Постанова

від 21.02.2023 по справі 911/15/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2023 р. Справа№ 911/15/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від прокуратури: прокурор - Стовбчатий А.Ю.; від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився;від третьої особи: не з`явився.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 (суддя Заєць Д.Г., м. Київ, повний текст складено 23.11.2021)

за позовом Бориспільської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління ДПС у Київській області

про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки та розірвання договору

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Перший заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головурівської сільської ради (далі - позивач/ Головурівська сільрада) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» (далі - відповідач/ТОВ «Агро-Інвест») про стягнення 105 007,10 грн заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 04.09.2008, зареєстрованим за №3244 (далі - Договір оренди) та розірвання вказаного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконує обов`язки зі сплати орендної плати за користування орендованою ним земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2020 залучено Головне управління ДПС у Київській області до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 105 007,10 грн заборгованості за відсутності предмета спору. Прийнято спільну заяву Головурівської сільради та ТОВ «Агро-Інвест» про затвердження мирової угоди та затверджено мирову угоду у справі №911/15/19 на умовах, зазначених у мировій угоді. Закрито провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008, зареєстрованого за №3244, у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди і її затвердженням судом.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки пред`явлену до стягнення суму боргу сплачено відповідачем після відкриття провадження у даній справі, провадження у справі у цій частині підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Разом з тим суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для затвердження мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору з огляду на те, що укладена у даній справі мирова угода стосується лише прав та обов`язків позивача та відповідача, підписана уповноваженими на це особами, зміст укладеної між сторонами мирової угоди не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає прав та інтересів інших осіб, сторонам відомі наслідки затвердження судом мирової угоди. При цьому сторони врахували погашення спірної заборгованості.

Постановою Верховного Суду у справі № 911/15/19 від 07.04.2021 касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.10.2020 скасовано в частині прийняття спільної заяви Головурівської сільської ради та ТОВ "Агро-Інвест" про затвердження мирової угоди, затвердження мирової угоди у справі №911/15/19, закриття провадження в частині вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008, зареєстрованого за номером №3244, у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди і її затвердженням судом. Справу у цій частині направлено для продовження розгляду до Господарського суду Київської області. У іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.10.2020 залишено без змін.

Скасовуючи судові рішення попередній інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що відповідно до пункту 16 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради. Вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду, припинення права користування земельною ділянкою, укладення, та продовження, а також розірвання договорів оренди землі належить до виключної компетенції Головурівської сільради. Водночас Головурівський сільський голова Чуй М. І. одноособово, без попереднього розгляду, погодження даного питання на сесії сільської ради, прийняв рішення про відмову від розірвання договору оренди внаслідок укладення мирової угоди з ТОВ «Агро-Інвест» у справі № 911/15/19. Звідси, суд касаційної інстанції дійшов висновок про те, що є передчасним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для затвердження мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору оренди з огляду на те, що укладена у даній справі мирова угода стосується лише прав та обов`язків позивача та відповідача, підписана уповноваженими на це особами, зміст укладеної між сторонами мирової угоди не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає прав та інтересів інших осіб, сторонам відомі наслідки затвердження судом мирової угоди, сторони врахували погашення спірної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 27.07.2021 року замінено позивача Головурівську сільську раду його правонаступником - Вороньківською сільською радою та відкладено розгляд справи на 21.09.2021 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 відмовлено у задоволенні спільної заяви Головурівської сільської ради та ТОВ "Агро-Інвест" б/н, б/д (вх. №22867/20 від 21.10.2020 року) про затвердження мирової угоди від 12.10.2020 року.

Позовні вимоги Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головурівської сільської ради (правонаступником якої є Вороньківська сільська рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління ДПС у Київській області в частині розірвання Договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року задоволено повністю.

Розірвано Договір оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року, який укладено між Головурівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" та зареєстровано в реєстрі за №3244.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" на користь Київської обласної прокуратури 3 524,00 грн витрат по сплаті судового збору, а також 4372,00 грн за розгляд апеляційної та касаційної скарги.

Відмовляючи у затвердженні мирової угоди, місцевий господарський суд виходив з того, що вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду, припинення права користування земельною ділянкою, укладення, та продовження, а також розірвання договорів оренди землі належить до виключної компетенції Головурівської сільської ради. Однак, головою Головурівської сільської ради Чуйєм М.І. одноособово, без попереднього розгляду, погодження даного питання на сесії сільської ради, прийнято рішення про відмову від розірвання Договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року внаслідок укладення мирової угоди з ТОВ «Агро-Інвест» у справі №911/15/19. Таким чином, всупереч рішенню Головурівської сільської ради від 23.07.2018 року №799-28-УП «Про стягнення орендної плати за землю та припинення права користування земельною ділянкою ТОВ «Агро-Інвест» в селі Кийлів», заходи щодо припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агро-Інвест» сільським головою не здійснено, а підписанням спірної мирової угоди порушено встановлений законом порядок регулювання земельних відносин органами місцевого самоврядування чим порушено права і охоронювані законом інтереси територіальної громади Головурівської сільської ради.

З огляду на зазнане, суд першої інстанції зазначив про те, що укладена у даній справі мирова угода стосується лише прав та обов`язків позивача та відповідача, підписана уповноваженими на це особами, зміст укладеної між сторонами мирової угоди не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає прав та інтересів інших осіб, і, відповідально, дійшов висновку про те, що така мирова угода не відповідає вимогам чинного законодавства та не підлягає затвердженню судом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач всупереч умовам договору та чинному законодавству не здійснював своєчасну оплату орендної плати за землю, що є істотним порушенням умов договору, і, відповідно, наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "Агро-Інвест" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутнє рішення сільської ради про одностороннє розірвання Договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року, як і відсутнє повідомлення від орендодавця орендарю та доказів його направлення про намір розірвати вказаний Договір оренди, що згідно з п. 5.3.1. є умовою та підставою для його розірвання, тому у суду не було підстав для задоволення таких вимог, оскільки вони суперечать волі сторін та укладеному між ними Договору.

Однак, на думку скаржника, місцевий господарський суд не врахував вказані положення Договору та положення ст.ст. 626-628, 651 Цивільного кодексу України та ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач до Північного апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу відповідач залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 - без змін. Позивач вказує, що враховуючи неналежне виконання відповідачем (орендарем) обов`язків зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою, що є підставою для її примусового стягнення та розірвання Договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року, депутатами Головурівської сільської ради було прийнято рішення №799-28-УІІ «Про стягнення орендної плати за землю та припинення права користування земельною ділянкою ТОВ "Агро-Інвест" в селі Кийлів» від 23.08.2018.

Відзив на апеляційну скаргу від прокурора та третьої особи до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходили.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що прокурор та третя особа не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що прокурор та третя особа у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останніми відзивів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Інвест" у справі №911/15/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга ТОВ "Агро-Інвест" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, зокрема, вирішено відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/15/19.

10.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/15/19.

Однак з 10.01.2022 по 14.01.2022 суддя Разіна Т.І. (головуючий суддя (суддя - доповідач) перебувала на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №911/15/19; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агро-Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 призначено на 08.02.2022.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Разіної Т.І. з 31.01.2022 на лікарняному, судове засідання, призначене на 08.02.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агро-Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 призначено на 15.03.2022.

Проте, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Отже, судове засідання 15.03.2022 у справі №911/15/19 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агро-Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 призначено на 07.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 розгляд справи №911/15/19 відкладено на 07.07.2022.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. (головуючий суддя (суддя - доповідач) на лікарняному, судове засідання, призначене на 07.07.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агро-Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 призначено на 20.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 розгляд справи №911/15/19 (з урахуванням ухвали суду від 20.10.2022 про виправлення описки у даті судового засідання) відкладено на 10.11.2022.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. (головуючий суддя (суддя - доповідач) у відрядженні (Національній школі суддів України), судове засідання, призначене на 08.11.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агро-Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 призначено на 08.12.2022.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному розгляд справи №911/15/19- 08.12.2022 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агро-Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 призначено на 31.01.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 розгляд справи №911/15/19 відкладено на 21.02.2023.

Явка сторін

У судове засідання 21.02.2023 з`явився прокурор.

Позивач, відповідач (скаржник) та третя особа своїх представників у судове засідання своїх представників не направили.

Нормами ст. 120 ГПК України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від позивача, відповідача та третьої особи через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що позивач, відповідач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від позивача, відповідача та третьої особи клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останніх.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні прокурор просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 04.09.2008 між Головурівською сільською радою, як орендодавцем та (за ТОВ «Агро-Інвест», як орендарем укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за №3244 (далі - Договір) відповідно п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території села Кийлів Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до плану, що додається, далі за текстом «земельна ділянка».

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,2481 га, кадастрові номери земельних ділянок: 3220882903:03:039:0001, площею 2,7307 га сіножатей; 3220882903:03:039:0002, площею 1,0596 га сіножатей; 3220882903:03:039:0003, площею 1,4578 га сіножатей за рахунок земель державної власності в с. Кийлів Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області (п. 1.3 Договору).

У п.п. 2.2., 2.2.1. Договору визначено, що цільове призначення орендованої земельної ділянки - для культурно-оздоровчих цілей, ділянка відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.

Актом перенесення меж в натуру та передачі на зберігання межових знаків, визначено межі орендованих земельних ділянок на місцевості.

В подальшому, між сторонами укладались договори про внесення змін до Договору від 21.10.2010 року та від 01.08.2012 року.

Пунктом 1.4. Договору (в редакції Договору про внесення змін від 01.08.2012 року) визначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 5,2481 га становить 1 380 451,40 грн.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору, Договір укладається на 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Пунктом 2.7.1. Договору (в редакції Договору про внесення змін від 01.08.2012 року) передбачено, що орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки визначеної у п. 1.4. Договору: 41413,54 грн. щорічно. Ставка земельного податку становить 3451,13 грн. Оплата вноситься за поточний рахунок Головурівської сільської ради або на інший рахунок, визначений за згодою сторін, або орендарем відповідно до чинного законодавства. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та збільшується на такі індекси без складання додаткових угод відносно розміру орендної плати.

Згідно п. 2.7.3. Договору, орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами Договору.

В разі припинення або розірвання Договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду з урахуванням зміни її якісних характеристик, викликаних нормальним використанням земельної ділянки орендарем відповідно до умов цього Договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 5.3.1 Договору (в редакції договору про внесення змін від 21.10.2010 року), розірвання цього договору в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця можливе у випадку несплати орендної плати протягом шести місяців. Підставою для розірвання договору оренди за ініціативою орендодавця є рішення сільської ради.

У п. 5.3.1 Договору (в редакції Договору про внесення змін від 21.10.2010 року) сторони погодили, що розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця можливе у разі використання не за цільовим призначенням земельної ділянки; у разі несплати орендної плати протягом 6 (шести) місяців. Підставою для розірвання договору оренди землі за ініціативою орендодавця є рішення сільської ради. Про намір розірвати договір оренди землі орендодавець повинен письмово повідомити орендаря.

Звертаючись із позовом в інтересах держави в особі Головурівської сільської ради прокурор обґрунтовував позовні вимоги тим, що відповідачем неналежно виконуються обов`язки зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що є підставою для її примусового стягнення та розірвання договору оренди.

Після звернення прокурором до суду з даним позовом відповідачем у повному обсязі погашено заборгованість з орендної плати за Договором оренди у сумі 105 007,10 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 17.08.2020 року №214 на суму 106 000,00 грн з поясненнями №01-09/20 від 23.09.2020 відповідно до яких відповідач просив позивача вважати меморіальний ордер №214 від 17.08.2020 р. як доказ сплати за договором оренди земельної ділянки від 04.09.2008, зареєстрованим за №3244.

Факт сплати відповідачем заборгованості за договором оренди після відкриття провадження у даній справі в розмірі, що становить предмет позовних вимог у цій справі, підтверджений представником позивача у судових засіданнях 24.09.2020 і 22.10.2020.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2020 року закрито провадження у справі №911/15/19 в частині позовної вимоги про стягнення 105 007,10 грн заборгованості за договором оренди землі на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутності предмету спору, оскільки, сплата заявленої до стягнення з відповідача суми основного боргу була здійснена останнім після відкриття провадження у даній справі.

Водночас, питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008 зареєстрованого за №3244, було вирішено між позивачем та відповідачем шляхом подання до суду спільної заяви про затвердження мирової угоди у даній справі №911/15/19, яка за результатами розгляду була затверджена судом ухвалою від 22.10.2020 року.

Постановою Верховного Суду від 07.04.2021 року ухвалу Господарського суду Київської області від 22.10.2020 року в частині закриття провадження у справі №911/15/19 у частині вимог про стягнення 105007,10 грн. заборгованості у зв`язку з відсутністю предмета спору залишено без змін.

Водночас, вказаною постановою Верховного Суду від 07.04.2021 року ухвалу Господарського суду Київської області від 22.10.2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 року скасовано в частині прийняття спільної заяви Головурівської сільської ради та ТОВ «Агро-Інвест» про затвердження мирової угоди, затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 911/15/19 в частині вимоги про розірвання договору оренди у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди та її затвердженням судом та направлено справу для продовження розгляду в цій частині до Господарського суду Київської області.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції,обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку прокурора, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення не підлягає зміні чи скасуванню виходячи з наступних підстав.

Предметом позову в цій справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради про розірвання договору оренди землі від 04.09.2008.

Підставою позовних вимог, на думку прокурора, є систематичне порушення відповідачем умов Договору оренди землі від 004.09.2008 , в частині своєчасного внесення орендної плати, що суперечить інтересам держави, оскільки є причиною фінансових втрат бюджету у вигляді неотримання грошових коштів.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються нормами гл. 58 Цивільного кодекс України, Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до норм частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі"

Згідно із ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, ст. 270 Податкового кодексу України (ПК України) використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.

Положеннями ст. ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі», ст. 792 ЦК України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ст. 96 ЗК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.ст. 21, 24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до ст. 782 ЦК України, необхідно розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Істотні умови договору оренди землі визначено ст. 15, 21-23 Закону України «Про оренду землі», до яких віднесено орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 530, 610, 611 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що у разі припинення або розірвання Договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду з урахуванням змін її якісних характеристик, викликаних нормальним використанням земельної ділянки орендарем відповідно до умов цього Договору.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 31, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Так, відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Разом із тим за змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Разом з тим згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, необхідно зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст.651 ЦК України.

Оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Невиплата орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідну правову позицію щодо застосування норм ч. 2 ст. 651 ЦК України під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати викладено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 22.06.2020 у справі №922/2216/19, які враховуються колегією судді відповідно до ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Отже, відповідно до наведених вище норм законодавства у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою як порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору), оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17 та від 22.10.2019 у справі №923/826/18, від 23.03.2021 у справі №922/2754/19.

Факт неналежного виконання ТОВ «Агро-Інвест» договірних зобов`язань за користування земельною ділянкою згідно умов Договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року та систематичної несплати до бюджету коштів за її оренду упродовж 2017 - 2018 років підтверджується відомостями, наданими ГУ ДФС у Київській області.

Таким чином, наведене свідчить про систематичне порушення відповідачем умов договору оренди землі в частині сплати орендної плати

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Оскільки, місцевим господарським судом встановлено факт систематичної несплати відповідачем орендної плати, що на думку суду є істотним порушенням ТОВ «Агро-Інвест» умов Договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про порушення відповідачем істотних умов договору оренди землі, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою орендодавця.

Відтак, враховуючи встановлені вище обставини систематичної несплати відповідачем орендної плати по Договору оренди землі, апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом, що у правовідносинах, які виникли між сторонами, відповідач допустив істотне порушення умов договору, що має наслідком дострокове розірвання договору оренди.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для розірвання Договору оренди від 04.09.2008.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником апеляційній скарзі

Щодо доводів викладених у апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У п. 5.3.1 Договору (в редакції Договору про внесення змін від 21.10.2010 року) сторони погодили, що розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця можливе у разі використання не за цільовим призначенням земельної ділянки; у разі несплати орендної плати протягом 6 (шести) місяців. Підставою для розірвання договору оренди землі за ініціативою орендодавця є рішення сільської ради. Про намір розірвати договір оренди землі орендодавець повинен письмово повідомити орендаря.

Рішенням Головурівської сільської ради від 23.07.2018 року №799-28-УП «Про стягнення орендної плати за землю та припинення права користування земельною ділянкою ТОВ «Агро-Інвест» в селі Кийлів» на виконком Головурівської сільської ради було покладено обов`язок здійснити заходи щодо стягнення орендної плати та припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агро-Інвест».

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку ч. 1 ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Законодавець у певних правовідносинах може передбачити порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Наприклад, ст. 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Водночас те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Така позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі № 914/2649/17 та від 26.05.2020 року у справі № 908/299/18.

Крім того, як убачається із матеріалів справи саме позивачем на адресу прокуратури спрямовано лист від 08.08.2018 року щодо вжиття заходів представницького характеру, у якому міститься посилання на рішення Головурівської сільради від 23.07.2018 року №799-28-VІІ «Про стягнення орендної плати та припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агро-Інвест».

Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ "Агро-Інвест" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі №911/15/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №911/15/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений і підписаний суддями - 27.02.2023

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова