Ухвала

від 17.02.2023 по справі 369/2362/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2362/23

Провадження № 2/369/3113/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2023 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Простибоженко Олег Сергійович, про забезпечення позову у цивільній справі №369/2362/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання договорів дарування недійсними, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача ОСОБА_2 -адвокат Простибоженко О.С.звернувся 15 лютого 2023 року досуду з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання договорів дарування недійсними.

Позивач просив визнати недійсними договори дарування житлового будинку, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 , (2) земельної ділянки площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487001:01:009:5196, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельної ділянки площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487001:01:009:5195, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), укладені 07.11.2019 між ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та посвідчені 07.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В.

В порядку поділу спільного майна, належного подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 : визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487001:01:009:5196, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487001:01:009:5195, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Разом зпозовною заявоюпредставник позивача надавзаяву прозабезпечення позову.Просив упорядку забезпеченняпозову накластиарешт на:житловий будинок,розташований заадресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею165,4кв.м.,житловою площею73,4кв.м.,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна вДРРП:1601793032224;земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487001:01:009:5196, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник позивача вказує, що предметом позову є поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Мирним шляхом поділ спільного сумісного майна між позивачем і відповідачем є неможливим. Тому Позивач вважає за потрібне вжити судом відповідних заходів забезпечення позову.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

З поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що у разі прийняття рішення на користь позивача за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання договорів дарування недійсними, можуть виникнути труднощі у подальшому при виконанні такого рішення.

Як вбачаєтьсяз інформаційнихдовідок зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборони відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна №322024628,виданої 06лютого 2023року, та322027084виданої 06лютого 2023року,житловий будинок,розташований заадресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею165,4кв.м.,житловою площею73,4кв.м.,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна вДРРП:1601793032224таземельна ділянка площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487001:01:009:5196, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належать на праві власності ОСОБА_3 .

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна та предметом позовних вимог, оскільки, застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права.

При цьому, накладення арешту до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннямист. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбаченихст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві позивача, а саме накладення арешту на об`єкти нерухомого майна співмірним з заявленим позовом та буде достатніми для забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст.149,150,153-154,353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 165,4 кв.м., житловою площею 73,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП: 1601793032224, який належить на праві власності ОСОБА_3 .

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487001:01:009:5196, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить на праві власності ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.О. Фінагеєва