Ухвала

від 02.05.2023 по справі 757/8407/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 02 травня 2023 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року,

за участі:

представника-адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління НП України ОСОБА_7 та накладено на нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 31500363);

- АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069282380000);

- АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80934880000);

- АДРЕСА_4 , в підземній автостоянці (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1019710580000).

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069282380000, загальна площа - 68, 8 квадратних метрів, розташована за адресою: АДРЕСА_2 та в цій частині постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 17 лютого 2022 року клопотання прокурора розглянуто без повідомлення ОСОБА_5 (особа, права якої обмежуються під час досудового розслідування), як іпотеко держателя майна, копію оскаржуваного рішення отримано 23 лютого 2023 року від ОСОБА_8 , апеляційну скаргу подано 28 лютого 2023 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до договору позики, серія та номер 3302 від 23.12.2020 року, посвідченого 18.03.2021 р., за реєстраційним номером 632, приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 , між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , який позичив у ОСОБА_11 - 4 282 500 грн. 00 коп., на забезпечення виконання зобов`язань щодо повернення яких ОСОБА_8 передав в іпотеку ОСОБА_12 майно (квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069282380000, загальна площа - 68,8м2, розташована за адресою: АДРЕСА_5 ) про, що між ними укладено договір іпотеки серія та номер 912 від 18.03.2021р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_13 , що підтверджується інформаційною довідкою №324160987 від 27.02.2023р., яка додається.

На думку апелянта, накладений арешт, порушує пріоритетні права ОСОБА_11 як іпотекодержателя на задоволення своїх грошових вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є арештоване майно та перешкоджає ОСОБА_12 звернути стягнення на майно (предмет іпотеки), шляхом набуття права власності на вказане майно, оскільки відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухомемайно, є підставою для відмови в державній реєстрації прав ОСОБА_11 .

Окрім того, кримінальне провадження №32020100000000249 від 19.05.2020, розслідується вже понад два роки і тому будь-які ризики знищення майна втратили свою актуальність, а сторона обвинувачення не довела причетність ОСОБА_8 , до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Також, в матеріалах справи, клопотанні прокурора, та у матеріалах кримінального провадження, не міститься інформація щодо залучення потерпілого чи наявності цивільного позову, а також, прокурором не надано доказів щодо того, що арештоване майно є речовим доказом.

Звертає увагу, що реєстрація права власності на майно за ОСОБА_8 , відбулась 28.10.2016р., що підтверджується інформаційною довідкою №324160987 від 27.02.2023р., яка додається. Відтак, вказана квартира не набута в результаті скоєння злочину будь якими особами в межах кримінального провадження.

В судове засідання прокурор не з`явився, на електронну пошту суду надіслав клопотання про відкладення судового засідання, докази на підтвердження причин поважності не явки суду не надав. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки, 17 лютого 2022 року слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без повідомлення ОСОБА_5 , копію оскаржуваного рішення отримано 23 лютого 2023 року від ОСОБА_8 , апеляційну скаргу подано 28 лютого 2023 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19 травня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32020100000000249, за за підозрою ОСОБА_8 в організації заволодіння бюджетними коштами, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_14 у службовому підробленні, тобто внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та заволодінні бюджетними коштами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_15 у заволодінні бюджетними коштами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_16 у заволодінні бюджетними коштами, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , діючи у складі організованої групи з ОСОБА_16 , директором ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ КИЇВЩИНИ «РІВНІСТЬ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ» (код ЄДРПОУ 38337357) (далі - ГОІК «РІВНІСТЬ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ») ОСОБА_15 , директорами ПІДПРИЄМСТВА ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН «ПОСТУП» ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ КИЇВЩИНИ «РІВНІСТЬ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ» (код ЄДРПОУ 38491823) (далі - ПОГ «ПОСТУП») ОСОБА_17 і ОСОБА_14 за співучасті службових осіб податкових органів у період із 23.05.2019 по 15.06.2020 з використанням офіційних документів, до яких внесено завідомо неправдиві відомості, заволодів бюджетними коштами шляхом незаконного повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПОГ «ПОСТУП» у сумі 25 159 971,00 грн, що є особливо великим розміром.

14 січня 2023 року складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_8 , про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_8 , належить наступне нерухоме майно:

- АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 31500363);

- АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069282380000);

- АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80934880000);

- АДРЕСА_4 , в підземній автостоянці (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1019710580000).

17 лютого 2022 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління НП України ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт належне ОСОБА_8 майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року клопотання слідчого задоволено.

Колегія суддів погоджуються з висновками слідчого судді, виходячи з наступного.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК Україниі бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів судового провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_8 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає у тому числі конфіскацію майна

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_8 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Окрім того, як встановила колегія суддів, майно, на яке просив накласти арешт слідчий, знаходяться у власності ОСОБА_8 , а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею дотримано вимоги статей 132,170,172,173 КПК України, перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_8 та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

Доводи апелянта, що накладений арешт, порушує пріоритетні права ОСОБА_5 , як іпотекодержателя, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Посилання апелянта, як на підставу скасування оскаржуваного рішення, що в матеріалах справи, клопотанні прокурора, та у матеріалах кримінального провадження, не міститься інформація щодо залучення потерпілого чи наявності цивільного позову, а також, прокурором не надано доказів щодо того, що арештоване майно є речовим доказом, є необґрунтованими.

Оскільки, відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Всі інші доводи апелянта, підлягають перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею дотримано вимоги статей 132,170,172,173 КПК України, перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_18 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України.

Враховуючи наведене, доводи представника ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 які зазначені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перевірки матеріалів провадження. Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику ОСОБА_5 , - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргупредставника ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_19 ОСОБА_20 ОСОБА_21

Унікальний номер справи 757/8407/22-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_22

Провадження 11-сс/824/1839/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК