Рішення

від 27.02.2023 по справі 420/18310/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18310/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УІТАКА до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УІТАКА звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення №UA500500/2022/200375/1 від 30 листопада 2022 року про коригування митної вартості товарів; визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001328.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23 листопада 2022 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» була подана Митна декларація № 22UA500500043370U3з метою митного оформлення імпортованого товару за зовнішньоекономічним контрактом № 1904 від 31 березня 2019 року. 30 листопада 2022 року Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200375/1 за митною декларацією № 22UA500500043370U3. За результатами перевірки декларацій та документів, наданих згідно з вимогами Митного кодексу України Одеською митницею прийнята Картка відмови в прийнятті митної Декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001328. Товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» вважає Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200375/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001328 безпідставними, неправомірними та ухваленими з суворим порушенням вимог митного законодавства.

Відповідач Одеська митниця Держмитслужби з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 03.02.2023 р. вхід. №ЕС/879/23), наголошуючи, що в документах, які були надані позивачем до Одеської митниці з митною декларацією, містилися розбіжності, та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, у зв`язку з чим вказані обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України стали підстави для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УІТАКА до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, - залишено без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/18310/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УІТАКА до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» провадить господарську діяльність з виробництва канатів, мотузок, шпагату та сіток та оптової торгівлі продукції матеріально-технічного призначення, у тому числі, імпортованої за зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами.

Судом встановлено, що 31 березня 2019 року між Позивачем та Компанією «Qingdao Hailifeng Rigging Co., Ltd.», укладено Зовнішньоекономічний контракт № 1904, за умовами якого, постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену Контрактом грошову суму. За цим Контрактом Постачальник постачає Покупцеві, а Покупець купує стрічку текстильну власного виробництва та комплектуючі для виготовлення стяжних ременів, а саме храповики і гаки, а також інші товари (далі за текстом товар), номенклатура, асортимент та - кількість яких зазначаються у додатку (специфікації), яка є невід`ємною частиною Контракту.

Розділом 3 контракту №1904 передбачено, що поставка товару за цим Контрактом здійснюється відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з базисними умовами СFR- Одеса, Чорноморськ. За базисними умовами поставки товару СГК, Постачальник зобов`язаний за свій кошт здійснити митне очищення товару для експорту та доставити товар у порт відвантаження, завантажити його, сплатити фрахт для доставки товару в порт призначення.

Умови поставки товару вважаються виконаними Постачальником, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Розділом 4 Контракту №1904 визначено, що за цим Контрактом поставляється товар різного асортименту, цінові показники якого (ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів) встановлюються у додатку (специфікації), яка є невід`ємною частиною Контракту.

За умовами цього Контракту вартість товару включає вартість упаковки, мита, збори та податки, пов`язані з експортом товарів. Обов`язок здійснити пакування товару покладено на Постачальника. Вартість упаковки товару є витратами Постачальника. Вартість упаковки товару, мита, збори та податки, пов`язані з експортом товарів не визначається будь-якими відокремленими (самостійними) позиціями у вартості товару, вказано у Специфікації та має зазначатись в товаросупровідних/розрахункових документах окремими числовими вартісними значеннями.

Загальна вартість Контракту становить 100000,00 (сто тисяч доларів США).

Загальна вартість Контракту визначена відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з базисними умовами СРК. у редакції 2010 року, і включає всі витрати Постачальника, пов`язані з постачанням товару до моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження.

Відповідно до розділу 5 Контракту №1904 умови банківського переказу (авансового платежу) до та/або після поставки товару здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства України. Оплата за товар здійснюється Покупцем наступним чином: Покупець здійснює передоплату у розмірі визначеному Сторонами, але не менше 10% від вартості Специфікації. Остаточний платіж здійснюється в термін визначений сторонами. Валюта Контракту та валюта платежу за умовами Контракту визначена Сторонами у доларах США.

У разі несвоєчасної поставки товару, Постачальник відшкодовує Покупцю всі витрати, що виникли в зв`язку з такою затримкою та сплачує пеню в розмірі 0,13% від загальної вартості Контракту згідно з пунктом 4.2. за кожен день затримки.

Так, судом встановлено, що 23 листопада 2022 року позивачем з метою митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів була подана митну декларація № 22UA500500043370U3 від 24.11.2022 року. Додатково до вищезазначених документів з метою підтвердження митної вартості ввезених товарів декларантом було подано:

1) декларація митної вартості, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір Контракт № 1904 від 31 березня 2019 року, Специфікація № 3 від 05.03.2021 року;

3) Проформа інвойс № HLF210305ОРТ від 05.03.2021 року;

4) Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 359 від 26.08.2021 року;

5) Пакувальний лист (Packing-List);

6) Коносамент № SZLSEC210604484 від 01.07.2021 року;

7) Наряд № 3143 від 26.08.2021 року.

Додатково представником декларанта були надані документи, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України:

1) Декларація країни відправлення № 422720210000484328;

2) Сертифікат про походження товару (Certificate of origin of The People's Republic of China);

3) Договір про надання послуг митного брокера № 1004 від 10.04.2021 року;

4) Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу№ UA500500/2021/210019 від 28 серпня 2021 року;

5) платіжне доручення в іноземній валюті № 30 від 10 березня 2021 року та № 4 від 17.08.2021 p.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1)виписку з бухгалтерської документації;

2)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3)копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову;

4)висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

29.11.2022 позивачем до митного органу був надісланий Лист № 29-11/22, в якому декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості у продовж 10 діб.

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці 30 листопада 2022 року було прийнято рішення про коригування заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю УІТАКА митної вартості товару за № UA UA500500/2022/200375/1, та на його підставі видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001328.вiд 30.11.2022 p.

Зокрема, у графі 33 спірного Рішення про коригування митної вартості товарів митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Але документів, що підтверджують вартість страхування не були надані до митного оформлення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) п.5.2 контракту 1904 від 28.08.2022 зазначено, що покупець здійснює передоплату у розмірі визначеному сторонами але у поданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо обумовленої суми передплати за партію товару.

3) надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на коносамент та відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт), що не дає змогу ідентифікувати дану поставку. Також, в копії митної декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішеннями, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю УІТАКА звернулося до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для з`явлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З`явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Так, аналізуючи наведені у оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200375/1 від 30 листопада 2022 року, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, в їх сукупності, суд акцентує на наступному.

Зокрема, як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200375/1 від 30 листопада 2022 року, останнє, обґрунтоване наступним: - 1) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Але документів, що підтверджують вартість страхування не були надані до митного оформлення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - 2) п.5.2 контракту 1904 від 28.08.2022 зазначено, що покупець здійснює передоплату у розмірі визначеному сторонами але у поданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо обумовленої суми передплати за партію товару; - 3) надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на коносамент та відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт), що не дає змогу ідентифікувати дану поставку. Також, в копії митної декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Зокрема, як з`ясовано судом, та зазначено вище, 31 березня 2019 року між Позивачем та Компанією «Qingdao Hailifeng Rigging Co., Ltd.», був укладений зовнішньоекономічний контракт № 1904, за умовами котрого постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену Контрактом грошову суму.

Відповідно до пункту 3.1. наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту № 1904 від 31.03.2019 року поставка товару за цим контрактом здійснюється відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року згідно з базисними умовами CFR-Одеса. Згідно п. 4.4 Контракту загальна вартість товару визначена відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року згідно з базисними умовами CFR i включає всі витрати Постачальника, пов`язані з постачанням товару до моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження. Згідно п. 4.5. Контракту Покупець не несе жодних додаткових витрат та не сплачує Постачальнику будь-яких інших додаткових платежів, крім оплати вартості, яка визначена у специфікаціях до Контракту та Інвойсах Постачальника.

Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року згідно з базисними умовами CFR визначено ВАРТІСТЬ І ФРАХТ (... назва порту призначення).

Термін "вартість і фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.

Обов`язки сторін визначаються: А. Обов`язки продавця; А.3. Договори перевезення та страхування б) Договір страхування. Немає зобов`язань. Б. Обов`язки покупця Б.3. Договори перевезення та страхування 6) Договір страхування. Немає зобов`язань.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 57 МКУ. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути - здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною 21 статті 58 МКУ визначено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Згідно з частиною 2 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму я імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Отже, зауваження митного органу, викладені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200375/1 від 30 листопада 2022 року, стосовного того, що відповідно до ч. 10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів, - є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо відсутності у поданих до митного оформлення документах інформації щодо суми передплати за партію товару за п.5.2 контракту, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розділу 5 Контракту №1904 оплата за товар здійснюється Покупцем наступним чином: Покупець здійснює передоплату у розмірі визначеному Сторонами, але не менше 10% від вартості Специфікації. Остаточний платіж здійснюється в термін визначений сторонами.

Судом встановлено, що вартість товару за специфікацією №3 становить 34829,27 доларів США.

Матеріали справи містять платіжне доручення № 30 від 10.03.2021 року на суму 6550 доларів США та № 4 від 17.08.2021 року на суму 28279,27 доларів США, що сумарно становить 34829,27 доларів США, тобто сума, котра визначена у Специфікації № 3 та Інвойсі.

Вказані платіжні доручення були надані до митного органу разом із митною декларацією, що відповідно спростовує зауваження митного органу щодо розбіжностей в наданих позивачем документах стосовно відсутності у поданих до митного оформлення документах інформації щодо суми передплати за партію товару за п.5.2 контракту №1904.

Також, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом зазначено, що надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на коносамент та відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт), що не дає змогу ідентифікувати дану поставку. У копії митної декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Між тим, зважаючи на викладене, суд акцентує, що відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Суд також наголошує, що декларація країни відправлення заповнюється контрагентом, а отже декларант не може нести відповідальність за правильність та точність її заповнення.

Не заслуговують також на увагу доводи митного органу щодо не зазначення в копії митної декларації країни відправлення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, оскільки не зазначення в копії митної декларації країни відправлення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, у жодному разі не впливає на митну вартість товару, та більше того не свідчить про наявність розбіжностей у її складових.

До того ж, суд зазначає, що у наданому до митного оформлення Контракті № 1904 від 1.03.2019 року зазначені умови та географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Так, у пункті 3.1. Контракту № 1904 від 31.03.2019 року встановлено: - «Поставка товару за цим Контрактом здійснюється відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з базисними умовами CRF-Одеса».

У пункті 4.4. Контракту № 1904 від 31.03.2019 року визначено: - «Загальна вартість Контракту визначена відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з базисними умовами CFRy редакції 2010 року, і включає всі Витрати Постачальника, пов`язані з постачанням товару до моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження».

У пункті 6.5. Контракту № 1904 від 31.03.2019 встановлено: - «Право власності на товар переходить до Покупця в момент переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження разом з товаросупровідними документами відповідно до пункту 6.2. Контракту».

Так, суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховним Судом наголошено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Зокрема, судом встановлено, що декларантом до митного органу були надані у повному обсязі документи, які, на думку суду, є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору, в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Натомість, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах, не знайшли свого підтвердження, та у свою чергу суд погоджується з твердженнями позивача, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку щодо протиправності винесення Одеською митницею Держмитслужби оскаржуваних Рішення про коригування митної вартості № UA500500/2022/200375/1 від 30 листопада 2022 року, а також Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500500/2022/001328, та відповідно обґрунтованості, та правомірності позовних вимог ТОВ УІТАКА.

Вищевикладене спростовує твердження Одеської митниці Держмитслужби, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов, а інші аргументи, доводи сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не знівельовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УІТАКА до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, та картки відмови, підлягають задоволенню, з вищеокреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УІТАКА до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200375/1 від 30 листопада 2022 року, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Держмитслужби Про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200375/1 від 30 листопада 2022 року.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500500/2022/001328.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УІТАКА (65026, м. Одеса, вул.. Грецька, код ЄДРПОУ 34203597) сплачений судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УІТАКА до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200375/1 від 30 листопада 2022 року, - задовольнити.

27.02.23.