Рішення

від 24.02.2023 по справі 904/4070/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4070/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув вимогу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Будгарант Плюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Д" витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Будгарант Плюс" (29000, м. Хмельницький, вул. Вайсера, буд. 12/2, офіс 71; ідентифікаційний код 43981786)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Д" (49000, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 40, кв. 4; ідентифікаційний код 40095779)

про стягнення 1 058 036 грн. 00 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Будгарант Плюс" (29000, м. Хмельницький, вул. Вайсера, буд. 12/2, офіс 71; ідентифікаційний код 43981786) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Д" (49000, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 40, кв. 4; ідентифікаційний код 40095779) про стягнення 1 058 036 грн. 00 коп. - задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Д" (49000, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 40, кв. 4; ідентифікаційний код 40095779) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Будгарант Плюс" (29000, м. Хмельницький, вул. Вайсера, буд. 12/2, офіс 71; ідентифікаційний код 43981786) 1 058 036 (один мільйон п`ятдесят вісім тисяч тридцять шість) грн. 00 коп. - заборгованості та 15 870 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 54 коп. - витрат по сплаті судового збору.

У позовній заяві (вх.№3941/22 від 10.11.2022) позивачем було заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Д" на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Будгарант Плюс" 6 202 грн. 50 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається, у рішенні від 16.02.2023 судом не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: - договір про надання правової допомоги; - довіреність; - ордер; - доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, надано:

-копію договору від 27.10.2022 №27/10/2-22 про надання правової допомоги (а.с.27);

- копію ордеру від 27.10.2022 серії ДП №1449/014 (а.с.29);

- копію попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які поніс позивач - ОК "ЖБК "Бугарант Плюс", і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (а.с.28).

Як вбачається, між позивачем Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Будгарант Плюс", як клієнтом та адвокатом Дудченко Тетяною Іванівною було укладено Договір від 27.10.2022 №27/10/2-22 про надання правової допомоги (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що предметом цього Договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2. Договору адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; - складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; - складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); - представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, Служби безпеки України, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, тощо з будь-яких питань.

Згідно з пунктом 3.1. Договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання Сторонами.

Цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього (пункт 4.1. Договору).

Дія договору припиняється через один рік з дня його укладення (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які поніс позивач ОК "ЖБК "Бугарант Плюс", і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу (розмір гонорару): з розрахунку 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відповідності до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-ІХ від 02 грудня 2021 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2481,00 грн., виходячи з означеного витрати на професійну правничу допомогу становлять: 1240,50 грн. за 1 (одну) годину роботи адвоката.

Перелік витрат на професійну правничу допомогу:

1) складання позовної заяви, підготовки додатків до позовної заяви, копій позовної заяви та додатків для неї для учасників справи. Подання позовної заяви та додатків до неї до Господарського суду Дніпропетровської області:

-тривалість: 3 години;

- ставка: 1 240 грн. 50 коп.;

- сума: 3 721 грн. 50 коп.

2) участь у підготовчому судовому засіданні (2 засідання):

-тривалість: 2 години;

- ставка: 1 240 грн. 50 коп.;

- сума: 2 481 грн. 00 коп.

Всього витрати на професійну правничу допомогу - 6 202 грн. 50 коп.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

При дослідженні документів, доданих до матеріалів справи на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом з`ясовано, що з цих документів (ані з Договору від 27.10.2022 №27/10/2-22, ані з Додатку №1 до нього) не вбачається, що така правнича допомога надавалася саме у зв`язку із розглядом справи №904/4070/22 у зв`язку із пред`явленням позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Д".

До того ж, позивачем не надано підписаний з адвокатом акт прийому-передачі наданих послуг у зв`язку із розглядом справи №904/4070/22.

Окремо суд вважає на необхідне звернути увагу позивача на те, що у Додатку №1 до Договору від 27.10.2022 №27/10/2-22 у складі робіт, що надані адвокатом у межах професійної правничої допомоги, зазначено про участь у двох підготовчих засіданнях, хоча у підготовчих засіданнях, які відбулися 13.12.2022 та 17.01.2022 у даній справі, будь-який представник від позивача не з`являвся, був відсутній.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням того, що позивач не надав належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/4070/22 суд не вбачає підстав для покладання на Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Д" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 202 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИІРШИВ:

Відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Д" (49000, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 40, кв. 4; ідентифікаційний код 40095779) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Будгарант Плюс" (29000, м. Хмельницький, вул. Вайсера, буд. 12/2, офіс 71; ідентифікаційний код 43981786) 6 202 грн. 50 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання додаткового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання додаткового рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

27.02.2023