Ухвала

від 08.02.2023 по справі 160/1319/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/1319/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання Соловей Л.О., представник відповідача Богомол О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі питання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року в адміністративній справі №160/1319/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Лідер Трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Третього апеляційного адміністративного суду перебуває справа №160/1319/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Лідер Трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 226232 від 24.12.2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Лідер Трейд» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, Дніпропетровська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу на нього.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст.169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з ч.1,3 ст.23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Приписами ч.4 ст.23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз вказаних вище законодавчих норм дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

Так, у першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. При цьому нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Разом з цим, здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. При цьому, неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Тобто, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний суб`єкт владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Разом з цим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 806/1000/17.

Як на підставу для здійснення представництва прав та інтересів держави, скаржник зазначив, що Державною службою України з безпеки на транспорті не оскаржено рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, проте вказана обставина не свідчить про неналежне виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків, оскільки апеляційне оскарження рішення суду є правом сторони, а не її обов`язком.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що керівником Запорізької обласної прокуратури не доведено факту неналежного виконання відповідачами своїх обов`язків по захисту державних інтересів як підстави для звернення до суду з апеляційною скаргою в порядку ст. 23 ЗУ Про прокуратуру.

Відповідно п. 2 ч.1 ст. 305 КАС України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку Дніпропетровська обласна прокуратура не набула права на звернення до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі органу Державної служби України з безпеки на транспорті, відтак наявними є підстави для закриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 243, 305, 310, 321, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року в адміністративній справі №160/1319/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Лідер Трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови закрити.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 08.02.2021 року, в повному обсязі ухвала складена відповідно до ст. 243 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко

суддяВ.А. Шальєва