Рішення

від 27.02.2023 по справі 420/9960/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9960/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГТ СТАР до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ГТ СТАР до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), у якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт у формі податкового повідомлення-рішення від 20.05.2021 року №11860/15-32-09-02;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ГТ СТАР судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідно до наказу від 09.04.2021 року № 2136-п у період з 15.04.2021 року по 23.04.2021 року уповноваженими особами Головного управління ДПС України по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТ СТАР" було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.

Зокрема, перевірка стосувалася місця зберігання пального та була проведена за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Усатове, масив № 6, ділянки № 1-В, яке належить ТОВ ГТ СТАР. Перевірку було здійснено в присутності представника суб`єкта господарювання, а саме директора ТОВ ГТ СТАР Гергеля Захара Володимировича.

Згідно Акту, складеного за результатами перевірки, для перевірки, зокрема, було надано Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) з наступними реквізитами: адреса здійснення діяльності: Одеська область, Біляївський район, село Усатове, масив № 6, ділянки № 1 -В; серія на номер бланка: 15090414202001481; термін дії: з 19.06.2020 до 19.06.2025.

Також згідно з договором оренди землі від 01.04.2020 р., укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ ГТ СТАР орендує земельну ділянку загальною площею 0,22 га за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташовані 2 ємності для зберігання пального по 8 метрів кубічних та 4 ємності по 1 метру кубічному.

Станом на 15.04.2021 р., на момент початку фактичної перевірки, зазначені ємності, що перебувають у власності ТОВ ГТ СТАР фактично знаходилися за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, вулиця Пастера, будинок 6.

Відповідно до письмових пояснень директора ТОВ ГТ СТАР, всі ємності були тимчасово перевезені на адресу: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, вулиця Пастера, будинок 6, у зв`язку з тим, що за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Усатове, масив № 6, ділянки № 1-В проводились ремонтні роботи на ділянці, зокрема вирівнювання ділянки, підсипка щебня тощо. Таким чином, існували зовнішні фактори, що унеможливлювали зберігання пального за адресою, вказаною в ліцензії.

20.05.2021 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області було складено Податкове повідомлення-рішення №11860/15-32-09-02, в якому контролюючий орган, посилаючись на положення підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, застосував щодо ТОВ ГТ СТАР суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку у розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 500 000 гривень

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та просить його скасувати з наступних підстав.

Позивач як суб`єкт господарювання провадить діяльність із зберігання пального у 2 ємностях для по 8 метрів кубічних та 4 ємностях по 1 метру кубічному; діяльність із зберігання пального провадиться на підставі діючої на момент перевірки Ліцензії на право зберігання пального № 5090414202001481, терміном дії з 19.06.2020 до 19.06.2025.

Позивач вважає, що факт зберігання Позивачем пального за наявності відповідної ліцензії виключає склад податкового правопорушення, передбаченого абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону № 481. А так як відсутні будь-які підстави для притягнення Позивача до фінансової відповідальності, винесене податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу в розмірі 500 000 грн є протиправним.

Крім того, в оскаржуваному Податковому повідомленні-рішенні від 20 травня 2021 року № 11860/15-32-09-02 міститься посилання лише на статтю 15 Закону № 481 без зазначення частини норми, яку, на думку Відповідача, було порушено Позивачем, та на статтю 17 Закону №481 без зазначення частини норми, за якою Позивача притягнуто до фінансової відповідальності.

На підставі викладеного, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Одеській області від 20.05.2021 року №11860/15-32-09-02 є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 22.06.2021 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

02.08.2022 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 47-86).

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначив, що ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу від 09.04.2021 року № 2136-п проведено фактичну перевірку ТОВ «ГТ Стар» (код ЄДРПОУ 37607285), податкова адреса: 65122, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 21 кв. (офіс) 43.

Посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області (головними державними ревізор-інспекторами Рейдою Сергієм Григоровичем, ОСОБА_2 ) пред`явлені направлення на перевірку (№ 4090, 4091 від 15.04.2021 року) та вручено копію Наказу від 09.04.2021 року № 2136-п.

За результатами перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 26.04.2021 року №8246/15-32-09-02/37607285 та встановлено наступні порушення: ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами та доповненнями).

В ході перевірки, на підставі наданих документів, встановлено, що ТОВ «ГТ Стар» орендує земельну ділянку загальною площею 0,22 га за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, масив №6, ділянки №1-В в якому розташовані 2 ємності для зберігання пального по 8 метрів кубічних та 4 ємності по 1 метру кубічному.

Станом на 15.04.2021 року, на момент проведення фактичної перевірки, 2 ємності для зберігання пального по 8 метрів кубічних та 4 ємності по 1 метру кубічному, які належать ТОВ «ГТ Стар» фактично знаходились за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера. буд. 6. Фактичний залишок дизельного пального складає 5 087,0 літрів.

Відповідно письмового пояснення директора ТОВ «ГТ Стар» ОСОБА_3 всі ємності були тимчасово перевезені на адресу Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера. буд. 6 у зв`язку із тим, що за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, масив №6, ділянки №1-В проводились ремонтні роботи на ділянці.

При цьому, у підприємства наявна ліцензія на право зберігання пального на адресу: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, масив №6, ділянки №1-В.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.05.2021 року № 11860/15-32-09-02, згідно з яким до ТОВ «ГТ Стар» застосована штрафна санкція на загальну суму 500 000,00 грн. за порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Щодо посилання Позивача на відсутність складу податкового правопорушення, відповідач вказав про таке.

Враховуючи законодавчі приписи щодо правил здійснення суб`єктами господарювання зберігання пального, а саме необхідності наявності відповідних ліцензій на кожне окреме місце зберігання, до відповідальності може бути притягнутий суб`єкт господарювання, який вчинив порушення таких правил, тобто допустив протиправні винні діяння.

Таким чином, відповідач стверджує, що Позивач будучи обізнаним про те, що наявна ліцензія на право зберігання пального видана на адресу: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, масив №6, ділянки №1-В здійснював зберігання пального за іншою адресою, на яку не було отримано відповідну ліцензію, що у свою чергу свідчить про протиправну бездіяльність, а саме платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності відповідно ст. 112 ПК України.

Зазначене у свою чергу призвело до умисного вчинення податкового правопорушення, а саме зберігання пального без відповідної ліцензії.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення від 20.05.2021 року №11860/15-32-09-02 відповідач вважає обґрунтованими, прийнятим відповідно до положень чинного законодавства, а також, встановлених за результатами перевірки порушень, у зв`язку із чим підстави для задоволення позову, на його переконання, відсутні.

Також до відзиву було додано заяву про заміну сторони (а.с. 64-66), в якій відповідач просить замінити Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Ухвалою суду від 10.08.2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, замінено Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

02.09.2021 року позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач наполягає на своїх вимогах та доводах позову, оскільки, на його переконання, відповідач їх не спростував (а.с. 105-111).

Зокрема, позивач зазначив, що зі змісту відзиву на адміністративний позов, Відповідачем було проігноровано доводи щодо відсутності об`єктивної сторони, а саме протиправного діяння як ознаки складу податкового правопорушення, фінансова відповідальність за яке передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону № 481. Адже протиправне діяння суб`єкта господарювання повинно одночасно включати: зберігання пального; таке зберігання здійснюється без наявності ліцензії.

Також необґрунтованим, на переконання позивача, є посилання Відповідача на наявність в діянні Позивача вини, що виражається у формі умислу. Адже у матеріалах справи містяться пояснення директора ТОВ ГТ СТАР щодо поважності причин тимчасового перевезення ємностей - проведенням ремонтних робіт (вирівнювання ділянки, підсипка щебня та інші види робіт) за адресою, вказаною в ліцензії на зберігання пального, що тимчасово унеможливлює таке зберігання.

Також позивач зазначає про порушення порядку проведення фактичної перевірки та відсутності її правових наслідків.

Зважаючи на те, що проведення фактичної перевірки Позивача здійснено без дотримання вимог пункту 80.2. статті 80 ПК України в частині наявності підстав для проведення перевірки, передбачених пп. 80.2.5. п. 80.2. статті 80 ПК України, на які наявні посилання у наказі про проведення перевірки від 09.04.2021 № 2136-п, об`єктивно можна стверджувати про незаконність перевірки, та, відповідно, відсутність правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії - Податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2021 року № 11860/15-32-09-02.

Крім того, в оскаржуваному Податковому повідомленні-рішенні від 20 травня 2021 року № 11860/15-32-09-02 в графах «посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено», «посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності» наявні посилання лише на ст. 15 та ст. 17 Закону, без зазначення конкретних пунктів чи абзаців вказаних статей, що не дає можливості встановити чітку норму законодавства, порушення якої зафіксовано відповідачем та чітку норму законодавства, яка стала підставою для застосування штрафних (фінансових санкцій).

У підготовчому засіданні 06.09.2021 року ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження у справі №420/9960/21 на тридцять днів.

21.09.2021 року до суду від позивача також надійшли письмові пояснення з додатками (а.с. 114-115), в яких позивач в стислому змісті узагальнив свою позицію, зазначену у позовній заяві та відповіді на відзив, а також додатково зазначив наступне.

Контролюючий орган встановив факт розміщення ємностей лише з пояснень директора ТОВ ГТ СТАР, взагалі не підтвердивши це будь-якими належними та допустимими доказами. До того ж, із наданих пояснень не можна зробити однозначний висновок про наявність пального у ємностях. Факт наявності пального у ємностях, які за твердженням контролюючого органу перебували за іншою адресою, спростовується доказами, доданими до даного пояснення, оскільки пальне перебувало у топливних баках транспортних засобів, які перебувають у експлуатації Позивача. Саме по собі зберігання ємностей за іншою адресою (якщо припустити, що не підтверджені доказами твердження відповідача відповідають дійсності) не утворює складу правопорушення.

Також 21.09.2021 року до суду від представника позивача надійшли заяви про зупинення провадження по справі №420/9960/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/17243/21, в якому ТОВ «ГТ СТАР» оскаржує наказ від 09.04.2021 року № 2136-п (а.с. 112-113, 126).

06.10.2021 року до суду від представника позивача надійшла заява про зупинення провадження по справі №420/9960/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/17243/21, в якому ТОВ «ГТ СТАР» оскаржує наказ від 09.04.2021 року № 2136-п (а.с. 132).

Ухвалою суду від 11.10.2021 року провадження по справі №420/9960/21 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/17243/21.

Ухвалою суду від 04.11.2022 року провадження по справі №420/9960/21 було поновлено, у зв`язку з тим, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі.

Ухвалою від 04.11.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 16.11.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ГТ СТАР», код ЄДРПОУ 37607285, зареєстроване в якості юридичної особи 28.03.2011, та перебуває на обліку як платник податків з 30.03.2011 року.

Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65122, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 21, кв. (офіс) 43.

Видами діяльності ТОВ «ГТ СТАР» (за КВЕД) є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.24 Транспортне оброблення вантажів.

Наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 09.04.2021 року №2136-п, призначено проведення з 15.04.2021 року фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ СТАР», (код ЄДРПОУ 37607285), податкова адреса: 65122, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 21, кв. (офіс) 43; адреса господарської одиниці: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, масив №6, ділянки №1-В, тривалістю 10 діб. Перевіряємий період з 01.01.2019 року по дату закінчення фактичної перевірки (а.с. 53-54).

Згідно преамбули наказу від 09.04.2021 року №2136-п, перевірка призначається з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі пп. 19-1.1.4, пп. 19-1.1.14 п. 19-1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами).

За результатами проведеної перевірки 26.04.2021 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено Акт №8246/15-32-09-02/37607285 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального (а.с. 9-12).

Відповідно до змісту зазначеного акту, перевірка проводилась у період з 15.04.2021 по 23.04.2021 рр., в присутності директора ТОВ «ГТ СТАР» ОСОБА_3 .

Зі змісту акту перевірки вбачається наступне:

«В ході перевірки, на підставі наданих документів, встановлено, що ТОВ «ГТ СТАР» орендує земельну ділянку загальною площею 0,22 га за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, масив №6, ділянки №1-В в якому розташовані 2 ємності для зберігання пального по 8 метрів кубічних та 4 ємності по 1 метру кубічному.

Станом на 15.04.2021 року, на момент проведення фактичної перевірки, 2 ємності для зберігання пального по 8 метрів кубічних та 4 ємності по 1 метру кубічному, які належать ТОВ «ГТ СТАР» фактично знаходились за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера. буд. 6. Згідно наданих документів, фактичний залишок дизельного пального складає 5 087,0 літрів.

Відповідно письмового пояснення директора ТОВ «ГТ СТАР» ОСОБА_3 всі ємності були тимчасово перевезені на адресу: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера. буд. 6, у зв`язку із тим, що за адресою: АДРЕСА_1 , проводились ремонтні роботи на ділянці (вирівнювання ділянки, підсипка щебня та інші).

В порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ТОВ «ГТ «СТАР» здійснює зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера. буд. 6.

В наявності у підприємства ліцензія на право зберігання пального на адресу: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, масив №6, ділянки №1-В.».

У висновку акту перевірки зазначено, що за порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», в частині зберігання пального без наявності ліцензії, передбачена відповідальність згідно із ст. 17 цього Закону.

Згідно відмітки на останньому аркуші акту перевірки, директор ТОВ «ГТ СТАР» ОСОБА_3 з актом ознайомлений та один примірник акту отримав.

На підставі висновків акту перевірки від 26.04.2021 року №8246/15-32-09-02/37607285, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2021 року №11860/15-32-09-02, яким за порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального застосовано до ТОВ «ГТ СТАР» суму штрафних санкцій у розмірі 500 000, 00 грн., відповідно до ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР (а.с. 13).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування, як протиправного, з підстав наведених в адміністративному позові.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно з п.п20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст.80 ПК України.

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 ст.86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Як вбачається з наведеного, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме спочатку провести податкову перевірку.

Нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Разом з тим, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, необхідно надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Дана правова позиція викладена у відповідності до постанови Верховного Суду від 21.02.2020р. у справі №826/17123/18.

Дослідивши зміст наказу про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГТ СТАР» від 09.04.2021 року №2136-п та направлення на перевірку (а.с. 53-56), судом встановлено, що правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, тобто наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №803/988/17 від 05.11.2018.

Отже, в даному випадку, підставою для проведення контролюючим органом фактичної перевірки позивача, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка не передбачає наявності у контролюючого органу інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, суд вважає правомірним проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

З огляду на зазначене суд відхиляє доводи позивача щодо того, що перевірка була незаконною, у зв`язку з не зазначенням конкретних підстав для такої перевірки, що спростовано судом.

Стосовно суті встановлених в акті перевірки від 26.04.2021 року №8246/15-32-09-02/37607285 порушень суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом та пального на території України врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а також Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Разом з тим, відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Крім цього, згідно ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Крім цього, згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Таким чином, у разі якщо Товариство має у власності або у користуванні місце (територію) де перебуватиме ємність, що використовується для зберігання пального, у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», в такому випадку Товариству необхідно отримати ліцензію на зберігання пального.

Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000грн.

Як встановлено судом, ТОВ «ГТ СТАР» має ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер: 15090414202001481, дата реєстрації: 19.06.2020, термін дії: 19.06.2025, адреса місця зберігання: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатова, масив №6, ділянки №1-В, загальна місткість резервуарів що використовуються для зберігання пального: 20000 літрів (а.с. 109).

В ході перевірки встановлено, що станом на 15.04.2021 року, на момент проведення фактичної перевірки, 2 ємності для зберігання пального по 8 метрів кубічних та 4 ємності по 1 метру кубічному, які належать ТОВ «ГТ СТАР» фактично знаходились за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера. буд. 6. Фактичний залишок дизельного пального складає 5 087,0 літрів.

Зазначене підтверджується поясненнями директора ТОВ «ГТ СТАР» ОСОБА_3 (а.с. 63), відповідно до яких:

зберігання пального здійснювалось за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатова, масив №6, ділянки № НОМЕР_1 . В наявності у ТОВ «ГТ СТАР» ємності для зберігання пального 8 метрів кубічних 8 метрів кубічних та 4 ємності по 1 метрів кубічних;

станом на 15.04.2021 року, на момент початку фактичної перевірки, ємності для зберігання пального 8 метрів кубічних 8 метрів кубічних та 4 ємності по 1 метрів кубічних фактично знаходились за адресою: АДРЕСА_2 ;

всі ємності були тимчасово перевезені у зв`язку із тим, що за адресою: АДРЕСА_1 проводились ремонтні роботи на ділянці (вирівнювання ділянки, підсипка щебня та інші);

залишок дизельного палива в ємностях для зберігання пального станом на 15.04.2021 року складає 5087 літрів.

Разом з цим, доказів на підтвердження того, що позивач має ліцензію на зберігання пального за адресою Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера. буд. 6, до суду не надано і судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що в процесі розгляду справи до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що пальне перебувало у паливних баках транспортних засобів, які перебувають у експлуатації Позивача (загальна місткість паливних баків складає - 5350 літрів, а залишок пального дорівнює 5087 літрів). Саме по собі зберігання ємностей за іншою адресою (якщо припустити, що не підтверджені доказами твердження відповідача відповідають дійсності) не утворює складу правопорушення.

На підтвердження зазначеного до суду надано лист директора ТОВ «ГТ СТАР» Гергель З.В. від 20.09.2021 року (а.с. 122).

Суд критично ставиться до зазначеного, оскільки зі змісту пояснень, наданих директором ТОВ «ГТ СТАР» Гергель З.В. під час перевірки, чітко вбачається, що ємності для зберігання пального (2 по 8 метрів кубічних та 4 по 1 метру кубічному) не перебували за адресою, яка зазначена у ліцензії на зберігання пального, а перебували за іншою адресою, яка відсутня у ліцензії, і в цих ємностях залишок пального складає 5087 літрів.

Суд звертає увагу, що зазначені пояснення, з огляду на зміст наведених в них обставини, неможливо трактувати інакше.

При цьому в процесі проведення перевірки директором ТОВ «ГТ СТАР» не зазначалось, що пальне перебуває у паливних баках транспортних засобів, які перебувають у експлуатації Позивача.

Суд вважає, що позивач, надаючи в процесі розгляду справи пояснення щодо місця перебування пального які повністю відрізняються від пояснень які надавались під час перевірки, таким чином намагається уникнути відповідальності за зберігання пального без наявності ліцензії.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність порушення позивачем ч.1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а тому як наслідок і правомірність податкового повідомлення рішення від 20.05.2021 року №11860/15-32-09-02.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ «ГТ СТАР».

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ГТ СТАР до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2021 року №11860/15-32-09-02 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ГТ СТАР» (код ЄДРПОУ 37607285; 65122, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 21, кв. (офіс) 43).

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).

Суддя О.В. Глуханчук

.