Постанова

від 21.02.2023 по справі 826/3383/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3383/18 Головуючий у 1 інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «СІЛЬВЕР» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «СІЛЬВЕР» (далі - ТОВ «ТПК «СІЛЬВЕР») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.10.2017 №0055851406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30.10.2017 №0055851406 у частині застосування пені за порушення терміну розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 94367,31 грн. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія «Сільвер» у задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

15 лютого 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про заміну відповідача, в якому просить замінити відповідача з Головного управління ДФС у м. Києві на - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС за кодом ЄДРПОУ ВП: 44116011.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року вищевказане клопотання задоволено.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві провело виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «ТПК «СІЛЬВЕР» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 23.11.2015 №2311-15 з ТОВ «Агроторговые системы» (Білорусь) згідно листів ПАТ "ВТБ Банк" від 05.07.2016 №8259/1-2 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 11.07.2016 №28426/10) та від 07.09.2016 №10737/1-2 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 12.09.2016 №37306/10), про що складено Акт від 10 жовтня 2017 року №1180/26-15-14-06-03/35920823.

Згідно з Актом, в ході перевірки встановлено порушення ТОВ «ТПК «СІЛЬВЕР» ст. 1 Закону №185/94, а саме несвоєчасне надходження 11471 доларів США (еквівалент 290156,57 грн.) та ненадходження 18000 доларів США (еквівалент 479782,91 грн.) за контрактом від 23.11.2015 №2311-15 з ТОВ «Агроторговые системы» (Білорусь) та договором про перевод боргу від 25.10.2016 №011 з ТОВ «ПиК-Агро» (Білорусь).

Висновок перевірки ґрунтується на тому, що, згідно із ст. 1 Закону №185/94 і постанови Національного банку України від 03.03.2016 №140, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в ст. ст. 1 та 2 Закону №185/94, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження термінів розрахунків за контрактом від 23.11.2015 №2311-15 з ТОВ «Агроторговые системы» (Білорусь) до перевірки не надано, а також не надано документу уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин по зазначеному контракту.

ТОВ «ТПК «СІЛЬВЕР» подало заперечення на Акт перевірки, мотиви яких аналогічні доводам, зазначеним у позовній заяві.

За результатами розгляду заперечень, Головне управління ДФС у м. Києві у відповіді від 26.10.2017 №33810/10/26-15-14-06-03 залишило без змін висновки перевірки, зазначивши, що, оскільки, для експортних операцій, здійснених 21.04.2016, 90-денний строк розрахунків закінчився 20.07.2016, то на момент набрання чинності постановою Національного банку України №136 (29.07.2016) на такі розрахунки не поширюється застосування 120-денного строку розрахунків, також на момент набрання чинності постановою Національного банку України №41 (26.05.2017) на такі розрахунки не поширюється застосування 180-денного строку розрахунків.

За наслідками перевірки, Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0055851406 про нарахування грошового зобов`язання у сумі 574150,22 грн. із сплати пені за порушення терміну розрахунку у сфері ЗЕД.

ТОВ «ТПК «СІЛЬВЕР» подало скаргу, яка рішенням Державної фіскальної служби України від 10.01.2018 №1405/6/99-99-11-01-02-25 залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом Україна «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 вищевказаного Закону визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У відповідності до ч. 4 ст. 1 Закону № 185/94-ВР, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України від 07.06.2016 №342 (далі - Постанова НБУ №342), установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова набрала чинності з 09.06.2016.

Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016 №361 (далі - Постанова НБУ №342) внесено зміни до Постанови НБУ №342, в якій цифри "90" замінено цифрами "120". Вказана постанова набрала чинності 29.07.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДФС у м. Києві провело виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «ТПК «СІЛЬВЕР» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 23.11.2015 №2311-15 з ТОВ «Агроторговые системы» (Білорусь).

За результатами перевірки складено Акт Акт від 10 жовтня 2017 року №1180/26-15-14-06-03/35920823, згідно висновків якого, в ході перевірки встановлено порушення ТОВ «ТПК «СІЛЬВЕР» ст. 1 Закону №185/94, а саме несвоєчасне надходження 11471 доларів США (еквівалент 290156,57 грн.) та ненадходження 18000 доларів США (еквівалент 479782,91 грн.) за контрактом від 23.11.2015 №2311-15 з ТОВ «Агроторговые системы» (Білорусь) та договором про перевод боргу від 25.10.2016 №011 з ТОВ «ПиК-Агро» (Білорусь) (а.с. 12-18).

Відповідно до додатку 2 до Акту перевірки, позивач на виконання Контракту від 23.11.2015 №2311-15 з ТОВ «Агроторговые системы» (Білорусь) відвантажив товар 25.03.2016 на суму 24830 доларів США, граничний строк надходження валютної виручки - 23.06.2016, з яких 3830 доларів США надійшло 11.07.2016.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у зазначений період діяла Постанова НБУ №342, якою встановлено 90 денний строк для розрахунків, порушення якого позивачем не спростовано.

Також, згідно додатку 2 до Акту перевірки, позивач на виконання Контракту від 23.11.2015 №2311-15 з ТОВ "Агроторговые системы" (Білорусь) відвантажив товар 21.04.2016 на загальну суму 25641 долар США, граничний строк надходження валютної виручки - 20.07.2016, з яких: 4041 долар США надійшов 28.07.2016; 600 доларів США надійшло 22.11.2016; 1000 доларів США надійшло 15.12.2016; 1000 доларів США надійшло 15.03.2017; 1000 доларів США надійшло 14.06.2017.

На час відвантаження товарів діяла Постанова НБУ №342, якою встановлено 90 денний строк для розрахунків.

Слід зазначити, що ТОВ «ТПК «СІЛЬВЕР» не спростовано порушення 90 денного строку для розрахунків по Контракту від 23.11.2015 №2311-15 з ТОВ "Агроторговые системы" (Білорусь).

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не спростував правильність встановлених перевіркою фактів несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі 11471 доларів США і висновків відповідача про порушення вимог ст. 1 Закону №185/94.

Також, позивач не надав доказів надходження станом на 03.10.2016 валютної виручки у сумі 18000 доларів США (479782,91 грн.), тому, не спростував правильність висновку про порушення вимог ст. 1 Закону №185/94.

Згідно вимог частини 1 статті 4 Закону № 185/94-ВР, порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, податковий орган мав підстави для застосування до позивача штрафні санкції у вигляді пені.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не врахував положення ст. 4 Закону №185/94, згідно з яким, загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що загальна сума пені становить 574150,22 грн., водночас, загальна сума неодержаної виручки, як встановлено перевіркою, складала 18000 доларів США (екв. 479782,91 грн.).

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування відповідачем пені у сумі понад 479782,91 грн. здійснено з порушенням вимог ст. 4 Закону №184/95 та порушило майнові права позивача, а тому, в цій частині вимоги про визнання оспорюваного податкового повідомлення-рішення протиправним і скасування належить задовольнити.

Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обгрунтовано визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30.10.2017 №0055851406 у частині застосування пені за порушення терміну розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 94367,31 грн.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «СІЛЬВЕР» та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 27.02.2023 р.