Постанова

від 08.08.2023 по справі 910/11830/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2023 р. Справа№ 910/11830/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023

у справі № 910/11830/22 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР"

про стягнення 154 158,68 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" про стягнення 154 158,68 грн, з яких: 96 759,17 грн пеня та 57 399,51 грн штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 401/11-21 від 19.11.2021 в частині поставки товару в обумовлений таким договором строк.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" на користь Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" пеню в розмірі 48 379,59 грн, штраф в розмірі 28 699,76 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн. Відмовлено у задоволенні іншої частини позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі № 910/11830/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було взято до уваги неможливість виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань перед позивачем, у зв`язку з введенням на всій території України 24.02.2022 воєнного стану та заборону здійснення транскордонного переказу валютних цінностей з України (постанова Національного банку України № 18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану") через військову агресію російської федерації проти України.

Враховуючи вищенаведені обставини, відповідач вважає, що у зв`язку з обставинами непереборної сили (військовою агресією російської федерації проти України) він був об`єктивно позбавлений можливості здійснити оплату імпортних комплектуючих для товару та в строк визначений договором поставити позивачу цей товар.

Також відповідач посилається на сертифікат Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № 7400-23-1407 від 24.03.2023, яким було засвідчено наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання) з поставки товару позивачу у строк до 21.03.2022 за договором № 401/11-21 від 19.11.2021, які унеможливили його виконання відповідачем у строк.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що умовами договору та його додатками не визначено те, що товар комплектується імпортними складовими, зокрема Італійською Компанією "PAS.p.a".

Окрім цього, позивач вказує на те, що відповідач повідомляючи позивача про настання обставин непереборної сили 14.04.2023 порушив умови договору і відповідно втратив право посилатися на вказані обставини.

Разом з тим, позивач зауважує на тому, що сертифікат Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № 7400-23-1407 від 24.03.2023 на який відповідач посилається у апеляційній скарзі був складений після прийняття місцевим господарського судом оскаржуваного рішення у даній справі.

Крім того, на думку позивача, оскаржуваним судовим рішенням розмір штрафних санкцій було зменшено на 50 %, що в свою чергу відповідає принципу справедливості з урахуванням наданої судом першої інстанції оцінки доказів у даній справі.

Короткий зміст письмової відповіді на відзив та узагальнення її доводів

У письмовій відповіді на відзив, відповідач повністю підтримав свою правову позицію викладену в апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/11830/22 призначено повторний автоматизований розподіл від 31.07.2023, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 у відставку. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/11830/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі № 910/11830/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Шаптали Є.Ю., Тарасенко К.В. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

19.11.2021 між Акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (позивачем/покупецем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТ-Мастер" (відповідачем/постачальником) укладено договір поставки № 401/11-21 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві машини для миття пляшок, пакування, зважування та розпилювання (далі - товар), зазначений у специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування/асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком № 1 та є його невід`ємною частиною.

Як погоджено сторонами в п. 5.1 договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників, вантажоодержувачів вказується в специфікації до цього договору.

Згідно з п. 7.10 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості з урахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 договору та діє до 31.12.2021.

Крім того, 19.11.2021 між сторонами узгоджено специфікацію № 1 до вищевказаного договору, якою погоджено про поставку товару (промисловий миючий апарат високого тиску Шторм AR RTX 500-30) на суму 819 993,00 грн. Строк поставки товару сторонами узгоджено: після підписання договору протягом 120 днів (31.12.2021). Виробник товару: Україна ТОВ "АСТ-Мастер".

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду даної справи, товар, обумовлений вищевказаною специфікацією, поставлений відповідачем позивачу 18.07.2022, що підтверджується видатковою накладною № 42.

Вказаний товар оплачений позивачем, що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача, яка долучена до відзиву на позов.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією № 008.1.36-008.1.1-3-1104 від 27.07.2022, в якій вимагав сплатити суму пені в розмірі 18 859,84 грн, позивачем не надано доказів надіслання такої претензій.

Проте, позивачем надана відповідь відповідача, в якій останнім вказується, що враховуючи запроваджені валютні обмеження в Україні у зв`язку з введенням воєнного стану та необхідність імпортування комплектуючих, відповідач не міг раніше поставити товар, зважаючи на що вважає вимоги позивача необґрунтованими.

Враховуючи, що відповідачем порушено строки поставки товару, обумовленого договором, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" на користь Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" пеню в розмірі 48 379,59 грн, штраф в розмірі 28 699,76 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн. Відмовити у задоволенні іншої частини позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вже зазначалось, сторони у договорі передбачили відповідальність, а саме у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у договорі, останній сплачує покупцю пеню розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторонами специфікацію до договору підписано 19.11.2021 та строк поставки в ній погоджено протягом 120 днів з моменту підсисання договору, отже, враховуючи викладене, строк для поставки товару спивав 20.03.2022 включно, в той же час, товар відповідачем поставлено 18.07.2022, тобто з порушенням строку.

У зв`язку з порушенням строків поставки товару, позивач нарахував пеню у сумі 96 759,17 грн та штраф у сумі 57 399,51 грн.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Слід враховувати, що сторони, укладаючи договір, погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну та строки поставленого товару. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із відповідними зобов`язаннями, які взяв на себе підписанням договору.

Відповідно до п. 8.1 укладеного договору поставки, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Частина 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України). Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання зобов`язання в цілому.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду і у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Проте, відповідачем не було надано до суду першої інстанції належних та допустимих, у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 року в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки станом на момент прийняття оскаржуваного судового рішення.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на сертифікат Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № 7400-23-1407 від 24.03.2023, яким було засвідчено наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання) з поставки товару позивачу у строк до 21.03.2022 за договором № 401/11-21 від 19.11.2021, які унеможливили його виконання відповідачем у строк, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вказаний сертифікат був складений 24.03.2023, тобто після прийняття 28.02.2023 оскаржуваного судового рішення у даній справі.

Частинами 3 та 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено те, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зауважує на тому, що відповідач у апеляційній скарзі та відповіді на відзив не ставив питання про долучення до матеріалів справи вказаного сертифікату у якості доказу і не надав пояснення обґрунтованих причин не подання цього сертифікату до місцевого господарського суду.

Перевіривши наведені позивачем в позовній заяві розрахунки штрафу та пені, суд першої інстанції дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що такі розрахунки є арифметично вірними та виконані відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.

Однак враховуючи загальні принципи цивільно-господарського законодавства, зокрема, принципи розумності, добросовісності, справедливості, пропорційності, а також зважаючи на майнові інтереси сторін, а також враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов`язання, з огляду на те, що товар все ж таки поставлено відповідачем до звернення позивачем з претензією та до подання позову, суд першої інстанції дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про зменшення заявлених позивачем до стягнення розміру пені та штрафу на 50%. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 48 379,59 грн пені та 28 699,76 грн штрафу.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції надав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Таким чином, доводи відповідача з приводу обставин непереборної сили, які виникли з 24.02.2022 та не дозволили йому здійснити поставку товару в строки, обумовлені сторонами в специфікації до договору не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження про порушення відповідачем строку повідомлення про обставини непереборної сили є наслідком втрати права відповідача посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі № 910/11830/22 - без змін.

Матеріали справи № 910/11830/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко