Ухвала

від 27.02.2023 по справі 441/343/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 441/343/16-ц

адміністративне провадження № К/990/5210/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 441/343/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Відділ Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області про визнання незаконними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Городоцького районного суду Львівської області з позовом до Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа - відділ Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівскої області, в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила визнати незаконними та скасувати рішення ХVII сесії VI скликання Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області 20.11.2013 за № 589 «Про внесення змін» та рішення ХХIV сесії ХI скликання Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області 23.01.2015 №791 «Про затвердження детального планування території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ».

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 22.05.2017 позов задоволено повністю. Визнано незаконними та скасовано рішення Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області № 589 від 20.11.2013 «Про внесення змін» виданого ОСОБА_1 та рішення Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області № 791 від 23.01.2015 «Про затвердження детального планування території земельної ділянки для будівництва та обслуговування, житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 » виданого гр. ОСОБА_1 .

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 24.05.2018 рішення Городоцького районного суду Львівської області від 22.05.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.08.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 22.05.2017 та постанову Апеляційного суду Львівської області від 24.05.2018 скасовано. Провадження у справі закрито. Повідомлено ОСОБА_2 , що розгляд справи № 441/343/16-ц віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 виключено ОСОБА_1 з числа відповідачів та залучено її до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , задоволено. Провадження в адміністративній справі 441/343/16-ц закрито. Роз`яснено позивачу, що даний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства Городоцьким міськрайонним судом Львівської області.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі № 441/343/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 про закриття провадження у справі № 441/343/16-ц залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.09.2021 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 скасовано. Справу № 441/343/16-ц вирішено направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 задоволено клопотання представника позивача про заміну відповідача з Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області на Зимноводівську сільську раду Львівського району Львівської області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у задоволенні клопотання представника третьої особи Козак І.Р. про закриття провадження у справі відмовлено.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області №589 від 20.11.2013 «Про внесення змін «виданого ОСОБА_1 » та рішення Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області №791 від 23.01.2015 «Про затвердження детального планування території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 » виданого гр. ОСОБА_1 .

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 залишено без змін.

Не погодившись з такими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі скаржник вказує, що вона подається на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме ст.90, п.3 ч.1. ст.322 КАС України.

Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Всупереч вищенаведеного, скаржником не визначено конкретних правовідносин у справі та не конкретизовано та не обґрунтовано правильного застосування даної норми права, яка стосується цих правовідносин та була застосована судами першої та (або) апеляційної інстанцій неправильно та потребує висновку Верховного Суду.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Проте зі змісту поданої у цій справі касаційної скарги вбачається, що наведене скаржником обґрунтування не узгоджується із визначеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що належне викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень по суті виявлених порушень без належного обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження може в подальшому унеможливити розгляд вимог касаційної скарги про скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає недостатнім приведене скаржником обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень для його відкриття на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У касаційній скарзі заявник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 Кодексу), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані.

Разом з тим, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, незгоду скаржника з висновками суду апеляційної інстанції, за результатами розгляду цієї справи по суті та зазначенням, що судом рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 441/343/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Відділ Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області про визнання незаконними та скасування рішень - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяС.Г. Стеценко