Рішення

від 23.01.2023 по справі 910/5246/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2023Справа № 910/5246/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/5246/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельван»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого підрозділу «Козятинська дистанція колії» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 520 779,19 грн

та за зустрічним

позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»,

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельван»

про стягнення 56 640 грн

За участю представників:

від позивача за первісним позовом Міщенко О.В.

від відповідача за первісним позовом Чешковський В.А.

Юзопольський С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельван» (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого підрозділу «Козятинська дистанція колії» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі -Укрзалізниця) про стягнення 520 779,19 грн (480 000 грн основного боргу, 37 149,60 грн втрат від інфляції та 3 629,59 грн 3% річних).

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство посилається на неналежне виконання Укрзалізницею зобов`язань договором від 21.07.2021 № П3/П-21522/НЮ (далі - Договір) в частині своєчасної оплати наданих за Договором послуг у встановлений Договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5246/22, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

26.07.2022 від Укрзалізниці електронною поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, а 29.07.2022 - клопотання про поновлення строку на подачу відзиву.

02.08.2022 від Укрзалізниці надійшла зустрічна позовна заява (передана до відправлення відділенню зв`язку 25.07.2022) до Товариства про стягнення 56 640 грн (23 040 грн пені та 33 600 грн 7% штрафу).

В обґрунтування позовних вимог зустрічного позову Укрзалізниця посилається на неналежне виконання Товариством зобов`язань за Договором в частині надання послуг у встановлений Договором строк.

Ухвалою суду від 05.08.2022 у даній справі постановлено: здійснювати розгляд справи за первісним та зустрічним позовами в порядку загального позовного провадження; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; запропоновано позивачу за первісним позовом надати відповідь на відзив; призначено проведення підготовчого засідання на 06.09.2022; встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

23.08.2022 від Товариства надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, згідно з яким останнім заперечуються вимоги, заявлені в зустрічному позові.

24.08.2022 через електронну пошту суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, мотивоване тим, що представник останнього буде брати участь в іншому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 відкладено підготовче засідання на 27.09.2022.

08.09.2022 від Товариства надійшли письмові пояснення.

14.09.2022 від Укрзалізниці надійшла відповідь на відзив.

14.09.2022 та 21.09.2022 представником Укрзалізниці подано клопотання про участь відповідача у даній справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 клопотання Укрзалізниці про участь у судовому засіданні 27.09.2022 в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 27.09.2022 було відкладено підготовче засідання на 11.10.2022.

04.10.2022 представником Укрзалізниці подано клопотання про участь відповідача у даній справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 клопотання Укрзалізниці про участь у судовому засіданні 11.10.2022 в режимі відеоконференції задоволено.

Підготовче судове засідання, призначене на 11.10.2022, не відбулось.

12.10.2022 від Укрзалізниці надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 підготовче засідання призначено на 01.11.2022

20.10.2022 представником Укрзалізниці подано клопотання про участь відповідача у справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 клопотання Укрзалізниці про участь у судовому засіданні 01.11.2022 в режимі відеоконференції задоволено.

У підготовчому засіданні 01.11.2022 було відкладено підготовче засідання на 10.11.2022.

03.11.2022 представником Укрзалізниці подано клопотання про участь відповідача у даній справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 клопотання Укрзалізниці про участь у судовому засіданні 10.11.2022 в режимі відеоконференції задоволено.

09.11.2022 представником Товариства подано клопотання про участь у судовому засіданні 10.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 клопотання Товариства про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення Easycon задоволено.

У підготовчому засіданні 10.11.2022 було оголошено перерву до 28.11.2022.

16.11.2022 від Товариства надійшло клопотання, в якому заявлено про закриття провадження у справі в частині стягнення 120 000 грн.

21.11.2022 від Укрзалізниці надійшла заява, в якій остання не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення даної справи до судового розгляду по суті.

21.11.2022 представником Укрзалізниці подано клопотання про участь відповідача у даній справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 клопотання Укрзалізниці про участь у судовому засіданні 28.11.2022 в режимі відеоконференції задоволено.

У підготовчому засіданні 28.11.2022 оголошено перерву до 08.12.2022.

01.12.2022 представником Укрзалізниці подано клопотання про участь відповідача у даній справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

06.12.2022 від позивача за первісним позовом надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою позивачем зменшується розмір заявленої до стягнення суми основного боргу на 120 000 грн. Також вказана заява містить клопотання про повернення судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 клопотання Укрзалізниці про участь у судовому засіданні 08.12.2022 в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 клопотання Товариства про повернення судового збору задоволено.

12.01.2023 від Укрзалізниці надійшло клопотання про долучення доказів, а саме клопотання про надання письмових доказів, а саме платіжного доручення від 28.12.2022 № 355530 на суму 120 000 грн.

У судовому засіданні 12.01.2023 суд протокольною ухвалою поновив строк на подання письмових доказів часткової оплати боргу та долучив їх до матеріалів справи, оголосив перерву до 23.01.2023.

18.01.2023 представником Укрзалізниці подано клопотання про участь відповідача у даній справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

20.01.2023 від Укрзалізниці надійшло клопотання про долучення доказів, а саме клопотання про надання письмових доказів - платіжного доручення від 16.01.2023 № 15857 на суму 120 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 клопотання Укрзалізниці про участь у судовому засіданні 23.01.2023 в режимі відеоконференції задоволено.

Суд у судовому засіданні 23.01.2023 долучив до матеріалів справи клопотання Укрзалізниці про долучення доказів.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 23.01.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позови, відзиви на них, письмові пояснення, тощо, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.07.2021 Укрзалізницею (замовник) і Товариством (виконавець) укладено Договір, відповідно до умов якого:

- виконавець зобов`язується надати послуги з капітального ремонту автомобіля КАМАЗ 55102 (пункт 1.1 Договору);

- ціна Договору складає 480 000 грн, у тому числі ПДВ (пункт 3.2 Договору);

- оплата здійснюється по факту наданих послуг шляхом перерахування виконавцю коштів протягом 45 (сорока п`яти) банківських днів з дати реєстрації податкової накладної та після підписання акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.3 Договору);

- ремонт виконується протягом 30 робочих днів з моменту передачі ТЗ для надання послуг. Транспортування ТЗ до місця надання послуг та в зворотному напрямку, після надання послуг здійснюється за рахунок виконавця (пункт 5.3 Договору);

- приймання та повернення ТЗ замовнику здійснюється шляхом оформлення акту приймання-передачі автомобіля після надання послуг, який скріплюється підписами та печатками відповідальних осіб виконавця та замовника (пункт 5.5 Договору);

- договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (пункт 13.1 Договору).

Укладений сторонами Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором стосовно надання послуг з ремонту.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Товариство на виконання умов Договору надало послуги на суму 480 000 грн, які прийняті Укрзалізницею без зауважень, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.12.2021 № Ел-0000012, який підписано поважними представниками сторін і скріплено печатками.

Водночас, у визначений Договором строк (45 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг) Укрзалізниця не сплатила за надані послуги, а саме до 21.02.2022.

Слід зазначити, що позивачем за первісним позовом також було оформлено та зареєстровано відповідну податкову накладну.

10.06.2022 Укрзалізниця перерахувала Товариству 120 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.06.2022 № 4768158 на суму 120 000 грн.

У свою чергу, Товариство подало заяву про зменшення позовних вимог 06.12.2022 і просило стягнути з Укрзалізниці 360 000 грн основного боргу за Договором.

У подальшому Укрзалізницею було перераховано Товариству 240 000 грн, що підтверджується такими платіжними дорученнями:

- від 28.12.2022 № 355530 на суму 120 000 грн;

- від 16.01.2023 № 15857 на суму 120 000 грн.

Таким чином, заборгованість за надані послуги за Договором склала 120 000 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки Укрзалізниця після відкриття провадження у справі сплатила за надані послуги 240 000 грн, то провадження у справі в частині вказаних позовних вимог слід закрити.

Водночас позовні вимоги щодо стягнення 120 000 грн основного боргу за Договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки послуги надані, проте не оплачені у повному розмірі замовником.

Також Товариством нараховано та заявлено до стягнення 3 629,59 грн 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 37 149,60 грн (період нарахування з 22.02.2022 по 24.05.2022).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем за первісним позовом розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні, а тому, враховуючи прострочення допущене зі сторони замовника в частині строків оплати, первісні позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Що ж до клопотання Укрзалізниці про зменшення вказаних вище сум, то слід зазначити таке.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, а тому відсутні підстави для застосування приписів статті 551 ЦК України та 233 ГК України.

Таким чином, первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Що ж до зустрічних позовних вимог, то слід зазначити наступне.

Укрзалізниця нарахувала та просить суд стягнути 23 040 грн пені та 33 600 грн штрафу.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до статті 7.2 Договору за несвоєчасне надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуги, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до частини другої статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Водночас в силу приписів статті 22 ГК України Укрзалізниця відноситься до суб`єктів господарювання державного сектора економіки.

Мотивуючи нарахування штрафу та пені, Укрзалізниця вказує, що КАМАЗ було передано на ремонт Товариству 15.09.2021, що підтверджується актом передачі на капітальний ремонт від 15.09.2021, який підписано повноважними представниками замовника та виконавця і скріплено печатками.

Відповідно до приписів пункту 5.3 Договору та графіку капітального ремонту, який підписано сторонами, останні погодили, що капітальний ремонт буде виконано у строк з 15.09.2021 по 27.10.2021.

Водночас, відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.12.2021 № Ел-0000012, автомобіль КАМАЗ після ремонту передано Укрзалізниці 15.12.2021, тобто з порушенням узгодженого у Договорі та календарному плані строку.

Так, прострочення у 48 днів відбулося з 28.10.2021 (27.10.2021 - дата визначена сторонами як кінцева дата надання послуг) по 14.12.2021 (15.12.2021 автомобіль повернуто з ремонту).

Товариство, заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, посилалося на те, що з його сторони не відбулося прострочення, оскільки, тлумачачи умови Договору, на переконання виконавця, транспортування автомобіля не входить до строку надання послуг з ремонту, а тому не відбулося прострочення.

У силу приписів частини третьої статті 213 ЦК Країни при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

У свою чергу, сторони умовами Договору та у графіку капітального ремонту чітко узгодили строк надання послуг виконавцем.

Зі змісту Договору не вбачається, що строк транспортування зупиняє перебіг строку виконання робіт тощо.

Таким чином, враховуючи допущене Товариством порушення строків надання послуг, наявні підстави для нарахування та стягнення як пені, так і штрафу.

Так, перевіривши здійснені позивачем за зустрічним позовом розрахунки, суд дійшов висновку, що вони правильні, а тому, враховуючи прострочення допущене зі сторони виконавця в частині строків надання послуг, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені підлягають задоволенню.

Отже, зустрічний позов слід задовольнити повністю.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову у повному розмірі.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на Укрзалізницю у розмірі 2 481 грн і на Товариство у розмірі 2 481 грн.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Провадження в частині стягнення 240 000,00 грн основного боргу закрити.

3. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, буд. 5, код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ельван» (39610, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 64, код 41558590) 120 000 (сто двадцять тисяч) грн основного боргу, 3 629 (три тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн 59 коп. 3% річних; 37 149 (тридцять сім тисяч сто сорок дев`ять) грн 60 коп. втрат від інфляції та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.

4. Зустрічний позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ельван» (39610, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 64, код 41558590) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, буд. 5, код 40075815) 23 040 (двадцять три тисячі сорок) грн пені; 33 600 (тридцять три тисячі шістсот) грн штрафу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.02.2023.

Суддя О.Г. Удалова