Бізнес- Реал" (орендар) було укладено договір оренди землі №3227 (далі - договір), за умовами якого:

- Міськрадою передано Товариству та редакції газети Міськради "Вечерний Николаев" в оренду земельну ділянку для обслуговування зупиночного комплексу по пр. Леніна 78-д/Центральний район/ (п.1.1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 268 м2, у тому числі 46 м2 під тимчасовою забудовою, 222 м2 під проходами, проїздами з визначенням ідеальної частки ТОВ "Бізнес- Реал" 9776/10000 від земельної ділянки площею 268 м2, що складає 262 м2, без права передачі її в суборенду (пункт 2.1);

- договір діє протягом 15 років з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 3.1);

- у разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він її одержав її в оренду (пункт 7.1);

- дія договору припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (пункт 12.3).

11. Маючи намір поновити договір, Товариство 11.10.2019 (більше ніж за 5 місяців до закінчення строку дії договору оренди) через Центр надання адміністративних послуг Міськради звернулося до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки; до заяви товариством додано, зокрема, відповідний проект додаткової угоди до договору оренди, підписаний з боку орендаря, про що зазначено у переліку додатків до заяви.

12. За твердженнями позивача, зазначене звернення відповідачем залишено без задоволення, поданий ТОВ "Бізнес- Реал" проект додаткової угоди відповідачем не підписано.

13. Разом із тим, у листі Департаменту архітектури та містобудування Міськради від 15.10.2019 № 17-4038, скерованому позивачу та виконавчому комітету Міськради, викладено позицію щодо можливості продовження договору оренди.

14. Після закінчення строку дії договору оренди позивач повторно звернувся до Міськради з заявою, зареєстрованою у Виконавчому комітеті Міськради 07.07.2020 за вх. № 7360/18 про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах; до заяви згідно з описом додатків до неї позивачем додано відповідний підписаний з боку орендаря проект додаткової угоди у двох примірниках.

15. За твердженнями позивача, зазначені листи відповідачем залишено без реагування, а у подальшому не прийнято рішення щодо продовження строку дії договору і протягом місяця після його закінчення, разом з тим, ТОВ "Бізнес- Реал" продовжує користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, у зв`язку з чим останнє і звернулося до суду із відповідним позовом про визнання укладеною додатковою угоди про поновлення договору оренди землі від 21.01.2014 за № 9945 на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

16. Зазначену заяву Міськрада також залишила без реагування, а запропонований ТОВ "Бізнес- Реал" проект додаткової угоди не підписано.

17. Позивач наразі за відсутності заперечень відповідача продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

18. Предметом цього спору є вимога про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, в редакції, запропонованій позивачем, на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позиція Верховного Суду

19. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

21. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі".

22. Згідно з частинами 1- 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

23. Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

24. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

25. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1- 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

26. Дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 зазначеного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

27. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, на незастосування висновків яких наголошує у касаційній скарзі відповідач.

28. При цьому в постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про необхідність відступити від висновку судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

29. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду констатувала необхідність попереднього своєчасного звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про намір продовжити відносини оренди землі, до якого (листа-повідомлення) має додаватися проект додаткової угоди.

30. Судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається (№ 915/969/20), було встановлено, що позивач 11.10.2019 (більше ніж за 5 місяців до закінчення строку дії договору оренди) звернувся через Центр надання адміністративних послуг Міськради до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди.

31. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, про те, що ТОВ "Бізнес-Реал" не доведено дотримання процедури поновлення договору оренди землі, фактично зводиться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

32. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини фактично свідчать про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

33. Посилання скаржника на висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у зазначеній справі провадження було закрито з підстав порушення правил юрисдикції, тому питання застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" у межах цієї справи не вирішувалося.

34. Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

35. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

37. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

38. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

39. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

40. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

41. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі.

Висновки Верховного Суду

42. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

43. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

44. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про неправильне застосування норми матеріального (частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі") та порушення норм процесуального права щодо недослідження судами першої та апеляційної інстанцій зібраних у справі доказів, під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

46. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 915/969/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Н. О. Багай

В. Г. Суховий