Постанова

від 27.02.2023 по справі 520/3248/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року

м. Київ

справа №520/3248/2020

провадження № К/9901/11399/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року (суддя Супрун Ю.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року (головуючий суддя Катунов В.В., судді Ральченко І.М., Бєршов Г.Є.)

у справі № 520/3248/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО"

до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" (далі - ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (09 лютого 2021 року протокольною ухвалою суду замінено на правонаступника - Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про відмову у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків", оформлене у формі висновку від 27 вересня 2019 року №02-23/98;

- зобов`язати Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розглянути заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" реєстраційний номер № КР-А-А-14.1.29-0917124619 від 17 вересня 2019 року та видати висновок щодо погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, яке було залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, позов ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" було задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправним та скасовано рішення Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про відмову у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків", оформлене у формі висновку від 27 вересня 2019 року №02-23/98;

- зобов`язано Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" реєстраційний номер № КР-А-А-14.1.29-0917124619 від 17 вересня 2019 року щодо погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

3. Відповідач із вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" є власником нежитлових приміщень загальною площею 1322,2 кв.м., які розташовані по вул. Сумській, 13 літ. "А-3" у м. Харкові, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 листопада 2013 року № 12846537.

6. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 листопада 2013 року № 12843182 ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" є власником нежитлових приміщень загальною площею 1705,8 кв.м., які розташовані по вул. Сумській, 13 літ. "Г-3" у м. Харкові.

7. Згідно із рішенням Харківської міської ради 7 скликання від 20 вересня 2017 року № 739/17 ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, орієнтовною площею 0.2145 га, у т.ч. ділянка для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна).

8. Відповідно до графічних матеріалів місця розташування земельної ділянки від 11 вересня 2017 року та висновком Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради від 28 вересня 2018 року №7383/0/27-18 визначено:

- згідно із генеральним планом м. Харкова затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 23 червня 2004 року № 89/04 земельна ділянка розташована в зоні багатоквартирної житлової забудови та в межах історичного ареалу;

- згідно із планом зонування території (зонінгом) м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27 лютого 2013 року № 1024/13, земельна ділянка розташована в громадській зоні, підзоні Г-1: торгово-діловій зоні; в межах історичного ареалу; в охоронній зоні пам`яток історії та мистецтв; в межах пам`яток та щойно виявлених об`єктів археології. Нежитлова будівля літ. «А-3» є пам`яткою історії місцевого значення.

- визначено вид використання земельної ділянки - експлуатація та обслуговування об`єкту.

9. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до Довідки за формою 6-зем від 18 грудня 2018 року №1955/176-18 цільове призначення земельної ділянки було визначено: «для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-3» (торговельного призначення) та літ. «Г-3» (адміністративне)».

10. Проектом відведення, який виконаний ДП "Центр державного земельного кадастру" Харківська регіональна філія, передбачено, що земельна ділянка відводиться з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ-В.03.07).

11. Під час погодження проекту відведення в Управлінні культури і туризму ХОДА було отримано негативний висновок від 05 лютого 2019 року № 02-23/22, в якому зазначено, що код (КВЦПЗ-В.03.07) земельної ділянки не відповідає класифікаціям цільового призначення категорії земель історико-культурного призначення, що суперечить вимогам частини 1 статті 53 ЗК України та статті 34 ЗУ "Про охорону культурної спадщини".

12. Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Частково задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що повноважень щодо визначення кодів видів використання земельних ділянок відповідачу, як органу охорони пам`яток чинним законодавством, зокрема Законом України «Про охорону культурної спадщини» та Земельним кодексом України не надано, а тому рішення Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про відмову у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків", оформлене у формі висновку від 27 вересня 2019 року № 02-23/98 є протиправним та підлягає скасуванню.

14. Суд першої інстанції вважав за доцільне вийти за межі позовних вимог та, з урахуванням висновку про скасування спірного рішення, зобов`язав Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" реєстраційний номер № КР-А-А-14.1.29-0917124619 від 17 вересня 2019 року.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

15. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31 липня 2019 року у справі № 813/4701/16.

16. Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації вважає хибними висновки судів про віднесення земельної ділянки, яка відводиться позивачу, до земель житлової та громадської забудови, стверджує, що землі історико-культурного призначення можуть використовуватися лише за наступними цільовими призначеннями 08.01, 08.02, 08.03, 08.04 Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ).

17. Скаржник вважає, що суди помилково застосували до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», а також частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», при цьому наголошує, що погодження документації із землеустрою не є дозвільним документом.

18. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів, вважає касаційну скаргу необґрунтованою, посилання на судову практику у справі № 813/4701/16 не релевантною до обставин цієї справи. Також наголошує, що проектом землеустрою не змінюється категорія земель історико-культурного призначення на землі житлової та громадської забудови, а лише встановлюється вид використання земельної ділянки історико-культурного призначення. Вид використання земельної ділянки історико- культурного призначення не обмежений КВЦПЗ 08.01-08.04, а може бути і іншим, відповідно містобудівної документації. І належність земельної ділянки до історико- культурного призначення не обумовлює використання будівель, які на ній розташовані, виключно для історико-культурного призначення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

20. Згідно зі статтею 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

21. Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

22. Частиною 3 статті 186-1 ЗК України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини 5 статті 186-1 ЗК України зазначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Положеннями частини 6 статті 186-1 ЗК України визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

23. Зі змісту статей 91, 96 ЗК України вбачається, що, виходячи з принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

24. Згідно з частиною 3 статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту об`єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України, погоджуються органами охорони культурної спадщини.

Аналогічна норма міститься в абзаці 6 статті 7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини».

25. За приписами статей 53, 54 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

26. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

27. Отже, умовою належності земельної ділянки до цієї категорії земель є розташування на ній, об`єктів визначених статями 53, 54 ЗК України, статтею 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

28. Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

29. Положеннями частини 5 статті 20 Земельного кодексу України зазначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

30. З положень Земельного кодексу України слідує, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою.

31. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для відмови погодження проекту землеустрою, визначеної у оскаржуваному висновку від 27 вересня 2019 року № 02-23/91 зазначено наступне: згідно з наданими матеріалами, проектом землеустрою передбачається присвоєння земельній ділянці коду КВЦПЗ 03.07, що не відповідає видам цільового призначення земель історико-культурного призначення.

32. Також судами встановлено, що згідно із листом Департаменту Містобудування та архітектури Харківської міської ради від 09 вересня 2019 року № 4561/0/605-19 відповідно до існуючого Генерального плану м. Харкова затвердженого рішенням Харківської міської ради від 23 червня 2004 року № 89/04 зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 27 лютого 2013 року № 1023/13, земельна ділянка по вул. Сумській, 13 відноситься до території багатоквартирної житлової забудови, в межах історико-культурної зони.

Відповідно до плану зонування території (зонінг) міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27 лютого 2013 року № 1024/13 зі змінами затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26 жовтня 2016 року № 396/16 земельна ділянка по вул. Сумській, 13 відноситься до зони Г-1-торгово-ділова зона виділена для забезпечення правових умов використання земельних ділянок і будівництва нерухомості з широким спектром ділових, торговельних, громадських, культурних, обслуговуючих і комерційних видів використання, в межах охоронної зони пам`яток історії та мистецтва.

33. Суди попередніх інстанцій вважали, що земельна ділянка, яка відводиться ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" відноситься до земель житлової та громадської забудови на підставі статті 38 ЗК України та Генерального плану м. Харкова і зонінгу з огляду на функціональне призначення існуючих об`єктів нерухомого майна, за рахунок земель історико-культурного призначення згідно із статтею 34 Законом України "Про охорону культурної спадщини".

34. Із цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

35. Відповідно до частин першої та третьої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

36. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

37. Згідно зі статтею 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

38. Відповідно до статті 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

39. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1011/18306, затверджена Класифікація видів цільового призначення земель (за текстом - КВЦПЗ).

40. Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 КВЦПЗ класифікація видів цільового призначення земель розроблена відповідно до ЗК України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224.

41. Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

42. Пунктом 1.3 визначено, що КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

43. Пунктом 1.4 передбачено, що КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

44. Отже, земельні ділянки у межах кожного виду цільового призначення розмежовуються на типи використання.

45. Згідно із розділом ІІ КВЦПЗ до земель громадської забудови відносяться землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування.

46. Код 03.07, який зазначено позивачем в проекті землеустрою, передбачає цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

47. До земель історико-культурного призначення (секція 08) належать землі, на яких розташовані: пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

48. У постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №813/4701/16, від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20 сформовано правовий висновок про те, що, зважаючи на імперативність вимог частини першої статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури чи іншим об`єктом культурної спадщини. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури чи іншим об`єктом культурної спадщини, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

49. При цьому у постанові від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20 розмежовано, за яким принципом відносити музеї до громадської забудови або до земель історико-культурного призначення, а саме зазначено, що ЗК України до земель історико-культурного призначення відносить виключно землі музеїв просто неба та меморіальних музеїв-садиб, а також музеїв, що розміщені у будівлях, віднесених до пам`яток культурної спадщини. При цьому земельні ділянки, що розміщені під будівлями інших музеїв (не віднесених до пам`яток культурної спадщини, музеїв-садиб та музеїв просто неба), належать до земель громадської забудови.

50. Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, варто врахувати, що в оскарженому висновку відповідача зазначено, що на земельній ділянці розташовані:

- пам`ятка археології місцевого значення - поселення Харків (взята під охорону держави наказом МКУ від 28 листопада 2013 року № 1224, охор. № 8828-Ха);

- пам`ятка історії місцевого значення - будинок, охор. № 12 (взята під охорону держави рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 25 січня 1972 року №61; охоронна зона - 50 м навколо об`єкта рішення Харківської обласної ради народних депутатів від 21 грудня 1987 року № 532));

- охоронна зона пам`ятки історії місцевого значення - будинку, охор. № 1885 (взята під охорону держави рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 16 квітня 1984 року № 196; охоронна зона - 50 м навколо об`єкта (рішення Харківської обласної ради народних депутатів від 21 грудня 1987 року № 532));

- охоронна зона пам`ятки історії національного значення - Будинку, у якому працював театр «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса (Харківський академічний український драматичний театр), охор. №200012-Н (взято під охорону держави постановою КМУ від 03 вересня 2009 року №928; охоронна зона - 50 м навколо об`єкта (рішення Харківської обласної ради народних депутатів від 21 грудня 1987 року №532).

Земельна ділянка розташована у центральній частині історичного населеного місця м. Харків.

51. З урахуванням викладеного, спірна земельна ділянка у силу закону віднесена до земель історико-культурного призначення.

52. При цьому визначення кодів цільового призначення спірної земельної ділянки у межах категорії земель землі історико-культурного призначення (08.01, 08.02, 08.03, 08.04) не суперечить містобудівній документації, оскільки згідно з Генпланом спірна земельна ділянка відноситься до території багатоквартирної житлової забудови, в межах історико-культурної зони, згідно з планом зонування - до зони Г-1-торгово-ділова зона виділена для забезпечення правових умов використання земельних ділянок і будівництва нерухомості з широким спектром ділових, торговельних, громадських, культурних, обслуговуючих і комерційних видів використання, в межах охоронної зони пам`яток історії та мистецтва.

53. Важливим є те, що у м. Харкові затверджено історичний ареал і спірна земельна ділянка входить до історичного ареалу.

54. Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на те, що земельна ділянка, яка відводиться ТОВ "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" відноситься до земель житлової та громадської забудови на підставі статті 38 ЗК України та Генерального плану м. Харкова і зонінгу з огляду на функціональне призначення існуючих об`єктів нерухомого майна, за рахунок земель історико-культурного призначення згідно зі статтею 34 Законом України "Про охорону культурної спадщини".

55. Суди попередніх інстанцій помилково надали перевагу функціональному призначенню об`єктів нерухомого майна саме як об`єкту торгівлі, не врахувавши, що вказані об`єкти також є культурною пам`яткою місцевого значення, на які поширюються положення Закону України "Про охорону культурної спадщини", які є спеціальними у цьому конкретному випадку.

56. Також суди помилково розглядали режими використання вказаної земельної ділянки у випадку будівельних робіт на ній, оскільки вказане не є предметом цього спору. У цій справі ключовим є визначення цільового призначення земельної ділянки на стадії її формування.

57. З огляду на те, що спірна земельна ділянка на підставі статті 34 Законом України "Про охорону культурної спадщини" належить до земель історико-культурного призначення, проект відведення земельної ділянки не відповідає документації із землеустрою. Відповідно до статті 186-1 ЗК України це є підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

58. Зазначене свідчить про те, що є правомірними підстави відмови Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню літ. "А-3" (торговельного призначення) та літ. "Г-3" (адміністративна) (КВЦПЗ-В.03.07) по вул. Сумській, 13 у Шевченківському районі м. Харків", оформлене у формі висновку від 27 вересня 2019 року №02-23/98.

59. Колегія суддів не погоджується з такою підставою для задоволення позову судами попередніх інстанцій як відсутність повноважень у відповідача, як органу охорони пам`яток, щодо визначення кодів видів використання земельних ділянок, оскільки Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації у цій справі не змінює коди використання земельної ділянки, а зазначає про невідповідність обраного позивачем коду вимогам чинного законодавства, що узгоджується з положеннями статті 186-1 ЗК України.

60. Отже, суди неправильно застосували статтю 186-1 ЗК України і ухвалили помилкове рішення. З огляду на це, судові рішення суду першої та апеляційної інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, а касаційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №520/3248/2020 - скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ЦЕНТР "КОМІЛЬФО" до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб