Рішення

від 03.02.2023 по справі 909/1271/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1271/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Сахарова, 23 а, м.Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова", вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська облась, 77304

про стягнення шкоди в сумі 18401554,08 грн,

за участі:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Качан Андрій Анатолійович

встановив: Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" про стягнення шкоди в сумі 18401554, 08 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідні строки для подачі сторонами відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив; запропоновано сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

В судовому засіданні 21.02.2022 представником Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" подано відзив на позовну заяву вих. № 100/159 від 16.02.2022 (вх.№2757/22).

17.03.2022 від Державної екологічної інспекції Карпатського округу до суду надійшла відповідь на відзив вих. № 07-09/908 від 15.03.2022 (вх.№3439/22).

31.03.2022 від Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив вих.№100/271 від 29.03.2022 (вх.№3811/22).

05.10.2022 від Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 05.10.2022 (вх.№ 13283/22).

В судовому засіданні 05.10.2022 представник позивача просив суд визнати причини пропуску строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву (вх. № 3439/22 від 17.03.2022) поважними та просив поновити строк для його подання. Суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив протокольну ухвалу про поновлення строку на подання відповіді на відзив та прийняв його до розгляду.

В судовому засіданні 17.10.2022, протокольною ухвалою судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

23.01.2023 від Державної екологічної інспекції Карпатського округу до суду надійшли письмові пояснення по справі (виступ) в судових дебатах вих.№ 07-09/254 від 23.01.2023 (вх.№ 1215/23).

В судовому засіданні 03.02.2022 представником Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" подано письмову промову (вх. № 1901/23 від 03.02.2023).

В судовому засіданні 03.02.2022, розгляд справи по суті завершено, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовні заяві, відповіді на відзив.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на порушення відповідачем вимог законодавства сфері охорони навколишнього природного середовища.

За результатами планової перевірки Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" проведеної з 02.03.2020 року по 16.03.2020 року, Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища на території підприємства де розміщені допоміжні будівлі та споруди підприємства (кадастровий номер 2610400000:02:001:0135) виявлено засмічення відходами: відпрацьованими шинами від спецтехніки, склом, металобрухтом, дерев`яними ящиками, промисловим ганчір`ям та пластиковими бочками з-під мастил, які знаходяться на відкритому ґрунті. Виявлені порушення зафіксовані актом, складеним за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 16.03.2020. За результатами лабораторних досліджень відібраних проб ґрунту відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24 березня 2020 року №16.02.2020 виявлено забруднення земельних ресурсів кадмієм, міддю, неполярними вуглеводнями (нафтопродуктами), нікелем, цинком.

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Карпатського округу за порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме забруднення та засмічення земельної ділянки було проведено розрахунок розміру шкоди: за засмічення 13630780,80 грн та за забруднення 4770773,28 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на ст.ст. 91, 96, 211 Земельного Кодексу України, ст.ст. 1, 17, 42, 43 Закону України "Про відходи", ст.ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 12, 20-2, 40, 47, 52, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, ст.ст. 153, 222, 224 ГК України.

Позиція відповідача.

Позовні вимоги заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, запереченні на відповідь на відзив.

Зазначає про те, що позовні вимоги є незаконними та безпідставними, оскільки вони базуються на акті перевірки, який рішеннями судів, які винесені в порядку адміністративного судочинства та набули законної сили (рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №300/903/20), визнано незаконним, а дії протиправними через недотримання: процедури проведення перевірки та оформлення її результатів, а саме - відповідно до наказу та направлення Державної екологічної інспекції перевірки в частин і дотримання вимог 7, 10, 11 Законі України "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності"; процедури перевірки відбору проб ґрунтів, визначення площі і обсягу засмічення, що, як наслідок, зумовило скасування вимог пунктів 1 і 2 ((1) ліквідувати засмічення земельної ділянки, кадастровий номер 2610400000:02:001:0135 промисловими відходами, що призвело до забруднення та привести земельну ділянку в стан, придатний для подальшого використання; (2) здійснити заходи щодо охорони та захисту земель - забезпечити захист земель при зберіганні вугілля паливного на відкритій земельній ділянці, кадастровий номер 2610400000:02:001:0135) припису Державної екологічної служби Карпатського округу №119 від 17.03.2020, оформленого за результатами перевірки на підставі незаконного акта перевірки. Фактично, даним спростовано законність вимог, зазначених у приписі та підтверджено відсутність факту засмічення та забруднення відповідних земельних ділянок.

Обґрунтовуючи позицію по даній справі позивач виходить з підстав, обґрунтувань та доказів, які були предметом дослідження під час розгляду справ судами адміністративної юрисдикції та яким судами адміністративної юрисдикції надано правову оцінку та по яких прийнято рішення, які набули законної сили. Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер.

За Державним підприємством ""Калуська теплоелектроцентраль-нова" не оформлено правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, тому безпідставними є твердження про те, що правокористувачем земельної ділянки (кадастровий номер 2610400000:02:001:0135) є Державне підприємство. Земельна ділянка площею 50,1194 га з кадастровий номером 2610400000:02:001:0135 входить до складу земельної ділянки площею 52,9019 га з кадастровим номером 2610400000:02:001:0070 та була сформована шляхом поділу останньої, станом на час проведення перевірки Державною екологічною інспекцією та на даний час перебувала та перебуває у постійному користуванні Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №206920274.

Щодо акту відбору проб, зазначає що адреса, зазначена в складеній працівниками відповідача Схемі засмічення земель на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" станом на 12.03.2020 (додаток до акту) не відповідає адресі, зазначеній в направленні на перевірку від 27.01.2020 № 119.

Згідно Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (наказ Мінприроди України від 27.10.1997 за № 171, позивачем не проводилось жодних замірів товщини шару відходів, що підтверджується відсутністю фіксації замірів в Акті № 57 від 17.03.2020, а також не складався детальний акт про засмічення та інші матеріали спеціальних вишукувань.

Під час перевірки Держекоінспекцією документально не зафіксовано з прив`язкою до місцевості місця розташування предметів і матеріалів, які Держекоінспекція вважає відходами, що зокрема підтверджується відсутністю будь-яких позначень розміщення дерев`яних ящиків, пластикових бочок, скла на Схемі засмічення земель на території Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" станом на 12.03.2020. Також судом встановлено, що матеріали і предмети виявлені на земельній ділянці не були відходами і однозначно підлягали подальшому використанню без наміру чи обов`язку їх позбутися.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 27.02.2020 №110 та направлення на проведення перевірки від 27.02.2020 №119, в період з 02.03.2020 року по 16.03.2020 року, проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством "Калуська теплоелектроцентраль-нова" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Перевіркою виявлено засмічення відходами: відпрацьованими шинами від спецтехніки, склом, металобрухтом, дерев`яними ящиками, промисловим ганчір`ям та пластиковими бочками з-під мастил, які знаходяться на відкритому ґрунті. Дане засмічення обміряне повіреною вимірювальною металевою рулеткою (свідоцтво №07-0278/20 від 07.02.2020) та складено схему засмічення на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова", яка є невід`ємним додатком до акта перевірки. Також відібрано проби ґрунту на засміченій ділянці відповідно до акта відбору проб №16/03/20 від 16.03.2020. Згідно з схемами засмічення (забруднення) земельної ділянки, площа засмічення (забруднення) ділянки становить 1638 м2.

Схема засмічення (забруднення) земельної ділянки підписана заступником головного інженера з експлуатації Андрухів Б.М. з зазначенням про те, що зауваження будуть викладені в акті перевірки.

Акт відбору проб ґрунтів 16/03/20 від 16.03.2020 та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.03.2020 №16.02.20 складено за формами затвердженими наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року № 179 та зареєстрованою в Мін`юсті України 15.05.2013 року за №739/23271.

Проби ґрунтів на території Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" відібрано у відповідності до ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2019 (ГОСТ. 17.4.3.01-2017, IDT).

Також відібрано фонову пробу ґрунтів на земельній ділянці, яка подібна до території, що була обстежена, та знаходиться поза межами звалища відходів у незабрудненому або за припущенням незабрудненому районі (зоні).

За результатами лабораторних досліджень відібраних проб ґрунту відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.03.2020 №16.02.2020 виявлено забруднення земельних ресурсів кадмієм, міддю, неполярними вуглеводнями (нафтопродуктами), нікелем, цинком. Згідно розділу 5 протоколу від 24.03.2020 №16.02.2020 "Результати вимірювання" встановлено перевищення по наступних хімічних речовинах:

- Кадмій (рухомі форми) - 2,47 мг/кг - при фоновому показнику - 0.65 мг/кг;

- Мідь (рухомі форми) - 10,22 мг/кг - при фоновому показнику - 1,18 мг/кг;

- Неполярні вуглеводні (нафтопродукти) - 1280 мг/кг - при фоновому показнику - 51 мг/кг;

- Нікель (рухомі форми) - 4,6 мг/кг - при фоновому показнику - 0,8 мг/кг;

- Цинк (рухомі форми) 21 мг/кг - при фоновому показнику - 3,6 мг/кг.

Акт відбору проб ґрунтів підписаний без жодних зауважень та заперечень представниками Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" провідними інженерами: Сеньків І.С. і Романів Г.Я.

За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією Карпатського округу складено акт №57 від 17.03.2020 та припис №119 від 17.03.2020 про усунення виявлених порушень під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Калуська теплоелектроцентраль-нова".

Як зазначає позивач, посадова особа підприємства - заступник головного інженера з експлуатації Андрухівим Богданом Михайловичем, який був присутній при проведенні перевірки та надавав усі необхідні документи, повідомив, що в.о. директора Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" перебуває на лікарняному.

Зважаючи на відсутність в.о. директора Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова", акт №57 від 17.03.2020 вручено та підписано Андрухівим Богданом Михайловичем - заступником головного інженера з експлуатації 16.03.2020, про що в даному акті міститься запис: "отримав для ознайомлення і передачі керівництву". Також, 18.03.2020 позивачем направлено на адресу Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" засобами поштового зв`язку два примірника акта перевірки та припис для підписання керівником Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова".

В акті №57 від 17.03.2020 у розділі "Охорона земельних ресурсів" зазначено:

"Представлено витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права:

- індексний номер витягу 2603727412018. Об`єкт іншого речового права - земельна ділянка площею 50,1194 га. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Кадастровий номер 2610400000:02:001:0135. Форма власності - державна, правокористувач - Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова". Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-2606292142019, охоронна зона навколо об`єкта енергетичної системи становить 1,8039 га.

- індексний номер витягу 2603272012018. Об`єкт іншого речового права - земельна ділянка площею 114,7118 га. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Кадастровий номер 2610400000:01:001:0017. Форма власності - державна, правокористувач - Державне Підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова". Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-2606292152019, охоронна зона навколо об`єкта енергетичної системи становить 6,5674 га, 4,2059га, 0,8232га.

На вказаних земельних ділянках розташовано будівлі та споруди, які безпосередньо використовуються в процесі забезпечення виробничого процесу по виробництву теплової та електричної енергії, а саме: нососна станція освітлення води, аварійний золошлаковідвал, шлаковідвал, золовідвал та секція освітленої води.

Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова": - отримало дозвіл Калуської міської ради (рішення від 27.06.2019 року № 2401) та уклало Договір на розроблення проекту детального планування території щодо зміни цільового призначення земельних ділянок державної власності площею 114,7118 га та 50,1194 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з ТОВ "ПРО ЗЕМ" від 31.12.2019 року №522, - отримало дозвіл Івано-Франківської ОДА (розпорядження від 11.10.2019 року № 501) та уклало договори на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 18.11.2019 року №490, №491 з метою подальшого оформлення права постійного користування на вищевказані земельні ділянки.

При натурному обстеженні земельної ділянки, де розміщенні основні, допоміжні будівлі та споруди підприємства (кадастровий номер 2610400000:02:001:0135) виявлено засмічення відходами: відпрацьованими шинами від спецтехніки, склом, металобрухтом, дерев`яними ящиками, промасленим ганчір`ям та пластиковими бочками з-під мастил на відкритому ґрунті, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 17 Закону України "Про відходи". Під час перевірки проведено заміри повіреною металевою вимірювальною рулеткою (свідоцтво №07-0278/20 від 07.02.2020) та складено схему засмічення земель на території Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" в м. Калуш, вул. Промислова, 1. Відібрано взірці проб фунту на засміченій земельній ділянці (акт відбору проб від 16.03.2020 р. № 16/03/20).

Підприємством не надано технічну документацію щодо встановлення місця розміщення сировини паливної (вугілля). Вугілля складується підприємством на відкритій земельній ділянці без твердого покриття, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

При огляді території підприємства частина золи, що утворюється в результаті спалювання вугілля у котлах розміщена на відкритій ґрунтовій площадці для тимчасового зберігання. На час перевірки золу прибрано на золовідвал".

Відповідачем не надано будь-яких зауважень чи заперечень до акту перевірки №57 від 17.03.2020, в матеріалах справи відсутні докази надання (надіслання) таких Державній екологічній інспекції Карпатського округу.

За порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, на підставі матеріалів перевірки та відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171 від 27.10.1997, згідно якого розраховано 13630780,80 грн шкоди за засмічення та 4770773,28 грн шкоди за забруднення.

Позивачем надіслано відповідачу претензії: від 10.04.2020 №14/20 про сплату шкоди внаслідок забруднення земель в розмірі 4770773,28 грн; від 10.04.2020 року №15/20 про сплату шкоди внаслідок засмічення земель в розмірі 13630780,80 грн. Вказані претензії відповідачем залишено без реагування.

16.05.2020 зареєстроване кримінальне провадження №12020090000000466 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 239 КК України, а саме, забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

30.04.2020 Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова" звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Карпатського регіону про визнання протиправними дії щодо проведення планової перевірки в частині дотримання процедури перевірки, відбору проб ґрунтів та визначення площі і обсягу засмічення, визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 припису за № 119 від 17.03.2020.

Рішенням від 30.07.2020 по справі № 300/903/20 Івано-Франківського окружного адміністративного суду, позов Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-Нова" до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 припису за № 119 від 17.03.2020, задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції Карпатського округу щодо недотримання процедури перевірки в частині дотримання вимог статтей 7, 10, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо її здійснення без участі суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи, не вручення акта перевірки таким особам. Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу за №119 від 17.03.2020. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 у справі № 300/903/20, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" об`єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовищ.

За змістом статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частиною першою та другою статті 2 цього Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

В силу ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з частиною першої статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України від 19 квітня 2017 № 275 передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В силу пункту 7 Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, зокрема, що власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 46 Закону України "Про охорону земель" визначено, зокрема, що при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об`єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно - заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19). Отже, наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Отже для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища (висновки Верховного Суду України в постановах від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21.

Водночас, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки, у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в цьому акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), суб`єкт господарювання позбавлений можливості спростувати цей факт.

Таким чином, акт складений за результатами проведення відповідного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, в яких зафіксовано відповідні дані.

Відповідно до ч. 2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

З наведених норм вбачається, що підприємство в ході проведення господарської діяльності зобов`язано забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. При цьому їх розміщення дозволяється лише за наявності спеціального дозволу.

В акті №57 від 17.03.2020 зазначено, що при натурному обстеженні земельної ділянки, де розміщенні основні, допоміжні будівлі та споруди підприємства (кадастровий номер 2610400000:02:001:0135) виявлено засмічення відходами: відпрацьованими шинами від спецтехніки, склом, металобрухтом, дерев`яними ящиками, промасленим ганчір`ям та пластиковими бочками з-під мастил на відкритому ґрунті, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 17 Закону України "Про відходи". Під час перевірки проведено заміри повіреною металевою вимірювальною рулеткою (свідоцтво №07-0278/20 від 07.02.2020р) та складено схему засмічення земель на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" в м. Калуш, вул. Промислова, 1. Відібрано взірці проб фунту на засміченій земельній ділянці (акт відбору проб від 16.03.2020 р. № 16/03/20).

Підприємством не надано технічну документацію щодо встановлення місця розміщення сировини паливної (вугілля). Вугілля складується підприємством на відкритій земельній ділянці без твердого покриття, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

При огляді території підприємства частина золи, що утворюється в результаті спалювання вугілля у котлах розміщена на відкритій ґрунтовій площадці для тимчасового зберігання. На час перевірки золу прибрано на золовідвал".

Жодних пояснень, зауважень або заперечень щодо дій державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища під час та після проведення позапланової перевірки, відповідачем не надавалося.

Абзацами 2 та 11 статті 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Таким чином в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 17.03.2020 № 57, встановлено факт засмічення відкритої земельної ділянки.

Щодо доводів про визнання протиправними та скасування пункти 1, 2 припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу за № 119 від 17.03.2020.

Як встановлено судом, рішенням від 30.07.2020 по справі №300/903/20 Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 припису за № 119 від 17.03.2020, задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції Карпатського округу щодо недотримання процедури перевірки в частині дотримання вимог статей 7, 10, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо її здійснення без участі суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи, не вручення акта перевірки таким особам. Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу за № 119 від 17.03.2020. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 у справі № 300/903/20, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 17.03.2020 у справі №912/823/18, що є обов`язковим для врахування судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, природоохоронне законодавство не ставить у залежність від скасування / не скасування та / або дійсності / недійсності припису про усунення виявлених порушень, винесеного на підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, можливість стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема про охорону атмосферного повітря), та відповідно задоволення позову.

Таким чином, визнання протиправними та скасування пункти 1, 2 припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу за № 119 від 17.03.2020, не спростовує обставин, наведених у акт №57 від 17.03.2020, складеного за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Щодо преюдиційності обставин, встановлених судовими рішеннями у адміністративній справі № 300/903/20, суд зазначає наступне.

Приписами частини 4 статті 75 ГПК України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 906/857/20, від 15.07.2021 у справі № 910/19256/16, від 29.04.2021 у справі № 920/1111/19, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, від 17.09.2020 по справі № 904/4262/17.

При цьому, обставини справи - це факти, які мають значення для вирішення спору, як-от: вчинення чи невчинення особою певної дії; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій або настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності суд виснує про доведеність чи недоведеність певних обставин (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18).

Оцінка ж доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів (висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.03.2021 у справі № 910/15963/19) і наявності порушень таких умов скаржник не навів.

Так, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ч. 2 ст. 86 ГПК). Зазначене є запорукою ухвалення судом справедливого рішення, яке відповідатиме принципу верховенства права. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Заперечуючи позовні вимоги з посиланням на преюдиційність судових рішень у адміністративній справі, відповідачем не враховано, що наведені судами висновки здійснені в результаті оцінки доказів, та не є обставинами у справі.

Судові рішення по адміністративній справі прийняті як результат встановлення обставин справи на підставі оцінки тієї сукупності доказів, яка надана сторонами у вказаній справі. Суд не вправі керуватися оцінкою доказів адміністративного суду здійсненою при прийнятті судових рішень у справі №300/903/20 при розгляді даної господарської справи.

Також, слід звернути увагу на те, що суть правовідносин, як і предмету спору у адміністративній справі є відмінними від таких у даній господарській справі.

Предмет позову в господарському судочинстві - певна правова вимога позивача до відповідача, з приводу якої позивач просить господарський суд прийняти судове рішення. Підставами позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Підставою даного позову є засмічення відповідачем земельної ділянки, яке призвело до її забруднення.

Відповідно предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, предметом доказування в даній справі є порушення вимог природоохоронного та земельного законодавства, законодавства про відходи.

Предмет розгляду у адміністративній справі є відмінним та не впливає на з`ясування фактичних обставин справи та оцінки судом доказів у даній справі.

За наведеного, посилання відповідача на преюдиціальність висновків суду у адміністративній справи є безпідставними. При цьому, скасування окремих пунктів припису чи допущення формальних процедурних порушень не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності суб`єкта господарювання за заподіяння навколишньому природному середовищу шкоди засміченням та забрудненням земель.

Щодо земельної ділянки кадастровий номер 2610400000:02:001:0135.

Під час проведення перевірки державними інспекторами встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135 використовується ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" у господарській діяльності. На ній розмішені споруди цілісного майнового комплексу підприємства, які використовуються в процесі забезпечення виробничого процесу по виробництву теплової та електричної енергії ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" та вказано про засмічення цієї земельної ділянки відходами: відпрацьованими шинами від спецтехніки, склом, металобрухтом, дерев`яними ящиками, промасленим ганчір`ям та пластиковими бочками з-під мастил, про що зазначено на ст.10 акту №57 від 16.03.2020 в розділі "Охорона земельних ресурсів".

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова" створено шляхом реорганізації підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОПГФ та п.1.5. Статуту Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", пов`язаних з діяльністю Виробничої філії ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль".

Відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №080880 від 23.08.2005, земельна ділянка площею 51,1872 га в м.Калуш вул.Промислова, 1 відповідно до рішення тридцять другої сесії четвертого демократичного скликання від 30.03.2005 року №695 надана на праві постійного користування земельною ділянкою Державному підприємству "Калуська теплоелектроцентраль".

Згідно із Витягом з ЄДРЮОФОПГФ - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", код ЄДРПОУ 19480600 є правонаступником Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль" (ДП "Калуська ТЕЦ"), яке припинено 20.09.2017 відповідно до запису №1120112000798.

Між суперфіціаром - ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та суперфіціарієм - ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" 22.08.2017 укладено договір про надання користування чужою земельною ділянкою для забудови, отримання містобудівних умов (суперфіцій), серія та номер: 437, дата та час державної реєстрації 22.08.2017.

Згідно п. 1.1 договору, предметом цього договору є земельна ділянка, площа якої становить 52,9019 га, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 2610400000:021001:0070 та яка знаходиться за адресою вул. Промислова, 1 м. Калуш, Івано-Франківська область, щодо якої суперфіціар передає суперфіціарію права володіння та право цільового використання для отримання містобудівний умов.

Згідно п. 3.1. договору, договір укладено на строк до 31.12.2018 року або до моменту оформлення реєстрації права користування земельною ділянкою, зазначеною в п. 1.1. договору за Державним підприємством "Калуська теплоелектроцентраль-нова".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №206920274 станом на 15.04.2020, земельна ділянка площею 52,9019 га в м.Калуш, вул.Промислова, 1 з кадастровим номером 2610400000:02:001:0070 з цільовим призначенням - постійне користування для розміщення виробничої бази та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості перебувала в процесі поділу.

Згідно даних Публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку площею 52,9019 га з кадастровим номером 2610400000:02:001:0070 - відсутні.

Чинним земельним законодавством встановлено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільного права, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема поділу земельної ділянки (частина 14 ст.79-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.10 ст.24, ч.1 ст.27 Закону України "Про Державний земельний кадастр", у разі поділу земельної ділянки запис про державну реєстрацію цієї земельної ділянки ти її кадастровий номер скасовується.

Згідно додатку 2 Розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 10.07.2020 року №357, відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" від 16.06.2020 №44/22-596 щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності площею 52,9019 га з кадастровим номером 2610400000:02:001:0070, яка розташована за адресою: вул. Промислова. 1 м.Калуш з причин припинення існування як об`єкта цивільних прав у результаті її поділу.

Також листом Міськрайонного управління у Калуському районі та м.Калуш Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 28.08.2020 №0-9-0.18-92/113-20 повідомлено, що 16.11.2017 в Державному земельному кадастрі зареєстровано три земельні ділянки: кадастровий номер 2610400000:02:001:0134 площею 1,0337 га, кадастровий номер 2610400000:02:001:0135 площею 50,1194 га, кадастровий номер 2610400000:02:001:0136 площею 1,7488 га, на підставі технічної документації із землеустрою з поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0070 площею 52,9019 га. Відповідно до ч. 1 ст. 136 постанови КМУ "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17 жовтня 2012 р. № 1051, 16.11.2017 року скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0070 площею 52,9019 га шляхам закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки, земельну ділянку перенесено в архів.

Вказане свідчить про припинення права власності чи користування ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" земельною ділянкою з кадастровим номером 2610400000:02:001:0070 в порядку, визначеному законом.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 2610400000:02:001:0070 припинила своє існування як об`єкт цивільних прав у результаті її поділу на три земельні ділянки: кадастровий номер 2610400000:02:001:0134 площею 1,0337 га, кадастровий номер 2610400000:02:001:0135 площею 50,1194 га, кадастровий номер 2610400000:02:001:0136 площею 1,7488 га.

Так, згідно ч.1-10 ст. 79-1 ЗК України (в редакції 28.09.2017), формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З огляду на вказану норму Закону, земельна ділянка кадастровий номер 2610400000:02:001:0135 площею 50,1194 га сформована шляхом поділу з винесенням в натуру (на місцевість) меж на підставі документації із землеустрою, яка стала підставою для її формування (технічної документації із землеустрою з поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0070 площею 52,9019 га).

При цьому, як встановлено судом, за ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" на час перевірки, у передбаченому законодавством порядку зареєстровано право господарського відання на будівлі та споруди, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , що складає цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова".

Згідно ч. 5 ст. 120 ЗК України, у разі переходу права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва державної власності, що розміщений на земельній ділянці державної власності, яка перебуває у постійному користуванні попереднього суб`єкта права оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, право постійного користування земельною ділянкою переходить особі, до якої перейшло право оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, крім випадків, коли на земельній ділянці розміщені інші об`єкти нерухомого майна.

Згідно ч. 7 ст. 120 ЗК України, у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Згідно ч.1,2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч. 5 ст.116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно абз. 1-4 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

30.09.2019 Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова" звернулась до Івано-Франківської обласної державної адміністрації з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, площею 50,1194 з метою зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Згідно матеріалів справи, Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова" отримало дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, площею 50,1194 га згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 11.10.2019 № 502 та уклало договір на розроблення проекту детального планування території щодо зміни цільового призначення земельних ділянок державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергетичних підприємств, установ і організацій з ТОВ "ПРОЗЕМ" від 31.12.2019 №522.

На лист від 08.04.2020 року № 01-02/527 з приводу надання інформації щодо розпорядника та користувача земельної ділянки площею 50,1194 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0135), яка розташована за адресою: м. Калуш, вул. Промислова, 1, на якій розташовані будівлі та споруди, які використовуються в процесі діяльності Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова", Івано-Франківська обласна державна адміністрація у листі від 06.05.2020 №3183/1/1-20/01-108, повідомила, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки площею 50,1194 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0135) є держава в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 30691843). З метою забезпечення ефективного та раціонального використання земель, обласною державною адміністрацією за результатами розгляду клопотання ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" від 30.09.2019, відповідно до ст. 17,20,122 Земельного Кодексу України, прийнято рішення про надання дозволу на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 50,1194 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0135 землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності; цільове призначення: 11.02 "Для розміщення і експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості"), яка розташована в м. Калуші (вул. Промислова, 1), з метою зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки в межах категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, задля подальшої передачі цієї земельної ділянки державному підприємству в користування (розпорядження облдержадміністрації від 11.10.2019 року № 502 "Про надання державному підприємству "Калуська теплоелектроцентраль-нова" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки").

Таким чином, на час проведення перевірки, ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" отримало дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, площею 50,1194 га згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 11.10.2019 № 502, отже перебувало в процесі оформлення права користування, а також фактично використовувало вказану земельну ділянку.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо оформлення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, та норми Закону, які регулюють перехід права на земельну ділянку у разі набуття права господарського відання на об`єкт нерухомого майна, надання у користування земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення, суд дійшов до висновку про те, що сама відсутність запису про реєстрацію права користування щодо вказаної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не спростовує фактичного користування земельною ділянкою, на якій розміщені споруди ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова".

Крім того, згідно ч.1 ст. 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до встановлених судами обставин, засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, яке відображене у акті перевірки, відбулося внаслідок господарської діяльності відповідача, тому саме він повинен нести відповідальність за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог пунктів "в" та "и" ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну та іншу відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).

Частиною першою статті 69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховною Суду України від 05.04.2018 у справі № 905/2992/16, від 12.03.2018 у справі № 925/791/17, від 03.05.2018 у справі № 917/717/17.

Таким чином, відсутність державної реєстрації за ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" права користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, на якій розміщені будівлі та цілісний майновий комплекс підприємства, та яка використовується ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" в господарській діяльності, що встановлено під час проведення перевірки, не звільняє від відповідальності відповідача за засмічення та забруднення земельної ділянки, яке відбулося внаслідок дій відповідача.

Щодо складення схеми засмічення на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" та встановлення перевіркою факту засмічення земель.

Як встановлено судом, перевіркою виявлено засмічення відходами та складено схему засмічення на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова", яка є невід`ємним додатком до акта перевірки.

Згідно зі схемою засмічення (забруднення) земельної ділянки площа засмічення (забруднення) ділянки становить 1638 м2.

Згідно матеріалів справи, плановий захід проводився за адресою: 77304, м.Калуш, вулиця Промислова, буд.1, яка вказана в наказі Державної екологічної інспекції Карпатського округу №110 від 27.02.2020, направленні на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 27.02.2020 №119, акті №57 від 17.03.2020.

У Схемі засмічення земель на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова", що складалася безпосередньо на місці виявлення факту засмічення із прив`язкою до місцевості, ручним способом, держінспектором з ОНПС з урахуванням індивідуальних особливостей почерку, зазначено юридичну адресу відповідача, а саме: м.Калуш, вул.Промислова, 1, що відповідає направленню на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 27.02.2020.

Схема засмічення (забруднення) земельної ділянки підписана заступником головного інженера з експлуатації Андрухів Б.М. без зауважень щодо адреси, місця розміщення відходів, площі, висоти відходів.

В Схемі засмічення (забруднення) земельної ділянки зазначено про те, що зауваження будуть викладені в акті перевірки. Однак, відповідачем не надано будь-яких зауважень чи заперечень до акту перевірки, в матеріалах справи відсутні докази надання (надіслання) таких Державній екологічній інспекції Карпатського округу.

За наведеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість доводів відповідача про те, що адреса, зазначена в складеній працівниками відповідача Схемі засмічення земель на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" станом на 12.03.2020 (додаток до акту) не відповідає адресі, зазначеній в направленні на перевірку від 27.01.2020 № 119.

Таким чином, така формальна помилка в документі як нерозбірливість зазначення адреси (чи помилки при її написанні) при складенні Схеми засмічення земель, не спростовує виявленого факту засмічення земельної ділянки, та не нівелює доказової сили даного документу як доказу.

Під час здійснення контролю за дотриманням ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" вимог природоохоронного законодавства, виявлено місце засмічення земель у вигляді звалища з відходами різного походження: відпрацьованими шинами від спецтехніки, склом, металобрухтом, дерев`яними ящиками, промасленим ганчір`ям та пластиковими бочками з-під мастил, що є порушенням ст.35 Закону України "Про охорону земель", ст.17 Закону України "Про відходи".

Відповідачем не надано жодних доказів про те, що предмети і матеріали виявлені на земельній ділянці не були відходами і підлягали подальшому використанню.

Під час перевірки проведено заміри повіреною металевою вимірювальною рулеткою (свідоцтво №07-0278/20 від 07.02.2020р), в схемі засмічення земель на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" в м. Калуш, вул. Промислова, 1, зазначено площу та товщину шару відходів. У Схемі засмічення земель на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" зафіксовано висоту розміщення відходів h-1 м.

Відповідно до п.3.5.1. "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Мінприроди України №171 від 27.10.1997, Інспекцією встановлено об`єм відходів, що спричинили засмічення, через добуток площі засміченої земельної ділянки та товщини шару цих відходів, дані яких зафіксовані у додатку до акту перевірки №57, а саме у Схемі засмічення земель на території ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова".

Відповідно до Держстатзвітності типової форми №1-відходи за 2019 рік, яка подана ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова", зазначена наявність відходів на кінець року із зазначенням класу їх небезпеки.

Таким чином, Держстатзвітність типової форми №1-відходи за 2019 рік підтверджує наявність саме тих видів відходів ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова", які зафіксовані у акті перевірки від 16.03.2020, а саме сторонніх предметів, матеріалів та побічних продуктів, що утворилися після технологічних етапів виробництва, є промисловими відходами та розміщені на земельній ділянці в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, на якій розміщені будівлі та цілісний майновий комплекс теплоелектроцентралі, та яка використовується ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" в господарській діяльності.

Забруднення відповідачем земельної ділянки кадмієм, міддю, нафтопродуктами, нікелем, цинком, підтверджується Протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 24.03.2020р №16.02.2020.

Згідно п. 1.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України, №171 від 27.10.1997, Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до п.2. Методики, засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Забруднення - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Згідно п. 3.2. Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно п. 3.3. Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Отже, відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є необхідним доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Згідно п. 3.5. Методики, при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Відповідно до п. 3.5.1. Методики, об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Згідно п. 3.1. Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

У статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" також визначено поняття: забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Судом встановлено, що інспекторами позивача зафіксовано в акті всі дані, достатні для здійснення розрахунку збитків, в тому числі, щодо розміщення відходів саме на відкритому ґрунті, що прямо заборонено природоохоронним законодавством, і сам факт такого розміщення відходів вказаного типу на відкритому ґрунті є достатнім для доведення обставини забруднення землі та застосування Методики для розрахунку збитків від такого забруднення (така ж позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2020 справа №912/3374/19).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується засмічення земельної ділянки, що використовується ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" для здійснення господарської діяльності відходами, а саме відпрацьованими шинами від спецтехніки, склом, металобрухтом, дерев`яними ящиками, промасленим ганчір`ям та пластиковими бочками з-під мастил, та знаходження відходів на земельній ділянці, що призвело до забруднення вказаної земельної ділянки.

Щодо результатів лабораторних досліджень відібраних проб ґрунту відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24 березня 2020 року №16.02.2020.

Як встановлено судом, позивачем було відібрано проби ґрунту на засміченій ділянці відповідно до акта відбору проб №16/03/20 від 16.03.2020. Також було відібрано фонову пробу ґрунтів на земельній ділянці, яка подібна до території, що була обстежена, та знаходиться поза межами засміченої ділянки відходів у незабрудненому або за припущенням незабрудненому районі (зоні).

В акті відбору проб ґрунтів від 16.03.2020 № 16-03-20 зазначено, що кожна з двох об`єднаних проб була складена з 5 точкових проб, маса кожної об`єднаної проби склала більше ніж 1 кг.

Згідно п. 6.2 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2019 (ГОСТ. 17.4.3.01-2017, IDT) при необхідності отримання порівняльних результатів проби незабруднених та забруднених земель відбирають в ідентичних умовах. Проба ґрунтів на засміченій ділянці та фонова проба ґрунтів відбирались в ідентичних природних умовах та за допомогою однакових засобів вимірювальної техніки (рулетка) та допоміжного обладнання (лопата).

Акт відбору проб ґрунтів 16/03/20 від 16.03.2020 та протокол вимірювань показників складу та властивостей фунтів віл 24.03.2020р №16.02.20 складено за формами затвердженими наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року № 179 та зареєстрованою в Мін`юсті України 15.05.2013 року за №739/23271, в яких заповнені всі розділи та графи, які вимагаються до заповнення згідно затверджених форм.

Акт відбору проб ґрунтів 16/03/20 від 16.03.2020 підписаний без жодних зауважень та заперечень представниками ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" провідними інженерами: Сеньків І.С. і Романів Г.Я.

За результатами лабораторних досліджень відібраних проб ґрунту відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.03.2020 №16.02.2020 виявлено забруднення земельних ресурсів кадмієм, міддю, неполярними вуглеводнями (нафтопродуктами), нікелем, цинком. Згідно розділу 5 протоколу від 24 березня 2020 року №16.02.2020 "Результати вимірювання" встановлено перевищення хімічних речовин.

Таким чином, Акт відбору проб ґрунтів 16/03/20 від 16.03.2020 та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.03.2020 №16.02.2020 підтверджують факт забруднення обстежуваної земельної ділянки, що використовувалась в відповідачем при здійсненні господарської діяльності.

Щодо акту відбору ґрунтових проб від 11.09.2020 та протокол вимірювань від 22.09.2020 виконаного Львівською філією ДУ "Держгрунтоохорона".

Відповідачем додано до матеріалів справи акт відбору ґрунтових проб, складений провідним ґрунтознавцем Львівської філії ДУ "Держгрунтохорона", в присутності в.о. головного інженера ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" Ткач М.Б. та адвоката Тиніва І.Д., згідно якого 11.09.2020 було відібрано проби ґрунту на земельній ділянці площею 0,1638 га з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, а також протокол вимірювань від 22.09.2020 вмісту рухомих форм елементів у ґрунті, складений Львівською філію ДУ "Держгрунтоохорона", згідно якого вміст токсичних елементів у ґрунті на вказаній земельній ділянці не перевищує гранично допустиму концентрацію.

Вказані документи не приймаються судом до уваги, оскільки відбір ґрунтових проб та дослідження виконані односторонньо на замовлення відповідача, за участі зацікавлених осіб відповідача, без залучення представників Державної екологічної інспекції Карпатського округу, тому вказані документи не підтверджують здійснення зазначених вимірювань. Таке дослідження не може вважатися незалежним.

Крім того, Держекоінспекцією під час лабораторних досліджень визначалось вміст забруднюючих речовин у ґрунті, в порівнянні до фонової проби подібної незабрудненої земельної ділянки на тій же території, а не вміст токсичних елементів у ґрунті, як це визначалось Львівською філією ДУ "Держгрунтоохорона".

Застосовані філією нормативні документи - ДСТУ та ГДК не застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища при визначенні вмісту забруднюючих речовин у ґрунті та не виливають на результати таких вимірювань.

Отже, вказаний документ не є належним та допустимим доказам відсутності забруднення ґрунтів.

Щодо вручення акту перевірки уповноваженій особі ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова".

Згідно ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

У відповідності до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Таким чином, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Як вбачається з матеріалів справи, заступник головного інженера з експлуатації Андрухівим Богданом Михайловичем допустив державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища до об`єкта перевірки - ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова", надавав усі необхідні документи, увесь час був присутній при проведенні перевірки.

В Акті перевірки №57 від 17.03.2020, зазначено посадових осіб, які брали участь у плановому заході державного нагляду (контролю) ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова", а саме заступник головного інженера з експлуатації Андрухів Богдан Михайлович, провідний інженер ВТВ Сеньків Ірина Степанівна.

Заступник головного інженера з експлуатації Андрухів Богдан Михайлович повідомив, що в.о. директора ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" перебуває на лікарняному, тому посадовими особами Інспекції запропоновано підписати складений акт перевірки ОСОБА_2 , як уповноваженій особі суб`єкта господарювання.

Зважаючи на відсутність в.о. директора ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" на об`єкті перевірки, 16.03.2020 один примірника акта для ознайомлення та підписання було вручено головному інженеру з експлуатації Андрухівим Богданом Михайловичем, про що свідчить запис: "отримав для ознайомлення і передачі керівництву", проставив дату 16.03.2020 та засвідчив своїм підписом.

Враховуючи те, що заступник головного інженера з експлуатації ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" Андрухів Б.М. був присутній під час здійснення державного нагляду (контролю), мав доступ та надавав документи щодо господарської діяльності ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова", які описані у акті перевірки №57 від 17.03.2020, підписував документи, які складалися під час перевірки, останній є уповноваженою особою відповідача.

Враховуючи, що керівник відповідача не відмовлявся від підпису, а був відсутній в останній день перевірки, у зв`язку з чим не підписав акт перевірки, Державна екологічна інспекція Карпатського округу не могла внести відповідний запис у акт перевірки. Тому, Інспекцією 18.03.2020 направлено акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення природних ресурсів від 17.03.2020 та припис №119 від 17.03.2020 на адресу "Калуська теплоелектроцентраль-нова" засобами поштового зв`язку.

За наведеного, суд дійшов до висновку про те, що не вручення акту в останній день перевірки саме керівнику ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова", не нівелює та не спростовує факт проведення перевірки та виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, та не може бути підставою для уникнення відповідальності за відповідні порушення.

Щодо наявності шкоди за засмічення та забруднення земель.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Нормою статті 46 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до ч. 2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

З наведених норм вбачається, що підприємство в ході проведення господарської діяльності зобов`язано забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. При цьому їх розміщення дозволяється лише за наявності спеціального дозволу.

Шкода полягає у зменшенні (потенційній можливості зменшення) якісних показників земельного об`єкту, унаслідок чого можуть погіршуватися екологічні умови життєдіяльності людини та стан інших об`єктів природи.

Порядок розрахунку шкоди, яка підлягає відшкодуванню, передбачений у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171 від 27.10.1997.

Встановлені судом обставини справи та наявні докази свідчать про наявність усіх складових елементів правопорушення:

- протиправної поведінки відповідача, що полягає у засміченні та забрудненні відкритої земельної ділянки;

- шкідливого результату такої поведінки (шкоди), яка полягає у тому, що засмічення та забруднення ділянки земельної, призвело до забруднення навколишнього природного середовища, спричиняє зниження якості ділянки земельної, стає загрозою її придатності;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає у тому, що у зв`язку з недотриманням вимог щодо поводження з відходами, було спричинено шкоду земельному об`єкту, у вигляді його засмічення та забруднення;

- вина особи, яка заподіяла шкоду презюмується та відповідачем не спростована;

Розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, розраховано на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Проаналізувавши розрахунок розміру шкоди, суд зазначає про його належність та відповідність Методиці.

На підставі зазначеного, суд встановив доведеність позивачем наявності шкоди у вигляді засмічення земельної ділянки у розмірі 13630780,80 грн та наявність шкоди у вигляді забруднення в розмірі 4770773,28 грн.

Щодо заперечень викладених представником відповідача у судових дебатах (письмова промова від 03.02.2023 (вх. № 1901/23 від 03.02.2023).

Статтею 218 ГПК України унормовано, що у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. В дебатах учасник виступає самостійно або призначає для виступу одного представника. Порядок проведення, тривалість судових дебатів та черговість виступів учасників справи визначаються головуючим виходячи з розумно необхідного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

В судовому засіданні 03.02.2022 представник Державного підприємства "Калуська Теплоелектроцентраль-Нова" виступив з промовою (заключним словом) в судових дебатах (письмова промова (вх. № 1901/23 від 03.02.2023), посилаючись при цьому на обставини, що не були досліджені судом в судових засіданнях.

Так, в судових засіданнях заперечення щодо порушення посадовими особами Державної екологічної інспекції Карпатського округу Державної екологічної інспекції України норм ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 (ГОСТ 17.4.3.01:2017, ГОТ), ДСТУ 4287:2004 "Якість ґрунту. Відбирання проб" при здійснені відбору проб та щодо подальшого використання без наміру чи обов`язку позбутися шляхом утилізації чи видалення матеріалів та предметів, виявлених на земельній ділянці з посиланням на Протокол Технічної ради ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" від 11.12.2019, відповідачем раніше не заявлялись, тому такі обставини судом не досліджувались.

За наведеного, вказані доводи відповідача, не приймаються судом до уваги.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд України неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 р. у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 р. у справі № 917/2101/17). Наведений стандарт доказування також застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23 серпня 2016 р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Таким чином, суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" про стягнення шкоди в сумі 18 401 554, 08 грн задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова", вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська облась, 77304 (ідентифікаційний код 40885849) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Сахарова, 23 а, м.Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 4270223) 18401554 (вісімнадцять мільйонів чотириста одну тисячу п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 08 коп. шкоди на р/р UА428999980333129331000009614, отримувач: ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ м.Калуш/24062100, Код ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (нл.адм.подат.), 276023 (двісті сімдесят шість тисяч двадцять три) грн 31 коп. судового збору на р/р UА308201720343140003000095363 в ДКСУ м. Київ, Код ЄДРПОУ 42702233.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.02.2023

Суддя Неверовська Л. М.