Рішення
від 15.02.2023 по справі 460/26306/22
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2023 року м. Рівне№460/26306/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Гуль Н.В.

відповідача: представник Форет М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Екотрейд" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Екотрейд" (далі по тексту позивач, ТОВ «Захід Екотрейд») з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення.

Предметом оскарження у даній справі є:

-податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 31.12.2021:

№1337717000701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 2 770 452 грн.;

№1337817000701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 555 307 грн.;

№1337917000709 про застосування штрафу в розмірі 1020 грн.;

№1338017000709 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 192,04 грн.;

№1338117000709 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору в сумі 15,68 грн.;

-Рішення №1338217000709 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170 грн.;

-Рішення №1338317000709 про застосування штрафних санкцій в розмірі 255 грн.

-Рішення №1734/17-00-07-09 від 13.05.2022 про застосування штрафних санкцій на суму 255 грн

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржувані рішення винесені без належних на те правових підстав. Зокрема вказує, що спірні рішення було винесено на підставі проведення фактичної перевірки з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог, податкового, валютного та іншого законодавства за період з 2017-2020 років та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Зауважує, що акт перевірки має суттєві розбіжності, які вказують на необ`єктивність висновків за результатами перевірки. Також, наголошує на презумпції добросовісності платник, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність бухгалтерської та податкової звітності платника.

За сукупності наведених обставин, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 31.08.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Екотрейд" прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Також вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача та відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід Екотрейд" сплату судового збору до ухвалення рішення суду у справі №460/26306/22.

Ухвалою суду від 28.09.2022 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

03.10.2022 позивачем подано заяву про зміну підстав позову, вказавши додаткові підстави для скасування зазначених рішень з огляду на наступне.

Так, на думку позивача, ГУ ДПС у Рівненській області було допущено порушення, які полягали у тому, що документальна планова перевірка ТОВ «Захід Екотрейд» була призначена незаконно, що свідчить про протиправність прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Зокрема, вказує, що документальна планова виїзна перевірки ТОВ «Захід Екотрейд» була призначена на підставі наказу №1194-п від 23.06.2021, плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2021 рік, постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (із наступними змінами та в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено установлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірамилічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Відтак, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, позивач вважає, що прийняття оскаржуваного наказу №1194-п від 23.06.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Захід Екотрейд», наслідком та реалізацією якого є безпосереднє проведення перевірки з тривалістю 10 робочих днів, у період дії карантину, є протиправним та таким, що суперечить вимогам податкового законодавства. 12.10.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, щодо задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що перевірка позивача була проведена на підставі норм ПК України. Зазначає, що ТОВ «Захід Екотрейд» доказів на спростування виявлених порушень під час проведення перевірки не надав, не долучив доказів і до позовної заяви. Враховуючи наведене відповідач вважає, що ними правомірно проведено фактичну перевірку позивача та винесено податкові повідомлення-рішення. Доводи позивача, вважає такими, що не базуються на фактичних обставинах перевірки, а тому не спростовують виявлених порушень, що зафіксовані в акті перевірки. Додатково відповідач зазначає, що при винесенні спірних рішень податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а відтак позивачу належить відмовити у задоволенні позову повністю.

Також, 12.10.2022 податковим органом подано заперечення на заяву про зміну підстав позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як установлено судом, ТОВ "ЗАХІД ЕКОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40496832) є діючою юридичною особою, зареєстрованою 20.05.2016 в Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 20.05.2016 № 15891020000000814.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є:

45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами

Другорядними видами є:

45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами

45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням

Також судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 23.06.2021 2021 року №1194-п відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1., пункту 75.1 статті 75 , підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 ПК України, на підставі наказу №1194-п від 23.06.2021р., у зв`язку із поданням податкової декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, на підставі плану-графіку ГУ ДПС у Рівненській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2020р. та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017р. по 31.12.2020р. відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної.

Пунктом 78.4. статті 78.4 ПК України передбачено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту статті 81.1 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представниками сторін 05.07.2021р. директора ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» ОСОБА_1 ознайомлено під підпис з направленнями на право проведення перевірки, вручено копію наказу №1194-п від 23.06.2021р про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

До початку проведення перевірки представник підприємства повідомив податковий орган листом від 02.07.2021р. № 2-07-21/2 про відсутність первинних документів (їх втрату).

Нормами пункту 44.5. статті 44 ПК України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Керуючись п.44.5 ст.44 ПК України, у зв`язку з неможливістю проведення перевірки з причин втрати первинних документів та даних бухгалтерського обліку, про що підприємством повідомлено Головне управління ДПС у Рівненській області листом від 02.07.2021р. № 2-07-21/2 (вхідний №20070/6/17-00 від 05.07.2021р.), наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.07.2021р. №1267-п «Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ЗАХІД ЕКОТРЕЙД" код ЄДРПОУ 40496832 перенесено терміни проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ЗАХІД ЕКОТРЕЙД" до дати відновлення та надання документів для перевірки в межах визначених п.44.5 ст.44 ПК України строків.

28.10.2021 наказом Головного управління ДПС у Рівненській області №2185- поновлено терміни проведення документальної виїзної перевірки ТОВ "ЗАХІД ЕКОТРЕЙД" з 29.10.2021 тривалістю 8 робочих днів.

За наслідками перевірки складено акт від 16.11.2021 року №7783/17-00-0701/40496832, яким встановлено порушення:

1. п.185.1. ст. 185, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями, встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість всього у сумі 1 555 307 грн., в т.ч.:

-за вересень 2020 року 28 359 грн.,

-за жовтень 2020 року 27 486 грн.,

-за листопад 2020 року 424 589 грн.,

-за грудень 2020 року 1 074 873 грн.

що вплинуло на завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2020 року на суму 1555307 грн.

2. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами і доповненнями), а саме не складено та не зареєстровано в єдиному державному реєстрі податкових накладних, податкові накладні на суму ПДВ 1 555 307 грн.,

3. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями, ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» занижено Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) (рядок 02 декларації) всього на суму 38 630 648 грн. в т.ч за 2019 рік на суму 79129 грн. та за 2020 рік на суму 38 551 519 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 6953517 грн., в т.ч. за 2019 рік 14243 грн. та за 2020 рік на суму 6939273 грн.

4. п.51.1 ст.51 глави 2, пп.б п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого в новій редакції Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. №111/26556, а саме: не подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 2,3 кв.2019р. Граничні терміни подання відповідно до періодів: 09.08.2019р., 09.11.2019р.;

5. п.51.1 ст.51 глави 2, пп.б п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями (далі Податковий кодекс), розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого в новій редакції Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. №111/26556 із змінами та доповненнями, а саме: подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 4 кв. 2019р. та 4 кв.2020р. не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками;

6. пп.14.1.180, пп.14.1.156, п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, за якими встановлено:

- несплату (неперерахування) до бюджету податковим агентом узгоджених сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб після настання граничних термінів сплати податку до бюджету, передбачених п.168.1. ст.168 Податкового кодексу України, у випадках, коли виплата доходу на користь платників податку передувала сплаті податку на доходи фізичних осіб до бюджету;

- неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу у періоді з травня 2019р. по грудень 2020р.на загальну суму 11738,92грн., а саме: 30.06.2019р. на суму 171,00грн., 30.01.2020 - 564,89грн., 01.03.2020 - 640,80грн., 30.03.2020 - 640,80грн., 30.04.2020 - 640,80грн., 30.05.2020 - 640,80грн., 30.06.2020 - 1 205,69грн., 30.07.2020 - 1 205,69грн., 30.08.2020 - 1 205,69грн., 30.09.2020 - 1 205,69грн., 30.10.2020 - 1 205,69грн., 30.11.2020 - 1 205,69грн., 30.12.2020 - 1 205,69грн..;

7. пп.1.4, пп.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.14.1.156, п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп.а п.176.2 ст.176 розділу ІV Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, за якими встановлено:

- несплату (неперерахування) до бюджету податковим агентом узгоджених сум належного до сплати військового збору після настання граничних термінів сплати збору до бюджету, передбачених п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, у випадках, коли виплата доходу на користь платників податку передувала сплаті військового збору до бюджету;

- неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати військового збору за граничними термінами сплати збору до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу у періоді з травня 2019р. по грудень 2020р. на загальну суму 968,21грн., а саме: 30.06.2019р. на суму 14,25грн., 30.01.2020 45,82грн., 01.03.2020 - 53,40грн., 30.03.2020 - 53,40грн., 30.04.2020 - 53,40грн., 30.05.2020 - 53,40грн., 30.06.2020 - 99,22грн., 30.07.2020 - 99,22грн., 30.08.2020 - 99,22грн., 30.09.2020 - 99,22грн., 30.10.2020 - 99,22грн., 30.11.2020 - 99,22грн., 30.12.2020 - 99,22грн.;

8. п.4 ч.2 ст.6, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI із змінами та доповненнями та п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із змінами і доповненнями, затвердженого Наказом МФУ від 14.04.2015 №435 із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за травень 2019р. граничний строк подання 20.06.2019р. фактично подано 19.07.2019р. вх.№9157439284;

9. п.2 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010р. № 2464-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок.

На підставі акту ГУ ДПС у Рівненській області винесено:

-податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 31.12.2021:

№1337717000701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 2 770 452 грн.;

№1337817000701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 555 307 грн.;

№1337917000709 про застосування штрафу в розмірі 1020 грн.;

-Рішення №1338217000709 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170 грн.;

-Рішення №1338317000709 про застосування штрафних санкцій в розмірі 255 грн.

-Рішення №1734/17-00-07-09 від 13.05.2022 про застосування штрафних санкцій на суму 255 грн

ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання до ДПС України скарги, однак рішенням ДПС України від 14.07.2022 року №7204/6/99-00-06-01-01-06 скаргу товариства залишено без задоволення.

Позивач не погоджується із прийнятими контролюючим органом рішеннями та за захистом своїх порушених прав звернувся до суду із цим позовом.

Позивач, оскаржуючи податкові рішення, у заявах по суті справи вказує на процедурні порушення під час проведення перевірки.

Запровадження на території України карантину у зв`язку із виникненням і поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) із певними обмеженнями та заборонами є загальновідомою обставиною, а відтак не підлягає доказуванню.

Для врахування особливостей роботи платників податків під час карантину, законодавцем внесено ряд змін у Податковий кодекс України, у тому числі щодо процедур проведення податкових перевірок. Зокрема, прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533-IX.

Відповідно до Закону від 17.03.2020 № 533-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI доповнено, серед іншого, пунктом 52-2 такого змісту:

"Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу".

Законом України від 13.05.2020 № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" було продовжено дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

З приводу посилання позивача, що положення Постанови КМУ № 89 від 03.02.2021 суперечать пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, суд зазначає наступне.

За вимогами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що установлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім прямо передбачених випадків.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких введений та продовжений у подальшому карантин.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021.

Відповідно до вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" Уряд прийняв Постанову № 89.

Відповідно до Постанови № 89 Уряд скоротив строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, суд доходить висновку, що вищезазначені твердження позивача є необґрунтованими, а призначена перевірка Товариства не порушує встановлений на час карантину мораторій.

Щодо самих порушень встановлених перевіркою суд зазначає наступне.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №1337717000701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 2 770 452 грн.

Як вбачається з акту перевірки, за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» задекларовано дохід в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» в сумі 38 487 800 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 податковим органом встановлено, що на формування цих показників мали вплив доходи від реалізації транспортних засобів на території України.

Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» показників за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 в сумі «- 60 262 610» грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив розрахункове значення доходів та витрат, що враховуються при визначення фінансового результату до оподаткування.

Вибірковою перевіркою достовірності відображених показників у р.02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» поданих Декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2017р. по 31.12.20р., податковим органом встановлено заниження фінансового результату до оподаткування на суму 15391401 грн., в тому числі за 2019 рік 115529,00 грн. та за 2020 рік на суму 15275872 грн., що виникло внаслідок наступних порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати в сумі 7997900 грн. не підтверджено у зв`язку з ненаданням документів у ході перевірки. Вказана сума включає собівартість нереалізованої продукції за 2019 рік в сумі 96000 грн. та інші операційні витрати за 2019 рік в сумі 37400, 00 грн. та за 2020 рік в сумі 7864500,00 грн.

Як зауважує представник позивача, вищезазначені витрати в сумі 7864500, 00 грн. обліковано у зв`язку з наступним:

- 413803,00 грн. адміністративні витрати (заробітна плата, єдиний внесок)

- 245090,00 грн. витрати на збут (витрати на митне оформлення)

- 7 205629,00 грн. інші витрати операційної діяльності (курсові різниці)

Згідно даних ІКП ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» за період з 01.01.2017р. по 31.12.2020р., що перевірявся сплачено до бюджету 495511,3 грн. податку на доходи фізичних осіб.

Надаючи оцінку доводам позивача суд зауважує, що витрати на нарахування заробітної плати згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податкiв - фізичних осiб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску підтверджено за 2019 рік у сумі 9420,00 грн., 2020 рік 294133 грн., а всього 303553,00 грн. Отже враховуючи дані ІКП ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» за період з 01.01.2017р. по 31.12.2020р. платником правомірно віднесено до витрат витрати по сплаті Податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску, Рентної плати та заробітної плати всього на суму 383052 грн., в тому числі за 2019 рік на суму 17 871 грн. та за 2020 рік на суму 365 181 грн.

Водночас, витрати на заробітну плату, єдиний внесок на суму 413803,00 грн позивачем не доведено. Крім того, позивачем не надано доказів понесення витрат на митне оформлення у розмірі 245090,00 грн.

Щодо курсових різниць.

Контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем неправомірно віднесено до витрат курсові різниці, які в подальшому вплинули на фінансовий результат.

Відповідно до статті 1 Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, (П(С)БО 16) до інших операційних витрат включаються, зокрема, втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства).

Пунктом 4 П(С)БО 21 наведено наступні визначення: курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу, (п.5).

У відповідності до пункту 29 П(С)БО 16 до складу інших витрат включаються, зокрема, втрати від неопераційних курсових різниць.

Відповідно до пункту 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21.

За приписами пункту 9 П(С)БО 21 курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов`язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.

Суд зауважує, що від`ємне значення не операційних курсових різниць не підтверджене позивачем ні відповідними виписками по картковим рахункам, ні проведенням кредитних операцій в іноземній валюті, ні жодними іншими належними доказами.

Водночас, щодо розбіжностей про які зазначає представник позивача в частині зазначення розміру непідтверджених/підтверджених витрат (зокрема аркуш 7-8 акту перевірки). Так, податковим органом в акті (аркуш 7) зазначено про не підтвердження витрат у сумі 7997900,00 грн., а в таблиці висвітленій в акті (аркуш 8) зазначено про підтвердження витрат у сумі 7997900,00 грн. первинними документами. Суд зауважує, що такі розбіжності є лише технічною помилкою та не впливають на суть виявлених порушень. Податковим органом, за змістом акту перевірки обґрунтовано, що включає в себе сума непідтверджених витрат, за якими податковими періодами обліковується.

Щодо решти витрат, як зауважує представник позивача, непідтверджені витрати в сумі 7776533,00 грн. обліковано у зв`язку з встановленням заниження бази оподаткування, що наведено в підрозділі 3.1.2.1.2 Акту перевірки.

Аналізуючи положення ст. 44, пп.134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями, суд приходить до висновку, що контролюючим органом доведено, що ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» занижено Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) (рядок 02 декларації) всього на суму 15395440 грн. в т.ч за 2019 рік на суму 117548 грн. та за 2020 рік на суму 15277892 грн..

Стосовно податкового повідомлення-рішення №133817000701 про завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Як встановлено перевіркою, за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 10097448 грн.

Перевіркою відображених у рядку 1.1 податкових декларацій „Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України податковим органом встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із транспортних засобів на території України.

Проведеною вибірковою перевіркою відображеного показника в сумі 10097448 грн. даних Єдиного реєстру податкових накладних (узагальнений перелік документів наведено в додатку 4 до акту перевірки) податковим органом встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1.1 податкових декларацій „Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою на суму 1 555 307 грн., в т.ч.:

-за вересень 2020 року 28 359 грн.,

-за жовтень 2020 року 27 486 грн.,

-за листопад 2020 року 424 589 грн.,

-за грудень 2020 року 1 074 873 грн.

Заниження податкових зобов`язань виникло внаслідок реалізації транспортних засобів на території України за цінами нижче цін придбання.

В результаті проведеного аналізу поданої податкової звітності, податковим органом відповідно до інформації комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби (АС «Податковий блок»: АІС «Облік податків і платежів»; Єдиний реєстр податкових накладних; Картка платника податків (відомості щодо податкової історії); Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, АРМ «Митниця», НАІС ДДАІ УМВС України (щодо зареєстрованих транспортних засобів) встановлено, що ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» у періоді з 01.01.2017р. по 31.12.2020р. здійснювало придбання (імпорт) та реалізацію транспортних засобів юридичним та фізичним особам.

Згідно ІС «Податковий блок/ Картка платника податків/Вантажно митні декларації (імпорт)» ТОВ "ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» в 2020 році імпортовано 958 транспортних засобів, сума ПДВ сплаченого на митниці 27 710 389 грн.

Станом на 31.12.2020 ТОВ "ЗАХІД ЕКОТРЕЙД" подано на реєстрацію податкові накладні на реалізацію у 2020 році 700 ТЗ на суму ПДВ 10 928 493 грн.

Згідно листа ДПС України №1023/7/99-00-18-01-04-07 від 14.01.2021 до Головного управління ДПС України передано лист Служби безпеки України від 30.12.2020 №8/1/2-11002 з інформацією щодо власників 522 імпортованих ТОВ "ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» у 2020 році транспортних засобів. За результатами порівняння фактурної вартості імпортованих транспортних засобів згідно АРМ «Митниця» та ціни реалізованих у 2020 році транспортних засобів встановлено реалізацію нижче цін придбання.

Водночас, суд зауважує, що позивач вказує, що йому не відомо про зміст листа Служби безпеки України від 30.12.2020 №8/1/2-11002.

Водночас, вказане спростовується матеріалами справи, оскільки відповідний лист направлявся на адресу позивача разом із відзивом, відповідна копія його знаходить в матеріалах справи, тому позивач за необхідності мав можливість ознайомитись з його змістом.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч.2 ст.3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з абз.г п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Таким чином, кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є мета отримання доходу, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Вищевикладене не означає обов`язкової прибутковості кожної окремої операції, адже в аналізованих нормах йдеться не про позитивний фінансовий результат та не про прибуток як об`єкт оподаткування, а про дохід як один з елементів обчислення бази оподаткування. Господарська операція, спрямована на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, яка опосередковується комерційним ризиком неодержання очікуваного доходу.

Разом з цим, віднесення таких операцій до господарських можливе лише за умови належного обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість / ціну придбання таких товарів з наданням відповідних доказів.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09.06.2015 року у справі №21-289а15, та Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.02.2020 у справі №440/1503/19, від 17.12.2021 у справі №П/811/433/16.

Контролюючий орган в акті послався на заниження позивачем сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість, в результаті реалізації товариством транспортних засобів за цінами, нижчими ціни придбання таких товарів.

Суд зазначає, що, плануючи господарську діяльність, платник повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб`єкта господарювання у господарських відносинах повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди.

Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок отримання певних преференцій.

Так, представник позивача у судовому засіданні вказував, що товариство може здійснювати господарські операції з продажу товарів на власний розсуд, за цінами які вважає економічно обґрунтованими.

Жодних економічних причин (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою ціну придбання таких товарів з наданням відповідних доказів позивачем не надано.

Враховуючи приписи наведених норм права, суд погоджується з висновком контролюючого органу, що незалежно від обставин збитковості господарської операції, приписи пункту 188.1 статті 188 ПК встановлюють обов`язок для платника податків донарахувати ПДВ у разі реалізації товару за ціною, нижчою за ціну придбання. Відтак, визначальним в таких правовідносинах є саме розмір ціни придбання безвідносно до обставин прибутковості відповідної господарської операції.

Відтак, суд приходить до висновку, про доведеність контролюючим органом завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1555307 грн.

Щодо реєстрації податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) платник податку продавець товарів зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п.15 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2020 року №734), у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-.1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, або обчислену відповідно до пункту 200-.1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно, якщо платник ПДВ - ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» здійснює продаж товарів за ціною, що є нижчою за ціну придбання, то в такому випадку потрібно скласти дві податкові накладні.

Першу податкову накладну потрібно скласти та зареєструвати у загальному порядку. Сума податкового зобов`язання у ній визначається згідно з фактичною ціною (договірною вартістю) продажу товарів. Дані накладні складені та зареєстровані ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» у встановленому законодавством порядку .

Другу податкову накладну потрібно скласти на різницю між вартістю придбання товарів та його фактичною ціною (договірною вартістю). Така податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), хоча її, як і першу податкову накладну, потрібно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.10 ПКУ). Дані податкові накладні не були складені та зареєстровані ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, в порушення пункту 188.1 статті 188 ПК України ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 555 307 грн., в т.ч.: за вересень 2020 року 28 359 грн., за жовтень 2020 року 27 486 грн., за листопад 2020 року 424 589 грн., за грудень 2020 року 1 074 873 грн.

В порушення п.201.1., п.201.10 ст.201 ПК України, ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» не складено та не зареєстровано в єдиному державному реєстрі податкових накладних, податкові накладні на суму ПДВ 1 555 307 грн., в т.ч.:

за вересень 2020 року 28 359 грн.,

за жовтень 2020 року 27 486 грн.,

за листопад 2020 року 424 589 грн.,

за грудень 2020 року 1 074 873 грн.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. 16, 36 ПК України.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» не дотримався п. 188.1 ст. 188 пп. "а" п. 198.1, пп. "г" п. 198.5 ст.198, п.201.1., п.201.10 ст.201 розділу ІІІ ПК України, пп. п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, чим створив умови, які не можуть мати іншої мети, як неналежного виконання вимог встановлених Податковим кодексом України, що призвело до порушення податкового обліку, зокрема, в частині визначення суми податкового зобов`язання.

Щодо податкового повідомлення рішення №1337917000709від 31.12.2021 про неподання додаткових розрахунків за формою 1-ДФ за 2-3 квартал 2019 року.

Перевіркою дотримання юридичною особою ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» обов`язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено, що ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» не подано до ДПС податкові розрахунки форми 1ДФ за 2-3 квартали 2019р. Граничні терміни подання відповідно до періодів: 09.08.2019р., 09.11.2019р., чим порушено вимоги п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 ст.176, п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Дане порушення допущено у зв`язку з тим, що податковий агент ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» подавав вищезазначені податкові розрахунки за 2-3 кв. 2019 року з відмітною «копія», що не являється податковою звітністю.

Відповідно до норм пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані:

подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

З аналізу зазначених вище норм, суд зауважує, що з огляду на юридичну адресу позивача, яка знаходиться за адресою: вул.Курчатова, 62, м.Рівне, обов`язок позивача як податкового агента щодо подання звітності виникає за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи до контролюючого органу, тобто в даному випадку Головного управління ДПС у Рівненській області (м.Рівне), у разі наявності відокремленого підрозділу юридичної особи, який не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати податок до бюджету, Форма №1ДФ за такий підрозділ подає юрособа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, податковий розрахунок за формою 1 ДФ за 2 квартал 2019 року подано позивачем ГУ ДФС у Рівненській області (м.Рівне), 09.08.2019 (реєстраційний номер №9175713812). Результат обробки - пакет не прийнято з огляду на виявлені помилки.

Копію податкового розрахунку за формою 1 ДФ за 2 квартал 2019 року подано позивачем ГУ ДФС у Рівненській області (Березнівський район) 09.08.2019 (реєстраційний номер №9175718578). Результат обробки - прийнято пакет (копію)

Крім того, податковий розрахунок за формою 1 ДФ за 3 квартал 2019 року подано позивачем ГУ ДФС у Рівненській області (м.Рівне), 11.11.2019 (реєстраційний номер №9244780425). Результат обробки - пакет не прийнято з огляду на виявлені помилки.

Копію податкового розрахунку за формою 1 ДФ за 3 квартал 2019 року подано позивачем ГУ ДФС у Рівненській області (Березнівський район) 11.11.2019 (реєстраційний номер №9244794553). Результат обробки - прийнято пакет (копію)

Вищезазначене підтверджує, що позивачем подано звітність за місцезнаходженням юридичної особи до контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області (м.Рівне), однак такі документи прийнято не було, з огляду на виявлені порушення.

Згідно з п. 119.1 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом доведено правильність застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення винесене правомірно та не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення №1338017000709 та №1338117000709 від 31.12.2021 в частині несплати (неперерахування) до бюджету податковим агентом сум належного до сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору після настання граничних термінів.

Стосовно виявленого порушення ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» пп.14.1.180, пп.14.1.156, п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп.а п.176.2 ст.176 ПК України, а саме :

Перевіркою питань щодо повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб податковим органом встановлено: що податок на доходи фізичних осіб, визначений відповідно до розділу ІV ПК України у 2017р., 2018р., 2019р., 2020р. склав 39413,73грн., перераховано до бюджету 33141,04грн. податку на доходи фізичних осіб. Залишок по податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2017р. за даними перевірки становить по Кт 0,00грн. Залишок по податку на доходи фізичних осіб станом на 31.12.2020р. за даними перевірки становить по Кт 6272,69грн., з них термін сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати за грудень 2020р. в сумі 5067,00грн. станом на 31.12.2020р. не настав. Тобто утриманий та не перерахований ПДФО по термінах сплати, що настали 1205,69грн..

Перевіркою встановлено що станом на 31.12.2020р. по ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» рахується утриманий але не перерахований до бюджету за граничними термінами сплати податок на доходи фізичних в сумі 1205,69грн.

Вищевказана сума податку на доходи фізичних осіб була перерахована до бюджету відповідно до Платiжного доручення №319 вiд 06.01.2021р. на суму ПДФО 5067 грн. з них до уваги взято 1205,69 грн., що підтверджено в ІС «Податковий блок» в системі «Облік платежів» в підсистемі перегляд та друк ІКП «інтегрована картка платника».

Перевіркою повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено порушення пп.14.1.180, пп.14.1.156, п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, за якими встановлено:

Пеня за несвоєчасне внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб згідно із статтею 129 ПК України підприємством за період з 01.01.2017р. по 31.12.2020р. не нараховувалася і до бюджету не вносилася.

Відповідно до ст.47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть зокрема: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить (пп.47.1.1 п.47.1 ст.47 Податкового кодексу); податкові агенти (пп. 47.1.3 п.47.1 ст.47 ПК України).

Згідно пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа, самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п.18.1 ст.18 ПК України).

Згідно п. 1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 54.2 ст. 54 ПК України визначено, що грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу;

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 ПК України під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (п.п. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст.171 ПК України).

Відповідно до пп. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до Податкового кодексу невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16, 36 Кодексу, зокрема:

Платник податків зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом (п.16.1 ст.16 ПК України);

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором; податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст.36 ПК України).

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини 1 статті 67, ст. 57 Конституції України, згідно з якою кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами. Кожному гарантується право знати свої права та обов`язки (ст. 57 Конституції України). Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПК України та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України).

Стаття 68 Конституції України передбачає, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п.111.5 ст.111 ПК України зазначено, що триваюче правопорушення це - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом".

Крім того, відповідно до п.1 ст. 109 Податкового Кодексу, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Отже, в ході проведення перевірки своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено, що податковим агентом здійснювалась систематична недоплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати ( Таблиця №1 розділ 3.2.2. акту перевірки).

Слід зазначити, що відповідно до пп. 168.1.1 та пп. 168.1.2 статті 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, та такий податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Таким чином, податковий агент мав можливість сплатити податок на доходи фізичних осіб за визначеними граничними термінами сплати при виплаті доходу на користь платників податків.

Також, перевіркою встановлено порушення пп.1.4, пп.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.14.1.156, п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп.а п.176.2 ст.176 розділу ПК України, а саме:

Перевіркою питань щодо повноти сплати військового збору встановлено: військовий збір, визначений відповідно до пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у 2017р., 2018р., 2019р., 2020р. склав 3284,5грн., перераховано до бюджету 2763,03грн. військового збору. Залишок військового збору станом на 01.01.2017р. за даними перевірки становить по Кт 0,00грн. Залишок військового збору станом на 31.12.2020р. за даними перевірки становить по Кт 521,47грн. з них термін сплати військового збору, утриманого із заробітної плати за грудень 2020р. в сумі 422,25грн. станом на 31.12.2020р. не настав. Тобто утриманий та не перерахований ВЗ по термінах сплати, що настали 99,22грн. ( Таблиця №2 розділ 3.3.2 акту перевірки).

За даними податкового органу встановлено, що станом на 31.12.2020р. по ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД» рахується утриманий але не перерахований до бюджету за граничними термінами сплати військовий збір в сумі 99,22грн.

Вищевказана сума військового збору була перерахована до бюджету відповідно до Платiжного доручення №320 вiд 06.01.2021р. на суму ПДФО 422,25грн. з них до уваги взято 99,22грн., що підтверджено в ІС «Податковий блок» в системі «Облік платежів» в підсистемі перегляд та друк ІКП «інтегрована картка платника».

Перевіркою повноти та своєчасності перерахування до бюджету військового збору встановлено порушення пп.1.4, пп.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.14.1.156, п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп.а п.176.2 ст.176 розділу ІV ПК України, за якими встановлено:

- неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати військового збору за граничними термінами сплати збору до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 ПК України у періоді з травня 2019р. по грудень 2020р. на загальну суму 968,21 грн., а саме: 30.06.2019р. на суму 14,25 грн., 30.01.2020 45,82 грн., 01.03.2020 - 53,40 грн., 30.03.2020 - 53,40 грн., 30.04.2020 - 53,40 грн., 30.05.2020 - 53,40 грн., 30.06.2020 - 99,22 грн., 30.07.2020 - 99,22 грн., 30.08.2020 - 99,22 грн., 30.09.2020 - 99,22 грн., 30.10.2020 - 99,22 грн., 30.11.2020 - 99,22 грн., 30.12.2020 - 99,22 грн. ( Таблиця №2 розділ 3.3.2 акту перевірки).

Пеня за несвоєчасне внесення до бюджету військового збору згідно із статтею 129 ПК України підприємством за період з 01.01.2017р. по 31.12.2020р. не нараховувалася і до бюджету не вносилася.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу платниками є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом п.п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, визначено, що об`єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (пп.1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України).

Відповідно до п.п. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПК України, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України.

Платники збору зобов`язані забезпечити виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст.176 ПК України (підпункт 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України), а саме: на підставі підпункту а пункту 176.2. статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПК України (п.п. 1.5 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX ПК України).

Згідно з п. 171.1 ст. ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є: роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; податковий агент з інших доходів, визначених п.п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, які є об`єктом оподаткування військовим збором.

На підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбаченим Кодексом, у тому числі військового збору таким податковим агентом.

Отже, в ході проведення перевірки своєчасності перерахування до бюджету військового збору, судом встановлено, що податковим агентом здійснювалась недоплата (неперерахування) військового збору за граничними термінами сплати збору до бюджету, передбачених п.168.1.5 ст. 168 ПК України (Табл. №2 розділ 3.3.2 акту перевірки).

Слід зазначити, що відповідно до пп. 168.1.1 та пп. 168.1.2 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, та такий податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Таким чином, податковий агент зобов`язаний сплатити військовий збір за визначеними граничними термінами сплати збору до бюджету, однак не виконав свого обов`язку.

Наведене свідчить про правомірність застосування штрафних фінансових санкцій податковим органом.

Щодо рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій №1338217000709 від 31.12.2021.

Перевіркою своєчасності подачі звітності податковим органом встановлено несвоєчасне подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за травень 2019р.

Пунктом 4 ч.2 ст.6. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено обов`язок платника єдиного внеску подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зауважує, що процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (на момент виникнення спірним правовідносин) до Державної податкової служби України регламентовано порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511)

Так, відповідно до ч.1 розділу ІІІ Порядку встановлено форми та строки подання Звіту, в тому числі страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб зобов`язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць.

Також судом встановлено та не заперечується позивачем, що відповідний звіт подано 19.07.2019 (вх.№89157439284), при цьому, суд зауважує, що граничний строк подання - 20.06.2019р., оскільки звітним періодом ж травень 2019 року.

Щодо рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій №1338317000709 від 31.12.2021 та №1734/17-00-07-09 від 13.05.2022.

В ході проведення перевірки з питань ведення первинних документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, контролюючим органом встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації.

Зокрема, як встановлено судом, у зв`язку з обставинами, викладеними в п.3.1 акта, до перевірки не надано оригінали документів, зазначені в запиті, тому перевірка проводилася з використанням даних, відображених в звітності, поданої ТОВ «ЗАХІД ЕКОТРЕЙД», а саме: податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку із змінами та доповненнями та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із мінами та доповненнями за період, що перевірявся.

Згідно п.2 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010р. № 2464-VI із змінами і доповненнями платник єдиного внеску зобов`язаний вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Суд приходить до висновку, що наведене свідчить про порушення позивачем вимог п.2,4 ч.2 ст.6. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та правомірність застосування штрафних санкцій до позивача податковим органом.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Відповідно до частини першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №160/8441/18.

На підставі встановлених обставин справи позивачем не було доведено наявність порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваних податкових - повідомлень рішень та враховуючи факт ненадання первинних документів чи письмових доказів в спростування виявлених відповідачем порушень, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних санкцій винесені правомірно у відповідності до вимог діючого законодавства, відтак заявлені позовні вимоги є безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судового збору.

Ухвалою суду від 31.08.2022 відстрочено Товариству з обмежено відповідальністю «Захід Екотрейд» сплату судового збору до ухвалення рішення суду у справі №460/26306/22

Водночас, з огляду на результат розгляду справи, суд вважає за доцільне стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Захід Екотрейд» до бюджету судовий збір у розмірі 24810,00 грн. (з розрахунку 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки 1,5% становить 64911,175 грн. та перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб)

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Екотрейд" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Екотрейд" до державного бюджету судовий збір у розмір 24810,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Екотрейд" (вул.Курчатова,62,м.Рівне,33018, ідентифікаційний код 40496832)

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12, м.Рівне,33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Повний текст рішення складений 27 лютого 2023 року

Суддя В.В. Щербаков


Суд	Рівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	15.02.2023
Оприлюднено	01.03.2023
Номер документу	109218539
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Гуляк Василь Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.02.2023 по справі 460/26306/22РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —460/26306/22

Рішення
від 15.02.2023 по справі 460/26306/22
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД