Постанова

від 31.05.2023 по справі 580/193/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/193/23 Головуючий у 1 інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ключковича В.Ю.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області форми «Ф» від 19.08.2022 року № 859117-2412-2325 на суму 44239,01 грн., яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що вона договір оренди землі не укладала та не підписувала, також, не підписувала і акт приймання-передачі земельної ділянки, який є відсутній. На переконання апелянта, особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку, в розумінні ст. 269 ПК України, до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом.

08 травня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.11.2021 Чигиринська міська рада рішенням № 843-18/VIII «Про надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2300 га» надано ОСОБА_1 , в оренду земельну ділянку площею 0,2300га, кадастровий №7125410100:01:000:1213 з цільним призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та Іншої промисловості, що розташована по АДРЕСА_1 .

16 листопада 2021 року між Чигиринською міською радою та ОСОБА_1 укладено Договір оренди земельної ділянки кадастровий №7125410100:01:000:1213, згідно п. 3 якого, на земельній ділянці знаходить об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125410100:01:000:1213 не зареєстрований.

01 червня 2022 року Чигиринська міська рада, на виконання п. 288.1 ст. 288 ПК України, листом №268-02-33/1 повідомила Головне управління ДПС у Черкаській області щодо укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий №7125410100:01:000:1213 з ОСОБА_1

Головним управлінням ДПС у Черкаській області, у відповідності до податкового повідомлення-рішення від 19.08.2022 №859117-2412-2325, проведено нарахування позивачеві податкового зобов`язання з орендної плати за 2022 рік в сумі 44239,01 грн.

Не погодившись податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Положеннями п. 270.1 ст. 270 ПК України закріплено, що об`єктами оподаткування платою за землю є:

- об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

- об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Підпунктом 288.1.1 пункту 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

В свою чергу, за приписами частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 9 цієї ж статті Земельного кодексу України визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Як вбачаються з матеріалів справи, Чигиринською міською радою, листом №268-02-33/1 від 01.06.2022, була направлена до Головного управління ДПС у Черкаській області інформація про внесені зміни до Переліку орендарів, з якими укладені договори оренди землі на 2022 рік по Чигиринській міській територіальній громаді, згідно якого, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) орендує земельну ділянку площею 0,23 га, з кадастровим номером 7125410100:01:000:1213, яка розташована на території Чигиринської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38-45).

На підставі вищевказаної інформації, Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 19 серпня 2022 року № 859117-2412-2325, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 44 239,01 грн. (а.с. 9).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було сформовано на підставі Договору оренди землі від 16 листопада 2021 року, укладеного між Чигиринською міською радою в особі міського голови Харченка Віктора Анатолійовича та ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення - рішення сформовано на підставі укладеного договору оренди землі, що і не заперечується позивачем, а доводи про відсутність його реєстрації не впливають на користування земельною ділянкою та власне необхідністю сплати орендної плати.

Разом з тим, апелянт стверджує, що вказаний договір оренди землі не укладала та не підписувала. При цьому, позивач наголошує на тому, що у період 2021-2022 років за нею у встановленому порядку не було зареєстровано ні право власності, ні право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7125410100:01:000:1213.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать, що, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.11.2012, ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності нерухомим майном - автостоянкою, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Отже, оскільки, ОСОБА_1 володіє вищевказаним майном, вона здійснює користування земельною ділянкою, що знаходиться під таким майном.

Слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, наведену в його постанові від 14 вересня 2021 року у справі №808/2684/15, виходячи з якої, у разі набуття права власності на нерухоме майно та неоформлення права користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване, у користувача виникає обов`язок зі сплати земельного податку з дати державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно.

Рішенням XVIII сесії VIII скликання Чигиринської міської ради Черкаської області від 16 листопада 2021 року №843-18/VIII, прийнятого за результатом розгляду проекту землеустрою та заяви ОСОБА_1 від 10.11.2021, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та вирішено надати ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 0,2300 га кадастровий номер 7125410100:01:000:1313 з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована по АДРЕСА_1 , строком на 25 років (а.с. 10).

На виконання рішення Чигиринської міської ради Черкаської області від 16 листопада 2021 року №843-18/VIII, між Чигиринською міською радою в особі міського голови Харченка Віктора Анатолійовича (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди землі від 16 листопада 2021 року (а.с. 46-51).

Згідно пункту 1.1 даного Договору оренди землі, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування, земельну ділянку, із земель громадської забудови з цільовим, призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером 7125410100:01:000:1213, яка розташована на території Чигиринської міської ради, по АДРЕСА_1 .

Пунктом 8 Договору оренди землі передбачено, що Договір укладено на 25 років з 16 листопада 2021 року до 16 листопада 2046 року.

Згідно пункту 40 Договору оренди землі, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами.

Колегія суддів ставиться критично до твердження апелянта про те, що вона договір оренди землі не укладала та не підписувала, оскільки, як було вищезазначено, ОСОБА_1 здійснює користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , так як дана земельна ділянка знаходиться під нерухомим майном, що належить позивачу на праві приватної власності з 29.11.2012. Крім того, Договір оренди землі від 16.11.2021 укладений на підставі рішення Чигиринської міської ради Черкаської області від 16 листопада 2021 року №843-18/VIII про надання позивачу в оренду земельної ділянки, що прийнято на підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 10.11.2021. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом не надано суду будь-яких доказів, що вона зверталася до суду з позовом з метою визнання недійсним такого договору оренди землі чи із відповідною заявою в правоохоронні органи.

Посилання апелянта на те, що вищевказаний Договір оренди землі не був зареєстрований, колегія суддів вважає необгрунтованими, адже рішенням Чигиринської міської ради Черкаської області від 16 листопада 2021 року №843-18/VIII зобов`язано саме ОСОБА_1 протягом тридцяти робочих днів з моменту прийняття цього рішення укласти договір оренди землі, здійснити його державну реєстрацію та протягом п`яти днів надати його копію відповідному податковому органу.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач діяв в межах повноважень покладених на Головне управління ДПС у Черкаській області, тому ознаки протиправності в діях відповідача відсутні, як наслідок, податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Щодо посилання апелянта на висновки, що містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 07.06.2017 у справі № 634/769/15-ц, постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 12.01.2021 у справі № 229/5551/18, від 12.04.2021 у справі №394/574/19, від 02.06.2021 у справі № 291/427/17, а також, постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі № 807/2849/14 та від 29.11.2019 у справі № 360/3442/18, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, втім фактично відповідач просить застосувати висновки Верховного Суду за результатами дослідження ним певних обставин у справі про спір між іншими сторонами.

Слід зазначити, що висновки у кожній з наведених апелянтом справ здійснені за результатами оцінки різних аспектів спірних правовідносин.

У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.

Інші аспекти спірних правовідносин та інше обґрунтування відповідного позову, що досліджувалось судами у межах справи, на яку посилається відповідач, не дають підстав для висновку про подібність спірних правовідносин на противагу аналогічним обставинам, що є ключовим для визначення правовідносин подібними.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що результат вирішення у кожній з цих справ зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів, правовим обґрунтуванням позовних вимог.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.