Ухвала

від 28.02.2023 по справі 320/10236/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 лютого 2023 року № 320/10236/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши заяву приватного підприємства "Єврохім Одеса" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Єврохім Одеса" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Єврохім Одеса" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій приватне підприємство "Єврохім Одеса" просить:

- зупинити дію рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.01.2022 №12223 та похідних від нього рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №43284 від 16.02.2022, №205676 від 30.05.2022, №215324 від 27.06.2022, №221206 від 11.07.2022, №228325 від 22.07.2022, №275719 від 24.10.2022.

В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову зумовить збільшення строку реєстрації кожної податкової накладної, покладення на позивача додаткового обов`язку щодо надання пояснень та документів. Контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що в подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та контрагентами. Як наслідок, позивач не отримує прибуток, відсутні кошти на оплату оренди, виплати заробітної плати працівникам, сплати митних та податкових платежів. Також зупинення реєстрації податкових накладних призводить до погіршення ділової репутації, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Водночас, сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову. Тобто, зазначене позивачем порушення прав має ймовірний, виключно прогнозований характер. Позивач не зазначив про негативні наслідки, які для нього настануть без вжиття заходів забезпечення позову, та не надав докази на їх підтвердження.

При цьому суд зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.02.2021 по справі №380/5012/20.

Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Водночас, суд звертає увагу на те, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Водночас, саме по собі посилання на негативний вплив рішень суб`єктів владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №140/10203/20.

Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 19.05.2020 у справі №160/10287/19 зазначив, що визнання контролюючим органом на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених законом заходів контролю, зокрема щодо сплати податків (обов`язкових платежів) є нормою.

Враховуючи наведене, позивач не довів необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положеньстатті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, заява про забезпечення позову не належить задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви приватного підприємства "Єврохім Одеса" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Перепелиця А.М.