Постанова

від 28.02.2023 по справі 915/293/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/293/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.,

розглянувши в порядку с письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства ЮГСТРОЙПРЕСС

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2022, проголошене суддею Смородіновою О.Г. у м. Миколаєві

у справі № 915/293/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРМЕТ-ПРОКАТ

до скаржника

про стягнення 92 775,91 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ТОВ) УКРМЕТ-ПРОКАТ звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства /далі-ПП/ ЮГСТРОЙПРЕСС, в якій просило суд стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 92 775,91 грн. основного боргу, 24 81,00 грн. судового збору та 9 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 526, 527, 610, 625, 692, 712 ЦК України обґрунтовувались неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №39 від 12.01.2021 в частині повної оплати поставленого йому позивачем товару.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2022 позовні вимоги задоволено в повному обсязі з підстав їх обґрунтованості та стягнуто з ПП ЮГСТРОЙПРЕСС на користь ТОВ УКРМЕТ-ПРОКАТ 92 775,91 грн. основного боргу, а також 2 481,00 грн. судового збору та 9 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт зазначає про те, що позивач був позбавлений можливості участі у даній справі в суді першої інстанції і не міг довести обставини, які мають значення, оскільки не зважаючи на направлення судом на адресу місцезнаходження відповідача копії ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження, він її не отримував, її було отримано особою, яка не є працівником ПП ЮГСТРОЙПРЕСС і жодного стосунку до відповідача не має.

Скаржник вважає, що досудового врегулювання спору фактично не було, оскільки претензію б/н від 19.07.2022 щодо сплати заборгованості відповідач не отримував, при цьому особа, зазначена в чеку нової пошти, наданому позивачем в якості доказу отримання претензії, також не є працівником відповідача. При цьому, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що здійснив всі можливі заходи для погашення заборгованості, не ухилявся від своїх зобов`язань, про що свідчить підписаний між сторонами акт звірки від 31.05.2022, а також додана до апеляційної скарги виписка банку про часткову сплату заборгованості 14.10.2022 у сумі 20 000 грн. згідно рахунку №147 від 09.02.2022.

Крім того, апелянт зауважує, що відповідач був позбавлений права, передбаченого ст. 165 ГПК України, на оформлення відзиву на позовну заяву і подання документів, що підтверджують заперечення проти позову, а також права подання клопотання до суду першої інстанції і про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У задоволені клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю апелянта ПП ЮГСТРОЙПРЕСС колегією суддів відмовлено ухвалою суду від 30.01.2023 через відсутність підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2021 року між ТОВ УКРМЕТ-ПРОКАТ, як постачальником, та ПП ЮГСТРОЙПРЕСС, як покупцем, укладений Договір поставки № 39, відповідно до предмету якого Постачальник зобов`язаний передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному Договорі металопрокат (далі по тексту Товар), асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах та/або Специфікаціях, оформлених як додатки до даного Договору, які складаються на кожну поставку окремо та є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.1).

За умовами наведеного Договору:

- ціна на Товар встановлюється за домовленістю між Постачальником та Покупцем з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та інших супровідних документах. Ціна на Товар може змінюватись в залежності від коливань середньо ринкових цін на металопрокат за угодою сторін шляхом підписання Додаткової угоди (п. 3.1);

- оплата всієї вартості Товару, вказаного у рахунку, здійснюється на умовах, вказаних в Специфікаціях до Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури, якщо інше не передбачено Специфікаціями (п. 3.4);

- постачальник зобов`язаний, зокрема: передати Покупцю Товар, погоджений сторонами, в строк та на умовах, передбачених даним Договором (п. 6.1.1);

- покупець зобов`язаний, зокрема: прийняти Товар на умовах вказаних в даному Договорі (п. 6.2.3); оплатити Товар відповідно до умов Договору та/або Специфікації (п. 6.2.4);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами (п. 9.1).

Вказаний Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

На виконання умов вищенаведеного Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 134 574,26 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видатковими накладними:

- № 23 від 04.02.2022 на суму 29 587,44 грн.;

- № 30 від 15.02.2022 на суму 21 458,76 грн.;

- № 32 від 15.02.2022 на суму 38 936,28 грн.;

- № 34 від 16.02.2022 на суму 7 169,16 грн.;

- № 35 від 16.02.2022 на суму 18 252,80 грн.;

- № 36 від 16.02.2022 на суму 10 246,32 грн.;

- № 44 від 21.02.2022 на суму 7 099,02 грн.;

- № 45 від 21.02.2022 на суму 1 824,48 грн..

Позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату, зокрема:

- № 131 від 02.02.2022 на суму 29 587,44 грн.;

- № 135 від 03.02.2022 на суму 9 223,63 грн.;

- № 147 від 09.02.2022 на суму 39 857,82 грн.;

- № 160 від 11.02.2022 на суму 49 478,16 грн.;

- № 172 від 17.02.2022 на суму 7 099,02 грн..

За даними ТОВУКРМЕТ-ПРОКАТ відповідач за поставлений товар сплатив частково, на суму 38 811,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 9424 від 02.02.2022 на суму 14 793,72 грн.;

- № 9456 від 10.02.2022 на суму 14 793,72 грн.;

- № 9492 від 14.02.2022 на суму 9 223,63 грн.

Крім того, за даними позивача, у відповідача була наявна переплата у розмірі 2 987,28 грн., яка була врахована постачальником в оплату за видатковими накладними, які не були оплачені.

У подальшому, між сторонами було підписано Акт звірки, в якому контрагенти погодили загальну суму заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.05.2022 у розмірі 92 775,91 грн.

Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду остаточний розрахунок проведено не було, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 2 ст.712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо не встановлено інше.

Згідно зі ст. 662 ЦК продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 664 ЦК товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно з ст.689 ЦК покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Дослідивши обставини спору та матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає встановленим факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за умовами укладеного між сторонами договору поставки №39 від 12.01.2021 щодо остаточної та своєчасної оплати вартості поставленого товару позивачем згідно видаткових накладних на загальну суму 92 775,91 грн. (134 574,26 грн. 38 811,07 грн. 2 987,28 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів також зазначає, що всі наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до того, що він був позбавлений можливості участі у даній справі в суді першої інстанції і не міг довести обставини, які мають значення, оскільки незважаючи на направлення судом на адресу місцезнаходження відповідача копії ухвали суду, він її не отримував, її було отримано особою, яка не є працівником ПП ЮГСТРОЙПРЕСС і жодного стосунку до відповідача не має, то з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин другої четвертої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина шоста статті 242 ГПК України).

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених положень ГПК України, належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком суду, а відсутність на час проведення судового засідання в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - підставою для відкладення розгляду справи. При цьому, розгляд справи за відсутності учасників справи та інших осіб є можливим лише в разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 зі справи № 918/1478/14).

В матеріалах справи наявне рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, а саме ухвали суду першої інстанції від 30.08.2022 про відкриття провадження у справі, яка направлялася на його юридичну адресу 54063, м. Миколаїв, пров. Туристів, буд. 3.

З відповідного поштового повідомлення вбачається, що ухвала суду першої інстанції була отримана представником відповідача Бандурою А.К., при цьому доводи скаржника про те, що зазначена особа не є працівником ПП ЮГСТРОЙПРЕСС і жодного стосунку до відповідача не має колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, передбаченими ст. ст.73, 77 ГПК України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про дотримання місцевим господарським судом вимог ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання та відхиляє доводи скаржника про позбавлення його можливості участі у даній справі в суді першої інстанції, як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням зазначених обставин колегією суддів відхиляються і доводи скаржника щодо позбавлення його права, передбаченого ст. 165 ГПК України, щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів що підтверджують заперечення проти позову.

Щодо доданої апелянтом до апеляційної скарги виписки банку про сплату часткової заборгованості у сумі 20 000грн. 14.10.2022 згідно рахунку №147 від 09.02.2022, то колегія суддів відповідний документ долучає до матеріалів справи, однак не приймає до уваги, оскільки він не був предметом розгляду місцевим господарським судом, при цьому колегія суддів не встановила винятковості випадку, що є підставою для прийняття такого доказу у розумінні зазначених положень ст. ст. 80, 269 ГПК України із підтвердженням цього документально, крім того, зазначений документ не містить банківських позначок /підписів, печаток/, а отже не може вважатися банківським підтвердженням сплати боргу.

Колегія суддів відхиляє і твердження відповідача про те, що досудового врегулювання спору фактично не було виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. При цьому, відповідно до частини першої ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Офіційне тлумачення стосовно питання обов`язковості досудового врегулювання спорів надав Конституційний Суд України у справі N 1-2/2002 від 09.07.2002. Так, обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на зазначені приписи національного законодавства, останнє не встановлює обов`язкового досудового врегулювання спору, як безумовної передумови для звернення особи, яка вважає, що її права були порушені, невизнані або оспорювані іншою особою, із позовом до суду.

Враховуючи приписи ст. 269 Господарського процесуального кодексу України щодо меж апеляційного перегляду, а також закріплений ст. 14 Кодексу принцип диспозитивності, перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку здійснено в межах вимог заявника апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправомірності стягнення судом першої інстанції витрат на правову допомогу у розмірі заявленому позивачем до стягнення, при цьому твердження скаржника про те, що відповідач був позбавлений права подання клопотання до суду першої інстанції про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, колегія суддів відхиляє з огляду на встановлення тих обставин, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи в суді першої інстанції, однак не скористався своїм правом.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин справи та висновків господарського суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів залишає апеляційну скаргу ПП ЮГСТРОЙПРЕСС без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2022 у справі №915/293/22 - без змін.

Судові втрати скаржника, пов`язані з апеляційним розглядом справи, відповідно до правил ст. 129 ГПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ЮГСТРОЙПРЕСС залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2022 у справі №915/293/22 без змін.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено 28.02.2023 о 10.45

Головуючий суддяРазюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Савицький Я.Ф.