Постанова

від 27.02.2023 по справі 6-30/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4795/23

Справа № 6-30/11

Головуючий у першій інстанції Швець В. М.

Доповідач Склярська І. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді Склярської І.В.,

суддів: Базіль Л.В., Воронцової Л.П.,

секретар Куріньова Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2011 року (під головуванням судді Швець В.М.), у справі за заявою начальника відділу Державної виконавчої служби та головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області про тимчасову заборону виїзду за кордон України,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст заяви

29 грудня 2010 року начальник відділу Державної виконавчої служби та головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області звернулися до суду з заявою про тимчасову заборону ОСОБА_2 виїзду за межі України, з вилученням паспортного документа, до погашення повного боргового зобов`язання.

В обґрунтування заяви зазначили, що на примусовому виконанні виконавчої служби знаходиться виконавчий лист № 1534/1/2010, виданий 01.10.2010 Дніпропетровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк. Боржнику було надано строк на добровільне виконання виконавчого документа, відповідно до вимог ст. 24 Закону України Про виконавче провадження до 08.11.2010, однак боргове зобов`язання у встановлений строк погашено не було, у зв`язку з чим 08.11.2010 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 8 597 грн. 30 коп.

З метою виконання п. 2 Указу Президента України Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів від 24.03.2008 №261/2008, а також відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України, з урахуванням спільного Наказу МЮУ та адміністрації ДПСУ від 27.05.2008р. підставами для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон є невиконані зобов`язання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2011 року заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , виїзд за кордон України до повного погашення боргового зобов`язання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , просить ухвалу суду від 18.02.2011 скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі апелянт, посилається на те, що оскаржуваною ухвалою порушуються права ОСОБА_2 , яка взагалі не була повідомлена про розгляд заяви та лише через 12 років дізналася про заборону перетину кордону. Відомості, які містять заява та судове рішення є помилковими, оскільки в них міститься зазначення Дніпропетровського районного суду м. Києва, якого не існує, номера судової справи 1534/1/2010 в реєстрі судових рішень також не існує. Згідно інформації Ізмаїльського ВДВС виконавче провадження за виконавчим листом № 1534/1/2010 завершено 27.12.2010, що унеможливлювало державного виконавця звертатися з заявою до суду.

(2) Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

2.Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суд першої інстанції зазначив, що на примусовому виконанні державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 1534\1\2010 від 01.10.2010 Дніпропетровського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» боргу в розмірі 5 973,03 грн. Після відкриття виконавчого провадження копія постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до вимог ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», була направлена на адресу боржника. У постанові про відкриття виконавчого провадження боржнику було запропоновано добровільно виконати вимоги встановлені виконавчими документами в строк до 08.11.2010. Однак, ОСОБА_2 законні вимоги державного виконавця не виконала, борг не сплачено.

Наведені обставини та норми п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п. 2 Указу Президента України Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» стали підставою для задоволення заяви.

За правилами частин 1, 2 статті 377-1 ЦПК України, в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Отже, доводи апеляційної скарги про неповідомлення ОСОБА_2 про розгляд заяви про тимчасове обмеження виїзду за кордон України, не ґрунтуються на нормах процесуального закону на час розгляду заяви.

Разом з тим, постановляючи ухвалу про заборону виїзду за межі України, суд першої інстанції не встановив всіх обставин справи, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпровським районним судом м. Києва 01.10.2010 виданий виконавчий лист, у якому міститься суть вимоги: Суд вирішив: стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (м. Київ, вул. Щорса,36-б, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором №003-29503-131208 5757 грн. ( п`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім грн.) 87 коп. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк ( м. Київ, вул. Щорса,36-б, код ЄДРПОУ 34047020) 215,16 грн. ( двісті п`ятнадцять грн.) витрат пов`язаних звирішенням спорутретейським судом (а.с. 4).

Наведене свідчить про стягнення кредитної заборгованості третейським судом, рішення яких не оприлюднюються в ЄДРСР, а тому, в цій частині доводи апеляційної скарги є недоречними.

02.11.2010 головним державним виконавцем, у виконавчому провадженні №22304446, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з зазначенням в ній органу, який видав документ: Дніпропетровський районний суд м. Києва (а.с. 6).

08.11.2010 головним державним виконавцем, у виконавчому провадженні №22304446, винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, з зазначенням в ній органу який видав документ: Дніпропетровський районний суд м. Києва (а.с. 5).

Матеріали справи не містять і державним виконавцем до заяви не додані докази направлення боржнику зазначених постанов, докази ухилення боржника від виконання вимог, наведених у виконавчому листі.

В.о. начальника відділу ДВС Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 05.12.2022 повідомив адвоката Алферової Г.П., що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 22304446 по виконанню виконавчого листа, виданого Дніпропетровським районним судом м. Києва 01.10.2010 №1534/1/2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк боргу у розмірі 5 973 грн. 03 коп. Виконавче провадження № 22304446 завершено 27.12.2010, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження, у зв`язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу. Борг не сплачено, виконавчий документ повернуто стягувачу ПАТ Дельта Банк. У 2013 році виконавче провадження знищено за строком зберігання, отримати копію постанови про відкриття виконавчого провадження з кодом доступу з виконавчого провадження №22304446 з АСВП за 2010 рік технічно не можливо (а.с. 27).

До суду з заявою про тимчасову заборону боржнику виїзду за кордон України державний виконавець звернувся 29.10.2010 року, тобто, з урахуванням вищенаведеної інформації, після завершення виконавчого провадження.

Станом на 31.12.2022 ПАТ Дельта Банк з 08.10.2015 перебуває у стані припинення (а.с. 29).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. Також, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Листом Міністерства юстиції України від 06.06.2008 №25-32/507 у Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів були надані роз`яснення оформлення та направлення подань до суду державними виконавцями здійснюється в порядку, визначеному положеннями Цивільного процесуального кодексу України (1618-15). Подання за підписом начальника відділу виконавчої служби серед інших відомостей має обов`язково містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

З прийняттям 04.11.2010 Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» відповідні зміни внесені також до Закону України «Про виконавче провадження», який визначає умови та порядок виконання рішень судів та рішень інших органів (посадових осіб).

Так, положеннями статті 11 цього Закону надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, як подання заяви про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника після закінчення виконавчого провадження, так і ненадання державним виконавцем обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань та доказів на доведення такого обґрунтування, не надавало суду підстав для задоволення заяви про тимчасову заборону ОСОБА_2 виїзду за межі України, з вилученням паспортного документа, до погашення повного боргового зобов`язання. Наведені апеляційним судом обставини були підставою для відмови у задоволенні заяви про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правоскасувати судоверішення повністюабо частковоі ухвалитиу відповіднійчастині новерішення абозмінити рішення; залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Таким чином,за наведенихобставин,апеляційна скаргапідлягає задоволенню,а судове рішенняскасуванню зухваленням новогопро відмовуу задоволеннізаяви про тимчасовузаборону ОСОБА_2 виїзду замежі України,з вилученням паспортногодокумента,до погашенняповного борговогозобов`язання.

Щодо судових витрат

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання: позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України. Отже, сплачений апелянтом судовий збір в сумі 547 грн. 54 коп., який він просить стягнути з відповідача не може бути стягнутий, а відповідно до вимог ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись статтями367,374,376, 382 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2011 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви начальника відділу Державної виконавчої служби та головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області про тимчасову заборону ОСОБА_2 виїзду за межі України, з вилученням паспортного документа, до погашення повного боргового зобов`язання - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 лютого 2023 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді Л.В. Базіль

Л.П. Воронцова