Постанова

від 24.02.2023 по справі 160/9847/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/9847/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року в адміністративній справі №160/9847/22 (головуючий суддя першої інстанції Ніколайчук С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій, Українського державного університету науки і технологій про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 07.07.2022 року (через підсистему «Електронний суд») звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій, Українського державного університету науки і технологій, в якому просив:

- визнати протиправними дії кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій щодо не нарахування та невиплати йому грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення з 24.02.2022 року по 08.07.2022 року;

- зобов`язати кафедру військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій нарахувати та виплати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення з 24.02.2022 року по 08.07.2022 року;

- зобов`язати кафедру військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 (десяти) днів з дня виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, проходив військову службу на Кафедрі військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій на посаді помічника начальника кафедри з правової роботи у період з 19.11.2018 року по 08.07.2022 року. Починаючи з січня 2019 року по 23.02.2022 року він отримував грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення для себе та своєї родини. З 24.02.2022 року по день звільнення 08.07.2022 року наказом начальника кафедри від 21.03.2022 року №51 припинила виплачувати вказану компенсацію.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог з підстав, зазначених в позові.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проходив військову службу на Кафедрі військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій на посаді помічника начальника кафедри з правової роботи у період з 19.11.2018 року по 08.07.2022 року (а.с. 5-6, 13).

Позивач має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , дата видачі 27.04.2021 року (а.с. 7).

Між ОСОБА_1 та Державною спеціальною службою транспорту в особі начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна укладались контракти про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту на посадах осіб офіцерського складу, останні від 13.09.2021 року (а.с. 11-12, 14-17, 18-21).

Згідно п.14 контракту від 13.09.2021 року чинність контракту припинено 08.07.2022 року у зв`язку з підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за наказом №138 (а.с.20).

Починаючи з січня 2019 року позивач отримував від Кафедри грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення для себе та своєї родини.

Наказом начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій №51 від 21.03.2022 року помічнику начальника кафедри з правової роботи - начальнику фінансово-економічної служби припинено виплату грошової компенсації за піднайом (найом) ним житлового приміщення, починаючи з 24.02.2022 року до відповідного розпорядження про поновлення вказаних виплат. Вказаний наказ видано відповідно наказу начальника кафедри від 24.02.2022 року №35 про переведення особового складу кафедри на посилений режим роботи (а.с.8).

За період з 24.02.2022 року по 08.07.2022 року грошова компенсація за піднайом (найом) житлового приміщення позивачу не виплачувалась.

Не погоджуючись з не нарахуванням та невиплатою відповідачем грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за вказаний період, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що припинення виплати грошової компенсації позивачу за піднайом (найом) ним житлового приміщення припинено через прийняття наказу від 21.03.2022 року №51 та наказу від 24.02.2022 року №35 у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та переведенням особового складу офіцерів та військовослужбовців контрактної служби на казармене положення. Суд зазначив, що враховуючи положення Порядку №450 та Інструкції №380, грошова компенсація за піднайом житла виплачується військовослужбовцю в межах наявних фінансових ресурсів, а тому вказана виплата не є безумовною виплатою позивачу лише за факт оренди житла, вказана виплата залежить від наявності фінансового ресурсу у відповідача, який є бюджетною установою, на проведення відповідних виплат.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІІ (далі по тексту - Закон №2011-ХІІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень».

Відповідно до ст.1 Закону №2011-ХІІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч.1 ст.1-1 Закону №2011-ХІІІ законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Статтею 1-2 Закону №2011-ХІІІ передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно ч.1 ст.12 Закону №2011-ХІІІ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України, зокрема й постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №450, якою затверджено Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень (далі по тексту - Порядок №450).

Вказана вище Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №450, є нормативно-правовим актом, який визначає порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Відповідно до пункту 3 Порядку №450 виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони, МВС, Службі безпеки, розвідувальним органам, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку та Держспецтрансслужбі, Управлінню державної охорони, а також МОН, ДКА на відповідний рік.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законом №2011-ХІІІ надано право Кабінету Міністрів визначати не тільки розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень, а й підстави такої виплати - в межах відповідних бюджетних призначень.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з січня 2019 року ОСОБА_1 отримував від Кафедри військової підготовки грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення для себе та своєї родини.

Вказана обставина сторонами не заперечується.

Пунктом 6 Порядку №450 визначено, що грошова компенсація не виплачується, зокрема, у разі проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв`язку, ДКА та Управлінням державної охорони

На виконання вимог розпорядження Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/10-60/52дск від 24.02.2022 року Наказом начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій №35 від 24.02.2022 року переведено особовий склад офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом на казармене положення (а.с.82).

Відповідно до наказу начальника кафедри від 24.02.2022 року №35 Наказом начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій №51 від 21.03.2022 року помічнику начальника кафедри з правової роботи - начальнику фінансово-економічної служби припинено виплату грошової компенсації за піднайом (найом) ним житлового приміщення, починаючи з 24.02.2022 року до відповідного розпорядження про поновлення вказаних виплат.

За період з 24.02.2022 року по 08.07.2022 року відповідачем грошова компенсація за піднайом (найом) житлового приміщення, в тому числі і позивачу не виплачувалась.

Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

Пунктом 5 розділу V Інструкції визначено, що військовослужбовцям відповідних категорій та курсантам вищих військових закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби за їх бажанням виплачується грошова компенсація за піднайом (найом) житлового приміщення (далі - компенсація за піднайом).

Компенсація за піднайом виплачується за місцем проходження військової служби (навчання) відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №450 (далі по тексту - Порядок №450).

Пунктом 6 розділу V Інструкції встановлено, що конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період.

Відповідно до п.7 розділу V Інструкції для отримання компенсації за піднайом військовослужбовець подає рапорт командиру військової частини. Разом з рапортом військовослужбовець подає документи згідно з переліком, встановленим Порядком №450, довідку про склад сім`ї та довідку про перевірку житлових умов.

Згідно із п.8 розділу V Інструкції виплата грошової компенсації військовослужбовцям відповідних категорій та курсантам вищих військових закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які перебувають у шлюбі, здійснюється в порядку виплати грошової компенсації та в межах бюджетних призначень, затверджених для цих потреб, за місцем проходження військової служби (навчання) або (у разі відсутності за місцем проходження військової служби (навчання) фінансового органу) за місцем виплати їм грошового забезпечення.

Таким чином, враховуючи положення Порядку №450 та Інструкції №380 апеляційний суд дійшов висновку, що грошова компенсація за піднайом житла виплачується військовослужбовцю в межах наявних фінансових ресурсів, а тому вказана виплата не є безумовною виплатою лише за факт оренди житла, вказана виплата залежить від наявності фінансового ресурсу у відповідача на проведення відповідних виплат, як вірно зазначив і суд першої інстанції.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Відповідач у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу зазначає, що на виконання вимог бойового розпорядження Голови адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 24.02.2022 року №518/10-60/52дск та відповідно до наказу начальника кафедри від 24.02.2022 року №35 «Про переведення особового складу кафедри на посилений режим роботи», весь особовий склад офіцерів та військовослужбовців контрактної служби переведено на казармене положення.

21.03.2022 року на підставі наказу від 24.02.2022 року №35 начальником кафедри військової підготовки спеціалістів служби транспорту Українського державного університету науки і технологій прийнято наказ №51 «Про припинення нарахування та виплати компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення та здійснення перерахунку за лютий 2022» (а.с. 8).

Вказаним наказом зобов`язано помічника начальника кафедри начальника фінансово-економічної служби припинити виплату грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) ним житлового приміщення, починаючи з 24.02.2022 до відповідного розпорядження про поновлення вказаних виплат.

Стосовно доводів апелянта про наявність обов`язку у відповідача на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення, апеляційний суд знов зазначає, що відповідно наведених вище норм Порядку №450 та Інструкції №380 компенсація військовослужбовцям за піднайом (найом) ним житлового приміщення виплачується за наявності фінансового ресурсу та в межах бюджетних асигнувань.

Крім того, накази начальника кафедри військової підготовки спеціалістів служби транспорту Українського державного університету науки і технологій від 24.02.2022 року №35 та від 21.03.2022 року №51 прийняті відповідачем у зв`язку із введенням воєнного стану на території України з 24.02.2022 року, є чинними та позивачем не оскаржені.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що він відноситься до категорії військовослужбовців, яким військова частина орендує житло або виплачує грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вказані доводи свідчать про незгоду позивача з наказом від 24.02.2022 року №35 про переведення військовослужбовців за контрактом на казарменне положення.

Разом з тим, позивачем вимоги щодо оскарження вказаного наказу не заявлені а нів цьому позову, ані в іншій адміністративній справі.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у вказаних правовідносинах діяв правомірно та ним не порушено вимог чинного законодавства.

Позивачем доказів протилежного судам першої та апеляційної інстанцій не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України, перерозподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється.

Оскільки справа відповідно до п.1 ч.6 ст.12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п.2 ч.5 ст.328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року в адміністративній справі №160/9847/22 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року в адміністративній справі №160/9847/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак