Рішення

від 27.02.2023 по справі 280/7147/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року Справа № 280/7147/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приазовського районного суду Запорізької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Приазовського районного суду Запорізької області (далі відповідач 1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

скасувати наказ №6-к від 31.10.2022 про звільнення позивача з посади помічника судді Приазовського районного суду Запорізької області ОСОБА_2 ;

поновити позивача на посаді помічника судді в Приазовському районному суді Запорізької області з 31.10.2022;

стягнути з відповідача 2 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

стягнути з відповідача 2 моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

12.12.2022 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 09.06.2015 позивач працювала у Приазовському районному суді Запорізької області на посаді помічника судді ОСОБА_2 . Зазначає, що у зв`язку з тимчасовим переведенням шляхом відрядження судді Приазовського районного суду Запорізької області ОСОБА_2 позивача було звільнено з посади помічника судді, на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Позивач вважає, що під час її звільнення відповідачами порушено вимоги чинного законодавства України, оскільки під час звільнення їй не було запропоновано працевлаштування в суд, до якого тимчасово переведено суддю ОСОБА_2 , чи переведення на іншу. Також, позивач вказувала на те, що суддею ОСОБА_2 подання щодо її звільнення не вносилось, що свідчить про незаконність звільнення позивача з займаної посади. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача 1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень представник відповідача вказав на те, що звільнення позивача відбулось із дотриманням положень чинного законодавства України. Зазначає, що відповідно до приписів Положення про помічника судді, трудові відносини з помічником судді припиняються, зокрема на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду, вибуття судді у відрядження як тимчасове переведення судді. Відповідач 2 вважає, що наказ про відрядження судді Приазовського районного суду Запорізької області ОСОБА_2 до Галицького районного суду Івано-Франківської області є самостійною підставою для звільнення позивача з займаної посади. Також, відповідач 2 вказував і на те, що у нього не було підстав для пропонування позивачу посади помічника судді у Галицькому районному суді Івано-Франківської, оскільки відповідно до Положення про помічника судді, позивача могло бути призначено на посаду до Галицького районного суду Івано-Франківської області виключно за поданням відрядженого судді, проте суддя ОСОБА_2 з відповідним поданням не зверталась. Крім того, відповідач посилався і на те, що у нього не було змоги запропонувати позивачу іншу посаду у Приазовського районного суду Запорізької області, оскільки зазначений суд не функціонує, а у його роботі встановлено простій. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступне.

Судом встановлено, що з 09.06.2015, за поданням судді Приазовського районного суду Запорізької області ОСОБА_2 призначено на посаду помічника судді.

31.10.2022 Приазовським районним судом Запорізької області видано наказ №6-К(ОС) «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 », відповідно до якого наказано звільнити ОСОБА_1 , помічника судді Приазовського районного суду Запорізької області ОСОБА_2 , 31.10.2022 у зв`язку із закінченням строку трудового договору (пункт 2 статті 36 Кодексу Законів про працю України).

Вважаючи протиправним наказ про звільнення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відповідно до статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

Рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 №21 затверджено Положення про помічника судді (далі - Положення), яке розроблено відповідно до вимог Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу» та визначає єдині засади й умови діяльності, правовий статус особи, яка займає посаду помічника судді.

Відповідно до пункту 1 Положення, відповідно до частини першої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 92 Закону України «Про державну службу», нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням.

Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України «Про державну службу», крім статті 92 Закону України «Про державну службу».

Згідно пункту 2 Положення, помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Відповідно до пункту 4 Положення, помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником.

Отже, помічник судді є працівником патронатної служби основним завданням якого є забезпечення виконання суддею, помічником якого він є, повноважень щодо здійснення правосуддя.

Також, пунктом 5 Положення передбачено, що на помічника судді поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41 43-1, 49-2 та частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України.

Згідно пункту 8 Положення, помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

Тобто, помічник судді фактично призначається на посаду за строковим трудовим договором, який діє не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника - судді у штаті суду.

06 жовтня 2022 року Радою суддів України прийнято рішення №32, яким внесено зміни до Положення про помічника судді, зокрема Абзац перший пункту 12 Положення викласти у новій редакції:

«Трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду, або в день вибуття/прибуття судді у відрядження як тимчасового переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення помічника (помічників) судді видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду, вибуття судді у відрядження як тимчасове переведення судді.».

Отже, абзацом 1 пункту 12 Положення, доповнено порядок та підстави звільнення помічника судді, відповідно до яких трудові відносини з помічником судді припиняються, зокрема, в день вибуття/прибуття судді у відрядження як тимчасового переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому, підставою для звільнення помічника судді з займаної посади є наказ про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду, вибуття судді у відрядження як тимчасове переведення судді.

Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що станом на момент прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивача з займаної посади, суддя ОСОБА_2 вибула у відрядження до Галицького районного суду Івано-Франківської області.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наказ про звільнення позивача з займаної посади прийнято з дотриманням пункту 12 Положення, оскільки безпосередній керівник позивача вибула у відрядження до іншого суду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 11 Положення, у разі відрядження як тимчасового переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» помічник такого судді може бути призначений на посаду до суду, до якого відряджається суддя (за його особистою заявою на час відрядження судді). Рішення про призначення помічника судді приймається за поданням відрядженого судді керівником апарату суду, до якого відряджається суддя.

Тобто, пунктом 11 Положення передбачена можливість призначення помічника судді до суду якого відряджено його керівника, проте, для такого призначення необхідно дотримання двох основних умов, а саме наявність про це особистої заяви помічника судді та подання відрядженого судді, яке подається за новим місцем роботи судді.

Наявність подання судді є імперативною умовою з огляду на те, що відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судді самостійно здійснюють добір помічника, а керівник апарату виконує формальну функцію щодо видання наказу про призначення особи на посаду, у разі якщо така особа відповідає встановленим у законі вимогам.

А відтак, з огляду на відсутність подання судді Васильцової Г.А. на призначення ОСОБА_1 її помічником у штаті Галицького районного суду Івано-Франківської області та відсутності згоди на це позивача, жоден з відповідачів не мав повноважень щодо вирішення питання про призначення позивача помічником судді в порядку проведення процедури відрядження судді.

Також, суд погоджує доводи представника ТУ ДСА щодо того, що позивачу не могло бути запропоновано жодну з посад державної служби, оскільки помічники суддів відносяться до працівників патронатної служби у системі правосуддя, а тому можуть вступити на державну службу лише на загальних умовах визначених Законом України «Про державну службу».

Щодо пропонування позивачу інших посад, суд зазначає, що посада помічника судді, як працівника патронатної служби, має свої особливості, зокрема на помічника судді не поширюється дія статей 39-1, 41 43-1, 49-2 та частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України, а саме положення трудового законодавства України щодо попередження про майбутнє звільнення та переважного права на залишення на роботі.

Також, слід врахувати під час дослідження можливості призначення позивача на іншу посаду і ту обставину, що Приазовський районний суд Запорізької області не функціонує та перебуває на тимчасово окупованій території України, а тому переведення позивача на іншу посаду у цьому суді є неможливим.

Крім того, слід звернути увагу і на те, що у пункті 11 Положення передбачена можливість, а не обов`язок, переведення помічника судді на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби, що оформлюється відповідним наказом керівника апарату суду за наявності згоди помічника судді на таке переведення.

В даному випадку, позивача не було переведено на іншу посаду яка не належить до посад державної служби, а прийнято рішення про звільнення, що не суперечить пунктам 11 та 12 Положення про помічника судді.

В свою чергу, зміна територіальної підсудності справ Приазовського районного суду Запорізької області на Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області не тягне за собою переведення працівників одного суду до іншого, оскільки по-перше це не передбачено чинним законодавством, а по-друге Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області має власний штат співробітників.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час прийняття наказу про звільнення позивача з займаної посади, відповідачами дотримано приписів чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для скасування наказу та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Приазовського районного суду Запорізької області (72401, Запорізька область, Мелітопольський район, смт.Приазовське, вул.Пушкіна, буд.5, код ЄДРПОУ 37370676), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 168, код ЄДРПОУ 26316700) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова