Ухвала

від 21.02.2023 по справі 757/8407/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/8407/22-к Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/32/2023 Доповідач - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №32020100000000249 від 19.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

17 лютого 2022 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32020100000000249 від 19.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, а саме на нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 31500363);

- АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069282380000);

- АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80934880000);

- АДРЕСА_4 , в підземній автостоянці (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1019710580000).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року вказане клопотання задоволено та накладено арешт на зазначене у ньому майно. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчим суддею зазначено, що арешт на вказане майно накладається з метою конфіскації майна, як додаткового виду покарання, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

На вказану ухвалу слідчого судді, адвокат, який діє в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою вважає її незаконною й необґрунтованою та зазначає, що кримінальне провадження розслідується вже понад два роки і будь-які ризики знищення арештованого майна вже втратили свою актуальність. При цьому, прокурором не доведено причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, не надано доказів, що арештоване майно є речовим доказом, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення чи зберегло на собі його сліди, а також не зазначено конкретних фактичних обставин, які б виправдовували такий спосіб втручання у право власності ОСОБА_7 . Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, пославшись на те, що розгляд клопотання відбувся без участі власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 чи його представника, а копію оскаржуваної ухвали слідчого судді апелянтом було отримано лише 18.11.2022 року, у зв`язку з чим причину пропуску строку просить визнати поважною.

В судове засідання не з`явився адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 , про час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, однак причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно положень ст.422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Тому, з огляду на приписи ст.422 КПК України колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності адвоката ОСОБА_8 , оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;

- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з цим встановлено, що розгляд клопотання відбувся без участі власника майна чи його представника, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді апелянту стало відомо 18.11.2022 року. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що адвокатом ОСОБА_8 , строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв`язку з чим він поновленню не підлягає.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме в організації заволодіння бюджетними коштами, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах. 14.01.2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, зі змісту підозри вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_7 належить наступне нерухоме майно розташоване за адресами:

- АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 31500363);

- АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069282380000);

- АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80934880000);

- АДРЕСА_4 , в підземній автостоянці (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1019710580000), яке являється предметом забезпечення кримінального провадження, а саме конфіскації майна як додаткового виду покарання у кримінальному провадженні №32020100000000249 від 19.05.2020 року.

Оскільки арешт накладено з метою конфіскації майна, як виду додаткового покарання, в разі визнання ОСОБА_7 винуватим за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, відповідно до ст.170 КПК України, існують підстави для тимчасового позбавлення права на відчуження вказаного майна.

У випадку, передбаченому ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке належить ОСОБА_7 а саме нерухоме майно, розташоване за адресами:

- АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 31500363);

- АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069282380000);

- АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80934880000);

- АДРЕСА_4 , в підземній автостоянці (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1019710580000), відповідає критеріям п.3 ч.2 ст.170 КПК України та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , щодо відсутності правових підстав для накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_7 через відсутність ризиків знищення такого майна, є безпідставними та необґрунтованими, при цьому слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування судового рішення та підлягають з`ясуванню під час розгляду судом першої інстанції кримінального провадження по суті.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в апеляційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б стали підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні, не вбачається.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, що належить ОСОБА_7 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме на нерухоме майно розташоване за адресами:

- АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 31500363);

- АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069282380000);

- АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80934880000);

- АДРЕСА_4 , в підземній автостоянці (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1019710580000), діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №32020100000000249 від 19.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №32020100000000249 від 19.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, а саме на нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 31500363);

- АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069282380000);

- АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80934880000);

- АДРЕСА_4 , в підземній автостоянці (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1019710580000), залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4