Рішення

від 28.02.2023 по справі 200/723/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2023 року Справа№200/723/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бєломєстнова О.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації про стягнення грошових коштів за затримку розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2022 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації (код ЄДРПОУ: 00730750, місцезнаходження: Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1), у якій просить:

- стягнути з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 139 508,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на посаді заступника начальника управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації та 05.02.2020 року був звільнений. Однак суми, належні йому при звільнені, своєчасно виплачені не були. Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.01.2022 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений строк не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, наказом голови Донецького окружного адміністративного суду №14/І-г від 26.02.2022 про запровадження особливого режиму роботи суду, у встановлений КАС України строк рішення по справі не було прийнято. Справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.

Дослідивши подані позивачем докази, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 19.12.2000 року.

За змістом позовної заяви вимога про стягнення 139 508,22 грн. адресована до відповідача - Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації (код ЄДРПОУ: 00730750, місцезнаходження: Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1) є юридичною особою, яка перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 28.02.2023.

За приписами п.2 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 17 ч.2 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Позивач до листопада 2019 року працював на посаді заступника начальника управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації, тобто перебував на публічній службі. Даний спір виник внаслідок несвоєчасного розрахунку з позивачем при звільненні з вказаної посади, а тому належить до юрисдикції адміністративних судів незалежно від виконання чи ні на теперішній час відповідачем владних управлінських функцій.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (ч.2 ст. 81 ЦК України).

Утворення управлінь агропромислового розвитку районних державних адміністрацій як юридичних осіб публічного права допускається статтею 11 Закону України Про місцеві державні адміністрації та п.2 додатку 2 Постанови КМ України від 18 квітня 2012 р. № 606.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Враховуючи відсутність у вказаному реєстрі запису про припинення юридичної особи - відповідача, підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.5 ч.1 ст. 238 КАС України суд не вбачає.

Перебування у процедурі припинення наразі не виключає адміністративну процесуальну правосуб`єктність відповідача, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України виступати у суді від імені юридичної особи, яка припиняється, уповноважені голова комісії з припинення, її члени або ліквідатор юридичної особи.

На підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі №805/3334/15-а задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі № 805/3444/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації про визнання незаконним наказу начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації від 21 липня 2015 року № 5 про звільнення позивача з посади заступника начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації, поновлення позивача на вказаній посаді, стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року № 805/3444/15-а. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації від 21 липня 2015 року № 5 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 21 липня 2015 року по дату поновлення на роботі.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації.

На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень також встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року № 200/3791/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрівської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації про стягнення з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку задоволено повністю. Стягнуто з Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в сумі 48 741,14 грн.

Відповідно до довідки ОК-7 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» ОСОБА_1 у грудні 2019 року отримав заробітну плату в сумі - 9650, 00 грн., у січні 2020 року - 8182, 32 грн.

Наказом начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації № 5 від 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади заступника начальника управління, у зв`язку із ліквідацією управління та скороченням штату працівників. Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року по справі №200/11031/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації про стягнення коштів задоволено повністю. Стягнуто з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 96 470 грн. 13 коп. за період з 06.02.2020 року (день звільнення) по 16.11.2020 року (день звернення до суду з позовом).

Зазначене рішення набрало законної сили 03.03.2021 року.

07.04.2021 року видано виконавчі листи по справі №200/11031/20-а.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, при розгляді справи №200/11031/20-а судом було встановлено, що відповідно до довідки Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації від 10.01.2020 року № 7 загальна сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 451 354, 43 грн.

Доказів виплати заборгованості в розмірі 451 354,43 грн. (за рішенням суду по справі № 805/3334/15-а) та компенсації за невикористану відпустку при звільненні в сумі 48331,06 грн. (за рішенням суду по справі №200/3791/20-а) до суду надано не було.

Крім того, Донецьким окружним адміністративним судом при розгляді справи №200/11031/20-а встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача з урахуванням коефіцієнта підвищення за період з 06.02.2020 року по 16.11.2020 року становила 494,71 грн.

Виходячи з цієї заробітної плати рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року по справі №200/11031/20-а стягнуто з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по 16.11.2020 року.

У справі, що розглядається, спірним є стягнення аналогічної суми за наступний період - з 17.11.2020 по 31.12.2021 року. При цьому фактичні обставини, з яких виходив суд при ухваленні рішення від 01.02.2021 у справі №200/11031/20-а, не змінилися.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина 1 у редакції, що була чинною впродовж спірного періоду невиплати).

Частиною 2 статті 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно пункту 2.2. Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі №4-рп/2012 всі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі №810/451/17 та від 26 лютого 2020 року в справі №821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Статтею 116 Кодексу законів про працю України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 Кодексу законів про працю України.

Отже, з моменту звільнення у роботодавця виникає обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов`язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 Кодексу законів про працю України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов`язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові).

Таким чином, оскільки відповідачем не був проведений з позивачем під час звільнення остаточний розрахунок, то позивач має право вимагати виплати йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно ст.117 КЗпП України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вже зазначалося, доказів виплати заборгованості із середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 451354,43 грн. (за рішенням суду по справі № 805/3334/15-а) та компенсації за невикористану відпустку при звільненні в сумі 48331,06 грн. (за рішенням суду по справі №200/3791/20-а) до суду надано не було. Відповідачем також не надано суду доказів виплати середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в сумі 96470,13 грн. (за рішенням суду по справі №200/11031/20-а).

Відповідно до розрахунку норми тривалості робочого часу на 2020 рік кількість робочих днів становить у 2020 році 32 дні (з 17.11.2020 року), у 2021 році 250 днів (по 31.12.2021 року).

Таким чином розмір середньої заробітної плати за час несвоєчасного розрахунку при звільненні з коригуванням її розміру на коефіцієнт підвищення посадового окладу за період з 17.11.2020 року по 31.12.2021 року складає 139508,22 грн. (494,71 грн. х 282 дні).

При вирішенні даної справи по суті суд враховує правові висновки, викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 810/451/17 від 13.05.2020 року.

З таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі судовий збір у розмірі 1395,08 грн. повинен бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації про стягнення грошових коштів за затримку розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 00730750, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 17.11.2020 року по 31.12.2021 року в сумі 139 508 (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот вісім) грн. 22 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 00730750, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1395 (одна тисяча триста дев`яносто п`ять) грн. 08 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28 лютого 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.