Рішення
від 27.02.2023 по справі 447/1501/16-ц
МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/28/23 Справа №447/1501/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

27.02.2023 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р.,

за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Білопольська Ірина Романівна, приватний нотаріус Нор Надія Миколаївна, ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу квартири та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -

Процесуальні дії у справі.

20.07.2016 позивач ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд з позовом до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Білопольська Ірина Романівна, приватний нотаріус Нор Надія Миколаївна про розірвання договору купівлі-продажу квартири від 28.12.1994 та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 10.09.2015.

10.08.2016 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрацію відповідачів.

Зі змісту відповіді на запит встановлено, що зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 10.08.2016 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

10.10.2016 представник відповідача Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа" адвокат Сьома І.Б. подав до суду заперечення на позовну заяву, згідно якого просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечення вказує, що 28 грудня 1994 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до п. 5 зазначеного договору продаж вчинено за 35 000 000 (тридцять п`ять мільйонів) карбованців.

Відповідач у справі не відмовлявся від прийняття майна за договором купівлі-продажу квартири від 28.12.1994 та від його оплати. Відповідачем було прийнято майно, що не заперечується позивачем у своїй позовній заяві, та виконано свої зобов`язання по оплаті (п. 5 договору купівлі-продажу).

Про своє можливе порушене право на одержання коштів за договором купівлі-продажу квартири від 28.12.1994 позивачу було відомо ще в 1994 році, а з позовом про захист свого можливо порушеного права звернувся лише 20 липня 2016 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Право власності на квартиру АДРЕСА_3 відповідач-1 набув в порядку та у відповідності до законодавства, що діяло на той момент. На дату укладення договору купівлі-продажу квартири від 10.09.2015 право власності на спірну квартиру було належним чином оформлено і ніким не оспорювалося. Підстави, визначені законом, для визнання договору купівлі-продажу квартири від 10.09.2015 недійсним, відсутні.

11.11.2016 відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду заперечення на позовну заяву та просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, зазначивши, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 від 28 грудня 1994 року було укладено між Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «АЛЬФА» та ОСОБА_1 . Він ж не був і не є стороною зазначеного правочину.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 від 10 вересня 2015 року було укладено між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «АЛЬФА» та ОСОБА_3 . Він ж не був і не є стороною зазначеного правочину. В розумінні положень чинного законодавства України, він є неналежним відповідачем у справі оскільки не є стороною жодного із оспорюваних правочинів.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, заперечення на позов не подав.

10.01.2017 до суду надійшла заява про залучення до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_4 , оскільки квартира АДРЕСА_3 належить їй на праві приватної власності згідно договору купівля продажу від 15.08.2016.

10.01.2017 ОСОБА_4 залучено до участі в справі в якості третьої особи .

13.04.2017 винесено ухвалу про витребування доказів у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бєлопольської І.Р., а саме матеріалів нотаріальної справи з оформлення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 від 10.09.2015.

19.06.2017 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Карбовніку І.М.

16.01.2018 винесено ухвалу про витребування з Львівського державного нотаріального архіву належним чином завірених копій усіх матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири від 28.12.1994 та від Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації належним чином завірених копій документів про реєстрацію договору купівлі - продажу квартири від 28.12.1994.

19.02.2018 представник третьої особи ОСОБА_4 адвокат Онацько В.В. надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, в задоволенні позову просив відмовити, з підстав пропуску строку позовної давності та з підстав зазначених у поданому запереченні представника ТзОВ «Комерційна фірма «Альфа». Окрім того, вважає позов безпідставним з огляду на відсутність належних і допустимих доказів по справі.

17.09.2019 ухвалою суду визнано явку третьої особи ОСОБА_4 обов`язковою.

08.10.2019 ухвалою суду повторно визнано явку третьої особи ОСОБА_4 обов`язковою.

17.07.2020 представник третьої особи ОСОБА_4 адвокат Онацько В.В. надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, в задоволенні позову просив відмовити.

02.06.2021 ухвалою суду позовну заяву залишено без розгляду.

10.01.2022 постановою Львівського апеляційного суду ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 02.06.2021 скасовано, справу направлено в суд першої інстанції для продовження розгляду.

27.01.2022 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Павліву В.Р.

31.01.2022 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду і призначено судове засідання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 28.12.1994 між ним та Господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа" було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до умов договору він зобов`язувався передати відповідачу квартиру, а відповідач був зобов`язаний сплатити йому 33 126 600,00 карбованців. Позивач виконав умови договору, звільнив дану квартиру та передав ключі від неї відповідачу, тоді як відповідач не сплатив обумовлену в договорі ціну.

Відповідач ОСОБА_2 обіцяв оплатити вартість квартири найближчим часом після укладення договору, однак через деякий час був засуджений до позбавлення волі, яке відбував в Угорщині і лише оплатив 400,00 дол. США, що становить незначну частину від загальної вартості квартири, визначеної договором. Позивач звернувся до дружини ОСОБА_2 з метою врегулювання виконання договору або його розірвання через відсутність повної оплати, оскільки тільки вона могла контактувати з ОСОБА_2 , однак остання повідомила його про те, що договір купівлі-продажу квартир розірваний і така повернула йому ключі.

Протягом 20 років ОСОБА_1 проживав у спірній квартирі, проводив ремонти, оплачував житлово-комунальні послуги, підтримував квартиру в належному стані, тобто володів і користувався цією квартирою, вважаючи, що він є її власником і договір купівлі-продажу квартири розірваний.

Лише у 2015 році йому стало відомо, що відповідач згідно договору купівлі продажу квартири від 10.09.2015 перепродав квартиру ОСОБА_3 . Вважає себе законним власником квартири, бо ОСОБА_2 не виконав свої зобов`язання за договором, не оплатив її вартість, а тому просив розірвати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 28.12.1994 та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 10.09.2015, оскільки відповідач не є добросовісним власником квартири, адже не виконав умов договору, тобто не оплатив йому вартості квартири, а отже не мав права продавати таку.

Представник відповідачів ОСОБА_5 в судовому засідані проти задоволення позову заперечував та пояснив, що 28 грудня 1994 року між ОСОБА_1 та відповідачем-1 Господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа" було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . Продаж квартири вчинено за 35 000 000 (тридцять п`ять мільйонів) карбованців. Свої зобов`язання по оплаті вартості квартири відповідачем 1 було виконано. Право власності на квартиру АДРЕСА_3 відповідач-1 набув в порядку та у відповідності до законодавства, що діяло на той момент. На дату укладення договору купівлі-продажу квартири від 10.09.2015 право власності на спірну квартиру було належним чином оформлено і ніким не оспорювалося, у зв`язку з чим дану квартиру було продано ОСОБА_3 . Про можливе порушене право на одержання коштів за договором купівлі-продажу квартири від 28.12.1994 позивачу було відомо ще в 1994 році, однак з позовом про захист свого можливо порушеного права звернувся лише 20 липня 2016 року.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив в позові відмовити в повному обсязі.

26.04.2022 приватний нотаріус Бєлопольська Ірина Романівна надіслала до суду заяву, згідно якої просила розгляд справи проводити у її відсутності, проти задоволення позову заперечувала.

01.06.2022 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Надія Миколаївна надіслала до суду заяву, згідно якої просила розгляд справи проводити у її відсутності. Вказала, що 28 грудня 1994 року нею посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_1 та Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альфа». При посвідчення цього правочину нею було дотримано всіх вимог діючого законодавства:

- особи учасників цього договору які особисто звернулись за вчинення нотаріальних дій встановлені нею за паспортами, які подані особисто;

- цивільна дієздатність та правоздатність юридичної особи встановлена шляхом ознайомлення зі статутними документами Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альфа», перевіркою, що вказана нотаріальна дія відповідає обсягу дієздатності та правоздатності Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альфа», перевірила повноваження представника.

Перед посвідченням цього правочину перевірила дійсні наміри сторін щодо вчинення саме такого правочину і пересвідчилась, шляхом особистого спілкування з усіма учасника договору, про їх волю укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . Також переконалась у їх здатності своїми діями набувати для себе цивільних прав, самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та відповідати в разі їх невиконання. При цьому повідомила, що при посвідченні вказаного договору нею було дотримано всіх вимог законодавства щодо форми та змісту даного виду правочину.

Додатково повідомила, що ціна вищевказаної квартири була обумовлена у договорі купівлі-продажу, сторони погодили ціну, претензій щодо способу, порядку проведеного розрахунку у сторін при під час укладення цього договору не було, про що свідчать їх підписи на примірнику договору. Сторони не зверталися до неї з проханням розірвати даний договір з будь яких підстав, в тому числі з підстав проведення розрахунку за вищевказаним договором.

28.06.2022 винесено ухвалу про витребування з Миколаївської ДПІ ГУДПС у Львівській області та Стрийської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Львівській області, до якої відноситься Жидачівське відділення УДФС у Львівській області фінансових звітів Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа" із додатками за період 1994-2015 р.р.

31.10.2022 ухвалою суду застосовано до начальника Жидачівської державної податкової інспекції Гребінь Володимира Васильовича захід процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок.

28.11.2022 представник відповідача Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа" адвокат Сьома І.Б. надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача, щодо задоволення позову заперечував.

28.11.2022 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сьома І.Б. надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача, щодо задоволення позову заперечував.

23.02.2023 позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 подали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Суд встановив:

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 25.10.1994 ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_3 .

28.12.1994 між ОСОБА_1 та Господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа" було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . Вартість квартири становить 33 126 600,00 карбованців. Продаж вчинено за суму 35000000,00 карбованців.

Між ТзОВ «Енергія - Новий Розділ та ОСОБА_7 укладалися договори про користування електричною енергією № 1122056 від 01.08.2006 та про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 1122156 від 01.08.2006.

29.03.2010 між КП «Розділжитлосервіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно довідки № 1287 від 28.08.2015 виданої КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради Львівської області в квартирі АДРЕСА_3 ніхто не зареєстрований згідно реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 663632646108 від 09.07.2015, будинкової книги, технічного паспорта від 29.12.1994, договору купівлі продажу квартири від 28.12.1994.

10.09.2015 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «АЛЬФА» в особі директора Рибіна Анатолія Івановича та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .

30.06.2016 між КП «Розділжитлосервіс» та ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_4 .

15.08.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .

22.08.2016 переукладено договори про користування електричною енергією № 11221056 та про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 11221056 із ОСОБА_4 .

Оцінка суду.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

До відносин, які виникли та/або могли виникнути між позивачем та відповідачем слід застосовувати положення закону, який діяв на момент виникнення таких відносин, а саме станом на грудень 1994 року.

Відповідно до ст.224 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 153 ЦК Української РСР, було передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.227 ЦК Української РСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Згідно зі ст.228 ЦК Української РСР продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.

Відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року якщо покупець на порушення договору відмовиться прийняти куплену річ або заплатити за неї встановлену ціну, продавець вправі вимагати прийняття речі покупцем і оплати ціни, а також відшкодування збитків завданих затримкою виконання, або, з своєї сторони, відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що 28.12.1994 між ОСОБА_1 та Господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа" було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . Вартість квартири становила 33 126 600,00 карбованців. Продаж вчинено за суму 35000000,00 карбованців. Даний договір був посвідчений державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної контори Нор Н.М. із дотриманням всіх вимог діючого на той час законодавства щодо форми та змісту даного виду правочину. Ціна вищевказаної квартири була обумовлена у договорі купівлі-продажу, сторони погодили ціну, претензій щодо способу, порядку проведеного розрахунку у сторін під час укладення цього договору не було, про що свідчать їх підписи на примірнику договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (частини 2, 3 статті 653 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На протязі 20 років позивач ОСОБА_1 не звертався ні до нотаріуса, ні до суду з проханням розірвати даний договір з будь яких підстав, в тому числі з підстав несвоєчасного проведення розрахунку за вищевказаним договором. Окрім того, під час розгляду справи позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, у зв`язку з чим суд не знаходить підстав порушення виконання стороною відповідача, а саме Господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа" умов договору купівлі продажу квартири від 28.12.1994.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ст. 325 ЦК України суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже зазначена норма встановлює презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року по справі № 522/1029/18).

Позивачем не доведено належними доказами факт неправомірності набуття Господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа" права власності на квартиру АДРЕСА_3 . А тому, відповідач 1 в особі директора Рибіна Анатолія Івановича мав повне право розпорядитися своєю власністю на власний розсуд, включаючи і право укладання договору купівлі продажу нерухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов`язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Судом встановлено і ця обставина підтверджена письмовими доказами, що позивач не надав належних та допустимих доказів, підтверджуючих його право власності або користування на спірну квартиру. Досліджені докази не підтверджують наявності у позивача іншого речового права на спірну квартиру. Тобто, позивач не довів порушення своїх прав укладеним 10.09.2015 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «АЛЬФА» в особі директора Рибіна Анатолія Івановича та ОСОБА_3 правочином.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 325, 328, 329 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Білопольська Ірина Романівна, приватний нотаріус Нор Надія Миколаївна, ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу квартири та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альфа", місце реєстрації с. Піддністряни, вул. Хомина 8, Стрийського району Львівської області, код ЄДРПОУ 19332408.

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП.

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа - Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Білопольська Ірина Романівна, місце знаходження вул. Антоновича 11/3, м. Львів, 79018.

Третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Надія Миколаївна, місце знаходження вул. Генерала Чупринки 46/8, м. Львів, 79013.

Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_3

Повний текст рішення складено 27.02.2023.

Суддя Павлів В. Р.

СудМиколаївський районний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення27.02.2023
Оприлюднено02.03.2023
Номер документу109245780
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —447/1501/16-ц

Постанова від 07.08.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Цяцяк Р. П.

Постанова від 07.08.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Цяцяк Р. П.

Постанова від 07.08.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Цяцяк Р. П.

Постанова від 07.08.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Цяцяк Р. П.

Ухвала від 05.06.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Цяцяк Р. П.

Ухвала від 05.06.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Цяцяк Р. П.

Ухвала від 18.05.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Цяцяк Р. П.

Ухвала від 19.04.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Цяцяк Р. П.

Ухвала від 10.04.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Цяцяк Р. П.

Рішення від 27.02.2023

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Павлів В. Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні