Рішення

від 28.02.2023 по справі 420/12800/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12800/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, місце знаходження 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) та Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління МВС в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674502, місцезнаходження 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 42) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 вересня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, місце знаходження 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), в якій позивач просив:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС в Одеській області щодо не виплати в день звільнення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби;

Зобов`язати Головне управління нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби.

Ухвалою суду від 15 вересня 2022 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідача зобов`язано надати наказ про призначення та звільнення позивача та інформацію щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 03.12.1994 року по 14.03.2006 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах рядового та начальницького складу, звільнений з органів внутрішній справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Відповідно до записів у послужному списку вислуга років позивача складає: 13 років 09 місяців 05 днів у календарному обчисленні та 19 років 02 місяці 03 днів у пільговому обчисленні.

Позивач зазначає, що з урахуванням ст. 9 Закону України № 2262-ХІІ, на момент звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ, загальна вислуга років складала 19 років у пільговому обчисленні та 13 років календарному обчисленні, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у випадку позивача дотримана, а тому на його думку, при звільненні зі служби позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги.

Крім того позивач зазначив, що при проходженні служби в органах ДКВС України одноразова грошова допомога за роки служби в ОВС йому не виплачувалась та вказаний проміжок часу не було включено до розрахунку, що підтверджується наказом ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» від 15.09.2017 року № 104/ОС-17, оскільки за попереднім місцем проходження служби позивач набув право на отримання та виплату одноразової грошової допомоги.

А тому, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати позивачу належної йому суми одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 10 листопада 2022 року судом було повторно зобов`язано відповідача надати витребувані судом документи та зупинено провадження до їх одержання.

Цю ухвалу було направлено на електронну адресу відповідача 10.11.2022 року, про що свідчить звіт про надсилання електронного повідомлення.

Через канцелярію суду 14.11.2022 року (вхід. № ЕП/33753/22) від представника відповідача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою суду від 08 грудня 2022 року провадження у справі поновлено зі стадії, на якій його було зупинено, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління МВС України та зобов`язано Приморський районний відділ надати суду належним чином засвідчену копію наказу про звільнення позивача та інформацію щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.

Цю ухвалу направлено на електронну адресу представника відповідача 14.12.2022 року, що підтверджується звітом про надсилання електронного листа.

Через канцелярію суду 09.01.2023 року (вхід. № 796/23) від представника ліквідаційної комісії Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області надійшло клопотання, відповідно до якого представник заперечує проти заявлених позовних вимог, повідомивши, що грошове забезпечення ОСОБА_1 нараховувалося та виплачувалося у Приморському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, однак з метою забезпечення збереженості архівних документів та виключення можливості захоплення їх представниками держави-агресора, документи з нарахування грошового забезпечення переміщені до умовно безпечного району. Тому підтвердити факт отримання позивачем зазначеної допомоги не теперішній час не можливо. У зв`язку з цим, представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до моменту припинення воєнного стану в Україні.

30.01.2023 року (вхід. № ЕП/2975/23 та 31.01.2023 року № 2807/23) від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 09 лютого 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

Станом на дату розгляду справи по суті відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України на підставі паспорту серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що відповідно до послужного списку, з 09.12.1994 року по 14.03.2006 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

Відповідно до витягу з наказу начальника управління МВС України в Одеській області № 100 о/с від 14.03.2006 року, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України капітана міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 (за власним бажанням).

Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 13 років 09 місяців 05 днів, у пільговому обчисленні 19 років 02 місяці 03 дні.

Надалі судом встановлено, що у період з 16.08.2012 року по 15.09.2017 року позивач проходив службу в Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області та відповідно до витягу з наказу № 104/ОС-17 від 15.09.2017 року звільнений за ст. 77 ч. 1 п. 2 (через хворобу) відповідно до Закону України «Про НП». Сплачено грошову компенсацію за 12 діб невикористаної чергової відпустки за 2016 рік та за 5 діб невикористаної чергової відпустки за 2017 рік. Вислуга на день звільнення становить у календарному обчисленні 18 (вісімнадцять) років, 10 (десять) місяців, 04 (чотири) дні, у пільговому обчисленні 20 (двадцять) років, 06 (шість) місяців, 13 (тринадцять) днів. З них вислуга в ДКВСУ становить: 05 (п`ять) років, 29 (двадцять дев`ять) днів.

Також судом встановлено, що відповідно до довідки № 181 від 06.09.2022 року виданої ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» вислуга років на день звільнення з ДУ 15.09.2017 року, у календарному обчисленні становить 18 (вісімнадцять) років, 10 (десять) місяців, 04 (чотири) дні, у пільговому обчисленні 26 (двадцять шість) років, 02 (два) місяці, 01 (один) день.

Судом встановлено, що 20.04.2022 року позивач, через свого представника, звернувся до Управління МВС в Одеській області із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та у випадку не здійснення нарахування та виплати такої допомоги зазначити підстави.

Листом від 29.04.2022 року № 14/1-58аз Головне управління надало відповідь, в якій вказано, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, надзвичайну, важку ситуацію, з якою зіткнулась країна, відповідь ГУ МВС України в Одеській області буде надана після офіційного завершення воєнного стану в Україні.

Позивач, не погодившись з наданою відповіддю та бездіяльністю відповідача щодо не виплати йому передбаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з таких підстав.

Позивач був звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням 14 березня 2006 року, та на час звільнення мав вислугу років у календарному обчисленні 13 років 09 місяців 05 днів.

Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (нині - "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, визначав умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України

військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту

(далі - військовослужбовців), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України, осіб начальницького і

рядового складу державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту та членів їх сімей, військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР, Національної гвардії України тощо.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинної на час звільнення позивача) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення

за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення із служби одноразова

грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на її отримання.

Абзацом четвертим пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393(далі - Порядок № 393), в редакції чинної нас звільнення позивача, визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільненим з військової служби або з органів внутрішніх справ через сімейні обставини або інші поважні

причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Строк календарної військової служби, служби в органах внутрішніх справ для визначення розміру зазначеної грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Предметом спору у справі, що розглядається є право особи на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2262-ХІІ при наявності в нього 10 років вислуги та відсутності права на пенсію згідно із вказаним законом.

Положення пункту 10 Порядку № 393 не пов`язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям особою права на пенсію.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Наказу начальника управління МВС України в Одеській області № 100 о/с від 14.03.2006 року, позивача було звільнено за власним бажанням з 14.03.2006 року. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 13 років 09 місяців 05 днів, у пільговому обчисленні 19 років 02 місяці 03 дні.

Однак, суд зазначає, що у вказаному наказі про звільнення не зазначено, стосовно нарахування одноразової грошової допомоги. Відповідач у свою чергу, заперечень з цього приводу не надавав, а тому відсутність зазначення щодо нарахування одноразової грошової допомоги позивачу, як доказ, рахується на користь позивача.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 9 вказаного Закону, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Такий правовий висновок був викладений у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №821/3762/15-а, від 30 вересня 2020 року у справі № 821/952/17, від 26 листопада 2020 року у справі № 520/1365/2020.

З огляду на те, що грошове забезпечення ОСОБА_1 нараховувалося та виплачувалося у Приморському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, належним відповідачем у цій справі є Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, місце знаходження 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) та Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління МВС в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674502, місцезнаходження 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 42) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління МВС в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674502, місцезнаходження 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 42) щодо не виплати в день звільнення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби.

Зобов`язати Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління МВС в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674502, місцезнаходження 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 42) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу IV Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко