Постанова

від 12.08.2010 по справі 2а-7732/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 12 серпня 2010 року           14:05           № 2а-7732/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання  Голод В.С.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "МДК"

до

 Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про

 визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2009р. №7102305

Товариство з обмеженою відповідальністю "МДК" звернулося в суд з позовом про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2009 р. № 7102305 в розмірі 30 080,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем було прийняте незаконне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законодавства України про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає свої рішення обґрунтованими і прийнятими без порушення чинного законодавства в результаті перевірки, яка свідчать про порушення позивачем положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг".

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МДК" зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 29.01.2003 р. (код ЄДРПОУ 32308749), є платником податків.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в результаті якої було складено акт від 05.05.2009 р. № 002154, яким зафіксовано порушення вимог податкового законодавства України, а саме: п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг" та п.4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, за які, п. 1,2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг" та абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Так, представниками податкових органів, під час перевірки, було зароблено ставки на двох гральних автоматах за допомогою купюроприймача на загальну суму 100,00 грн., в результаті чого встановлено, непроведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій та невидача касового чеку на загальну суму 100,00 грн. Також, встановлено, що в приміщенні позивача знаходяться у робочу стані 87 гральних автоматів, які не приведені у фіскальний режим роботи. Після пред’явлення представниками податкових органів службових посвідчень та направлень на перевірку, касиром було пробито касовий чек.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2009 р. № 7102305 в розмірі 30 080,00 грн.

Судом встановлено, що позивач, не погоджуючись з висновками перевірки, використовуючи надане йому п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 зазначеним Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” право адміністративного оскарження рішення податкових органів, звертався зі скаргами до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової адміністрації України про визнання нечинним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2009 р. № 7102305 в розмірі 30 080,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач наголошував, що не мав змоги використовувати в якості реєстраторів розрахункових операцій гральні автомати, обладнані запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю) та обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки всупереч нормативно-правовим актам, що зобов’язують Мінпромполітики розробити вказані пристрої, вони не були розроблені, а в державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій не зареєстровано жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості реєстратора розрахункових операцій.

В результаті розгляду скарг позивача, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2009 р. № 7102305 було залишене без змін, а скарги - без задоволення.

Отже, висновки акту перевірки позивачем не спростовані, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при проведені зазначеної перевірки та прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Крім цього, зазначеною статтею надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Згідно ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 р. № 40/374, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат –це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до реєстраторів розрахункових операцій, що спростовує доводи позивача з цього приводу.

Відповідно до вимог п.1, 2, 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно п.4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товар (послуги), затвердженого Державною податковою адміністрацією України від 01.12.2000 р. № 614, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через реєстратори розрахункових операцій проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через реєстратор розрахункових операцій, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Суд також звертає увагу на , те що відповідно до ст. 12, 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України. Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України.

Так, відповідно до змін, внесених у додаток до постанови Кабінету Міністрів України “Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування реєстраторів розрахункових операцій” від 07.02.2001 р. № 121, термін переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р.

Разом з тим, вина суб’єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об’єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Наказом Державної податкової адміністрації України “Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції” від 01.07.2008 р. № 430 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему “Фіскал”, яка призначена для казино, залу гральних автоматів, торгівлі та послуг гральних закладів, проте фіскалізація гральних автоматів даним наказом передбачена не була.

З метою забезпечення виконання зазначених вимог законодавства, Державна податкова адміністрація України прийняла наказ "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" від 10.09.2008 р. № 581, згідно якого до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему “Фіскал”, передбачивши при цьому сферу її застосування: казино, зали гральних автоматів; фіскалізація гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів.

Отже, з аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що з 10.09.2008 р. у позивача виникла реальна можливість виконати обов’язок, передбачений Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, позивач зобов’язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Відповідно до вимог ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. Учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Під час розгляду справи, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті або придбання та встановлення позивачем комп’ютерно-касової системи “Фіскал” на гральні автомати, що ним використовуються, чи доказів несумісності комп’ютерно-касової системи “Фіскал” із тими гральними автоматами, що введені Товариством з обмеженою відповідальністю "МДК" в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 2 ст. 17 зазначеного Закону України передбачено, що у разі застосування, при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірах двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції в сумі 30 080,00 грн., застосовані відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо порядку нарахування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Крім цього, судом встановлено, що відповідачем дотримано норми податкового законодавства України при винесені оспорюваного рішення, а тому враховуючи обставини справи та наявні докази, прийняте відповідачем рішення, на підставі якого було нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 30 080,00 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, враховуючи обставини справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту прийняття відповідачем нечинного рішення, таким чином, позовна заява є необґрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваноо рішення в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МДК" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій