Рішення

від 15.02.2023 по справі 916/2430/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2430/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крайнюка А.В., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛУМ"

до відповідача: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Мерітайм Вей"

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю представників:

від позивача адвокат Воронков В.О.

від відповідача не прибув

від третьої особи-1 - Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. - не прибув

від третьої особи-2 - ТОВ ІСТ ОІЛС Україна - не прибув

від третьої особи-3 ТОВ „Мерітайм Вей адвокат Шинкаренко Ю.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛУМ (далі Позивач, ТОВ ОЛУМ) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (далі Відповідач, АТ Ощадбанк) з вимогами про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису за реєстровим № 772, вчиненого 13.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною щодо звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 16.11.2016 № 339/48-3, укладеним між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України, код ЄДРПОУ 00032129, та товариством з обмеженою відповідальністю Олум, код ЄДРПОУ 40309507, а саме: основні засоби, розташовані за адресами: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 4 та Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Портова, буд.13, до складу яких входить наступне обладнання та устаткування: 1) Верстат токарний (Из) інвентарний № 1304001: 2) Насос ЕЦВ інвентарний № 1304002; 3) Мельничка' ЛМТ прибор Ізмаїл інвентарний № 1304003; 4) Спектран IT прибор Ізмаїл інвентарний № 1304004; 5) Обладнання вагове бункерне інвентарний № 1304005; 6) Транспортер ленточний інвентарний № 1304006; 7) Транспортер ленточний інвентарний № 1304007; 8) Люлька монтажна інвентарний № 1304008; 9) Бункер зерновий інвентарний № 1304009; 10) Автомобіленавантажувач інвентарний № 1304010; 11) Автомобіленавантажувач інвентарний № 1304011; 12) Транспортер ленточний інвентарний № 1304012; 13) Циркулярна пила інвентарний № 1304013; 14) Станок закаточний інвентарний № 1304014; 15) Станок сверильний інвентарний № 1304015; 16) Апарат електросварочний інвентарний № 1304016; 17) Резервуар для рідкого палива інвентарний № 1304017; 18) Трансформатор інвентарний № 1304018; 19) Транспортер мост інвентарний № 1304019; 20) Зерносушилкаї інвентарний № 1304020; 21) Зерносушилка 2 інвентарний № 1304021; 22) Приемник пристрой а/м інвентарний № 1304022; 23) Приемник пристрой а/м інвентарний № 1304023; 24) Пробоотборник інвентарний № 1304024; 25) Транспортер ленточний І інвентарний № 1304025; 26) Транспортер ленточний 2 інвентарний № 1304026; 27) Транспортер ленточний 3 інвентарний № 1304027; 28) Транспортер ленточний 4 інвентарний № 1304028; 29) Транспортер ленточний 5 інвентарний № 1304029; 30) Транспортер ленточний 6 інвентарний № 1304030; 31) Транспортер ленточний 7 інвентарний № 1304031; 32) Транспортер ленточний 8 інвентарний № 1304032; 33) Трансф. сварочний інвентарний № 1304033; 34) Авторазгружатель інвентарний № 1304034; 35) Трансф. скрспк. інвентарний № 1304035; 36) Трансф. цепной 2 інвентарний № 1304036; 37) Трансф. Цепной 1 інвентарний № 1304037; 38) Сепаратор інвентарний № 1304038; 39) Автоподъемник 2 інвентарний № 1304039; 40) Пассажир, лифт інвентарний № 1304040; 41) Автонавантажувач інвентарний № 1304041; 42) Лебедка вагон інвентарний № 1304042; 43) Електротрансф. 1 інвентарний № 1304043; 44) Разделит. Шкаф інвентарний № 1304044; 45) Електротрансф. 2 інвентарний № 1304045; 46) Шнековий трансф. інвентарний № 1304046; 47) Пожарна мотопомпа інвентарний № 130407; 48) Веси 1 інвентарний № 1304048; 49) Веси 2 інвентарний № 1304049; 50) Веси 3 інвентарний № 1304050; 51) Веси 4 інвентарний № 1304051; 52) Норія 1 інвентарний № 1304052; 53) Норія 2 інвентарний № 1304053; 54) Норія 3 інвентарний № 1304054; 55) Норія 4 інвентарний № 1304055; 56) Норія 5 інвентарний № 1304056.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віту Володимирівну та Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТ ОІЛС Україна. Цією ж ухвалою було зобов`язано третю особу-1 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віту Володимирівну до дня засідання надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису за реєстр.№772 від 13.05.2019 р. про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №339/48-3 від 16.11.2016 р., укладеним між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛУМ», а саме: обладнання та устаткування в кількості 56 найменувань, розташоване за адресами: Одеська область, м.Ізмаіл, вул.Портова, 4 та Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Портова, 13. Призначено підготовче засідання на 19.10.2022.

Ухвалою суду від 19.10.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мерітайм Вей та залучено останнє до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ «Мерітайм Вей».

Підготовче судове засідання 16.11.2022 р. не відбулось через відсутність електроенергії в Господарському суді Одеської області, через що суд ухвалою суду від 16.11.2022 продовжив строк підготовчого провадження та призначив підготовче судове засідання на 07.12.2022 р.

Ухвалою суду від 07.12.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 11.01.2023 р.

11.01.2023 розгляд по суті відкладено на 08.02.2023 р. у зв`язку з неявкою відповідача та третіх осіб в судове засідання.

08.02.2023 р. позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до ухвалення остаточного судового рішення КГС ВС у справі №916/1369/22, у якій оскаржувався виконавчий напис, здійснений тим самим нотаріусом на підставі тих самих кредитних відносин між тими ж особами, що і у даній справі. Суд ухвалою від 08.02.2023 відмовив в задоволенні вищезазначеного клопотання.

08.02.2023 р. в судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 15.02.2023 після чого розгляд справи по суті було продовжено.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Позовні вимоги, із посиланням на статтю 15, частини першу, другу статті 16, статтю 18 Цивільного кодексу України, статті 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII, обґрунтовані неправомірністю вчинення виконавчого напису від 13.05.2019 за реєстровим номером 772 через спірність заборгованості.

Позивач зазначає, що виконавчий напис від 13.05.2019 № 772 вчинений для часткового погашення кредитної заборгованості (тіло кредиту) за Договором кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1 у розмірі 10 416 955,10 доларів США, а також витрат, понесених за вчинення виконавчого напису в сумі 110 000,00 грн. за рахунок предмета застави за Договором застави №339/48-3 від 16.11.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. та зареєстрованого в реєстрі №2549, укладеного між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ТОВ «ОЛУМ».

При цьому, Позивач звертає увагу на те, що у виконавчому написі від 13.05.2019 № 772 вказано строк, за який провадиться стягнення, а саме, з 11.02.2019 по 03.05.2019.

Однак, за твердженням Позивача, заборгованість боржника - ТОВ ІСТ ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1 станом на 03.05.2019 була іншою, ніж зазначена у виконавчому написі.

ТОВ ОЛУМ посилається на преюдиціальність обставин, встановлених рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2020 у справі № 916/1409/19, що набрало законної сили 28.09.2020, за позовом АТ Державний ощадний банк України до ТОВ ІСТ ОІЛС Україна, ОСОБА_1 , ТОВ АГРОІНВЕСТГРУП, ОСОБА_2 , ТОВ ОСНОВА-2008, ТОВ ФІНАГРО про солідарне стягнення 9 495 511,02 доларів США та 51 773 756, 26 грн.

А саме, на те, що вказаним рішенням суду, за твердженням ТОВ ОЛУМ, встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю ІСТ ОІЛС Україна рахується заборгованість за Договором кредитної лінії № 323/48-1 від 07.11.2016, яка станом на 03.05.2019 становить 9 495 511,02 доларів США та 51 773 756,26 грн., в тому числі заборгованість по простроченому кредиту 8 911 811,55 доларів США, заборгованість про прострочених процентах 237 797,12 доларів США, заборгованість по строкових процентах (за період з 01.11.2019 по 30.11.2019) 111 397,64 доларів США, загальна заборгованість за комісією 909 987,60 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів 2 818 854,52 грн., пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 47 995 257,87 грн., пеня за несвоєчасне погашення комісії 44 977,91 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 10 043,09 доларів США, 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу 224 461,62 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату комісії 4 678,36 грн.

З огляду на наведене, Позивач вважає, що виконавчий напис від 13.05.2019 № 772 вчинено за наявності спору між сторонами Договору кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1 щодо заборгованості по простроченому кредиту в сумі 1 505 143,55 доларів США (10 416 955,10 - 8 911 811,55 = 1 505 143,55), а також відсутності прозорості вимог кредитора до позичальника, яка б надавала можливість визначити зміст, умови виконання та дійсний розмір спірних зобов`язань.

При цьому, ТОВ ОЛУМ посилається на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15, згідно із яким, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач у позовній заяві звертає увагу суду на те, що, як було встановлено судом під час розгляду справи №916/1409/19 «… за час розгляду справи заборгованість ТОВ «Іст ОІЛС Україна» за Договором кредитної лінії №323/48-1 від 07.11.2016, змінилась, зросла в частині нарахування пені, 3% річних та комісії, зменшилась в частині тіла кредиту та відсотків за рахунок погашення заборгованості за рахунок реалізації заставленого майна», у зв`язку з чим позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк України» у вказаній справі були розглянуті з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Але, як вбачається із змісту Акту приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. про проведені електронні торги від 30.12.2020 р. у виконавчому провадженні №60749872 фактична реалізація обладнання та устаткування у кількості 56 найменувань, розташованого за адресами: Одеська область, м.Ізмаїл вул Портова, 4 та вул.Портова, 13 відбулась на виконання виконавчого напису №772 від 13.05.2019 р. лише 28.12.2020 р., згідно Протоколу ДП «СЕТАМ» проведення електронних торгів №519162, а рівно не могла бути використана господарським судом Одеської області за змістом ухваленого раніше за дату торгів рішення від 28.04.2020 р. у справі №916/1409/19 в якості обгрунтування розміру заборгованості по тілу кредиту.

Представник Відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

У відзиві від 12.10.2022 АТ Ощадбанк, заперечуючи проти доводу Позивача про наявність преюдиціальних обставин щодо розміру заборгованості станом на 03.05.2019 за Договором кредитної лінії № 323/48-1 від 07.11.2016, встановлених рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2020 у справі № 916/1409/19, зазначає, що сума вимог стягувача в оспорюваних виконавчих написах не співпадає з сумою, вказаною у судовому рішенні, у зв`язку із наявністю описки у цьому рішенні щодо дати, станом на яку заборгованість ТОВ ІСТ ОІЛС Україна перед банком за вказаним договором становила 9 495 511,02 доларів США та 51 773 756,26 грн.

При цьому, АТ Ощадбанк вказує на те, що 09.12.2019 засобами поштового зв`язку ним було направлено до Господарського суду Одеської області Заяву про збільшення позовних вимог від 06.12.2019 № 55/2-04/1276/101213/2013/2019-00/Вих у справі № 916/1409/19, в якій просило суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 02.12.2019 становить 9 495 511,02 доларів США та 51 773 756,26 гривень. В тому числі: заборгованість по простроченому кредиту - 8 911 811,55 доларів США; заборгованість по прострочених процентах - 237 797,12 доларів США; заборгованість по строкових процентах (за період з 01.11.2019-30.11.2019) - 111 397,64 доларів США; загальна заборгованість за комісією - 909 987,60 гривень; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 2 818 854,52 гривень; пеня за несвоєчасне погашення основного борг) 47 995 257,87 гривень; пеня за несвоєчасне погашення комісії - 44 977,91 гривень; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів - 10 043,09 доларів США; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 224 461,62 доларів США; 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії - 4 678,36 гривень.

АТ Ощадбанк звертає увагу, що до цієї заяви про збільшення позовних вимог від 06.12.2019 ним було додано Розрахунок заборгованості за Кредитним договором станом на 02.12.2019, а також виписки по рахункам обліку заборгованості згідно Кредитного договору. А сама заява було мотивована тим, що за час розгляду справи заборгованість позичальника змінилась, а саме, зросла в частині нарахування пені, 3% річних та комісії, та зменшилась в частині тіла кредиту та відсотків за рахунок погашення заборгованості за рахунок реалізації заставного майна.

Отже, за твердженням Відповідача, рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2020 у справі № 916/1409/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020, було повністю задоволено позов AT Ощадбанк з урахуванням Заяви про збільшення позовних вимог від 06.12.2019, в якій суму заборгованості за Договором кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1 було визначено саме станом на 02.12.2019, а не на 03.05.2019.

Окрім того, AT Ощадбанк наголошує, що ним, відповідно до підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, були подані нотаріусу всі документи, які підтверджують безспірність заборгованості позичальника за Договором кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1, зокрема, розрахунок заборгованості позичальника станом на 03.05.2019 та виписки по рахункам обліку заборгованості.

У відзиві відповідач зазначає про відсутність порушення прав та інтересів ТОВ ОЛУМ, оскільки воно є майновим поручителем за зобов`язаннями ТОВ «Іст Оілс Україна» за кредитним договором. Відповідно до норм Закону України «Про заставу» майновий поручительнесе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно заставленим майном в межах вартості предмета застави. Зважаючи на те, що сума вимог АТ «Ощадбанк» до ТОВ «Іст Оілс Україна» за кредитним договором сягає майже півмільярда гривень, а рухоме майно ТОВ «ОЛУМ» було продано на прилюдних торгах за стартовою ціною 2135192,46 грн., то в будь-якому випадку продаж рухомого майна ТОВ «ОЛУМ» не призведе до погашення всієї заборгованості перед АТ «Ощадбанк», при цьому будь-яких вимог щодо звернення стягнення на інше майно ТОВ «ОЛУМ», яке не забезпечує виконання зобов`язань ТОВ «Іст Оілс Україна» за кредитним договором, відповідач не вправі пред`явити ТОВ «ОЛУМ» згідно положень Закону України «Про заставу», а тому права та інтереси ТОВ «ОЛУМ» як майнового поручителя не порушується.

Також AT Ощадбанк відповідно до норм частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України подано Заяву про застосування строку позовної давності від 12.10.2022, в який просило відмовити у задоволенні позову повністю у зв`язку зі спливом позовної давності.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Третя особа ТОВ ІСТ ОІЛС Україна не забезпечило явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомило, про день, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Представник третьої особи ТОВ Мерітайм Вей у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

У письмових Поясненнях третьої особи щодо позову ТОВ Мерітайм Вей підтримало правову позицію Відповідача, і просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та третьої особи - ТОВ Мерітайм Вей, суд

в с т а н о в и в :

ТОВ ОЛУМ з 17.06.2016 на праві приватної власності належать нежитлові будівлі, реєстраційний номер 88247351106, загальною площею 11 186,8 кв.м, які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вулиця Портова, будинок 4, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів від 15.06.2022 № 302815848 /т. І а.с. 19-20/.

Також, з 11.03.2016 ТОВ ОЛУМ на праві приватної власності належать нежитлові будівлі, реєстраційний номер 871979851106, загальною площею 2 736,4 кв.м., які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вулиця Портова, будинок 4, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів від 22.06.2022 № 303345181 /т. І а.с. 21-23/.

07.11.2016 між ПАТ Державний ощадний банк України і ТОВ ІСТ ОІЛС Україна укладено Договір кредитної лінії № 323/48-1 (далі Договір кредитної лінії від 07.11.2016). /т. І а.с. 44-57/.

21.04.2017 між ПАТ Державний ощадний банк України і ТОВ ІСТ ОІЛС Україна укладено Додатковий договір № 1 до Договору кредитної лінії від 07.11.2016. /т. І а.с. 64-67/.

18.12.2017 між ПАТ Державний ощадний банк України і ТОВ ІСТ ОІЛС Україна укладено Додатковий договір № 2 до Договору кредитної лінії від 07.11.2016. /т. І а.с. 68-70/.

21.12.2018 між ПАТ Державний ощадний банк України і ТОВ ІСТ ОІЛС Україна укладено Додатковий договір № 3 до Договору кредитної лінії від 07.11.2016. /т. І а.с. 71-72/.

Відповідно до преамбули, пунктів 2.1, 2.2 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 Банк (AT Ощадбанк) зобов`язується надати на умовах цього договору, а Позичальник (ТОВ ІСТ ОІЛС Україна) зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку і на умовах, визначених цим договором. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими траншами/частинами траншів з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 07.11.2019.

Згідно із пунктом 2.3, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 Договору кредитної лінії від 07.11.2016, у редакції Додаткового договору від 21.04.2017 № 1, сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 13 480 000,00 доларів США. Сторони погодили збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком: до 07.11.2019 (включно) 13 480 000,00 доларів США; з 08.11.2019 (включно) нуль доларів США. З метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору Позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу в сумі, що буде необхідною для дотримання Діючого ліміту кредитування та такий наступний період. У разі якщо Діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш/частину траншу у межах Діючого ліміту кредитування лише за умови погашення Основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за договором.

Відповідно до підпункту 2.7.1.1 підпункту 2.7.1 пункту 2.7 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідно плату (проценти), в порядку та розмірах, визначених цим договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом, сторони повинні користуватися наступним: розмір процентної ставки 10,75 процентів річних, за відсутності підстав для застосування розміру процентної ставки, зазначеного в підпункті 2.7.1.2 цього договору.

Підпунктом 2.7.1.2 підпункту 2.7.1 пункту 2.7 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 визначено розмір процентної ставки 15 процентів річних, який застосовується за наявності порушення Позичальником зобов`язання(ань) встановленого пунктами 5.3.7, 5.3.17 цього договору.

Згідно із підпунктом 2.7.6 пункту 2.7 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 проценти нараховуються методом факт/360 на Основну суму борту та за строк фактичного користування Кредитом, а саме:

2.7.6.1. Процентна ставка в розмірі, зазначеному в підпункті 2.7.1.1 цього Договору, нараховується починаючи з першого дня видачі Кредиту включно, та до повного погашення Основної суми боргу за цим Договором. При нарахуванні процентів день Кредиту (траншу/частини траншу) приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування Кредитом (траншем/частиною траншу), а день повернення Кредиту (траншу/частини траншу) до розрахунку процентів не включається.

2.7.6.2. Процентна ставка в розмірі, зазначеному в підпункті 2.7.1.2. цього Договору, нараховується за умови наявності порушення Позичальником зобов`язань встановлених пунктами 5.3.17 цього Договору починаючи з першого дня місяця, шо слідує за місяцем, в якому за результатами проведеного аналізу Банком встановлено порушення Позичальником зобов`язань встановлених пунктами 5.3.7, 5.3.17 цього Договору до останнього дня (включно) місяця, що передує місяцю, в якому Банком за результатами проведеного аналізу встановлено відсутність порушення Позичальником зобов`язань встановлених пунктами 5.3.7 та 5.3.17 цього Договору.

У підпункті 2.7.7 пункту 2.7 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 визначено порядок сплати процентів: нараховані з першого дня видачі кредиту (траншу/частини траншу) або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення Позичальником кредиту (траншу/частини траншу) проценти сплачуються Позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення кредиту одночасно з погашенням всієї основної суми боргу. Перший раз Позичальник сплачує проценти не пізніше 10.12.2016.

Відповідно до підпункту 2.10.2 пункту 2.10 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 за обслуговування кредиту, сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі еквівалентному 1 000,00 доларів США щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, а в разі розірвання цього договору або настання остаточного терміну повернення кредиту одночасно з погашенням всієї Основної суми боргу.

Згідно із підпунктом 1 підпункту 3.3.1, пункту 3.3 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Майновими поручителями/Поручителями взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та/або Договором про відкриття покритого акредитиву та/або Документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, відкликати Кредит та вимагати (в порядку, визначеному п. 3.3.2 Договору) повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором, у тому числі, але не виключно, якщо: Позичальник вчасно не здійснив погашення Основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором та /або Договором про відкриття покритого акредитиву та/або за будь-яким іншим договором який укладений Позичальником з Банком з метою будь-якої кредитної операції.

Підпунктом 3.3.2 пункту 3.3 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 передбачено, що відкликання Банком Кредиту з підстав, визначених підпунктом 3.3.1 Договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному пунктом 10.4 даного Договору, вимоги про відкликання Кредиту.

Підпунктом 3.3.3 пункту 3.3 Договору кредитної лінії від 07.11.2016, у редакції Додаткового договору від 15.02.2019 № 4, встановлено, що Позичальник зобов`язаний не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з дати направлення Банком вимоги про відкликання кредиту здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути Основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування Кредитом, а також інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього Договору.

Згідно із підпунктом 5.2.9 пункту 5.2 Договору кредитної лінії від 07.11.2016, у редакції Додаткового договору від 21.04.2017 № 1, Банк має право за своїм вибором звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) відповідно до Документів забезпечення та задовольнити в повному обсязі за рахунок його вартості свої вимоги за цим договором (в повному обсязі або частково) за рахунок іншого майна, що перебуває у власності Позичальника, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором та/або будь-яким іншим договором, який укладений Позичальником з Банком з метою здійснення будь-якої активної операції.

Відповідно до підпунктів 5.3.1, 5.3.2 пункту 5.3 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з Банком (установою АТ Ощадбанк). У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі, передбачені договором, та відшкодувати завдані збитки.

Пунктом 7.1 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором винна сторона відшкодовує другій стороні спричинені у зв`язку з цим збитки понад штрафні санкції, визначені пунктом 7.2 цього Договору.

Згідно із підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 за порушення Позичальником строків виконання Зобов`язання щодо погашення Основної суми боргу та/або процентів за користування Кредитом сплачується пеня на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення.

Пунктом 10.6 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Судом встановлено, що 16.11.2016 між ПАТ Державний ощадний банк України і ТОВ ОЛУМ укладено Договір застави обладнання № 339/48-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. 16.11.2016, зареєстровано в реєстрі за № 2549 (далі Договір застави від 16.11.2016). /т. І а.с. 35-39/.

21.04.2017 між ПАТ Державний ощадний банк України і ТОВ ОЛУМ укладено Договір про внесення змін № 1 до Договору застави від 16.11.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. 21.04.2017, зареєстровано в реєстрі за № 857 /т. І а.с. 42/.

Відповідно до пункту 1.1 договору застави від 16.11.2016 Заставодавець (ТОВ ОЛУМ), з метою забезпечення належного виконання Зобов`язання, що випливає з Кредитного договору передає в заставу, а Заставодержатель (АТ Ощадбанк) цим приймає в заставу в порядку і на умовах визначених у цьому Договорі, Предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності. Заставою, встановленою цим Договором, також забезпечуються вимоги Заставодержателя щодо відшкодування будь-яких витрат відповідно до умов цього Договору та документально підтверджених збитків Заставодержателя, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Заставодавцем умов цього договору, а також вимоги Заставодержателя щодо відшкодування витрат Заставодержателя, пов`язаних з пред`явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на Предмет застави за цим Договором, а також документально підтверджених витрат на утримання і збереження Предмета застави, зазначеного в п.1.2. цього договору.

Предметом застави за цим Договором є основні засоби обладнання та устаткування, що розташоване за адресою Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Портова 4 та вул.Портова, 13, перелік яких наведений в Додатку №1 до цього договору.

Згідно визначень та скорочень, що використовуються в договорі застави обладнання №339/48-3 від 16.11.2016р. під зобов`язанням Позичальника сторонами розуміються: кредитні кошти, отримані в рахунок кредитної лінії у розмірі 8 780 000 доларів США із терміном повернення не пізніше 07.11.2019р; сплата заставодержателю процентів за користування кредитними коштами; сплата заставодержателю комісійної винагороди, штрафних санкцій та відшкодування збитків, понесених у випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором кредитної лінії №323/48-1 від 07.11.2016р.

Згідно умов п. 6.1 договору застави обладнання №339/48-3 від 16.11.2016р. заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов зобов`язання (повністю або частково), зокрема, але не виключно, якщо позичальник не поверне (повністю або частково) заставодержателю грошові кошти, надані банком згідно з кредитним договором, комісійні винагороди, неустойки (пені, штрафи) та інші платежі, що передбачені та/або випливають із зобов`язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає зобов`язання. Також заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання зобов`язання у випадках, визначених цим договором та законодавством, зокрема, в разі, якщо будь-яка з запевнень та гарантій, наданих заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною та/або інша особа набула права стягнення на предмет застави.

Поряд із зазначеним, питання умов та порядку звернення стягнення на предмет застави сторонами були врегульовані умовами п.п. 6.2 - 6.13 договору застави обладнання №339/48-3 від 16.11.2016р.

В свою чергу, перелік та характеристика майна, що є предметом застави за договором застави обладнання №339/48-3 від 16.11.2016р., його сторонами були визначені у додатку № 1 до даного договору.

В подальшому, умовами п. 1 додаткового договору №1 від 21.04.2017р. сторонами були внесені зміни до договору застави обладнання №339/48-3 від 16.11.2016р., якими під зобов`язанням позичальника по договору кредитної лінії №323/48-1 від 07.11.2016р. визначено кредитні кошти, отримані в рахунок кредитної лінії у розмірі 13 480 000 доларів США із терміном повернення не пізніше 07.11.2019р.

Судом встановлено, що AT Ощадбанк було надіслано на адресу ТОВ ІСТ ОІЛС Україна Вимогу про відкликання кредиту від 27.02.2019 № 55/2-07/240/18252/2019-00/Вих, в якій на підставі підпунктів 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 пункту 3.3 Договору кредитної лінії від 07.11.2016 банк вимагав повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів в розмірі, згідно розрахунку заборгованості станом на 27.02.2019, 10 626 238,79 доларів США та 88 725,99 гривень, з яких: заборгованість по кредиту 10 416 955,10 доларів США; загальна заборгованість за процентами 209 283,69 доларів США; загальна заборгованість за комісією 26 982,63 гривень; загальна сума пені 53 740,16 гривень; загальна сума 3 % річних (ст. 625 ЦК України) 8 003,20 гривень, у строк не пізніше п`яти календарних днів з дати направлення Банком вимоги про відкликання кредиту. /т. І а.с. 211-212/.

Надіслання на адресу ТОВ ІСТ ОІЛС Україна Вимоги про відкликання кредиту від 27.02.2019 № 55/2-07/240/18252/2019-00/Вих підтверджується: Описом вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпеля з датою 27.02.2019, поштовою накладною від 27.02.2019 № 042125395320, фіскальним чеком від 27.02.2019. /т. І а.с. 213/.

07.03.2019 AT Ощадбанк було надіслано на адресу ТОВ ІСТ ОІЛС Україна Вимогу про усунення порушення зобов`язань від 06.03.2019 № 55/2-07/284/20399/2019-00/Вих, в якій банк повідомляв про наявність у позичальника заборгованості за Договором кредитної лінії від 07.11.2016, яка станом на 06.03.2019 становила 10 649 112,51 доларів США та 413 998,27 гривень, в тому числі: заборгованість по кредиту 10 416 955,10 доларів США; заборгованість по прострочених процентах 215 504,92 доларів США; заборгованість по строкових процентах (за період з 01.03.2019 по 05.03.2019) 15 553,09 доларів США; загальна заборгованість за комісією 53 524,75 гривень; пеня за несвоєчасну сплату процентів 78 869,74 гривень; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 275 635,71 гривень; пеня за несвоєчасне погашення комісії 639,42 гривень; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів 243,21 доларів США; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу 856,19 доларів США; 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії 5 328,65 гривень.

Також у вказаній вимозі повідомлялося про наявність у ТОВ ІСТ ОІЛС Україна заборгованості за іншим Договором кредитної лінії від 18.12.2017 № 505/48-1, яка станом на 06.03.2019 становила 8 949 716,64 доларів США та 338 022,06 гривень. А всього за двома кредитними договорами, станом на 06.03.2019, заборгованість позичальника перед банком становила 19 598 829,15 доларів США та 752 020,33 грн.

У цій Вимозі від 06.03.2019 AT Ощадбанк вимагав від ТОВ ІСТ ОІЛС Україна усунути порушення за кредитними договорами шляхом сплати всієї суми простроченої заборгованості, в строк, що не перевищуватиме тридцять календарних днів з дати направлення даної вимоги. А також банк попередив позичальника, що в разі невиконання даної вимоги у встановлений строк, він буде змушений звернути стягнення на предмети застави за переліченими вище договорами застави у спосіб, передбачений статтею 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, а саме, реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

АТ „Ощадбанк попередив, що в разі невиконання даної вимоги у встановлений строк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами в будь-який спосіб, за вибором банка, що передбачено іпотечними договорами та/або законодавством України, в тому числі, але не виключно: у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; на підставі судового рішення; згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між Іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб передбачений статтями 37 та 38 Закону України Про іпотеку. /т. І а.с. 214-215/

Надіслання на адресу ТОВ ІСТ ОІЛС Україна Вимоги про усунення порушення зобов`язань від 06.03.2019 № 55/2-07/284/20399/2019-00/Вих підтверджується: Описом вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпеля з датою 07.03.2019, поштовою накладною від 07.03.2019 № 0100162924987, фіскальним чеком від 07.03.2019. /т. І а.с. 216/.

12.03.2019 AT Ощадбанк було надіслано на адресу ТОВ ОЛУМ Вимогу про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 12.03.2019 № 55/2-07/317/21423/2019-00/Вих, в якій банк повідомляв про невиконання ТОВ ІСТ ОІЛС Україна своїх зобов`язань за Договором кредитної лінії від 07.11.2016 і наявність у позичальника за цим договором заборгованості, яка станом на 06.03.2019 становила 10 649 112,51 доларів США та 413 998,27 гривень, в тому числі: заборгованість по кредиту 10 416 955,10 доларів США; заборгованість по прострочених процентах 215 504,92 доларів США; заборгованість по строкових процентах (за період з 01.03.2019 по 05.03.2019) 15 553,09 доларів США; загальна заборгованість за комісією 53 524,75 гривень; пеня за несвоєчасну сплату процентів 78 869,74 гривень; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 275 635,71 гривень; пеня за несвоєчасне погашення комісії 639,42 гривень; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів 243,21 доларів США; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу 856,19 доларів США; 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії 5 328,65 гривень.

У цій Вимозі від 12.03.2019 AT Ощадбанк вимагав від ТОВ ОЛУМ виконати порушене зобов`язання за кредитним договором шляхом сплати всієї суми простроченої заборгованості, яка станом на 06.03.2019 р. становить 10633559 доларів 42 центи США та 413998 грн. 27 копійок, або передати Предмет застави у володіння АТ «Ощадбанк» в строк, що не перевищуватиме тридцять календарних днів з дати направлення даної вимоги. /т. І а.с. 217-218/.

Надіслання на адресу ТОВ ОЛУМ Вимоги про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 12.03.2019 № 55/2-07/317/21423/2019-00/Вих підтверджується: Описом вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпеля з датою 12.03.2019, поштовою накладною від 12.03.2019 № 0100169305999, фіскальним чеком від 12.03.2019. /т. І а.с. 219/.

Судом встановлено, що AT Ощадбанк звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. із Заявою про вчинення виконавчого напису від 11.05.2019 № 55/2-09/582/38929/2019-00/Вих, в якій просило вчинити виконавчий напис на копії договору застави № 339/48-3 від 16.11.2016 укладеного між ПАТ Державний ощадний банк України (код ЄДРПОУ: 00032129, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г) та ТОВ ОЛУМ (код ЄДРПОУ: 40309507, адреса згідно ЄДРПОУ: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 4), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 2549, з метою звернення стягнення на предмет застави, а саме: основні засоби обладнання та устаткування, що розташоване за адресами: Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Портова буд.4 та вул.Портова буд.13, переліченого в заяві, що належить на праві власності ТОВ ОЛУМ, в рахунок часткового задоволення вимог АТ Ощадбанк з часткового погашення кредитної заборгованості (тіло кредиту) за Договором кредитної лінії № 323/48-1 від 07.11.2016 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ТОВ ІСТ ОІЛС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ: 37089765, місцезнаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 8, офіс 32/3) та ПАТ Державний ощадний банк України, в сумі 10 416 955,10 доларів США, та витрати понесені АТ Ощадбанк за вчинення виконавчого напису. Строк, за який провадиться стягнення з 11.02.2019 по 03.05.2019. /т. I а.с. 126-128/.

До Заяви про вчинення виконавчого напису від 11.05.2019 № 55/2-09/582/38929/2019-00/Вих були додані: 1) засвідчена копія Договору кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1; 2) нотаріальна копія Договору застави від 16.11.2016 № 339/48-3 (з усіма змінами та доповненнями) та його оригінал для огляду; 3) копія Вимоги про відкликання кредиту від 27.02.2019 № 55/2-07/240/18252/2019-00/Вих з доказами її направлення на адресу позичальника; 4) копія Вимоги про усунення порушення зобов`язань від 06.03.2019 № 55/2-07/284/20399/2019-00/Вих з доказами її направлення на адресу позичальника; 5) копія повідомлення про усунення порушення зобов`язання від 12.03.2019 № 55/2-07/317/21423/2019-00/Вих з доказами її направлення на адресу засвтавокодавця; 6) Розрахунок заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1 станом на 03.05.2019; 7) виписки по рахункам обліку заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1; 8) копія довіреності заступника голови правління AT Ощадбанк; 9) копія довіреності на представника AT Ощадбанк, який засвідчив копії документів; 10) копія Витягу ДРОРМ від 12.03.2019.

Згідно із доданим до Заяви про вчинення виконавчого напису від 11.05.2019 № 55/2-09/582/38929/2019-00/Вих Розрахунком заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії № 323/48-1 від 07.11.2016, вона станом на 03.05.2019 становить: 10 949 253,22 доларів США та 16 805 491,71 гривень, в тому числі: заборгованість по кредиту 10 416 955,10 доларів США; заборгованість по прострочених процентах 350 057,26 доларів США; заборгованість по строкових процентах (за період з 01.04.2019 по 30.04.2019) 130 211,94 доларів США; загальна заборгованість за комісією 106 228,97 гривень (еквівалент 4 000,00 доларів США, згідно п. 2.10.2 договору); пеня за несвоєчасну сплату процентів 485 817,30 гривень; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 16 208 814,88 гривень; пеня за несвоєчасне погашення комісії 4 273,21 гривень; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів 1 513,71 доларів США; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу 50 515,21 доларів США; 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії 357,35 гривень.

У Додатку до Розрахунку заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії № 323/48-1 від 07.11.2016 наведений розрахунок сум пені та 3 % річних.

На підставі Заяви AT Ощадбанк про вчинення виконавчого напису від 11.05.2019 № 55/2-09/582/38929/2019-00/Вих і доданих до неї документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. вчинено Виконавчий напис від 13.05.2019 зареєстрований в реєстрі за № 772.

В ньому зазначено, що він вчинений на підставі статей 87, 88 Закону Про нотаріат, статті 1050 Цивільного кодексу України та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, з метою часткового погашення заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна перед ПАТ Державний ощадний банк України (Стягувач), а саме, часткового погашення кредитної заборгованості (тіло кредиту) за Договором кредитної лінії № 323/48-1 від 07.11.2016 в сумі 10 416 955,10 доларів США, та витрат понесених AT Ощадбанк за вчинення виконавчого напису у сумі 110 000,00 гривень, за рахунок предмета застави за Договором застави № 339/48-3 від 16.11.2016 посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 2549, укладеним між ПАТ Державний ощадний банк України та ТОВ ОЛУМ (Боржник).

У Виконавчому написі від 13.05.2019 № 772 запропоновано звернути стягнення на предмет застави за Договором застави № 339/48-3 від 16.11.2016 укладеним між ПАТ Державний ощадний банк України та ТОВ ОЛУМ, а саме: 1) Верстат токарний (Из) інвентарний № 1304001: 2) Насос ЕЦВ інвентарний № 1304002; 3) Мельничка' ЛМТ прибор Ізмаїл інвентарний № 1304003; 4) Спектран IT прибор Ізмаїл інвентарний № 1304004; 5) Обладнання вагове бункерне інвентарний № 1304005; 6) Транспортер ленточний інвентарний № 1304006; 7) Транспортер ленточний інвентарний № 1304007; 8) Люлька монтажна інвентарний № 1304008; 9) Бункер зерновий інвентарний № 1304009; 10) Автомобіленавантажувач інвентарний № 1304010; 11) Автомобіленавантажувач інвентарний № 1304011; 12) Транспортер ленточний інвентарний № 1304012; 13) Циркулярна пила інвентарний № 1304013; 14) Станок закаточний інвентарний № 1304014; 15) Станок сверильний інвентарний № 1304015; 16) Апарат електросварочний інвентарний № 1304016; 17) Резервуар для рідкого палива інвентарний № 1304017; 18) Трансформатор інвентарний № 1304018; 19) Транспортер мост інвентарний № 1304019; 20) Зерносушилкаї інвентарний № 1304020; 21) Зерносушилка 2 інвентарний № 1304021; 22) Приемник пристрой а/м інвентарний № 1304022; 23) Приемник пристрой а/м інвентарний № 1304023; 24) Пробоотборник інвентарний № 1304024; 25) Транспортер ленточний І інвентарний № 1304025; 26) Транспортер ленточний 2 інвентарний № 1304026; 27) Транспортер ленточний 3 інвентарний № 1304027; 28) Транспортер ленточний 4 інвентарний № 1304028; 29) Транспортер ленточний 5 інвентарний № 1304029; 30) Транспортер ленточний 6 інвентарний № 1304030; 31) Транспортер ленточний 7 інвентарний № 1304031; 32) Транспортер ленточний 8 інвентарний № 1304032; 33) Трансф. сварочний інвентарний № 1304033; 34) Авторазгружатель інвентарний № 1304034; 35) Трансф. скрспк. інвентарний № 1304035; 36) Трансф. цепной 2 інвентарний № 1304036; 37) Трансф. Цепной 1 інвентарний № 1304037; 38) Сепаратор інвентарний № 1304038; 39) Автоподъемник 2 інвентарний № 1304039; 40) Пассажир, лифт інвентарний № 1304040; 41) Автонавантажувач інвентарний № 1304041; 42) Лебедка вагон інвентарний № 1304042; 43) Електротрансф. 1 інвентарний № 1304043; 44) Разделит. Шкаф інвентарний № 1304044; 45) Електротрансф. 2 інвентарний № 1304045; 46) Шнековий трансф. інвентарний № 1304046; 47) Пожарна мотопомпа інвентарний № 130407; 48) Веси 1 інвентарний № 1304048; 49) Веси 2 інвентарний № 1304049; 50) Веси 3 інвентарний № 1304050; 51) Веси 4 інвентарний № 1304051; 52) Норія 1 інвентарний № 1304052; 53) Норія 2 інвентарний № 1304053; 54) Норія 3 інвентарний № 1304054; 55) Норія 4 інвентарний № 1304055; 56) Норія 5 інвентарний № 1304056.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів сторін.

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України).

При цьому, згідно із частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення що регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов`язання визначені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, пунктами 1, 3 частини першої, зазначеної статті передбачені припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

В силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (стаття 572 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України Про заставу, застава це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України).

Статтею 18 Цивільного кодексу України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII, у редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчого напису від 13.05.2019 за реєстровим номером 772, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Суд не приймає доводи Позивача щодо неправомірності вчинення виконавчого напису від 13.05.2019 за реєстровим номером 772 через спірність заборгованості на стягнення якої вони були видані, з огляду на наступне.

Суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15, згідно із яким, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як вже зазначалось, разом із Заявою про вчинення виконавчого напису від 11.05.2019 № 55/2-09/582/38929/2019-00/Вих AT Ощадбанк були надані документи, які за умовами підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Договору застави від 16.11.2016 є достатніми для підтвердження безспірності заборгованості позичальника за зобов`язанням, зокрема, Розрахунок заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1 станом на 03.05.2019.

А також, нотаріусу були додатково надані банківські виписки по рахункам обліку заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії від 07.11.2016 № 323/48-1, якими підтверджено наявність заборгованості (тіло кредиту, проценти, комісії), і розрахунки сум пені та 3 % річних, саме в тих розмірах, які зазначені в заяві стягувача та у оспорюваному виконавчому написі від 13.05.2019 № 772.

Отже на момент вчинення виконавчого напису від 13.05.2019 № 772, нотаріус мав можливість пересвідчитись у наявності безспірної заборгованості перед стягувачем саме у таких розмірах і за такий період, які були зазначені AT Ощадбанк у заяві від 11.05.2019, тобто правомірності вимог стягувача.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази наявності невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на 13.05.2019, дату вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Щодо розбіжності розміру заборгованості за Договором кредитної лінії № 323/48-1 від 07.11.2016 станом на 03.05.2019, наведеною в оспорюваному виконавчому написі від 13.05.2019 № 772, із сумами, вказаними у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.04.2020 у справі № 916/1409/19, що набрало законної сили 28.09.2020, за позовом АТ Державний ощадний банк України до ТОВ ІСТ ОІЛС Україна, ОСОБА_1 , ТОВ АГРОІНВЕСТГРУП, ОСОБА_2 , ТОВ ОСНОВА-2008, ТОВ ФІНАГРО про солідарне стягнення 9 495 511,02 доларів США та 51 773 756, 26 грн., слід зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2020 у справі № 916/1409/19, його було ухвалено за результатами розгляду позовних вимог AT Ощадбанк з урахуванням Заяви про збільшення позовних вимог, поданої до суду 11.12.2019.

Зі змісту наявної у матеріалах цієї справи, № 916/2430/22, Заяви про збільшення позовних вимог від 06.12.2019 № 55/204/1276/101213/2019-00/вих (т.2, а.с.10-15), поданої у справі № 916/1409/19, вбачається, що розрахунок заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії № 323/48-1 від 07.11.2016 виконано банком станом на 02.12.2019. Однак, у прохальній частині наведеної Заяви про збільшення позовних вимог від 06.12.2019 AT Ощадбанк замість дати 02.12.2019, станом на яку було виконано новий розрахунок, було вказано про наявність заборгованості у розмірі 9 495 511,02 доларів США та 51 773 75,26 гривень саме станом на 03.05.2019.

Тобто, зазначення у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.04.2020 у справі № 916/1409/19 про існування заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна у певному розмірі станом на 03.05.2019 не є опискою, як про це вказує AT Ощадбанк, а є результатом помилки самого банку.

Ця помилка банку є очевидною щодо строкових процентів, оскільки у справі № 916/1409/19 AT Ощадбанк просив стягнути заборгованість по ним у розмірі 111 397,64 доларів США за період з 01.11.2019 по 30.11.2019, яка об`єктивно не могла існувати станом на 03.05.2019.

Проте, як вбачається зі змісту рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2020 у справі № 916/1409/19, у тій його частині, в якій згадується про заборгованість станом на 03.05.2019, таке зазначення не є встановлення судом обставин, які не доказуються при розгляді іншої справи відповідно до норм частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а є цитуванням твердження позивача - AT Ощадбанк.

А саме: Акціонерним товариством Державний ощадний банк України було зазначено суду, що за час розгляду справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ICT ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії №323/48-1 від 07.11.2016р., змінилась, зросла в частині нарахування пені, 3% річних та комісії, зменшилась в частині тіла кредиту та відсотків за рахунок погашення заборгованості за рахунок реалізації заставленого майна.

Наразі за Товариством з обмеженою відповідальністю ІСТ ОІЛС Україна рахується заборгованість за Договором кредитної лінії №323/48-1 від 07.11.2016р., яка станом на 03.05.2019р. становить 9 495 511,02 доларів США та 51 773 756,26 грн., в тому числі заборгованість по простроченому кредиту 8 911 811,55 доларів США, заборгованість про прострочених процентах 237 797,12 доларів США, заборгованість по строкових процентах (за період з 01.11.2019р. по 30.11.2019р.) 111 397,64 доларів США, загальна заборгованість за комісією 909 987,60 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів 2 818 854,52 грн., пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 47 995 257,87 грн., пеня за несвоєчасне погашення комісії 44 977,91 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 10 043,09 доларів США, 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу 224 461,62 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату комісії 4 678,36 грн..

Преюдиціальні ж обставини, встановленні у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.04.2020 у справі № 916/1409/19, нижче за текстом, і стосуються наступного.

А саме: Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ICT ОІЛС Україна прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору кредитної лінії №323/48-1 від 07.11.2016р., щодо оплати заборгованості по простроченому кредиту у розмірі 8 911 811,55 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку Позичальника та Поручителів належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідачів, з урахуванням укладених Договір поруки №326/48-4 від 07.11.2016р., №328/48-4 від 07.11.2016р., №404/48-4 від 21.04.2017р., №405/48-4 від 21.04.2017р., № 512/48-4 18.12.2017р., заборгованості простроченому кредиту у розмірі 8 911 811,55 доларів США - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом..

А також, наступного: Приймаючи до уваги неналежне виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії №323/48-1 від 07.11.21016р. з боку Позичальника, позивачем було здійснено нарахування процентів, у зв`язку з чим Акціонерне товариство Державний ощадний банк України просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ICT ОІЛС Україна та солідарних боржників заборгованість по прострочених процентах 237 797,12 доларів США, заборгованість по строкових процентах (за період з 01.11.2019р. по 30.11.2019р.) 111 397,64 доларів США, загальна заборгованість за комісією 909 987,60 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 10 043,09 доларів США, 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу 224 461,62 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату комісії 4678,36 грн.

Суд, переривши розрахунки позивача, вважає такі розрахунки вірним, а вимоги про стягнення коштів - правомірними..

Тобто, рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2020 у справі № 916/1409/19 не було встановлено преюдиціальних обставин щодо існування заборгованості ТОВ ІСТ ОІЛС Україна за Договором кредитної лінії № 323/48-1 від 07.11.2016 у певному розмірі саме станом на 03.05.2019.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Частиною першою статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною сьомою статті 20 Закону України Про заставу від 02.10.1992 № 2654-XII, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Нотаріально посвідчені договори застави, що передбачають право звернення стягнення на предмет застави у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання включені до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, прийнятої відповідно до статті 87 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII.

Отже, звернення стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченим договором застави є правомірним, за винятком коли майно, що є предметом застави, належить державному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності. Звернення на таке майно здійснюється виключно на підставі рішення суду. Однак, у даному випадку, заставодавець (Позивач) не відноситься до вказаної категорії підприємств.

Щодо такої підстави для відмови у вчиненні виконавчого напису як наявність заборони на звернення стягнення на майно, слід зазначити, що така заборона повинна бути встановлена законодавством. Як-от, у Переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, що є Додатком до Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII. Однак, майно заставодавця (Позивача) не входить до цього переліку.

Слід також зазначити, що згідно із пунктом 19 статті 34 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII вчинення виконавчих написів є нотаріальною дією.

Суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновок викладений у пункті 20 постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц, згідно із яким, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Окрім того, згідно із пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавчий напис нотаріуса як виконавчий документ не є безпосередньою підставою для виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов`язків (правовідношення), зокрема права власності.

Такою підставою відповідно до пункту 8 розділу X Порядок розрахунків за придбане на електронному аукціоні майно та перехід права власності Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, у випадку придбання нерухомого майна, буде свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, і видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Позивачем не доведено наявність обставин, з якими закон пов`язує можливість визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а саме, спірність заборгованості, на стягнення якої вони були видані, або ж порушення нотаріусом процедури встановленої для їх вчинення, зокрема, через законодавчу заборону на звернення стягнення щодо майна боржника.

Не підлягає задоволенню Заява AT Ощадбанк про застосування строку позовної давності від 12.10.2022 відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на відмову в позові з підстав його необґрунтованості, позовна даність у даному випадку не підлягає застосуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності,дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При розподілі судових витрат суд виходить з приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова