Рішення

від 23.02.2023 по справі 471/953/21

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/953/21

Провадження №2/471/8/23

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2023 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Холоденко І.Ю.

представника відповідача - Вишневського А.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/953/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ФГ «Грант», Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Грант», Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ у Братському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації права оренди земельної ділянки.

Свій позов обґрунтовує тим, що 01.02.2011 року між позивачем ОСОБА_1 та власником земельної ділянки, відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 7,4328 га, з кадастровим номером 4821455000:13:000:0058, терміном на 49 років та який було зареєстровано у відділі Держкомзему Братського району 07.11.2011 року за № 482140004000260. Однак, як стало відомо позивачу, 05.05.2021 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Кришко Є.О. за № 41874153 зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки за ФГ «Грант», терміном дій договору на 7 років. Позивач вважає, що державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення, порушив вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, тому просить визнати недійсним договір оренди від 05.05.2021 року та скасувати рішення про його реєстрацію.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач державний реєстратор до суду надіслав відзив на поовну заяву, в якій просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Вишневський А.А. позивні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача ФГ «Грант» відзиву на позовну заяву не надав, до суду для надання особистих пояснень не з`явився.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

01 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, термін дії якого становить 49 років. Даний договір зареєстровано 07 листопада 2011 року у відділі Деркомзему Братського району за № 482140004000260.

07 квітня 2021 року державним реєстратором відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Вознесенської міської ради було зареєстровано за відповідачем ФГ «Грант» право оренди належної ОСОБА_2 вищевказаної земельної. Підставою для проведення державної реєстрації є договір оренди від 07.04.2021 року.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Спеціальним Законом, який регулює правовідносини з питань оренди землі є Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі».

Передання в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина друга статті 124 ЗК України у редакції, чинній на час підписання первинних договорів оренди та їх державної реєстрації).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 125 ЗК України у вказаній редакції право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (стаття 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час підписання первинних договорів оренди та їх державної реєстрації).

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції).

Договір оренди землі від 01.02.2011 року був зареєстрований належним чином, строк його дії станом на 07.04.2021 року не закінчився.

Частиною четвертою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Також, Листом Держаної реєстраційної служби «Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами» зазначено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Державний реєстратор, здійснюючи реєстрацію договору оренди від 07 квітня 2021 року не в повій мірі виконав вимоги чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача, як орендаря земельної ділянки, що була об`єктом реєстрації.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).

Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.

Зазначені висновки зроблено у постанові ВП Верховного суду від 01.04.2020 року у справі 610/1030/18.

У справі що розглядається судом встановлено, що право оренди первинного орендаря не закінчилося.

Одна й та ж сама земельна ділянка не може одночасно орендуватися різними особами (орендарями, землекористувачами). Укладення наступного правочину щодо користування земельною ділянкою можливе лише після припинення дії попереднього правочину- договору оренди землі.

З огляду на те, що судом встановлено, що право оренди землі, яке виникло у позивача на підставі договору від 01.02.2011 року не було припинено, право позивача на оренду земельної ділянки було порушено, а отже є підстави для визнання оскарженого договору недійсним.

Вказане також кореспондується з висновками Великої палати ВС у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції закону від 12.05.2022 року- у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Отже, наслідком визнання рішенням суду недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ «Грант» є припинення права оренди за цим договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Таким чином, у задоволенні позовних вимог до відповідача-Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2 та ФГ «Грант» слід стягнути судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме по 248,10 грн. з кожного.

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ФГ «Грант», Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 07.04.2021 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Грант", щодо земельної ділянки площею 7,4328 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4821455000:13:000:0058, розташованого в межах братської селищної ради, який зареєстрований реєстратором виконкому Вознесенської міської рали, миколаївської області ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 копійок.

Стягнути з Фермерського господарства "Грант" на користь ОСОБА_4 в сумі 248 (чотириста дев`яносто шість) гривень 10 копійок

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач- ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Фермерське господарство "Грант" місце знаходження: с.Ганнівка, Вознесенського району, Миколаївської області, код ЄДРПОУ 32117787.

Виконавчий комітет Вознесенської міської ради, місце знаходження: площа Центральна, 1, м. Вознесенськ Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04056569.

Третя особа:

Відділ у Братському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, місце знаходження: вул. Миру,131, смт. Братске, Вознесенського Миколаївської області.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст рішення буде виготовлено 28.02.2023 року.

СуддяІ.Б. Гукова