Постанова

від 28.02.2023 по справі 420/6259/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/6259/19Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Дошкільного навчального закладу ясла садок Сонечко про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Дошкільного навчального закладу ясла садку Сонечко села Новоселівка Кілійського району Одеської області, ЄДРПОУ: 35990492, юридична адреса: 68320, Одеська область, Кілійський район, село Новоселівка, вул. Шкільна, 5.

- у спосіб повного зупинення експлуатації будівель Дошкільного навчального закладу ясла садку Сонечко села Новоселівка Кілійського району Одеської області, який розташований за адресою: 68320, Одеська область, Кілійський район, село Новоселівка, вул. Шкільна, 5.

- у порядок: шляхом відключення вищевказаних будівель Дошкільного навчального закладу ясла садку Сонечко села Новоселівка Кілійського району Одеської області від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки №107 вiд 13.08.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 107 від 13.08.2019 за номерами: 1-10, 12, 13, 15, 17-26.

В обґрунтування позову зазначалось, що за результатами проведеної позапланової перевірки відповідача були встановлені порушення вимог пожежної та техногенної безпеки. При цьому, як зазначив позивач, порушення за номерами 1-10, 12, 13, 15, 17-26, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, у зв`язку з чим позивач вважає, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року, ухвалене в порядку письмового провадження в м. Одеса у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області надано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що при ухвалені судового рішення судом першої інстанції не враховано, що існування (не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Апелянт стверджує, що відсутність фінансування не є підставою, яка дозволяє експлуатувати заклад з наявними порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки, оскільки це може призвести до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином, зокрема, від відповідача до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого встановлено, що Дошкільний навчальний заклад ясла садок Сонечко 02.02.2023 р. отримав копії ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, копію апеляційної скарги та інформацію про права та обов`язки, проте Дошкільний навчальний заклад ясла садок Сонечко відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до суду не надано, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними письмовими матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції було встановлено, що 13 серпня 2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області № 273 від 24.07.2019 «Про проведення позапланових перевірок» на підставі Посвідчення на проведення позапланової перевірки № 120 вiд 13.08.2019 провідним інспектором Кілійського МРС ГУ ДСНС України в Одеській області лейтенантом служби цивiльного захисту Обертинською Ю.В. здійснено позапланову перевірку ДНЗ ясла садок «Сонечко», який розташований за адресою: 68320, Одеська область, Кілійський район, село Новоселівка, вул. Шкільна, 5, під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт №107 від 13.08.2019.

Актом № 107 встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме:

1. Приміщення ДНЗ не обладнані автоматичною установкою пожежної сигналізації (АУПС).

2. Не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищних приміщень.

3. Територія та приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, вогнегасниками згідно норм належності.

4. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

5. Не забезпечено евакуаційним освітленням сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації.

6. Не виконано захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки вторинних її прояв.

7. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлені вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки.

8. З`єднання, відгалуження та окiнцювання здійснюється за допомогою скрутки.

9. На території пожежні щити (ПЩ) не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння та протипожежним інвентарем з розрахунку згідно норм належності (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу, розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.) на кожний щит.

10. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у встановленому порядку.

11. Будівля не забезпечена адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), який встановлюється на фасаді будівель або інших видних місцях i освітлюваними у темний час доби.

12. Для кожного приміщення об`єкта не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки.

13. Територія не забезпечена необхідним запасом води для цілей пожежогасіння.

14. Біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

для пожежної водойми літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

15. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів не утримують зачиненими. На дверцятах не вказано місце зберігання ключів. Вікна горищних приміщень не заскаленi.

16. Не пофарбовані зовнішні пожежні сходи.

17. Дозволяється використання електросвітильників із знятими ковпаками (розсіювачами).

18. Дозволяється використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та користування пошкодженими розетками.

19. Дозволяється розташування електророзеток, вимикачів та інших подібних приладів на горючій основі.

20. Не забезпечена відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

21. Дозволяється улаштування тимчасових електромереж.

22. Дозволяється експлуатація електрокабелів з пошкодженою ізоляцією.

23. Дозволяється замикання дверей евакуаційних виходів, за наявності людей у приміщенні, не на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа.

24. Двері на шляхах евакуації відкриваються в протилежному напрямку.

25. Не організовано проходження функціонального навчання відповідними особами керівного складу та фахівцям суб`єкту господарювання, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту.

26. Не розроблене положення та інструкцію щодо виконання вимог техногенної безпеки

Порушення за номерами 1-10, 12, 13, 15, 17-26 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Скарг під час проведення позапланового заходу чи заперечень на Акт №107, який 13.08.2019 вручено в.о. завідуючої ДНЗ ясла-садок «Сонечко» Шошовій Катерині Федорівні, не надходило.

Враховуючи невиконання відповідачем припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що через введення в Україні воєнного стану з Державного бюджету України на даний час не передбачено видатків для місцевих бюджетів на вирішення проблеми пожежної безпеки закладів дошкільної освіти.

Суд також зазначив, що під час вирішення справ зазначеної категорії мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно зі статтею 6 Закону 877-V підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно статті 1 Кодексу цивільного захисту України він регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (ст. 1 Кодексу цивільного захисту України).

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 1, 12 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст. 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. (ч. 2 ст. 70 КЦЗ України).

На підставі системного аналізу вищенаведених норм права колегія суддів вважає, що проведення державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюється з метою перевірки дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. При цьому залежно від характеру виявлених порушень органом державного нагляду мають бути вчинені відповідні заходи реагування.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Дошкільним навчальним закладом ясла-садок «Сонечко» після проведення позивачем позапланової перевірки у серпні 2019 року та станом на прийняття судом першої інстанції рішення було усунуто 22 із 26 виявлених порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.

Порушення, які все ще не усунуті відповідачем стосуються необхідності проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; виконання захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ ЕN 62305:2012 «Блискавкозахист»; обладнання приміщень системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; проходження функціонального навчання особами керівного складу та фахівцям суб`єкту господарювання, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (т. 1 а.с. 192-193).

Колегія суддів зазначає, що з аналізу вищенаведених положень законодавства вбачається, що підставою для застосування заходів реагування є встановлення контролюючим органом порушень вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В даному випадку, станом на момент судового розгляду даної справи, відповідачем не усунуто всіх виявленні контролюючим органом порушень, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов не правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки намір позивача усунути найближчим часом порушення, які були встановлені під час перевірки не є доказом виконання припису позивача.

В свою чергу, компетентним суб`єктом владних повноважень з питань існування загрози життю та/або здоров`ю людей при порушенні вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є саме посадові особи позивача, тому, належним та безперечним доказом усунення відповідачем порушень є відповідний Акт складений посадовими особами позивача за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача викладені у відзиві на адміністративний позов про намір усунути порушення, оскільки укладення договорів про проведення робіт, зовсім не значить, що роботи будуть дійсно профінансовані, здійсненні, системи протипожежного захисту будуть змонтовані, та підключені на пульт цілодобового спостереження.

При цьому Акт перевірки містить конкретні порушення, та посилання на нормативні акти, які встановлюють норми і правила улаштування і утримання господарства, будівель, споруд і приміщень з метою недопущення виникнення пожеж та аварій, будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу, чи заперечень на Акт який вручено під особистий підпис В.о. завідувачої ДНЗ ясла-садок «Сонечко» Шошорвій К.Ф. під час перевірки та після неї не надходило.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи сторін суд апеляційної інстанції вважає встановлені порушення суттєвими, оскільки такі порушення можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей, зокрема для дітей, які відвідують Дошкільний навчальний заклад ясла садок Сонечко.

Слід зазначити, що відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей.

Також, відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння). Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу, що пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо може до неї призвести але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та/або до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

У контексті даного питання колегія суддів зазначає, що на момент розгляду даної справи виявлені позивачем порушення не усунуто в повному обсязі та продовжує існувати загроза життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що існування хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами та вважає за необхідне зазначити наступне.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Матеріалами справи доведено, що під час перевірки виявлено ряд порушень законодавства із забезпечення пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, тому в даному випадку зазначення про співмірність застосування такого заходу реагування як повне зупинення роботи дитячого садочка є недоречним, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно вимог Кодексу цивільного захисту України Головне управління зобов`язане вимагати зупинення роботи об`єкта до повного усунення порушень техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту населення, які створюють загрозу людям.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно частини 3 статті 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони життя та здоров`я.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень, а застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки та не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, колегія суддів вважає, що виявлені позивачем та зафіксовані актом перевірки порушення, які станом на момент розгляду справи є неусунутими, на думку колегії суддів, є суттєвими та створюють небезпеку для працівників, дітей та відвідувачів дошкільного навчального закладу ясла-садок.

Також чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян. Відсутність коштів на усунення виявлених порушень не може бути підставою для не вжиття заходів реагування з метою усунення порушень вимог законодавства, які створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26 березня 2020 року № 520/6694/19.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом щодо використання приміщення для проведення навчального процесу, тому зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про співмірність заходу реагування, який просить вжити позивач наслідком встановлення виявлених порушень, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Дошкільного навчального закладу ясла садку Сонечко села Новоселівка Кілійського району Одеської області, ЄДРПОУ: 35990492, юридична адреса: 68320, Одеська область, Кілійський район, село Новоселівка, вул. Шкільна, 5 у вигляді повного зупинення експлуатації будівель шляхом відключення будівель Дошкільного навчального закладу ясла садку Сонечко від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки №107 вiд 13.08.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 107 від 13.08.2019 за номерами: 1-10, 12, 13, 15, 17-26.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька