Ухвала

від 28.02.2023 по справі 440/1833/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

28 лютого 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/1833/23

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши матеріали позовної заяви Селянсько-фермерського господарства "Світанок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод" до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права, -

В С Т А Н О В И В:

Селянсько-фермерське господарство "Світанок", Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод" звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної військової адміністрації, в якій просили:

визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 27.12.2019 №971 "Про затвердження технічної документації із землеустрою ДП "Лубенське лісове господарство" та надання земельної ділянки у постійне користування", яким даному підприємству надана у постійне користування земельна ділянка площею 84 га з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030;

скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 84 га з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030 за ДП "Лубенське лісове господарство" (Код ЄДРПОУ: 00992705) внесену до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52241876 від 15.05.2020.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, окрім іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про те, чи належить вказаний позов розглядати за правилами адміністративного судочинства, слід звернути увагу на наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 цього Кодексу адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; а публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, а також органів, яким законом надане право на представництво інтересів інших осіб, з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У постанові від 21 травня 2020 року у справі №826/16196/18 Верховний Суд зазначив, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом спору у цій справі є правомірність розпорядження відповідача щодо затвердження технічної документації зі землеустрою ДП "Лубенське лісове господарство" (у подальшому реорганізоване в ДП "Миргородське лісове господарство") та надання земельної ділянки у постійне користування; здійснення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 84 га з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030 за ДП "Лубенське лісове господарство".

Наявність порушеного права позивачі обґрунтовують тим, що позивачами направлено листи до Полтавської обласної військової адміністрації та до ДП "Миргородське лісове господарство" з проханням передати у користування (аренду/субаренду) частину земельної ділянки з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030, орієнтовною площею 18 000 кв.м., для скидів вже очищених стічних вод підприємства. У відповідь на звернення позивачів, як власник земельної ділянки (Полтавська обласна державна адміністрація) так і її користувач (ДП "Лубенське лісове господарство") відмовили у цьому.

Відносини, які пов`язані з наданням у користування земельної ділянки та припинення такого права користування, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

З огляду на викладене, є підстави стверджувати, що між позивачами та Полтавською обласною військовою адміністрацією, ДП "Миргородське лісове господарство" існують суперечності щодо легітимності та правомірності користування частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030 внаслідок затвердження технічної документації із землеустрою, надання земельної ділянки в постійне користування та реєстрації права постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030.

Затвердження технічної документації із землеустрою стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030 без відома та без погодження меж позивачами, вчинення подальших дій щодо реєстрації такої земельної ділянки та права користування нею за іншою особою, вказує на те, що оцінка предмету спору у цій справі не має публічно-правового характеру, а відповідно цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів. Вирішення цієї справи адміністративним судом та визнання протиправними дій та скасування з формальних (процедурних) підстав оскаржуваних рішень не дозволить остаточно вирішити спір між позивачами та Полтавською обласною державною адміністрацією та ДП "Миргородське лісове господарство" і тим самим виконати основне завдання судочинства. При вирішенні цієї справи перед судом обов`язково постане питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких була вчинена державна реєстрація та прийняте оспорюване розпорядження.

Оскільки позовні вимоги позивачів спрямовані на скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за ДП "Лубенське лісове господарство", то очевидним є спір приватноправового характеру.

Відтак, даний спір має приватноправовий характер, оскільки в його основі лежить спір позивачів та ДП "Миргородське лісове господарство" (до реорганізації ДП "Лубенське лісове господарство") щодо права користування частиною земельної ділянки.

Існування спору в межах цивільно-правових правовідносин (спір про право на земельну ділянку та її межі) виключає можливість розгляду справи за правилами адміністративного судочинства.

У постанові від 16 грудня 2019 року у справі № 826/823/17 Верховний Суд дійшов висновків, що "спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. У справі, що розглядається, фактично спір стосується правомірності володіння іншими особами земельною ділянкою, яка перетинається з земельною ділянкою позивача та створює перешкоди для здійснення державної реєстрації права власності за позивачем. Відтак, цей спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку саме органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства".

Згідно з пунктами 6 та 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках: 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Враховуючи викладене, між позивачами та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, ця справа має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до положень частини другої статті 170 КАС України, про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

З огляду на встановлені обставини, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за даним адміністративним позовом. При цьому, позивачу слід роз`яснити, що дана справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 19, 170, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Селянсько-фермерського господарства "Світанок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод" до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ.С. Шевяков