Рішення
від 08.09.2022 по справі 911/131/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/131/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест»

за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» та Інституту археології Національної академії наук України

та за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Рекреація»

прo усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельних ділянок

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

прокуратури: Набок Ю.В.

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третьої особи на стороні позивача1: Педенко Д.В.

третьої особи на стороні позивача2: Максимов В.В.

третьої особи на стороні відповідача1: не з`явився

третьої особи на стороні відповідача2: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (надалі відповідач), за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» (надалі третя особа на стороні позивача1) та Інституту археології Національної академії наук України (надалі третя особа на стороні позивача2) та за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (надалі третя особа на стороні відповідача1) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Рекреація» (надалі третя особа на стороні відповідача2) прo усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2022 року відкрито провадження у справі № 911/131/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.03.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2022 року повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 22.03.2022 року, не відбулося. Підготовче засідання у справі № 911/131/22 призначено на 19.05.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2022 року підготовче засідання у справі № 911/131/22 перенесено на 09.06.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 27.05.2022 року від прокуратури надійшла заява № 12/2-242вих-22 від 19.05.2022 року про уточнення позовних вимог, в якій прокуратурою фактично уточнено заявлені позовні вимоги без зміни підстав позову, тому така заява прийнята судом.

До канцелярії Господарського суду Київської області 09.06.2022 року від третьої особи на стороні позивача1 надійшло клопотання б/н від 09.06.2022 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2022 року підготовче засідання відкладено на 11.08.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 22.07.2022 року від позивача надійшли пояснення № 99 від 15.07.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 05.08.2022 року від третьої особи на стороні позивача1 надійшли пояснення б/н від 03.08.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 911/131/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.08.2022 року.

У судовому засіданні 25.08.2022 року представники прокуратури та третіх осіб на стороні позивача позовні вимоги підтримали. Позивач, відповідач та треті особи на стороні відповідача у судове засідання 25.08.2022 року не з`явилися. Розгляд справи відкладався на 08.09.2022 року.

В судовому засіданні 08.09.2022 року представники прокуратури та третіх осіб на стороні позивача позовні вимоги підтримали. Позивач, відповідач та треті особи на стороні відповідача у судове засідання 08.09.2022 року не з`явилися, відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 08.09.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» та Інституту археології Національної академії наук України та та за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Рекреація» прo усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельних ділянок.

Зокрема, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог прокуратура просить:

№ 57166107 від 18.03.2021 року з одночасним припиненням права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (код ЄДРПОУ: 43906342) на земельну ділянку площею 6,0000 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5186;

№ 57166214 від 18.03.2021 року з одночасним припиненням права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (код ЄДРПОУ: 43906342) на земельну ділянку площею 6,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5187;

- Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення загальною площею 12,4610 га, шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (код ЄДРПОУ: 43906342) земельні ділянки: площею 6,0000 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5186, площею 6,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5187.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура зазначає про порушення під час набуття відповідачем у власність земельних ділянок площею 6,0000 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5186 та площею 6,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5187 вимог природоохоронного, земельного, лісового, а також законодавства про охорону культурної спадщини, що призвело до позбавлення права державної власності на особливо цінні землі і землі лісового фонду.

Зокрема, прокуратура зазначає, що відповідачем набуто право власності на спірні земельні ділянки, які в свій час незаконно вибули з власності держави з порушенням вимог законодавства та на підставі підроблених первинних документів.

Установлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.08.2008 року серії ЯЖ № 836075 ОСОБА_1 являвся власником земельної ділянки площею 12,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018 (підстава видачі Державного акту - заява від 20.08.2008 року № 345 про об`єднання земельних ділянок) на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району.

ОСОБА_1 , як єдиний засновник 19.02.2021 року рішенням за № 1 створив ТОВ «Захід Рекреація» та вніс до його статутного капіталу земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018, вартістю 915 883 грн., згідно акту приймання-передачі майна, а в подальшому на підставі рішення державного реєстратора Гатненської сільської ради Фастівського району від 23.02.2021 року за № 56765819 та відповідно за актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 19.02.2021 року за № № 606 і 607 відбулася реєстрація об`єкту нерухомого майна за ТОВ «Захід Рекреація» - ділянки з вищезазначеним кадастровим номером в Реєстрі речових прав.

Після цього, ТОВ «Захід Рекреація» в особі його директора Котикова А.М. на підставі заяви про поділ ділянки від 23.02.2021 року № 725 (сформованої в день реєстрації ділянки з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018) звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ігнатова Д.В. щодо її реєстрації.

В подальшому, на підставі вказаної заяви від 23.02.2021 року № 725 рішенням державного реєстратора Гатненської сільської ради Фастівського району від 17.03.2021 року за № 57138803 припинено, із закриттям розділу в Реєстрі речових прав, право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018 шляхом її поділу, водночас зареєстровано право власності на новоутворені земельні ділянки:

- площею 6 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5186 (рішення державного реєстратора Гатненської сільської ради Фастівського району від 17.03.2021 року за №57137432);

- площею 6,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5187 (рішення державного реєстратора Гатненської сільської ради Фастівського району від 17.03.2021 року за № 57138615).

Після цього, на наступний день вказані вище новоутворені земельні ділянки ТОВ «Захід Рекреація» на підставі договорів купівлі-продажу від 18.03.2021 року за № № 283 та 284 відчужено на користь ТОВ «Мелроуз Інвест».

Установлено, що в рамках кримінального провадження № 52021000000000184 від 09.04.2021 року на підставі клопотання Національного антикорупційного бюро України згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 23.04.2021 року у справі № 991/2831/21 накладено арешти на зазначені вище земельні ділянки.

Також, в ході аналізу отриманих доказів установлено, що право приватної власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018, 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 зареєстровано та набуто ТОВ «Мелроуз Інвест» незаконно.

Зокрема, згідно Державного акту на право користування землею серії ІІ-КВ № 002654, виданого розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 14.04.2003 року № 132, та матеріалів лісовпорядкування, вказані вище земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018, 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» для потреб ведення лісового господарства.

Зокрема, відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2007 року вказані земельні ділянки перебувають у кварталі 61 Хотівського лісництва Боярської лісової дослідної станції, а згідно матеріалів лісовпорядкування 2017 року у кварталі 237 Боярського лісництва ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція».

Також, в межах вказаних земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018, 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 та зазначених лісових кварталів знаходиться лісовий заказник місцевого значення «Чернечий ліс» («Ходосівський ліс»).

При цьому, відповідно до наявних картографічних матеріалів лісового заказника місцевого значення «Чернечий ліс» та наукового обґрунтування щодо його створення, даний об`єкт природно-заповідного фонду знаходиться у лісових кварталах 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159 Боярського лісництва ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція». Так, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018, 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 згідно даних картографічних матеріалів знаходяться в межах кварталу 159 ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція».

Такий факт обґрунтовано тим, що з метою забезпечення належної діяльності, відповідно до мети створення ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція», протягом 2017-2018 років проведено базове лісовпорядкування лісових насаджень, проведення якого зумовлене закінченням проектного періоду та необхідністю інвентаризації лісового фонду на площі 17835 га.

Разом з тим установлено, що постійний користувач земель лісогосподарського призначення - Національний університет біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» не надавав згоди на припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018, 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187.

У березні 2021 року Інститутом археології Національної академії наук України установлено, що речові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 зареєстровано на користь приватних осіб за рахунок об`єкту культурної спадщини - археологічної пам`ятки «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками» та, відповідно, за рахунок земель історико-культурного призначення.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.04.2021 року № 10-10-0.222-4060/2-21 вбачається, що у місцевому фонді документації із землеустрою та архіві Управління не обліковується документація із землеустрою та другий примірник державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018 на ім`я ОСОБА_1 . Крім того встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018, 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 відсутні в Державному земельному кадастрі, однак, щодо останніх збережено інформацію про факт їх реєстрації, докази чого містяться в матеріалах позовної заяви.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в Управлінні будь-якої документації із землеустрою чи документів, що посвідчували б право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018, право власності на останню (відповідно і щодо ділянок з кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187) зареєстровано без належних правових підстав, без затвердження документації із землеустрою про її відведення.

Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018, яку набуло ТОВ «Захід Рекреація» згідно рішення державного реєстратора, в подальшому поділеної на ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 і відчуженої на користь ТОВ «Мелроуз Інвест», у межах лісового заказника місцевого значення «Чернечий ліс» і за рахунок археологічної пам`ятки - об`єкту культурної спадщини під назвою «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками», за чинним законодавством, свідчить про їх віднесення до земель лісогосподарського призначення, історико-культурного призначення і земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування даних спірних ділянок у приватній власності, у тому числі і площею понад 5 га.

В ході розгляду спору відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив.

Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Рекреація» в ході розгляду спору пояснень по суті спору не надали, в судові засідання не з`являлись.

Позивачем Київською обласною державною адміністрацією подано пояснення по суті спору, в яких позивач підтримав викладені у позові обставини.

Третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -Національним університетом біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» надано пояснення по суті позовних вимог, в яких підтримано позовні вимоги та зазначено про фіктивність документів, на підставі яких відповідачем набуто у власність спірні земельні ділянки.

Третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Інститутом археології Національної академії наук України надано пояснення по суті спору, в яких підтримано позовні вимоги, зазначено, що наказом Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації від 10.04.2014 року №31/01-07 «Про облік об`єктів культурної спадщини» пам`ятка археології «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками», яка знаходиться в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187, занесена до Списку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Київської області, які перебувають на обліку і пропонуються до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Назване багатошарове поселення між Ходосівкаю та Лісниками з 2003 року постійно вивчається Північною експедицією Інституту археології НАНУ, результати розкопок висвітлені у десятках наукових праць, у тому числі у колективному монографічному виданні.

Названа пам`ятка археологічної спадщини (більшою частиною свого визначеного розташування) нині знаходиться в адміністративних межах села Ходосівка Обухівського району Київської області, на ділянці 237 Боярського лісництва ВП НУБіП «Боярська лісова дослідна станція» на території ландшафтного заказника місцевого значення «Чернечий ліс», створеного рішенням Київської обласної ради від 27.04.2018 року для збереження старовікових дібров Київщини.

У березні 2021 року співробітниками Інституту від місцевих жителів було отримано усну інформацію про факт приватизації зайнятої частиною пам`ятки площі. З метою перевірки цих даних 25.03.2021 року було здійснено електронний запит на отримання інформації з Публічної кадастрової карти і у результаті з`ясовано, що дві земельні ділянки площею, 6,0 і 6,461 га (кадастрові номери, відповідно, 3222487000:02:001:5186 та 3222487000:02:001:5187), у межах яких знаходиться значна частина території пам`ятки археології «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками», обліковані в системі державного земельного кадастру як землі приватної форми власності.

Установлено, що рішенням Київської обласної ради від 27.04.2018 року за № 409-21-VII «Про оголошення нововиявлених територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Київської області» оголошено лісовий заказник місцевого значення «Чернечий ліс» площею 442 га на території Лісниківської, Ходосівської та Хотівської сільських рад Києво-Святошинського району без вилучення земель у землекористувачів.

Даний об`єкт природно-заповідного фонду та його територія має особливе природоохоронне, наукове, естетичне і рекреаційне значення, перебуває у віданні відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» Національного університету біоресурсів і природокористування України як постійного лісокористувача земель лісогосподарського призначення державної форми власності.

Крім цього, що у 1950 році на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району у лісовому масиві відкрито поселення, яке увійшло до наукової літератури під назвою «Ходосівка-Діброва». У 2000 році вказану пам`ятку культурної спадщини обстежено Київським обласним центром з охорони пам`яток історії, археології та мистецтва і відображено останню у Генеральному плані с. Ходосівка. Навколо пам`ятки установлено 50 метрову охоронну зону і додатково 100 метрову зону регульованої забудови.

Також установлено, що обласним центром з охорони пам`яток історії, археології та мистецтва управління культури Київської обласної державної адміністрації 02.11.2000 року Ходосівській сільській раді видано зобов`язання по охороні археологічної пам`ятки за № 12/13/14 - об`єкту культурної спадщини під назвою «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками».

В свою чергу, у 1991 році на північ від названого поселення «Ходосівка-Діброва» поруч із сусідним с. Лісники відкрито поселення, яке увійшло до наукової літератури під назвою «Лісники».

Рішенням Київської обласної ради від 19.06.2003 року за № 099-08-ХХІУ «Про заходи щодо охорони археологічних пам`яток, що знаходяться на території Київської області» щодо обох пам`яток, як щойно виявлених, під номерами 1040 і 1017 згідно Переліку археологічних пам`яток культурної спадщини Київської області рекомендовано органам місцевого самоврядування і виконавчої влади вжити заходів щодо дотримання режиму використання земель історико-культурного призначення.

В подальшому, у 2003 році та наступних роках уточнено межі двох названих об`єктів археологічної спадщини: поселень «Ходосівка-Діброва» і «Лісники», простежено існування вздовж тераси річки Сіверки/Віти ділянок археологічного культурного шару, що відносяться до різних культурно-хронологічних періодів і перекриваються одна одну, взято участь у встановленні охоронних знаків, а також виготовлено облікові документи на об`єднаний об`єкт культурної спадщини - «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками».

В свою чергу, п. 1 наказу управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації від 10.04.2014 року за № 31/01-07 занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини (списку щойно виявлених) Київської області нерухомий об`єкт культурної спадщини - «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками» (категорія об`єкту культурної спадщини - місцевого значення). Пунктом 2.2. вказаного вище наказу направлено до Міністерства культури України облікову документацію та інші необхідні документи для вирішення питання щодо занесення даного об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Установлено, що об`єкт культурної спадщини - «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками» знаходиться в адміністративних межах с. Ходосівка Обухівського району Київської області у кварталі 237 Боярського лісництва відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» Національного університету біоресурсів і природокористування України на території лісового заказника місцевого значення «Чернечий ліс», створеного рішенням Київської обласної ради від 27.04.2018 року № 409-21-VII.

Таким чином, вказаний вище об`єкт культурної спадщини знаходився в межах земель історико-культурного і лісогосподарського призначення, перебував у межах земель природно-заповідного фонду.

Однак, виявилось, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.08.2008 року серії ЯЖ № 836075 ОСОБА_1 виявився власником земельної ділянки площею 12,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018 (підстава видачі Державного акту - заява від 20.08.2008 року № 345 про об`єднання земельних ділянок) на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району.

ОСОБА_1 , як єдиний засновник 19.02.2021 року рішенням за № 1 створив ТОВ «Захід Рекреація» та вніс до його статутного капіталу земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018, в подальшому на підставі рішення державного реєстратора Гатненської сільської ради Фастівського району від 23.02.2021 року за № 56765819 відбулася реєстрація об`єкту нерухомого майна за ТОВ «Захід Рекреація» - ділянки з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018 в Реєстрі речових прав.

Після цього, на підставі заяви про поділ ділянки від 23.02.2021 року № 725 ТОВ «Захід Рекреація» в особі його директора Котикова А.М. рішенням державного реєстратора Гатненської сільської ради Фастівського району від 17.03.2021 року за № 57138803 припинено, із закриттям розділу в Реєстрі речових прав, право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018 шляхом її поділу, водночас зареєстровано право власності на новоутворені земельні ділянки:

На наступний день вказані вище новоутворені земельні ділянки ТОВ «Захід Рекреація» на підставі договорів купівлі-продажу від 18.03.2021 рокуза № № 283 та 284 відчужено на користь ТОВ «Мелроуз Інвест» та за останнім зареєстровано право власності на земельні ділянки:

- № 57166107 від 18.03.2021 року з одночасним припиненням права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (код ЄДРПОУ: 43906342) на земельну ділянку площею 6,0000 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5186;

- № 57166214 від 18.03.2021 року з одночасним припиненням права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (код ЄДРПОУ: 43906342) на земельну ділянку площею 6,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5187.

Таким чином, право приватної власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187, на які поділена земельна ділянка 3222487000:02:001:0018, зареєстровано та набуто в тому числі ТОВ «Мелроуз Інвест» незаконно.

В ході розгляду спору з врахуванням наявних у справі доказів та наданих сторонами пояснень, судом досліджені та встановлені наступні обставини.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Зокрема, повноваження таких органів визначені ст. ст, 122, 149 Земельного кодексу України.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок припинення права власності і користування визначено ст. ст. 140-149 Земельного кодексу України. Зокрема, підставами припинення права власності на земельну ділянку є добровільна відмова власника від права на земельну ділянку, відчуження земельної ділянки за рішенням власника. Підставами припинення права користування земельною ділянкою є, серед інших, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. ст. 1, 5, 7, 8 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Згідно зі ст. 22 Лісового кодексу України підставами припинення права постійного користування лісами є:

1) припинення права користування земельною лісовою ділянкою у випадках і порядку, встановлених законом;

2) використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення;

3) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.

Статус лісових заказників місцевого значення визначено положеннями ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Відповідно до ст. ст. 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Окрім того, згідно зі ст. ст. 53, 54 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Згідно зі ст. ст. 6, 14, 17, 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки. Місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом.

Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Таким чином, чинним законодавством заборонено відчуження у приватну власність земель історико-культурного призначення з розташованими на них пам`ятками археології, у тому числі і щодо об`єкту культурної спадщини під назвою «Багатошарове Поселення між Ходосівкою та Лісниками».

Згідно зі ст. ст. 20, 150 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, визначених у пунктах «а» і «б» частини першої статті 150 Земельного кодексу України, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Погодження матеріалів місця розташування об`єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України в порядку, визначеному статтею 151 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

До особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення (п. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України).

Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах «в» і «г» частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Згідно зі ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

- природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

- розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.

На момент виникнення спірних правовідносин, в силу положень ст. ст. 20, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, правом на розпорядження спірними земельними ділянками, у тому числі шляхом зміни їх цільового призначення, вилучення та відведення, була наділена виключно держава в особі Кабінету Міністрів України.

Такі повноваження, у зв`язку із віднесенням зазначених земельних ділянок до категорії особливо цінних, Кабінет Міністрів України міг реалізувати лише на підставі попередньо прийнятого Верховною Радою України рішення про погодження вилучення спірних земель (віднесення їх до іншої категорії) природно-заповідного (природоохоронного) і земель історико-культурного призначення за поданням Київської обласної ради.

На виконання положень чинного законодавства лісовий заказник місцевого значення «Чернечий ліс» створено рішенням Київської обласної ради від 27.04.2018 року № 409-21-VII.

При цьому, згідно Державного акту на право користування землею серії ІІ-КВ № 002654, виданого розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 14.04.2003 року № 132, та матеріалів лісовпорядкування, вказані вище земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018 та утворені внаслідок її поділу земельні ділянки 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» для потреб ведення лісового господарства.

Також, в межах вказаних земельних ділянок та зазначених лісових кварталів знаходиться лісовий заказник місцевого значення «Чернечий ліс» («Ходосівський ліс»).

При цьому, відповідно до наявних картографічних матеріалів лісового заказника місцевого значення «Чернечий ліс» та наукового обґрунтування щодо його створення, даний об`єкт природно-заповідного фонду знаходиться у лісових кварталах 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159 Боярського лісництва ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція». Відповідно, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018 та утворені внаслідок її поділу земельні ділянки 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 згідно даних картографічних матеріалів знаходяться в межах кварталу 159 ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція».

Лісовпорядкування проведено з врахуванням усіх норм природоохоронного та лісового законодавства України, з врахуванням додаткових зобов`язань для міжнародних вимог сталого ведення лісового господарства FSC-сертифікованих лісогосподарських підприємств, що було визначено учасниками першої та другої лісовпорядної нарад.

У зв`язку зі змінами з 2013 року структури управління Боярської лісової дослідної станції (за основу прийнято польську модель управління лісогосподарськими підприємством) передбачено оптимізацію кількості лісництв та запровадження наскрізної нумерації лісогосподарських кварталів.

В свою чергу, розроблені ВО «Укрдержліспроект» матеріали лісовпорядкування погоджені Міністерством енергетики та захисту довкілля України листом від 23.12.2019 року за № 1.9-1613.2.3-16129, а також затверджені наказом Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 27.12.2019 року за № 170.

При цьому, лісовий заказник місцевого значення «Чернечий ліс» створений рішенням Київської обласної ради виключно на землях лісового фонду ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція».

Разом з тим установлено, що постійний користувач земель лісогосподарського призначення - Національний університет біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» не надавав згоди на припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018 та утвореними внаслідок її поділу земельними ділянками 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187.

За інформацією Київської обласної ради, остання не зверталася до Верховної Ради України із поданням про вилучення спірних земельних ділянок із числа особливо цінних земель - природно-заповідного та історико-культурного призначення за рахунок території лісового заказника місцевого значення «Чернечий ліс» і об`єкту культурної спадщини - «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками».

Аналогічно, за інформацією Верховної Ради України останньою не розглядалися питання погодження подання про вилучення спірних земельнихділянок природно-заповідного та історико-культурного призначення за рахунок території лісового заказника місцевого значення «Чернечий ліс» і об`єкту культурної спадщини - «Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками», рішення з вказаних питань не приймалися.

За інформацією Кабінету Міністрів України, останнім рішення про зміну цільового призначення, вилучення спірних земельних ділянок за рахунок території лісового заказника місцевого значення «Чернечий ліс» і відповідно земель лісогосподарського призначення (з постійного користування ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція») не приймалися.

Також установлено, що проект землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок природно-заповідного та історико-культурного призначення Київською обласною державною адміністрацією не погоджувався.

Відповідно до листа НУБіП України від 22.04.2021 року № 0811 спірні земельні ділянки розташовані в межах Боярського лісництва ВП НУБіП «Боярська лісова дослідна станція» за матеріалами лісовпорядкування 2017 року, що підтверджується проектами організації та розвитку лісового господарства за 2008 та 2018 роки, планами лісонасаджень за 2007 та 2017 роки, таксаційними описами, що затверджені першою та другою лісовпорядними нарадами. Аналогічне підтверджується листом відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» Національного університету біоресурсів і природокористування України від 28.07.2021 року № 282.

Розташування спірних земельних ділянок на землях лісового фонду також підтверджується долученою до позовної заяви інформацією ВО «Укрдержліспроект» із картографічними матеріалами.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів.

Статтями 1, 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, окрім земель під об`єктами природно-заповідного фонду та історико-культурного призначення належать і землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 56 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.

Інших випадків, які б передбачали надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення, законодавство не містить.

Згідно зі ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

За статтями 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово- картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986 року, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

При вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

При цьому необхідно врахувати, що вказана інформація надана Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», яке засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 року за № 119 і належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, базується на матеріалах лісовпорядкування.

Окрім того, установлено обставини за яких реєстрація земельних ділянок на користь приватних осіб відбулася взагалі без наявної землевпорядної документації.

Частиною 1 ст. 79 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 181 Земельного кодексу України землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Статтею 20 Закону України «Про землеустрій» визначена обов`язковість землеустрою. Відповідно до пунктів «б», «в» частини першої 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, а також надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Положення про Державний фонд документації із землеустрою, а також порядок надходження, обліку та зберігання матеріалів у ньому затверджує Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1553 від 17.11.2004 року затверджено Положення про Державний фонд документації із землеустрою, відповідно до п. 1 якого визначено, що Державний фонд документації із землеустрою (далі - Державний фонд) формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, для використання їх органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Залежно від виду документації та рівня проведення землеустрою розробник цієї документації безоплатно передає копії матеріалів виконаних робіт, зокрема, до місцевого фонду - із землеустрою, проведеного на місцевому рівні.

Крім того, згідно з п. 4.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 року № 43 (в редакції, чинній станом на 12.06.2008 року) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках. Другий примірник державного акта зберігається у вогнетривких шафах у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України.

Однак, згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.04.2021 року № 10-10-0.222-4060/2-21 вбачається, що у місцевому фонді документації із землеустрою та архіві Управління не обліковується документація із землеустрою та другий примірник Державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018 на ім`я Котикова А.М. Крім того встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:0018 та утворені внаслідок поділу земельні ділянки 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 відсутні в Державному земельному кадастрі, однак, щодо останніх збережено інформацію про факт їх реєстрації, докази чого містяться в матеріалах позовної заяви.

Зважаючи на відсутність в Управлінні будь-якої документації із землеустрою чи документів, що посвідчували б право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018, право власності на останню (відповідно і щодо ділянок з кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187) зареєстровано без належним правових підстав, без затвердження документації із землеустрою про її відведення.

При цьому, згідно зі ст. ст. 20, 50 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою; надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Спірні земельні ділянки вибули з державної власності за відсутності розробленого та затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою.

Вказане незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018 відбулося на підставі рішення державного реєстратора Гатненської сільської ради Фастівського району про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.02.2021 року за № 56765819.

При цьому, у зв`язку із поділом земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:02:001:0018 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2297738432224) на земельні ділянки: площею 6 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5186 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314547432224) і площею 6,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5187 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314593632224) рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.03.2021 року за № № 57137432 і 57138615 державного реєстратора Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області утворено нові об`єкти щодо яких відкрито розділи в Реєстрі речових прав.

Враховуючи, що утворено нові об`єкти цивільних прав - спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187, вказані вище рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.03.2021 року за № № 57137432 і 57138615 підлягають скасуванню, а земельні ділянки лісогосподарського призначення і природно-заповідного фонду із кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 підлягають поверненню з незаконного володіння ТОВ «Мелроуз Інвест» на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

Частиною першою статті 178 Цивільного кодексу України передбачено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті.

Відповідно до частини другої цієї статті види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Отже, визнання об`єктів, що не можуть перебувати у приватній власності, вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті, є умовою дотримання конституційного режиму права власності на зазначені об`єкти.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об`єктами визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, Земельного кодексу України, іншими законами. Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об`єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності. У свою чергу неможливість існування у таких об`єктів приватного власника унеможливлює виникнення у них нового володільця.

Це твердження узгоджується із практикою Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц, постанови Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 487/10127/14-ц та від 11.06.2020 року у справі № 359/281/18-ц), відповідно до якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, державна реєстрація прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю (у даному випадку на земельну ділянку природно-заповідного фонду) за особою, яка протиправно його набула у приватну власність, є перешкодою у реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор проводить державну реєстрацію зміни чи припинення права власності та інших речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підстав яких проведено державну реєстрацію прав.

Вказані положення співвідносяться з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема з приписами про те, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи зазначене, для забезпечення Київській обласній державній адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок, необхідно усунути перешкоди у користуванні нею шляхом скасування рішень державного реєстратора Гатненської сільської ради Фастівського району про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійсненої на їх підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ «Мелроуз Інвест» на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 на підставі ст. 21, 152 Земельного кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14 та від 15.09.2020 року у справі №469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інші правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі №910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Земельні ділянки із кадастровими номерами 3222487000:02:001:5186 і 3222487000:02:001:5187 наразі зареєстровані на праві власності за ТОВ «Мелроуз Інвест», проте в силу законодавства вони не можуть перебувати у приватній власності із виникненням приватного володільця, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов`язання ТОВ «Мелроуз Інвест» повернути ділянку площею 6 га (кадастровий номер 3222487000:02:001:5186) і площею 6,4610 га (кадастровий номер 3222487000:02:001:5187) у державну власність.

Такі твердження узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц.

Порушення порядку зміни цільового призначення земель відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

На час звернення прокурором до суду з даним позовом власником спірних земельних ділянок є держава в особі Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Отже, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб на даний час покладено на Київську обласну державну адміністрацію, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Також, відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції У країни (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю викладено у Великою Палатою Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16, від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц.

Таким чином, враховуючи встановлені судом вище обставини та факти, оскаржувані рішення про державну реєстрацію є такими, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства, необґрунтованими, порушують інтереси держави та встановлений порядок державного управління, а також, посягають на встановлений порядок та основні засади регулювання відносин права власності та забезпечення безпеки сторонніх осіб у процесі використання нерухомого майна за цільовим призначенням, у зв`язку з чим, підлягають скасуванню.

При цьому, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, критерії сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод такі: 1) чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі: 2) чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті: 3) чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або для контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Спірні земельні ділянки вибули з державної власності не через помилку органу державної влади, а фактично у зв`язку із вчиненням протиправних дій, при цьому з викладених вище обставин варто поставити під обґрунтований сумнів можливість необізнаності відповідача про незаконність їх вибуття із державної власності, тому, оскільки обов`язок повернути правомірному власнику земельні ділянки, які не можуть перебувати у приватній власності, встановлений у національному законодавстві, наслідок невиконання такого обов`язку у вигляді пред`явлення відповідного позову є передбачуваним.

Повернення державі земельних ділянок лісогосподарського, історико-культурного призначення і земель природно-заповідного фонду, незаконно зареєстрованих за приватною юридичною особою, має легітимну мету збереження екосистеми України, захисту довкілля і реалізації екологічних прав громадян, а також контролю за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором надано належні та допустимі докази у розмінні ст. 73-79 ГПК України на підтвердження викладених у позові обставин, натомість відповідачем не спростовано таких обставин та не надано відповідних доказів що підтверджують його правову позицію, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими та доведеними, та такими що підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені факти та вимоги правових норм, за наслідками розгляду спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, у зв`язку з доведеністю сукупністю наданих прокурором доказів та встановлених судом фактичних обставин відсутності у відповідача права власності на спірні земельні ділянки, що свідчить про протиправність дії державного реєстратора щодо прийняття рішень про державну реєстрацію за відповідачем права власності на спірні земельні ділянки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест», за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» та Інституту археології Національної академії наук України та за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Рекреація» прo усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельних ділянок задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією (01196, м. Київ-196, площа Лесі України, 1, код ЄДРПОУ 00022533) права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення загальною площею 12,4610 га, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57166107 від 18.03.2021 року з одночасним припиненням права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, код ЄДРПОУ 43906342) на земельну ділянку площею 6,0000 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5186.

3. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією (01196, м. Київ-196, площа Лесі України, 1, код ЄДРПОУ 00022533) права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення загальною площею 12,4610 га, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57166214 від 18.03.2021 року з одночасним припиненням права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, код ЄДРПОУ 43906342) на земельну ділянку площею 6,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5187.

4. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією (01196, м. Київ-196, площа Лесі України, 1, код ЄДРПОУ 00022533) права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення загальною площею 12,4610 га, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, код ЄДРПОУ 43906342) земельних ділянок площею 6,0000 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5186 та площею 6,4610 га з кадастровим номером 3222487000:02:001:5187.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелроуз Інвест» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, код ЄДРПОУ 43906342) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) 18 278,25 грн. витрат по сплаті судового збору за наступними реквізитами: отримувач Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО 820172; рахунок отримувача UA028201720343190001000015641.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повне рішення складено 28.02.2023 року


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	08.09.2022
Оприлюднено	01.03.2023
Номер документу	109238699
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права власності на земельну ділянку

Кошик А.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.09.2022 по справі 911/131/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/131/22

Рішення від 08.09.2022

Ухвала від 24.08.2022

Ухвала від 10.08.2022

Ухвала від 08.06.2022

Ухвала від 23.05.2022

Ухвала від 25.04.2022

Ухвала від 11.02.2022

Ухвала від 18.01.2022

Рішення
від 08.09.2022 по справі 911/131/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ