Постанова

від 22.02.2023 по справі 686/6902/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 686/6902/16-ц

провадження № 61-1156св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство «Оскар-Д»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області, Акціонерне товариство «Мегабанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Приватного підприємства «Оскар-Д» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року Акціонерне товариство «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк»), правонаступником якого є Приватне підприємство «Оскар-Д» (далі - ПП «Оскар-Д»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 12 вересня 2008 року АТ «Мегабанк» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельбрус» (далі - ТОВ «Ельбрус») генеральний договір на здійснення кредитних операцій № ГД-04/2008, згідно якого банк надав товариству кредит. З метою забезпечення виконання зобов`язання ТОВ «Ельбрус» за кредитним договором 12 вересня 2008 року банк уклав зі ОСОБА_1 іпотечний договір № ГД- 07/2008- з1, за умовами якого остання передала в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 . ТОВ «Ельбрус» не виконало свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим банк звернув стягнення та набув право власності на предмет іпотеки. Наразі відповідачі зареєстровані та проживають у вказаному житловому будинку і відмовляються звільнити його.

Оскільки відповідачі втратили право користування спірним будинком внаслідок переходу права власності на нього до іншої особи, АТ «Мегабанк» просило позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2016 року позов задоволено.

Визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 . Вирішенно питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі зареєстровані, але не проживають у спірному будинку, тому банк позбавлений можливості розпоряджатися своїм майном. Порушене право АТ «Мегабанк» як нового власника спірного будинку підлягає захисту на підставі статей 317, 391 ЦК України та статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року залучено позивачем в справі ПП «Оскар-Д» у порядку процесуального правонаступництва. АТ «Мегабанк» залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2016 року в частині визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 є колишньою власницею спірного житлового будинку, який був придбаний за її особисті кошти та переданий АТ «Мегабанк» в іпотеку. Спочатку АТ «Мегабанк», а в подальшому ПП «Оскар-Д» набули право власності на спірний житловий будинок унаслідок звернення стягнення на нього як на предмет іпотеки. При цьому позивач не довів, що ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у користуванні житловим приміщенням.

Визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 без надання їй іншого житла, призведе до непропорційного втручання в її право на повагу до приватного життя та право на житло, є невиправданим і покладає на неї надмірний тягар.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2022 року ПП «Оскар-Д» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року і залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2016 року.

На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі № 442/328/19-ц, від 10 серпня 2021 року в справі № 918/127/20, від 29 вересня 2021 року в справі № 344/12708/19 та від 08 грудня 2021 року в справі № 209/2032/14-ц (провадження № 61-9059св21) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Вказувало на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

Апеляційний суд в оскаржуваному рішенні безпідставно послався на статті 39, 40 Закону України «Про іпотеку», статтю 109 ЖК України.

На час звернення до суду з позовом та ухвалення рішення по суті спору ОСОБА_1 належали на праві власності інші об'єкти житлової нерухомості.

ОСОБА_1 була обізнана про перебування в провадженні суду цієї справи, однак оскаржила рішення суду першої інстанції лише через 4 роки після його виконання.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

28 липня 2022 року справа № 686/6902/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 12 вересня 2008 року АТ «Мегабанк» і ТОВ «Ельбрус» уклали генеральний договір № ГД-07/2008 на здійснення кредитних операцій.

У рамках цього договору того ж дня АТ «Мегабанк» і ТОВ «Ельбрус» уклали кредитні договори № 05-НЛЮ/2008 і № 06-ВЛЮ/2008, за умовами яких банк надав ТОВ «Ельбрус» відповідно кредити у розмірі 2 500 000 грн і 250 000 грн під 22% річних.

З метою забезпечення виконання ТОВ «Ельбрус» зобов`язань за вказаними кредитними договорами банк 12 вересня 2008 року уклав зі ОСОБА_1 іпотечний договір № ГД-07/2008-з1 за умовами якого остання передала АТ «Мегабанк» в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 і земельну ділянку за вказаною адресою площею 0,1000 га, призначену для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно пункту 1.2 іпотечного договору житловий будинок, переданий в іпотеку, належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 30 серпня 2001 року Департаментом житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради на підставі рішення № 1060 від 14 грудня 2000 року.

Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» від 15 березня 2010 року стягнено солідарно з ТОВ «Ельбрус» і ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором № 06-ВЛЮ/2008 від 12 вересня 2008 року в сумі 347 250 грн і заборгованість за кредитним договором № 05-НЛЮ/2008 від 12 вересня 2008 року в сумі 3 658 704,40 грн. Стягнено з ТОВ «Ельбрус» на користь АТ «Мегабанк» заборгованість за договором застави рухомого майна № ГД-07/2008-з2 від 15 вересня 2008 року в сумі 225 045 грн. Звернено стягнення на предмети забезпечувального обтяження за договором застави рухомого майна № ГД- 07/2008-з2 від 15 вересня 2008 року на суму 1 500 300 грн. Стягнено зі ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованість за іпотечним договором № ГД-07/2008-з1 від 12 вересня 2008 року в сумі 686 941 грн.

На підставі цього рішення Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 19 жовтня 2010 року видав виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Ельбрус» і ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості на суму 4 917 940,40 грн та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В порядку примусового виконання виконавчого листа №6-247/10/09 від 13 січня 2012 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки - належні ОСОБА_1 житловий будинок і земельну ділянку на АДРЕСА_1 .

Оскільки прилюдні торги з реалізації нерухомого майна не відбулися у зв`язку з відсутністю покупців, а банк виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, 28 листопада 2013 року державний виконавець склав акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого 23 грудня 2013 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В. І. видав свідоцтво про право власності АТ «Мегабанк» на житловий будинок і земельну ділянку на АДРЕСА_1 .

30 липня 2019 року АТ «Мегабанк» уклало з ПП «Оскар-Д» договір купівлі-продажу, за умовами якого банк продав приватному підприємству житловий будинок і земельну ділянку на АДРЕСА_1 .

У спірному житловому будинку з 24 січня 2013 року зареєстрована, але не проживає його колишня власниця ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві власності окрім спірного будинку належить: незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 94 %, за адресою: АДРЕСА_2 ; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира АДРЕСА_4 ; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ під майном також розуміються майнові права.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач унаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (заява № 43768/07)).

При вирішенні спорів за позовами нових власників про визнання попередніх власників такими, що втратили право користування житлом, яке відчужувалось у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, потрібно враховувати, чи продовжує попередній власник проживати у цьому житлі.

Сама по собі реєстрація особи у будинку не є підтвердженням наявності права користування цим майном. При цьому, з огляду на необхідність дотримання інтересів нового власника на безперешкодне користування своїм майном, необхідно враховувати потребу колишнього власника у забезпеченні житлом.

Якщо колишній власник фактично не проживає у спірному житлі, яке набуто новим власником за результатами звернення стягнення на предмет іпотеки, та забезпечений іншим постійним житлом, відсутні передбачені законом підстави для збереження за ними права на користування вже чужим майном.

Отже, для вирішення питання щодо визнання особи такою, що втратила право користування майном, необхідно встановити, чи проживає відповідач у ньому, чи має він інше житло, оцінити доводи сторін щодо співмірності втручання у мирне володіння майном і дотримання балансу між правом власності позивача на квартиру та правом користування цією квартирою відповідачем.

За встановлених фактичних обставин справи, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не проживає у будинку АДРЕСА_1 , право власності на який в установленому законом порядку набуло ПП «Оскар-Д», та їй на праві власності належить інша житлова нерухомість, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, наявні правові підстави для визнання її такою, що втратила право користування спірним будинком.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, однак апеляційним судом порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржуване судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог ПП «Оскар-Д» про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Оскар-Д» задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в частині вирішення вимог Приватного підприємства «Оскар-Д» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов