Рішення

від 28.02.2023 по справі 910/11830/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2023Справа № 910/11830/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"

в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР"

про стягнення 154 158,68 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" (далі - відповідач) про стягнення 154 158,68 грн, з яких 96 759,17 грн - пеня та 57 399,51 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 401/11-21 від 19.11.2021 в частині поставки товару в обумовлений таким договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/11830/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 08.11.2022 була отримана позивачем 14.11.2022, філією Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" - 18.11.2022, а відповідачем - 15.11.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів справи.

06.12.2022 з дотримання встановленого строку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем відхиляються заявлені позивачем вимоги з посиланням на те, що виконання обов`язку з поставки товару у строк, встановлений договором, було неможливим у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, зокрема, саме початок військової агресії проти України з 24.02.2022 не дав можливості відповідачу вчасно оплатити імпортні комплектуючі та поставити товар позивачу в строки, обумовлені в договорі. Проте, відповідач зазначає, що навіть в таких складних умовах ним 18.07.2022 поставлено відповідачу товар.

22.12.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем заперечуються доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо посилань відповідача на настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), відповідач не попередив позивача про виникнення таких обставин в строки, встановлені договором, а також відповідачем не надано сертифікату, який би засвідчував той факт, що невиконання договірних зобов`язань сталось внаслідок непереборної сили (форс-мажору), зокрема, довідки чи сертифікату про настання саме для відповідача таких обставин. Крім того, позивач зазначає, що ним здійснено оплату за поставлений товар, хоча для нього також існують обставини непереборної сили.

Відповідач у встановлений строк правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, відключень світла, завдання масований ракетних ударів) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.11.2021 між АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі заступника директора логістики та закупівель філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (позивач/покупець) та ТОВ "АСТ-Мастер" (відповідач/постачальник) укладено договір поставки № 401/11-21, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві машини для миття пляшок, пакування, зважування та розпилювання (далі - товар), зазначений у специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування/асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком № 1 та є його невід`ємною частиною.

Як погоджено сторонами в п. 5.1 договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників, вантажоодержувачів вказується в специфікації до цього договору.

Згідно з п. 7.10 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості з урахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 договору та діє до 31.12.2021.

Крім того, 19.11.2021 між сторонами узгоджено специфікацію № 1 до вищевказаного договору, якою погоджено про поставку товару (промисловий миючий апарат високого тиску Шторм AR RTX 500-30) на суму 819 993,00 грн. Строк поставки товару сторонами узгоджено: після підписання договору протягом 120 днів (31.12.2021). Виробник товару: Україна ТОВ «АСТ-Мастер».

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, товар, обумовлений вищевказаною специфікацією, поставлений відповідачем позивачу 18.07.2022, що підтверджується видатковою накладною № 42.

Вказаний товар оплачений позивачем, що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача, яка долучена до відзиву на позов.

Крі того, позивач звертався до відповідача з претензією № 008.1.36-008.1.1-3-1104 від 27.07.2022, в якій вимагав сплатити суму пені в розмірі 18 859,84 грн, позивачем не надано доказів надіслання такої претензій.

Проте, позивачем надана відповідь відповідача, в якій останнім вказується, що враховуючи запроваджені валютні обмеження в Україні у зв`язку з введенням воєнного стану та необхідність імпортування комплектуючих, відповідач не міг раніше поставити товар, зважаючи на що вважає вимоги позивача необґрунтованими.

Враховуючи, що відповідачем порушено строки поставки товару, обумовленого договором, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на обставини непереборної сили, які виникли з 24.02.2022 та не дозволили йому здійснити поставку товару в строки, обумовлені сторонами в специфікації.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, в силу ч. 2, 3 вказаної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що ним вживались заходи для отримання товару, обумовленого специфікацією, водночас, зважаючи на те, що частина складових, необхідних для виробництва товару, мають імпортне походження, враховуючи обмеження, запроваджені Національним банком України, відповідач не зміг оплатити такі товари у його контрагентів, що збільшило строк виробництва товару для позивача. Такі обставини, за твердження відповідача, є форс-мажорними, відповідно відповідач не несе відповідальності за виконання зобов`язань з поставки позивачу товару, погодженого специфікацією.

Щодо посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин з 24.02.2022 та наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як встановлено ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Як погоджено сторонами в п. 8.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували на час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до п. 8.2 договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатись на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань.

Згідно з п. 8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або є іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.

Проте, відповідачем не надано суду сертифікату Торгово-промислової палати України, який би засвідчував факт настання форс-мажорних обставин щодо виконання зобов`язання з поставки позивачу товару, обумовленого сторонами у специфікації.

При цьому, саме посилання на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підтвердження існування саме для відповідача обставин непереборної сили за зобов`язанням щодо поставки товару, обумовленого сторонами в специфікації.

За вказаних обставин, судом не беруться до уваги доводи відповідач у вказаній частині.

Суд зазначає, що сторонами специфікацію до договору підписано 19.11.2021 та строк поставки в ній погоджено протягом 120 днів з моменту підсисання договору, отже, враховуючи викладене, строк для поставки товару спивав 20.03.2022 включно, в той же час, товар відповідачем поставлено 18.07.2022, тобто з порушенням строку.

Перевіривши наведені позивачем в позовній заяві розрахунки штрафу та пені, суд зазначає, що такі розрахунки є арифметично вірними та виконані відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільно-господарського законодавства, зокрема, принципи розумності, добросовісності, справедливості, пропорційності, а також зважаючи на майнові інтереси сторін, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов`язання, з огляду на те, що товар все ж таки поставлено відповідачем до звернення позивачем з претензією та до подання позову, суд вважає за можливе зменшити заявлені позивачем до стягнення вимоги на 50%, отже, вимоги позивача підлягають задоволенню в розмірі 48 379,59 грн пені та 28 699,76 грн штрафу.

При цьому, судом враховано, що обумовлений специфікацією товар мав бути поставлений відповідачем після запровадження в Україні правового режиму воєнного часу, введення певних обмежень щодо розрахунків з іноземними контрагентами, що суттєво позначилось на можливості отримання відповідачем необхідних комплектуючих для виробництва товару.

Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що товар оплачено позивачем з порушенням строку для оплати, погодженого сторонами в специфікації, не є предметом розгляду у даній справі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача без врахування того, що судом зменшено розмір заявлених до стягнення вимог про стягнення пені та штрафу, оскілки вказане (зменшення неустойки) є правом суду та не вказує про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" (04086, КИЇВ, ВУЛИЦЯ ПЕТРОПАВЛІВСЬКА, БУДИНОК 34-А, КОД 24100025) на користь Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (04053, КИЇВ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, БУДИНОК 26/28, КОД 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (39420, ПОЛТАВСЬКА ОБЛ., МАШКІВСЬКИЙ Р-Н, С. БАЗИЛІВЩИНА, ВУЛ. ПОЛЬОВА, 6, КОД ВП 25976423) пеню в розмірі 48 379,59 грн (сорок вісім тисяч триста сімдесят дев`ять грн 59 коп.), штраф в розмірі 28 699,76 грн (двадцять вісім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять грн 76 коп.), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 28.02.2023.

Суддя О.Г. Удалова