Постанова

від 24.02.2023 по справі 320/15038/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Леонтович А.М. суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року Справа № 320/15038/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Горегляд Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі

за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу

до товариства з обмеженою відповідальності «Утілсервіс»

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Державна екологічна інспекція Столичного округу (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» (далі - Відповідач) про зупинення виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з безпечними відходами ТОВ «Утілсервіс» за адресою: 07801, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, пров. Польовий, буд. 9 до усунення порушень, виявлених в акті перевірки інспекції від 12.08.2021 № 02-994, та отримання інспекцією повідомлення від Відповідача про усунення ним усіх установлених судом порушень за підтвердженням, згідно з результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач, займаючись діяльністю зі збирання безпечних відходів на полігоні твердих побутових відходів (сміттєзвалищі), здійснює захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів, не забезпечив захист земель від забруднення, засмічення, не дотримується правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, не провів ревізію та не вніс зміни до паспорту місця видалення відходів, не розробив проєктно-технічну документацію з розділом ОВНС та висновок з оцінки впливу на довкілля, не здійснив державну реєстрацію прав на земельну ділянку та не забезпечив професійну підготовку, підвищення кваліфікаці та атестацію фахівців у сфері поводження з відходами.

Водночас Позивач зазначив, що вказані порушення природоохоронного законодавства ним були встановленні під час проведення первинної перевірки ТОВ «Утілсервіс», у зв`язку з чим винесено припис про зобов`язання Відповідача усунути такі порушення.

Втім позаплановою перевіркою встановлено, що такий припис товариство не виконало.

Разом з тим Позивач вважає, що ТОВ «Утілсервіс» було надано достатньо часу для усунення виявлених порушень, але він не усунув жодне з них та продовжив порушувати вимоги природоохоронного законодавства.

При цьому Позивач звертає увагу на те, що екологічні проблеми є причиною збільшення смертності.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату проведення позапланового заходу щодо перевірки виконання припису, Відповідачем відповідні вимоги виконано не було.

Разом з тим суд зазначив, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам, а відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що Позивачем було порушено порядок проведення позапланової перевірки, зокрема порушено строки її проведення. Тому, на переконання Апелянта, результати такої перевірки, а також відповідний акт не могли братися судом до уваги при вирішенні цього спору.

Також Апелянт посилається на відсутність доказів та недоведеність Позивачем, що виявлені порушення створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей та загрозу завдання шкоди довкіллю.

Крім того Апелянт стверджує, що до проведення Позивачем позапланової перевірки здійснювалися заходи щодо проведення лабораторних досліджень показників свердловин, повітря, ґрунту, за результатами яких установлено відповідність діючим нормам.

Разом з тим, на переконання Апелянта, Позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки порушення, про які він стверджує, були ним виявлені ще під час проведення первинної перевірки з 01.03.2021 по 09.03.2021 і, на думку, Апелянта такий позов міг бути поданий у межах тримісячного строку, який слід рахувати з 09.03.2021, а не з 12.08.2021 (дата повторної перевірки), як стверджує Позивач.

Окрім зазначено, Апелянт вважає, що Позивач неправильно обрав захід реагування і задоволення його позову призвело до обтяження всієї діяльності товариства.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

7. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

8. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023, від 24.01.2023 було витребувано додаткові докази у справі та двічі відкладено судовий розгляд, зокрема для належного повідомлення Відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Для повідомлення Відповідача про судові засідання в цій справі судом було використано всі можливі, передбачені КАС України, способи сповіщення, а саме шляхом направлення судових повісток за адресою, указаною Відповідачем, телефонограм за вказаним ним номером, шляхом опублікування відповідної інформації на офіційному веб-порталі «Судова влада» та на сайті ШААС.

9. 18.01.2023 від Позивача надійшли письмові пояснення у справі.

10. Відповідач витребуваних у нього судом та/або будь-яких інших доказів не надав, у жодне із судових засідань не прибув, причини своєї неявки не повідомив.

Водночас апеляційний суд відзначає, що апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції у цій справі здійснюється саме за скаргою Відповідача, тобто ініційований останнім, а тому він повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснюючи їх з метою, з якою вони надані, та виконувати відповідні процесуальні обов`язки.

При цьому реалізація Апелянтом процесуальних прав є невіддільною від виконання ним процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічний правовий підхід закладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

11. 21.02.2023 о 12:05 год. у судове засідання учасники справи не з`явилися та причини своєї неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим відповідно до ст. 311 КАС України апеляційним судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про перехід до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.

12. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

13. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Утілсервіс» на полігоні за адресою: 07801, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, пров. Польовий, буд. 9 здійснюється діяльність зі збирання безпечних відходів.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу від 26.07.2021 № 748-П та направлення 27.02.2021 № 3/3/720 Позивачем здійснено захід державного нагляду щодо перевірки виконання припису Державної екологічної інспекції Столичного округу від 09.03.2021 ТОВ «Утілсервіс» за адресою: 07801, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, пров. Польовий, 9.

За результатами позапланової перевірки виконання припису інспекції, складено акт від 12.08.2021 № 02-994, в якому зафіксовано, що Відповідачем не виконано наступні пункти припису:

1) п. 1 припису - «забезпечити захист земель від забруднення, засмічення» не виконано;

2) п. 2 припису - «провести державну реєстрацію прав на земельну ділянку» не виконано;

3) п. 7 припису - «забезпечити здійснення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами» не виконано;

4) п. 11 припису - «не здійснювати захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів» не виконано;

5) п. 12 припису - «дотримуватись правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів» не виконано;

6) п. 13 припису - «провести ревізію та внести зміни до паспорту місця видалення відходів» не виконано;

7) п.п .14, 15 припису - «розробити проектно - технічну документацію з розділом ОВНС та висновок з оцінки впливу на довкілля (чи надати висновок Державної екологічної експертизи) не виконано.

Вищевказаний акт перевірки підписаний керівником ТОВ «Утілсервіс» - ОСОБА_1 без заперечень і зауважень та у встановлені законодавством терміни акт не оскаржувався.

04.08.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Майбородою І.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 000771 за ст. 188-5 КУпАП, яким зафіксовано, що раніше виданий припис від 09.06.2021 не виконаний.

Того ж дня, 04.08.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Майбородою І.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000706, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765,00 грн.

14. У зв`язку з невиконанням Відповідачем припису від 09.03.2021 Позивач звернувся до суду з цим позовом.

15. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 962-IV (далі - Закон № 962-IV), «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР (далі - Закон № 187/98-ВР), «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII), «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII (далі - Закон № 2707-XII), «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 13, 16, 50 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою, сьомою статті 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону № 877).

Частиною п`ятою статті 4 Закону № 877 визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно зі ст. 1 Закону № 962-IV охорона земель - це система правових, організаційних, технологічних та інших видів заходів, спрямованих на збереження і відтворення родючості, захисту від деградації, ведення сільськогосподарського виробництва з дотриманням ґрунтозахисних технологій та забезпечення екологічної безпеки довкілля.

Місце, яке призначене для захоронення відходів називається полігоном.

Полігони ТПВ є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронення твердих побутових відходів.

Полігони ТПВ повинні забезпечувати санітарне та епідемічне благополуччя населення, екологічну безпеку навколишнього природного середовища, запобігання розвиткові небезпечних геологічних процесів і явищ.

Розміри і потужність полігона ТПВ повинні визначатись потребами у складуванні твердих побутових відходів із урахуванням екологічних вимог і санітарних норм, кількості населення, розрахункового терміну експлуатації, річної норми копичення ТПВ.

Звалище - це ділянка землі, на яких безконтрольно зберігаються побутові відходи.

Звалище (сміттєзвалище) на відміну від полігону не обладнані системами, що забезпечують запобігання негативному впливу відходів на довкілля.

Зберігання та видалення відходів здійснюється в місцях, визначених органами місцевого самовядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання регламентованого (п. «с» ч. 1 ст. 17 Закону № 187/98-ВР).

Вплив на довкілля - це будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів (ст. 1 Закону № 2059-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону№ 2059-VIII, суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 2059-VIII, здійснення оцінки впливу на довкілля е обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 3 Закону № 2059-VIII операції у сфері поводження з відходами (зберігання, видалення і захоронення) відносяться до першої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

Так, згідно з п. 11 ч. 3 ст. 3 Закону № 2059-VIII, до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, серед іншого відноситься і утилізація, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів.

У ч. 1 ст. 15 Закону № 2059-VIII передбачено, що за провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності, вині особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 35, 49 Закону № 2707-XII розміщення об`єктів які справляють негативний вплив на екологічний стан і якість земельних ресурсів, проводиться з. урахуванням результатів інтегральної оцінки цього впливу і розробки відповідних заходів, щодо запобігання небезпечним екологічним і санітарно-гігієнічним наслідкам та раціонального використання і охорони земель лише після здійснення оцінки впливу на довкілля в порядку, визначеному законом.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності серед іншого зобов`язані уживати заходів, щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

У п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 2707-XII визначено, що правопорушенням у сфері оцінки впливу на довкілля є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2707-XII, діяльність суб`єктів господарювання незалежно від Форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути тимчасово заборонена чи припинена.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону № 2707-XII, підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закон № 2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб' єкту господарювання, об' єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного і благополуччя населення.

Згідно зі ст. 10 Закону № 2707-XII до обов`язків підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря належить дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Відповідно до ст. 33 Закону № 2707-XII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел.

Статтею 12 Закону № 2707-XII передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до норм чинного законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції.

16. Отже, забезпечення екологічної безпеки навколишнього природного середовища населення є одним з основних обов`язків держави, що нерозривно пов`язаний із забезпеченням гарантій реалізації конституційного прав людини і громадянина на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

17. З метою реалізації відповідних конституційних норм, що є нормами прямої дії, законодавством регламентовано порядок здійснення суб`єктами господарювання діяльності з відходами, у тому числі безпечними побутовими.

18. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Відповідач, здійснюючи діяльність з безпечними відходами на полігоні за адресою Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, пров. Польовий, 9, не виконав установлені законодавством вимоги щодо специфіки такої діяльності та використання полігону, а саме порушив правила експлуатації полігону, не забезпечив захист земель від забруднення, здійснив захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, не здійснив державної реєстрації прав на відповідну земельну ділянку, не забезпечив професійну підготовку та підвищення кваліфікації і атестацію фахівців у цій галузі, не провів ревізію та не вніс зміни до паспорту місця видалення відходів.

19. Водночас колегія суддів установила, що вчинення Відповідачем вказаних порушень підтверджується матеріалами первинної перевірки, результати якої оформлені актом від 09.03.2021 та позапланової перевірки щодо виконання припису, оформленої актом від 12.08.2021.

При цьому Апелянтом не надано суду жодних доказів, які б спростовували висновки контролюючого органу, викладені у вказаних актах.

Водночас, відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

20. Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що до звернення з позовом у цій справі Позивач надав Відповідачу достатньо часу для усунення ним порушень, які були зафіксовані в акті первинної перевірки (09.03.2021) та щодо яких був складений відповідний припис (понад півроку), але вищевказані порушення, що безумовно становлять реальну загрозу екологічній безпеці навколишнього середовища та відповідним правам людини, Відповідачем усунуті не були. Зворотного перед судом не доведено.

Оцінюючи всі обставини цієї справи у їх сукупності та усуваючи неповноту встановлення обставин цієї справи судом першої інстанції, колегія суддів також установила, що допущення Відповідачем порушень щодо використання полігону та поводження з відходами має системний характер, зокрема було також встановлено контролюючим органом й раніше при проведенні заходів контролю.

21. Доводи Апелянта про те, що Позивач не довів, що виявлені порушення створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей та загрозу завдання шкоди довкіллю, колегія суддів відхиляє, оскільки наявність такої загрози підтверджується матеріалами перевірок, висновки яких Апелянтом не спростовані, на чому було наголошено вище.

22. Твердження Апелянта про те, що до проведення Позивачем позапланової перевірки здійснювалися заходи щодо проведення лабораторних досліджень показників свердловин, повітря, ґрунту, за результатами яких установлено відповідність діючим нормам, колегія суддів приймає до уваги, але зазначає, що як вбачається з матеріалів перевірки відповідні протоколи лабораторних досліджень № 53-56 від 13.05.2021, № 66/58-61 від 17.05.2021 та випробувань № 2654-25 від 24.07.2020, № 2652 та № 2653 від 24.07.2020, були враховані контролюючим органом при проведенні відповідних заходів контролю і такі протоколи не спростовують факту допущення Відповідачем вищезазначених порушень, що стали підставою для звернення Інспекції до суду з цим позовом.

При цьому колегія суддів відзначає, що наявність вказаних протоколів лабораторних досліджень та випробувань не спростовує факту здійснення Відповідачем діяльності з відходами за відсутності висновку оцінки її випливу на довкілля, що відповідно до Закону № 2059-VIII є достатньою самостійною підставою для припинення такої діяльності.

Зворотного Апелянтом не доведено.

23. Доводи Апелянта про те, що Позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки порушення, про які він стверджує, були ним виявлені ще під час проведення первинної перевірки з 01.03.2021 по 09.03.2021 і, на думку, Апелянта такий позов міг бути поданий у межах тримісячного строку, який слід рахувати з 09.03.2021, а не з 12.08.2021 (дата повторної перевірки), апеляційний суд відхиляє з наступних підстав.

Так, чинне законодавство не містить імперативної заборони щодо звернення органу контролю до суду з позовом про вжиття заходів реагування на підставі результатів повторної позапланової перевірки.

Водночас підстави для проведення вищевказаних двох перевірок - різні, але їх результати свідчать про системність допущення Відповідачем певних порушень законодавства, що лише додатково свідчить про важливість та необхідність звернення контролюючого органу з позовом до суду про вжиття відповідних заходів реагування.

При цьому судова колегія відзначає, що підставою звернення Інспекції до суду з позовом у цій справі стало саме виявлення за результатами перевірки, завершеної 12.08.2021, наявності неусунутих Відповідачем порушень, про які було зазначено вище. Тобто, Позивач дотримався строків звернення до суду з цим позовом і подання ним такої позовної заяви, ураховуючи встановлені судом обставини, є виваженим та обґрунтованим заходом реагування.

24. Твердження Апелянта про те, що Позивач неправильно обрав захід реагування і задоволення його позову призвело до обтяження всієї діяльності товариства, судова колегія відхиляє як безпідставні з огляду на вищевикладене.

25. З приводу доводів Апелянта про те, що Позивачем було порушено порядок проведення позапланової перевірки, зокрема порушено строки її проведення, і що результати такої перевірки, а також відповідний акт, не могли братися судом до уваги при вирішенні цього спору, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач допустив контролюючий орган до проведення перевірки, не заперечував щодо її здійснення, акт перевірки підписаний керівником ТОВ «Утілсервіс» - ОСОБА_1 без заперечень і зауважень та у встановлені законодавством терміни в досудовому порядку не оскаржувався, наказ щодо призначення відповідної перевірки та/або дії контролюючого органу щодо її проведення Відповідачем також не оскаржувалися. Зворотного перед судом не доведено.

Тож, порушення, на які посилається Апелянт, не є достатньою підставою для відмови в задоволенні цього позову.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури проведення перевірки, вважає, що порушення такої процедури виключає правові наслідки лише за наявності фундаментальних порушень. Втім строки проведення перевірки таким порушенням не є.

26. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

27. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі та вважає, що судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

28. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

29. Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року - без змін.

30. Розподіл судових витрат.

Судові витрати, відповідно до ст. 139 КАС України, перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 24 лютого 2023 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова