ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
05 вересня 2007 р.
№ 6/186-8/175
Судова
колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого
(доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Панової І.Ю.
розглянувши касаційні скарги
1. ТОВ “Ровал”, м. Львів; 2. ТОВ “Фірма “АРТЕС ЛТД”, м. Львів
на ухвалу
від 05.04.2007 р. господарського
суду Львівської області
у справі
№
6/186-8/175 господарського суду Львівської
області
за заявою
ТОВ “Виробничо-торгова компанія
“Еврика”, м. Львів
до
ТОВ “Ровал”, м. Львів
про
банкрутство
кредитор
АКБ соціального розвитку
“Укрсоцбанк” в особі Львівської обласної філії
арбітражний керуючий
ОСОБА_1
в судовому
засіданні взяли участь представники:
боржника
Міла-Поляков Д.П., довір.
кредитора
Шевченко М.О., довір., Прядко
А.М., довір.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду
м. Києва знаходиться справа № 6/186-8/175 про банкрутство ТОВ “Ровал”.
Ухвалою господарського суду
Львівської області від 07.02.2006 р., залишеною без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 10.05.2006 р., визнано грошові вимоги
кредитора -АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” у розмірі 1 946 616,33 грн. та
відмовлено в частині визнання штрафних санкцій на суму 2 473 149,88 грн.
Постановою Вищого господарського
суду України від 04.10.2006 р. касаційну скаргу АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”
в особі Львівської обласної філії задоволено частково, постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2006 р. та ухвалу
господарського суду Львівської області від 07.02.2006 р. в частині
розгляду грошових вимог АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі
Львівської обласної філії в частині штрафних санкцій скасовано та справу в цій
частині передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
При новому розгляді ухвалою
господарського суду Львівської області від 05.04.2007 р. (суддя Синчук М.М.)
визнано вимоги АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Львівської
обласної філії до ТОВ “Ровал” в сумі 489 732,65 дол. США (2 473 149,88 грн.)
штрафу, нарахованого в порядку п. 4.3 Договору кредиту № 600/03-217/1Є від
23.09.2003 р.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою,
боржник та інший кредитор у справі -ТОВ “Фірма “АРТЕС ЛТД” звернулися до Вищого
господарського суду України з касаційними скаргами.
Вимоги касаційної скарги боржника
полягають у скасуванні ухвали господарського суду Львівської області від
05.04.2007 р. та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В свою чергу ТОВ “Фірма “АРТЕС ЛТД” в
касаційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської
області від 05.04.2007 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні
грошових вимог АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Львівської
обласної філії до ТОВ “Ровал” в сумі 489 732,65 дол. США (2 473 149,88 грн.)
штрафу, нарахованого в порядку п. 4.3 Договору кредиту № 600/03-217/1Є від
23.09.2003 р.
На думку заявників касаційних скарг,
судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників
сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали
справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають
задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11112 ГПК
України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є
обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Направляючи справу на новий
розгляд, суд касаційної інстанції в постанові від 04.10.2006 р. вказував на те,
що відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може
бути забезпечене як пенею, так і штрафом, а сторони договору кредиту №
600/03-217/1Є від 23.09.2003 р. передбачили сплату і пені, і штрафу у разі
порушення позичальником вимог цього договору.
При цьому, суд касаційної інстанції
зазначав, що при стягненні неустойки у вигляді штрафу не можна керуватися
приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, які
встановлюють лише розмір пені, яку сплачують платники грошових коштів на
користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу.
Таким чином, питання щодо
правомірності застосування кредитором до боржника і пені, і штрафу були
предметом розгляду суду касаційної інстанції та їм була надана відповідна
правова оцінка в постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2006 р.
у даній справі з посиланням на правову позицію Верховного Суду України.
У зв'язку з чим, при новому
розгляді справи суд першої інстанції повинен
був з'ясувати лише розмір штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи,
під час нового розгляду справи судом першої інстанції виконано вказівки
постанови суду касаційної інстанції та, дослідивши належним чином обставини справи,
визначено суму штрафу, яка є частиною грошових вимог кредитора до боржника та
підлягає визнанню.
Вищезазначена постанова суду
касаційної інстанції у даній справі є чинною та не скасована в установленому
діючим законодавством порядку.
Таким чином, доводи касаційних
скарг щодо неправомірності застосування штрафних санкцій не можуть бути
прийняті судом до уваги.
Посилання боржника в касаційній
скарзі на розгляд справи у відповідній частині за відсутності його
представників повідомлених належним чином
про час і місце розгляду справи спростовується матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи,
у судовому засіданні від 19.03.2007 р., в якому був присутній представник
боржника, було відкладено розгляд справи на 26.03.2007 р., про що учасникам
справи надіслано відповідну ухвалу.
У судовому засіданні від 26.03.2007
р. було оголошено перерву до 05.04.2007 р. Відповідний протокол судового
засідання, оформлений у відповідності до вимог ст. 811 ГПК
України міститься в матеріалах справи.
Вищезазначені доводи боржника
свідчить про те, що він не цікавився про рух справи про банкрутство, зокрема
про проведення 26.03.2007 р. судового засідання з розгляду грошових вимог АКБ
соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Львівської обласної філії в частині
штрафних санкцій.
За таких обставин справи доводи
касаційних скарг не дають підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали
суду першої інстанції.
На підставі наведеного колегія
суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, як
така, що відповідає нормам матеріального і процесуального права.
З урахуванням вказаного та
керуючись ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом”, ст. ст. 1115, 1117, 1119
-11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги ТОВ “Ровал” та ТОВ
“Фірма “АРТЕС ЛТД” залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Львівської
області від 05.04.2007 р. у справі № 6/186-8/175 залишити без змін.
Головуючий
Б.М. Поляков
Судді
Л.Й. Катеринчук
І.Ю.
Панова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2007 |
Оприлюднено | 07.11.2007 |
Номер документу | 1092348 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Поляков Б.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні