Рішення

від 24.02.2023 по справі 340/5758/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5758/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Приватне акціонерне товариство «Світловодське автотранспортне підприємство 13507» (вул. Героїв Чорнобиля, б. 36, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, ЄДРПОУ 05465732)

до відповідача: Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Героїв Маріуполя, б. 102, м. Кропивницький, 25004)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311787 від 01 грудня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, відповідачем помилково застосовано положення статті 39, абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки під час рейдової перевірки у водія автобуса були наявні усі необхідні документи, які були також пред`явлені уповноваженим особам відповідача, зокрема й розклад руху транспортного засобу.

Ухвалою суду від 26.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; у задоволенні клопотання про виклик свідка відмовлено. Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу порядок та строки для подання до суду відзиву на позов та доказів, необхідних для вирішення справи (а.с.59).

07.02.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а 09.02.2023 року надійшов уточнений відзив, у якому відповідач позов не визнає, адже вказана перевірка була проведена на підставі щотижневого графіку та направлення на перевірку, проведена у порядку та у спосіб відповідно до чинного законодавства, виявлені порушення було зафіксовано в акті, складеному за результатами перевірки. Просить відмовити у його задоволенні та зазначає про обґрунтованість винесення оспорюваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу (а.с. 84-128).

Позивач у відповіді на відзив, наданій до суду 20.02.2023 року, наполягав на протиправності постанови про застосування штрафу та наполягав на її скасуванні, Крім того наполягав на розгляді справи за правилами загального позовного провадження з викликом свідка ОСОБА_1 .

Стосовно переходу до розгляду справи у загальне позовне провадження, суд зазначає наступне.

Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частини 4 статті 12 КАС України та частини 4 статті 257 КАС України.

Доводи відповідача в обґрунтування необхідності переходу до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження ґрунтуються на необхідності викликати свідка. Натомість, суд під час відкриття провадження у справі встановив відсутність обґрунтованих підстав для виклику вказаного позивачем свідка.

Також суд зазначає, що у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, в чому для позивача полягає важливе значення розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність та повноту з`ясування обставин справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Крім того, позивач не обмежений у своєму праві подавати відповідь на відзив, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження, проте з викликом сторін, та вважає за можливе продовжити розгляд справи у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі по тексту - Закон № 2344-III) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.10.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області в місті Кременчук, вул. Леонова, 52 на підставі щотижневого графіку та направлення № 008165 від 03.10.2022 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013), був зупинений транспортний засіб марки ЧАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював регулярні перевезення пасажирів за міжобласним приміським автобусним маршрутом загального користування Світловодськ-Кременчук.

Під час проведення перевірки водій ОСОБА_1 не надав перевіряючим особам копію затвердженого організатором перевезень розкладу руху. За результатами перевірки державними інспекторами було складено Акт №251374 від 06.10.2022.

Водія ознайомлено під підпис зі змістом акту, складеного під час перевірки документами.

Відповідач направив Позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення №39307/31/24-22 від 04.11.2022 року про призначений розгляд справи на 29.11.2022 року. Позивач на розгляд справи не з`явився.

Відповідно до пункту 27 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) №1567 від 08.11.2006 року, у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

01.12.2022 року відповідачем за результатами розгляду справи прийнято постанову №311787 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. (а.с.93).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон № 2344-III.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі по тексту - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктами 21, 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

В акті перевірки від 06.10.2022 року вказано виявлені порушення в ході перевірки, в тому числі й вказано про відсутність розкладу руху транспортного засобу, пояснення водія відсутні, у графі «водій транспортного засобу» міститься підпис та прізвище водія - ОСОБА_2 (а.с.17).

Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, а відтак, відповідач є належним суб`єктом притягнення до відповідальності, тобто має усі законодавчі повноваження щодо вирішення питання притягнення до відповідальності за порушення Закону № 2344-III.

Порядок №1567 визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Так, пунктом 2 Порядку передбачено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 4 Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пункту 15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, в тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).

Судом встановлено, що за результатами проведеної рейдової перевірки належного Приватному акціонерному товариства «Світловодське автотранспортне підприємство 13507» транспортного засобу встановлено допущення водієм порушення вимог статті 39 Закону, а саме: відсутність оригіналу або копії, затвердженої організатором перевезень, розкладу руху транспортного засобу. Позивач заперечує цей факт, та стверджує що водій ОСОБА_2 під час перевірки надав всі документи, адже паспорт маршруту транспортного засобу містить розклад його руху.

Відповідно до 1.3 розділу І Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 7 травня 2010 року N 278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 за N 408/17703, автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Так, відповідно до статті 39 Закону№ 2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Поряд з цим, норми чинного законодавства встановлюють вимоги до документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, в залежності від виду перевезення.

Згідно статті 39 Закону № 2344-III, документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Нормами пункту 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 (далі по тексту Правила) встановлений обов`язок автомобільного перевізника, в тому числі, видавати водіям та іншим працівникам передбачені законом документи. В свою чергу водій автобуса зобов`язаний, серед іншого, мати із собою і пред`являти для перевірки уповноваженим особам передбачені законодавством документи (пункт 147 Правил).

В даному випадку, відсутність у водія передбачених законодавством документів підтверджується особистим підписом такого в акті перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 60 Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону за перевезення пасажирів без документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №803/50/17 зазначив, що діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені обставини справи суд вважає, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином у задоволенні позову слід відмовити.

Зважаючи на вимоги статті 139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення на користь відповідача, сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає. Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Світловодське автотранспортне підприємство 13507» до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Судові витрати вважати фактично понесеними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. Науменко