Рішення

від 13.10.2022 по справі 752/2312/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2312/18

Провадження № 2/752/221/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 жовтня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ»</a>, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Грек А.Б., звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 18 листопада 2017 року про проспекту Глушкова в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 . Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 , водія автомобіля МАН, номерний знак НОМЕР_2 . Розмір матеріального збитку, заподіяного автомобілю позивача відповідно до Звіту про оцінку автомобіля від 11 грудня 2017 року № 897-2017 становить 330169,61 грн., з яких вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу - 314247,42 грн. та величина ВТВ, яку визначено на підставі вказаного звіту - 15922,19 грн. Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/9634264 від 9 жовтня 2017 року автомобіль МАН, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 належить ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ», за таких обставин відповідач зобов`язаний відшкодувати шкоду заподіяну його працівником. Оскільки відповідальність відповідача згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/9634264 від 9 жовтня 2017 року застрахована у ПАТ «НАСК ОРАНТА», то позивач звернувся до страховика про виплату відшкодування. Поліс укладений на умовах відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб в межах до 100000 грн., включно, яку страховиком ПАТ «НАСК ОРАНТА» відшкодовано, однак ця сума є значно меншою, ніж заподіяні позивачу матеріальні збитки. Отже, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі 230169,61 грн.

Позивач просить суд стягнути із відповідача 230169,61 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків та судові витрати: 2270 грн. - відшкодування за оплату звіту № 897-2017 з визначення вартості матеріального збитку VW Golf АІ 36-46 ЕН; 20000 грн. витрати на правничу допомогу; 2301,70 грн.- судовий збір.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О.В. від 25 лютого 2018 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 47-49).

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 лютого 2019 року, вказана цивільна справа розподілена судді Плахотнюк К.Г. (а.с. 126).

19 лютого 2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження, розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 127).

17липня 2019 року надійшла заява від представників позивача ОСОБА_1 - адвокатів Грека А.Б. та Новікової Н.І. про залучення третьою особою ОСОБА_2 , оскільки судове рішення може вплинути на його права та обов`язки (а.с. 135-136).

Представники позивача ОСОБА_1 - адвокати Грек А.Б. та Новікова Н.І. подали до суду заяву про уточнення позовних вимог, просять суд стягнути із відповідача 230169,61 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків та судові витрати: суму сплаченого судового збору в розмірі 2301,70 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн. та витрати на оплату звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 897-2017 від 11 грудня 2017 р. в розмірі 2700 грн. (а.с. 174-180).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року (а.с. 186-187) заяви представників позивача ОСОБА_1 - адвокатів Грека А.Б. та Новікової Н.І. про прийняття до провадження заяви про уточнення позовних вимог, залучення третьої особи ОСОБА_2 на стороні відповідача без самостійних вимог, задоволено; прийнято до провадження у справі №752/2312/18, провадження №2/752/1276/19 за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діють адвокати Грек А.Б. та Новікова Н.І. до ТОВ «Трансбудкомплект» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заяву про уточнення позовних вимог від 14.11.2019 року; залучено до участі у вказаній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 ; зобов`язано представників позивача ОСОБА_1 - адвокатів Грека А.Б. та Новікову Н.І. надіслати на адресу залученої третьої особи - ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 копію постановленої ухвали та копію позовної заяви з доданими до неї додатками.

Представник відповідача ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ» направив до суду заяву про призначення у справі експертизи для визначення матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу VW Golf НОМЕР_1 пошкодженого внаслідок ДТП, оскільки поданий позивачем Звіт № 897-2017 від 11 грудня 2017 року викликає сумнів, так як при проведенні огляду пошкодженого транспортного засобу не було запрошено представника ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ» (а.с. 198).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2020 року (а.с. 201-203) призначено у вказаній справі судово-автотоварознавчу експертизу по матеріалам справи, на вирішення якої поставлено питання: яка вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «VW Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, який належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 пошкодженого за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18 листопада 2017 року? Яка вартість пошкоджених деталей автомобіля, що підлягали заміні під час проведення відновлювального ремонту автомобіля, котрі не збереглися після завершення відновлювального ремонту автомобіля, в пошкодженому стані на момент проведення експертного дослідження? Проведення експертного дослідження необхідно провести за матеріалами справи до яких приєднано: звіт №897 - 2017 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного 11.12.2017 року за заявою ОСОБА_1 ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» про оцінку автомобіля «VW Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та зафіксовані пошкодження на електронному носії CD-R. Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (030-57, м. Київ, вулиця Смоленська, 6). Експертів попередити про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384,385 КК України. У розпорядження експертів направити ухвалу суду від 31.01.2020 року про призначення судової автотоварознавчої експертизи та матеріали цивільної справи Голосіївського районного суду м. Києва №752/2312/18-ц, провадження №2/752/647/20. Оплату послуг експерта покласти на відповідача ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ». Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

На виконання ухвали суду від 31 січня 2020 року 9 липня 2020 року на адресу суду надійшов висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 червня 2020 року № 9623/20-54 (а.с. 205-222).

Ухвалою судді від 17 липня 2020 року провадження по вказаній справі поновлено (а.с. 223).

У підготовчих засіданнях сторони відсутні, про час і місце розгляду справи в підготовчому засіданні повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою від 16 грудня 2021 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 26 квітня 2022 року.

В судовому засіданні сторони відсутні, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про прочини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до положень п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Судом встановлено, що постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/25204/17, яка набрала законної сили 26 грудня 2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (а.с. 2).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зі змісту вказаної постанови слідує, що ОСОБА_2 18 листопада 2017 року о 11 год. 05 хв., керуючи автомобілем МАН, реєстраційний номер НОМЕР_2 в м. Києві по пр-ту Глушкова електроопора 157, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Фольксваген, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого, відбулося пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п.п.2.3б), 13.1 ПДР України.

Відповідно до копії Звіту № 897-2017 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного 22 листопада 2017 року ТОВ «Незалежна Експертно-Асистуюча Компанія» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VW Golf, номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП складає 330169,61 грн. (а.с. 5-33).

9 жовтня 2017 року між ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ» та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів про що було видано Поліс № АК/9634264 (а.с. 34). За вказаним Договором забезпеченим є транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 , яким, як вбачається із матеріалів справи, керував ОСОБА_2 .

Відповідно до вказаного полісу страхова сума (ліміт відповідальності на одного потерпілого) становить 100000 грн., розмір франшизи - нуль.

20 листопада 2017 року позивач повідомив ПАТ «НАСК «Оранта» про ДТП та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 36, 37).

Як зазначив у позовній заяві позивач, він отримав від страховика ПАТ «НАСК «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 100000 грн., проте вказаних коштів недостатньо для відшкодування завданих збитків.

Представник відповідача ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ» - Голубець Н.М. не погодилася із Звітом № 897-2017 про оцінку колісного транспортного засобу від 11 грудня 2017 року щодо правильності визначення розміру майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, зазначаючи, що при проведенні огляду пошкодженого транспортного засобу при складанні вказаного Звіту не було запрошено представника ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ», що порушує п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 та заявила клопотання про призначення судово-автотоварознавчої експертизи.

Відповідно до висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 30 червня 2020 року № 9623/20-54, призначеної ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2020 року, встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу - автомобіля VW Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, який належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 пошкодженого за наслідками ДТП, що мала місце 18 листопада 2017 року складала 296116,39 грн. (а.с. 207-222).

За загальним правилом, визначеним статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом, одним із таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР)).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV).

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Як встановлено в судовому засіданні ПАТ «НАСК «Оранта» виплатила позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 100000 грн. (а.с. 66).

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/9634264 від 9 жовтня 2017 року автомобіль МАН, номерний знак НОМЕР_2 , належить ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ» (а.с. 34).

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП, 18 листопада 2017 року, перебував у трудових відносинах із ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ».

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом враховано правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 13 березня 2018 року у справі №910/9396/17, у якій він зазначив, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Згідно з положеннями частини 3 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів.

З метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ під час проведення автотоварознавчих експертиз застосовується Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували фактичні витрати позивача щодо відновлювального ремонту автомобіля, зокрема рахунки фактури, акти виконаних робіт, квитанції, чеки, накладні, товарні чеки, тому судом враховується висновок експерта № 9623/20-54 від 30.06.2020 (а.с.207-222), відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП складає 296116,39 грн.

Судом також враховано, що ПАТ «НАСК «Оранта» виплатила позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 100000 грн. (а.с. 66).

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами цивільного законодавства України, суд дійшов висновку що з ТОВ «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ» на користь позивача слід стягнути завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду в розмірі 196116,39 грн..

Крім того, позивачем було здійснено оплату ТОВ «НЕАК» за Звіт з визначення вартості матеріального збитку автомобіля в розмірі 2700 грн.(а.с. 38), які також слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд понесені ним судові витрати покласти на відповідача, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 2301,70 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн. та витрати на оплату звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 897-2017 від 11 грудня 2017 р. в розмірі 2700 грн..

Відповідно до ч.ч. 1, 3 п.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Із матеріалів справи убачається, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, останнім надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 5 січня 2018 року № 1, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Дарницька колегія адвокатів» та ОСОБА_1 (а.с. 39); ордер на надання правової допомоги серії КВ № 191459 (а.с. 132), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 133), розрахунок суми гонорару за надання правничої допомоги від 5 січня 2018 року (попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 1489,20 грн., вивчення та правовий аналіз матеріалів справи - 1489,20 грн., ведення цивільної справи в голосіївському суді - 17021,60 грн.) (а.с. 181); копія квитанції про сплату гонорару від 5 січня 2018 року № 518221000931521515162825 на суму 10000 грн. та № 518221000931521515162826 на суму 10000 грн. (а.с. 40).

Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465 цс 18); від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-ц (провадження № 14-382 цс 19); від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26 цс 21); від 07 липня 2021 року у справа № 910/12876/19 (провадження № 12-94 цс 20).

Враховуючи положення ст.ст. 137, 141 ч. 2 п. 3, відсутність заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 17042 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1961, 28 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ»</a>, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ»</a> (місцезнаходження: 03083 м. Київ, вул. Китаївська, 9 кв. 42, код ЄДРПОУ 33594131) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 196116 (сто дев`яносто шість тисяч сто шістнадцять) гривень 39 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДКОМПЛЕКТ»</a> (місцезнаходження: 03083 м. Київ, вул. Китаївська, 9 кв. 42, код ЄДРПОУ 33594131) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1961 гривня 28 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17042 грн. та витрати на оплату звіту про оцінку транспортного засобу у розмірі 2700 грн., що разом складає належну до стягнення суму 21703 (двадцять одну тисячу сімсот три) гривні 28 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк