Ухвала

від 27.02.2023 по справі 320/4033/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2023 року м. Київ № 320/4033/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я. В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації Асоціації платників податків України в місті Києві до Міністерства освіти і науки України та Українського державного університету імені Михайла Драгоманова про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації Асоціації платників податків України в місті Києві до Міністерства освіти і науки України та Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, в якому позивач просить:

1. скасувати Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.12.2022 №312-к «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Українського державного університету імені Михайла Драгоманова»;

2. визнати дії Міністерства освіти і науки України протиправними та зобов`язати Міністерство освіти і науки України:

2.1. утриматися від оголошення конкурсів по юридичним особам, які не набули статусу закладів вищої освіти, у тому числі по Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова;

2.2.скасувати конкурс а заміщення посади ректора Українського державного університету імені Михайла Драгоманова;

2.3. заборонити приймати від ОСОБА_1 , доктора філософських наук, професора, документи як кандидатури претендента на посаду ректора закладу (закладів) вищої освіти.

3. скасувати Наказ Українського державного університету імені Михайла Драгоманова від 07.12.2022 №3 «Про організацію та проведення виборів ректора Українського державного університету імені Михайла Драгоманова».

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2023 року, становить 2684,00 грн.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем пред`явлено у позовній заяві 5 (п`ять) вимог немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивачем було долучено до матеріалів справи платіжне доручення №0.0.2860817395.1 від 15.02.2023 на суму 1073,60 грн та платіжне доручення №N19GL5992M від 20.02.2023 на суму 1610,40 грн.

Разом з цим, перевіряючи факт зарахування коштів за вказаними платіжними дорученнями на відповідний казначейський рахунок, судом з даних, які містяться у КП "Діловодство спеціалізованого суду", з`ясовано, що судовий збір, сплачений за платіжним дорученням №0.0.2860817395.1 від 15.02.2023 зарахований на розрахунковий рахунок Київського окружного адміністративного суду при розгляді адміністративної справи №320/3536/23, що унеможливлює зарахування вказаної суми судового збору при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі №320/4033/23. При цьому матеріали позовної заяви не містять доказів повернення судового збору при розгляді справи №320/3536/23.

З огляду на вказане, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", а тому судовий збір, зарахований при поданні одного адміністративного позову, не може бути зарахований для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову.

Крім того, відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору може бути повернута за відповідним клопотанням позивача у разі повернення позовної заяви. При цьому, Закон не обмежує у часі таке право сторони.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що судовий збір позивачем сплачений не у повному розмірі.

Наведене свідчить, що наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу в порядку усунення вказаних недоліків позовної заяви необхідно надати до суду

- документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3757,60 грн.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишання позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації Асоціації платників податків України в місті Києві до Міністерства освіти і науки України та Українського державного університету імені Михайла Драгоманова про визнання протиправним та скасування наказу.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова