Постанова

від 23.02.2023 по справі 682/1624/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 682/1624/21

Провадження № 22-ц/4820/128/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., ЯрмолюкаО.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

учасники справи: представник апелянта ОСОБА_1 ,

представник ТОВ «Акріс Агро» Лук`янчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 нарішення Славутськогоміськрайонного судуХмельницької областівід 17жовтня 2022року (суддяМаршал І.М.)за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Акріс Агро», треті особи ОСОБА_4 , Славутська Державна нотаріальна контора Хмельницької області, про скасування прав власності, визнання недійсними договорів оренди землі та визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

У липні 2021 року ОСОБА_5 звернулася в суд із позовом про скасування державних актів про право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі та визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 , який на час смерті був зареєстрований в с. Лисиче Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, але фактично проживав з позивачкою та її матір`ю ОСОБА_4 в с. Головлі Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області. Після смерті батька відкрилась спадщина на: право на дві земельні частки (пай), розміром по 2,65 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств «Дружба» села Лисиче Славутського району Хмельницької області, посвідчених Сертифікатами, серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , виданих Славутською районною державною адміністрацією 28 лютого 1997 року та зареєстрованими у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 лютого 1997 року за №341 та №342, відповідно.

ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька та вважає, що прийняла спадщину, оскільки на момент відкриття спадщини вона була малолітньою.

01 липня 2020 року позивачка звернулася до Славутської районної державної нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, проте у видачі свідоцтв їй було відмовлено у зв`язку з оформленням спадщини після смерті ОСОБА_6 , за ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою спадкодавця. Як вбачається із письмової відмови нотаріуса, ОСОБА_3 отримала спадщину за законом на майнові та земельні паї, приватизовану земельну ділянку та житловий будинок, та не повідомила нотаріуса, що після смерті ОСОБА_6 є спадкоємці першої черги - дружина спадкодавця ОСОБА_4 та малолітня донька ОСОБА_7 .

Позивачка зазначає, що її тітка ОСОБА_3 отримавши у незаконний спосіб свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно, звернулася до Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області, де на підставі вказаного свідоцтва отримала державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823984700:05:003:0361 та 6823984700:05:003:0362.

Оформивши за собою право власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 6823984700:05:003:0361 та 6823984700:05:003:0362, 23 лютого 2015 року ОСОБА_3 уклала з відповідачем ТОВ «Акріс Агро» договори оренди зазначених земельних ділянок.

Разом з тим, рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.05.2021 року було задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 та визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10 травня 2006 року державним нотаріусом Славутської державної нотаріальної контори Якимчук І.П. у спадковій справі № 415/2005, зареєстроване в реєстрі за №1357, в тому числі, на: право на земельну частку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств «Дружба» с. Лисиче Славутського району Хмельницької області, посвідченого Сертифікатом серії ХМ № 0102458, виданого Славутською районною державною адміністрацією 28 лютого 1997 року та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 лютого 1997 року за №341; право на земельну частку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств «Дружба» с. Лисиче Славутського району Хмельницької області, посвідченого Сертифікатом серії ХМ № 0102452, виданого Славутською районною державною адміністрацією 28 лютого 1997 року та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 лютого 1997 року за №342, належного спадкодавцю ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_6 , котрий прийняв спадщину після смерті батька, але не оформив своїх спадкових прав.

Оскільки сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на землю, що було зроблено ОСОБА_3 при оформленні нею спадщини після смерті брата, у зв`язку з чим вважала правильним способом захисту порушеного права - визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823984700:05:003:0361 та 6823984700:05:003:0362.

Посилаючись на зазначене позивачка просила суд:

скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №578143, що стосується земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0361, площею 2,655га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області), виданий ОСОБА_3 18 січня 2007 року Славутською районною державною адміністрацією на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №1357;

- скасувати запис про проведену, на підставі вказаного Державного акту, державну реєстрацію права власності, що була проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, який зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:05:003:0361, площею 2,655га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області): номер запису про право власності: 2512211 від 29 серпня 2013 року; індексний номер рішення 5918851 від 16 вересня 2013 року;

- скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №578142, що стосується земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0362, площею 2,646га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області), виданий ОСОБА_3 18 січня 2007 року Славутською районною державною адміністрацією на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 1357;

- скасувати запис про проведену, на підставі вказаного Державного акту, державну реєстрацію права власності, що була проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, який зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:05:003:0362, площею 2,646га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області): номер запису про право власності: 2511734 від 29 серпня 2013 року; індексний номер рішення 5917915 від 16 вересня 2013 року;

- визнати недійсним, укладений 23 лютого 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Акріс Агро» договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0361, площею 2,655га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області): зі строком його дії 10 років, що був зареєстрованим 15 серпня 2017 року державним реєстратором Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області;

- скасувати запис про проведену, на підставі Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 68239884700:05:003:0361, площею 2,655 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області) від 23.02.2015 року, що був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Акріс Агро», державну реєстрацію права власності, що була проведена 15 серпня 2017 року державним реєстратором Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області: номер запису про інше речове право: 21952470; індексний номер рішення: 36695679 від 18 серпня 2017 року;

- визнати недійсним, укладений 23 лютого 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Акріс Агро» договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0362, площею 2,646га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області) зі строком його дії 10 років що був зареєстрованим 06 вересня 2017 року державним реєстратором Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області;

- скасувати запис про проведену, на підставі Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0362 площею 2,646 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області), зі строком його дії 10 років від 23.02.2015 року, що був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Акріс Агро», державну реєстрацію власності, що була проведена 06.09.2017 року державним реєстратором Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області: номер запису про інше речове право: 22286007; індексний номер рішення: 37029388 від 12 вересня 2017 року;

- визнати за позивачем ОСОБА_7 , право власності, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:05:003:0361, площею 2,655га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області);

- визнати за позивачем ОСОБА_7 , право власності, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:05:003:0362, площею 2,646га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області).

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того що позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає приписам ч.1 статті 155 ЗК України, оскільки позивач не порушує питання про визнання недійсним самого рішення Славутської районної державної адміністрації про передачу спірних земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , у зв`язку з чим такі вимоги є неналежним способом захисту порушеного права. А оскільки інші вимоги є похідними від реалізації особою права власності (користування і розпорядження), суд дійшов висновку щодо їх необґрунтованості.

Неналежним способом захисту суд першої інстанції вважав також вимогу про визнання права власності за позивачкою на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823984700:05:003:0361 та 6823984700:05:003:0362, оскільки в спадкову масу після смерті спадкодавця входило тільки право на земельну частку (пай).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежний спосіб захисту щодо позовної вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на земельні ділянки з кадастровими 6823984700:05:003:0361 та 6823984700:05:003:0362. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою приписи п.17 Перехідних положень ЗК України, відповідно до якого Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Тобто вказані сертифікати перестають бути дійсними з моменту виділення в натурі права на земельну частку (пай), що було зроблено ОСОБА_3 при оформленні спадщини, у зв`язку з чим вважає що в інший спосіб ніж визнання права власності на земельні ділянки, позивачка позбавлена захистити порушене право.

Також зазначає, що неправильним є висновок суду першої інстанції щодо неналежного способу захисту про скасування державних актів про право власності на земельні ділянки, та похідних від цього вимог про скасування державної реєстрації про право власності, визнання недійсними договорів оренди, та скасування реєстрації права оренди в державного реєстрі. Оскільки оформлення права власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування було здійснено з порушенням вимог законодавства, а рішення Славутської районної адміністрації Хмельницької області про передачу спірних земельних ділянок у власність ОСОБА_3 приймалося на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке рішенням суду визнано недійсним, то саме такий спосіб захисту призведе до відновлення порушеного права позивачки.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Акріс Агро» вважає, що судом першої інстанції зроблено правильні висновки щодо неналежного способу захисту права позивача щодо вимоги про скасування державного акта про право власності на землю та про визнання права власності на спадкове майно. На думку відповідача, земельні ділянки, щодо яких виник спір не входили до складу спадщини, оскільки спадкодавець помер у 2004 році, а державні акти на спірні земельні ділянки видані у 2007 році, тобто об`єкти цивільних прав земельні ділянки виникли лише у 2007 році.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник ТОВ «Акріс Агро» Лук`янчук С.М. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Судом встановлено, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.05.2021 року, яке набрало законної сили 25.06.2021 року, задоволено позов ОСОБА_7 , визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10 травня 2006 року державним нотаріусом Славутської державної нотаріальної контори Якимчук І.П. у спадковій справі № 415/2005, зареєстроване в реєстрі за №1357, на:

право на земельну частку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств «Дружба» с. Лисиче Славутського району Хмельницької області, посвідченого Сертифікатом серії ХМ №0102458, виданого Славутською районною державною адміністрацією 28 лютого 1997 року та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 лютого 1997 року за №341;

право на земельну частку (пай) розміром 2,65га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств «Дружба» с. Лисиче Славутського району Хмельницької області, посвідченого Сертифікатом серії ХМ № 0102452, виданого Славутською районною державною адміністрацією 28 лютого 1997 року та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 лютого 1997 року за №342, належного спадкодавцю ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_6 - батько позивачки, котрий прийняв спадщину після смерті свого батька, але не оформив своїх спадкових прав.

Також, вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_7 є дочкою ОСОБА_6 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 22 грудня 1995 року Лисиченською сільською Радою народних депутатів, актовий запис №11.

ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 03 грудня 2004 року Лисиченською сільською радою Славутського району Хмельницької області, актовий запис №17.

Згідно даних довідки Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області від 15 квітня 2020 року №100 станом на 03 грудня 2004 року сім`я ОСОБА_6 складалась з нього одного.

З даних виписки із погосподарської книги №2 Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області на 2001-2005 роки, виданої Лисиченською сільською радою Славутського району Хмельницької області 15 квітня 2004 року №101 в список членів домогосподарства входили: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 .

Згідно з частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, судом встановлено, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_7 02 грудня 1995 року, яка є його донькою була малолітня. За приписами статті 1258 ЦК України, ч.4 статті 1268 ЦК, вважається такою, що прийняла спадщину.

ОСОБА_7 26 березня 2022 року уклала шлюб з ОСОБА_10 , прізвище після реєстрації шлюбу дружини - ОСОБА_11 , про що зроблено актовий запис №63 Славутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) 26 березня 2022 року.

Відповідач ОСОБА_3 , як сестра померлого ОСОБА_6 входить у другу чергу осіб, які мають право на спадкування за законом і могла б прийняти спадщину після смерті брата, якби не було б спадкоємців, які входять у першу чергу осіб, які мають право на спадкування за законом, в даному випадку позивача ОСОБА_6 .

Відповідачка ОСОБА_3 отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно після смерті ОСОБА_6 - батька позивачки, - звернулася до Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області, де на підставі вказаного свідоцтва отримала:

18 січня 2007 року Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ№578143, що стосується земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0361, площею 2,655га, з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області), на підставі якого державний реєстратор реєстраційної служби Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області зареєстрував за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказану земельну ділянку, номер запису про право власності: 2512211 від 29.08.2013 року, індексний номер рішення 5918851 від 16.09.2013 року;

18 січня 2007 року Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 578142, що стосується земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0362, площею 2,646 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області), на підставі якого державний реєстратор реєстраційної служби Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області зареєстрував за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказану земельну ділянку, номер запису про право власності: 2511734 від 29.08.2013 року, індексний номер рішення 5917915 від 16.09.2013 року.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.05.2020 за №№ 208155129 та 208152017 вбачається :

23 лютого 2015 року ОСОБА_3 уклала з ТОВ «Акріс Агро» договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6823984700:05:003:0361, площею 2,655га, з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області), зі строком його дії 10 років, що був зареєстрований 15 серпня 2017 року державним реєстратором Цвітоської сільської ради Славутського району, номер запису про інше речове право: 21952470, індексний номер рішення: 36695679 від 18.08.2017 року.

23 лютого 2015 року ОСОБА_3 уклала з ТОВ «Акріс Агро» договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6823984700:05:003:0362, площею 2,646га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області), зі строком його дії 10 років, що був зареєстрований 06 вересня 2017 року державним реєстратором Цвітоської сільської ради Славутського району, номер запису про інше речове право: 22286007, індексний номер рішення: 37029388 від 12.09.2017 року.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Зважаючи на те, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.05.2021 року, яке набрало законної сили 25.06.2021 року, визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10 травня 2006 року державним нотаріусом Славутської державної нотаріальної контори Якимчук І.П. у спадковій справі № 415/2005, зареєстроване в реєстрі за №1357, на:

право на земельну частку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств «Дружба» с. Лисиче Славутського району Хмельницької області, посвідченого Сертифікатом серії ХМ №0102458, виданого Славутською районною державною адміністрацією 28 лютого 1997 року та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 лютого 1997 року за №341;

право на земельну частку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств «Дружба» с. Лисиче Славутського району Хмельницької області, посвідченого Сертифікатом серії ХМ № 0102452, виданого Славутською районною державною адміністрацією 28 лютого 1997 року та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 лютого 1997 року за №342, належного спадкодавцю ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_6 - батько позивачки, котрий прийняв спадщину після смерті свого батька, але не оформив своїх спадкових прав, а :

- державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 578143, що стосується земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0361, площею 2,655 га, з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області), на підставі якого державний реєстратор реєстраційної служби Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області зареєстрував за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказану земельну ділянку, номер запису про право власності: 2512211 від 29.08.2013 року, індексний номер рішення 5918851 від 16.09.2013 року;

- державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 578142, що стосується земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0362, площею 2,646га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (колишньої Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області), на підставі якого державний реєстратор реєстраційної служби Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області зареєстрував за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказану земельну ділянку, номер запису про право власності: 2511734 від 29.08.2013 року, індексний номер рішення 5917915 від 16.09.2013 року, видавалися ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом за №1357 від 10.05.2006 року, яке вищезазначеним рішенням суду визнано незаконним, тому скасування таких державних актів, та записів про проведену, на підставі них, державної реєстрацію права власності, на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_3 є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах, а тому позовні вимоги останнього в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо визнання недійсними договорів оренди

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на відсутність законної підстави набуття у власність орендодавцем ОСОБА_3 земельних ділянок з кадастровими номерами 6823984700:05:003:0361 та 6823984700:05:003:0362, які є об`єктами договорів оренди укладених між ОСОБА_3 та ТОВ «Акріс Агро» 23 лютого 2015 року, що є правовою підставою для визнання оспорюваних договорів оренди недійсними.

Вимоги про скасування державної реєстрації права оренди за договорами оренди землі, які визнані судом недійсними, задоволенню не підлягають, оскільки судове рішення про визнання недійсним правочину, на підставі якого здійснено державну реєстрацію відповідного речового права, є самостійною і достатньою підставою для державного реєстратора чи посадової особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону № 1952) для проведення державної реєстрації припинення речових прав, які зареєстровані на підставі недійсного правочину, і додаткового зазначення у рішенні суду про скасування державної реєстрації прав не потребує.

Додаткове зазначення про скасування державної реєстрації права оренди за договорами оренди землі, які визнані судом недійсними, не є ефективним способом захисту прав позивача, тому що не впливає на їх поновлення, оскільки таке поновлення відбувається на підставі судового рішення про визнання недійсним правочину, на підставі якого здійснено державну реєстрацію відповідного речового права.

Щодо визнання права власності на земельні ділянки

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (зміст права власності).

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ст. 2 ч. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16,17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як вбачається із матеріалів справи після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді:

- права на земельну частку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств «Дружба» с. Лисиче Славутського району Хмельницької області, посвідченого Сертифікатом серії ХМ №0102458, виданого Славутською районною державною адміністрацією 28 лютого 1997 року та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 лютого 1997 року за №341;

- права на земельну частку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств «Дружба» с. Лисиче Славутського району Хмельницької області, посвідченого Сертифікатом серії ХМ № 0102452, виданого Славутською районною державною адміністрацією 28 лютого 1997 року та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 лютого 1997 року за №342, належного спадкодавцю ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_6 - батько позивачки, котрий прийняв спадщину після смерті свого батька, але не оформив своїх спадкових прав.

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.05.2006 року виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки кадастрові номери 6823984700:05:003:0361 та 6823984700:05:003:0362.

За приписами частини 2 статті 5 ЦПК України у випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або осопораного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зважаючи на те, що Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок, та враховуючи визнання позовних вимог ОСОБА_3 , колегія суддів вважає, що з урахуванням частини 2 статті 5 ЦПК України ефективним способом захисту порушеного права позивачки буде визнання за нею права власності на виділені вже в натурі (на місцевості) земельні ділянки з кадастровими номерами 6823984700:05:003:0361 та 6823984700:05:003:0362.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним, укладений 23 лютого 2015 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро» договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0361, площею 2,655 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, зі строком його дії 10 років, що був зареєстрованим 15 серпня 2017 року державним реєстратором Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Визнати недійсним, укладений 23 лютого 2015 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро» договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6823984700:05:003:0362, площею 2,646 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, зі строком його дії 10 років що був зареєстрованим 06 вересня 2017 року державним реєстратором Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:05:003:0361, площею 2,655 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:05:003:0362, площею 2,646 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2023 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк