Рішення

від 28.02.2023 по справі 580/193/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року справа № 580/193/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Стасько О.Г. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2022 №859117-2412-2325.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач не має на праві оренди земельної ділянки щодо якої нараховано орендну плату згідно податкового повідомлення-рішення від 19.08.2022 №859117-2412-2325, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125410100:01:000:1213 та право оренди, а також право власності не зареєстровані. Вказано, що позивач є виключно власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, податкове повідомлення-рішення підлягає до скасування.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив в повному обсязі. В наданому відзиві зазначив, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

16.11.2021 Чигиринська міська рада рішенням №843-18/VIII «Про надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2300га» надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 0,2300га, кадастровий №7125410100:01:000:1213 з цільвим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована по АДРЕСА_2 .

16.11.2021 між Чигиринською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий №7125410100:01:000:1213. Згідно п. 3 якого вказано, що на земельній ділянці знаходить об`єкт нерухомого майна позивача.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125410100:01:000:1213 не зареєстрований.

01.06.2022 листом №268-02-33/1 Чигиринська міська рада повідомила Головне управління ДПС у Черкаській області на виконання п. 288.1 ст. 288 ПК України щодо укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий №7125410100:01:000:1213 з ОСОБА_1

Головним управлінням ДПС у Черкаській області у відповідності до податкового повідомлення-рішення від 19.08.2022 №859117-2412-2325 проведено нарахування позивачеві податкового зобов`язання з орендної плати за 2022 рік в сумі 44239.01грн.

Вважаючи рішення податкового органу протиправним, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує таке.

Відповідно до пп. 19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України, до функцій контролюючих органів належить перевірка своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК Україні, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Положеннями п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування. Платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.(п. 286.5 ст. 286 ПК України).

Справляння плати за землю в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XII ПК України, зокрема згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно матеріалів справи, Чигиринська міська рада виконала вимоги п. 288.1 ст. 288 ПК України та повідомила контролюючий орган щодо укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий №7125410100:01:000:1213 з ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК Україні, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Спеціальним законом, який регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161 - XIV).

Відповідно до ст. 2 Закону № 161 - XIV відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. (ст. 6 Закону № 161 - XIV).

Згідно ст. 7 Закону № 161 XIV, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Згідно ст. 13, 17 Закону № 161 XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Відтак, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Як встановлено, судом Чигиринською міською радою укладено договір оренди землі про передачу ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 0,23 га, з кадастровим номером 7125410100:01:000:1213, яка розташована на території Чигиринської міської ради за адресою: АДРЕСА_2 на якій розташований об`єкт нерухомого майна позивача.

Таким чином, спірне податкове повідомлення - рішення сформовано на підставі укладеного договору оренди землі, що і не заперечується позивачем, а доводи про відсутність його реєстрації не впливають на користування земельною ділянкою та власне необхідністю сплати орендної плати.

Отже, відповідач діяв в межах повноважень покладених на ГУ ДПС у Черкаській області, тому ознаки протиправності в діях відповідача відсутні, а тому податкове повідомлення-рішення не підлягає до скасування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц в якій зазначено, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР