Рішення

від 02.02.2023 по справі 910/10329/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2023Справа № 910/10329/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10329/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Факел"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 407 875,29 грн

За участю представників:

від позивача Коваленко М.О. (ордер від 16.11.2022 № 1251629 серія АА);

від відповідача Швед А.Ю. (довіреність від 05.12.2022 №1-3236);

від третьої особи не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Факел» (далі - позивач, ПАТ «Факел») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - відповідач, АТ «Укртрансгаз») про стягнення 407 875,29 грн, отриманих останнім за банківською гарантією, наданою в межах виконання договору від 20.11.2018 №1811000501 (далі - Договір).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним виконані умови Договору, а тому кошти, стягнуті з нього за банківською гарантією, підлягають поверненню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10329/22 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.12.2022 та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Товариство).

03.11.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.11.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких Товариство вказало, зокрема, що:

- порушення умов Договору зі сторони відповідача мало місце до укладення угоди від 18.12.2019 № 1811000501-D (далі - Угода);

- відповідно до абзацу другого пункту 5 Угоди до Товариства не переходить право вимоги за банківською гарантією, оскільки АТ «Укртрансгаз» було пред`явлено грошові вимоги до банку-гаранта за такою банківською гарантією.

У підготовчому засіданні 17.11.2022 судом оголошено перерву до 05.12.2022.

24.11.2022 від третьої особи надійшло клопотання про участь його представника у судовому засіданні 05.12.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 клопотання Товариства про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення Easycon задоволено.

02.12.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Підготовче судове засідання, призначене на 05.12.2022, не відбулось у зв`язку з повітряною тривогою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 підготовче засідання призначене на 15.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2023.

11.01.2023 від третьої особи надійшло клопотання про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у порядку статті 197 ГПК України.

16.01.2023 від позивача надійшла заява в порядку статті 129 ГПК України.

16.01.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

16.01.2023 від позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 клопотання Товариства про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення Easycon задоволено.

У судовому засіданні 16.01.2023 оголошено перерву до 02.02.2023.

31.01.2023 від третьої особи надійшло клопотання про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у порядку статті 197 ГПК України.

01.02.2023 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому також заявлено про визнання поважними причин пропуску ПАТ «Факел» строку для подання додаткових письмових доказів.

Суд залишив подані позивачем документи у вказаному вище клопотанні без розгляду в силу приписів статті 118 ГПК України.

У судове засідання 02.02.2023 представники третьої особи не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників судового процесу, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 02.02.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.01.2018 АТ «Укртрансгаз» (замовник) і ПАТ «Факел» (підрядник) укладено Договір, відповідно до умов якого:

- підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до кошторисної документації, вимог чинних нормативних документів, на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити наступну роботу: Лот 6 «Ремонт систем одоризації газу на ГРС с. Єремієвка; ГРС смт Тарутине; ГРС с. Новоградівка; ГРС с. Городнє Одеського ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз» (роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва) (пункт 1.1 Договору);

- підрядник повинен приступити до виконання робіт з моменту підписання Договору і виконати роботи, передбачені пунктом 1.1 Договору, в строки, визначені календарним планом, який є невід`ємною частиною Договору (пункт 5.1 Договору);

- підрядник зобов`язаний виконати всі роботи в повному обсязі у строк, що передбачений умовами Договору (пункт 6.6.1 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.10.2019 (пункт 10.1 Договору).

Укладений сторонами Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що Договір укладено сторонами за результатами проведеної процедури закупівель робіт.

На виконання умов Тендерної документації позивачем було надано відповідачу банківську гарантію від 13.11.2018 № 21950/18 ГВ у розмірі 407 875,29 грн.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини першої статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Листом від 03.12.2019 № 03-1/2-4/7105 банк повідомив позивача про отримання вимоги AT «Укртрансгаз» від 28.11.2019 № 2601ВИХ-19-2906 по банківській гарантії від 13.11.2018 № 21950/18-ГВ про сплату гарантійної сумі в розмірі 407 875,29 грн, у зв`язку з настанням гарантійного випадку - принципал (ПАТ «Факел») неналежно виконав свої зобов`язання за Договором, а саме: порушив строки виконання робіт. З вказаним листом банк надав копію письмової вимоги AT «Укртрансгаз» від 28.11.2019 № 2601/ВИХ-19-2906.

Платіжним доручення від 09.12.2019 № 243565 банк сплатив відповідачу 407 875,29 грн по гарантії №21950/18-ГВ, про що повідомив позивача листом від 13.12.2019 № 05-1/2/7409 з повторною вимогою про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії.

Листом від 11.02.2020 № 03-9/02/745 банк повідомив позивача та відповідача, що повернення суми за банківською гарантією № 21950/18-ГВ, після виконання Договору, має здійснюватися на користь позивача.

18.12.2019 AT «Укртрансгаз» (первісний замовник), ПАТ «Факел» (сторона-3) та Товариством (новий замовник) укладено Угоду про заміну сторони у зобов`язанні, що виникло на підставі Договору.

Відповідно до пункту 3 Угоди сторони домовились замінити сторону - АТ «Укртрансгаз» у зобов`язанні на нову сторону - Товариство з дати відступлення права вимоги за зобов`язанням. При цьому, первісний замовник, новий замовник та сторона-3 підписанням цієї Угоди надають свою згоду на таку зміну сторони у зобов`язанні.

Згідно з пунктом 2 Угоди датою відступлення права вимоги за зобов`язанням сторони визнають дату підписання Товариством акту приймання-передачі Державного майна газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності із транспортування природного газу магістральними трубопроводами, про що новий замовник повинен письмово повідомити сторону-3 не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання цього акту.

Відповідно до пункту 3 Угоди первісний замовник надає новому змовнику всі права вимоги до сторони-3 за зобов`язанням, які виникли на момент та після дати відступлення права вимоги за зобов`язанням. Новий замовник після дати відступлення права вимоги за зобов`язанням отримує всі права первісного замовнику за зобов`язанням, що існували на момент переходу таких прав крім прав вимоги, зазначених в абзаці другому цього пункту.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за Договором, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

Листом від 04.08.2022 № 106/518 ПАТ «Факел» звернувся до третьої особи з проханням підтвердити повне виконання Договору та про відсутність у Товариства як замовника за Договором претензій до позивача щодо обсягів та якості виконання робіт за Договором.

У відповідь на вказаний лист Товариство листом від 11.08.2022 № ТОВВИХ-22-8518 підтвердило, що згідно з умовами Договору підрядник (ПАТ «Факел») виконав, а замовник прийняв визначені предметом Договору роботи, претензій до позивача з приводу обсягів та якості виконання робіт за договором Товариством не заявлено.

Оскільки ПАТ «Факел» Договір виконано, то, на переконання позивача, отримана відповідачем банківська гарантія має бути повернута в силу приписів статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі».

У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач порушив строки виконання робіт, що встановлено постановою апеляційної інстанції у справі № 911/1026/20, а тому відсутні підстави для повернення банківської гарантії.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 911/1026/20 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Факел» про стягнення 282 619,63 грн пені та 26 633,89 грн штрафу, які нараховані у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за Договором, встановлено, зокрема, таке:

- з урахуванням вимог пункту 5.1 Договору та погодженого сторонами плану виконання, кінцевий строк виконання вимог розділу 3 погодженого плану визначено 18.06.2019;

- з порушенням строку на період з 19.06.2019 по 16.07.2019 виконані роботи вартістю 7 554 440,68 грн (за актами приймання виконаних робіт за липень 2019 року: № 5, № 6, № 7, № 8).

В силу приписів частини четвертої статті 75 ГПК України вказані обставини мають преюдиційний характер у даній справі.

Разом з тим, суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18.

Так, Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд вказав, зокрема, таке:

- згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

- відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією;

- замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин (частина друга статті 26 зазначеного Закону);

- відносини сторін врегульовані договором, за яким позивач взяв на себе обов`язок поставити обумовлену продукцію належної якості та кількості, в термін, передбачений цим договором/специфікацією, а відповідач - прийняти та оплатити вартість цього товару;

- так, за умовами зазначеного договору у позивача виникало зобов`язання сплатити відповідачу забезпечення виконання договору, яке ним було виконано, це підтверджується матеріалами справи та сторонами не оспорюється, разом з тим, згідно з пунктом 11.1.1 цього договору відповідач взяв на себе обов`язок повернути дану суму забезпечення виконання не пізніше 5-ти банківських днів після документального підтвердження належного виконання договірних зобов`язань за якістю та кількістю;

- суди попередніх інстанцій, встановивши повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, зокрема, позивача щодо поставки продукції в повному обсязі, дійшли передчасних висновків щодо наявності у відповідача права не повертати спірну суму забезпечення виконання договору, сплачену позивачем, пославшись на прострочення останнім терміну поставки продукції;

- при цьому, суди обох інстанцій не звернули належної уваги на умови зазначеного договору, зокрема пункту 7.3.2, яким передбачена відповідальність постачальника за порушення строків поставки, а саме у позивача виникає обов`язок сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості;

- проте, суди залишили поза увагою і те, що іншої відповідальності за порушення постачальником строків поставки продукції, а ніж визначена у пункті 7.3.2, вказаним договором поставки та додатками до нього сторони не передбачили;

- таким чином, вирішуючи даний спір про наявність чи відсутність підстав щодо зобов`язання відповідача повернути позивачу спірну суму гарантійного платежу, яка на час розгляду даної справи судом ним не повернута, суди першої або апеляційної інстанцій повинні були врахувати наведені вище норми права, належним чином дослідити зміст пунктів 11.1.1, 11.3.1 зазначеного правочину, а також врахувати факт виконання позивачем свого обов`язку щодо поставки товару, який, в свою чергу, отримано відповідачем без будь-яких зауважень, проте зазначеного судами обох інстанцій при розгляді даної справи здійснено не було;

- відтак, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні позову про повернення спірної суми забезпечення виконання договору у зв`язку з необґрунтованістю заявлених вимог, оскільки саме позивачем неналежно виконанні умови договору та прострочено термін поставки товару, оскільки такі висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та встановлених ними дійсних обставинах справи.

Слід зазначити, що у даному випадку позивачем належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами підтверджено повне виконання Договору.

Відповідно до положень частини першої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, що діяла на дату укладання Договору) замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Згідно з частиною другої статті 22 вказаного Закону тендерна документація повинна містити розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).

У свою чергу, пунктом 6 розділу VI тендерної документації AT «Укртрансгаз» передбачено умови повернення забезпечення виконання договору, а саме: замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним та у випадках, передбачених статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Отже, приписами Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, що діяла на дату укладання Договору) та умовами тендерної документації чітко визначено обов`язок відповідача повернути банківську гарантію у розмірі 407 875,29 грн.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що стаття 3 ЦК України містить таку засаду цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

Так, зобов`язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 49/38-09).

З огляду на викладене, утримання відповідачем банківської гарантії не відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на повне виконання позивачем Договору та стягнення АТ «Укртрансгаз» пені та штрафу за допущене прострочення зі сторони ПАТ «Факел» (справа № 911/1026/20).

Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідач не спростував доводів позивача.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код 30019801) на користь Приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол, код 04601496) 407 875 (чотириста сім тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн 29 коп. коштів, сплачених як забезпечення виконання договору, отриманих за банківською гарантією, та 6 118 (шість тисяч сто вісімнадцять) грн 13 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.02.2023.

Суддя О.Г. Удалова