Ухвала

від 28.02.2023 по справі 826/3464/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 826/3464/18

адміністративне провадження № К/990/6023/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ГК Альянс» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2018 позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 це рішення скасовано, а позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.02.2018 №00001891402 в частині визначення податкового зобов`язання у розмірі 605 134,8 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 151 283,7 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Підставою для часткового задоволення позову суд апеляційної інстанції визнав ту обставину, що кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «СМТ-БУДІВНИЦТВО» за векселями АА 2055683 (1293537,00 грн) та АА 2055684 (2068323,00 грн) не може вважатися безнадійною (такою, що не підлягає погашенню), оскільки строк позовної давності за вказаними векселями починає перебіг з 31.05.2018 та 30.06.2018 відповідно. Апеляційний суд встановив, що зазначені векселі позивач передав у розрахунок за договором від 12.05.2011 № 02-05-ОБ про надання послуг з технічного обслуговування відповідно до актів прийому-передачі векселів від 31.05.2012, строк сплати за якими був продовжений до 31.05.2018 та 30.06.2018 відповідно. Суд апеляційної інстанції застосував до встановлених обставин, зокрема норми підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та статей 70, 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» і виснував, що законних підстав для збільшення доходу ТОВ «ГК «Альянс» за векселями АА 2055683 на суму 1293537,00 грн та АА 2055684 на суму 2068323,00 грн у контролюючого органу не було, а визначення (збільшення) податкового зобов`язання ТОВ «ГК «Альянс» з податку на прибуток підприємств та нарахування штрафних санкцій у відповідній частині в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні є неправомірним.

17.02.2023 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 (в частині задоволення позову), в якій підставою касаційного оскарження вказало пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

ГУ ДПС зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, пункту 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2020 №20, які судом апеляційної інстанції застосовані неправильно внаслідок не дослідження обставин щодо порушень позивачем податкового законодавства.

Вказує відповідач і на порушення судом апеляційної інстанції норм 90, 242, 244, пункту 2 частини другої статті 245 КАС.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

Підстава касаційного оскарження, встановлена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, передбачає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, заперечує правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а не правильне встановлення апеляційним судом обставин у справі.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку відповідача, така норма повинна застосовуватися.

Як вже зазначено, суд апеляційної інстанції застосував норми статей 70, 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, відповідно до положень яких позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя (так само простого векселя), погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Саме внаслідок застосування цих норм до встановлених у справі обставин щодо продовження строку погашення векселів АА 2055683 та АА 2055684 до 31.05.2018 та 30.06.2018 суд апеляційної інстанції зробив висновок, що заборгованість ТОВ «ГК «Альянс» за цими векселями не має ознак безнадійної (за критерієм збігу строку давності щодо її стягнення), а відтак не підлягала включенню до оподатковуваного доходу в податкових (звітних) періодах, за які проведено перевірку. Доказів щодо інших критеріїв визначення заборгованості безнадійної згідно з підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, зокрема, ліквідації чи припинення ТОВ «СМТ-БУДІВНИЦТВО», ГУ ДПС не надало. Не наводить таких доводів відповідач і в касаційній скарзі.

Доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі фактично полягають в оспорюванні встановлених апеляційним судом обставин у справі та переоцінці доказів (ГУ ДПС доводить, що апеляційним судом не враховані надані відповідачем докази, що ТОВ «СМТ-Будівництво» не звітує з липня 2017 року, щодо нього в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості про відсутність за місцезнаходженням, його банківські рахунки закриті), що виходить за межі касаційного перегляду, встановленого частиною першою статті 341 КАС.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, оскільки одне лише зазначення підстави касаційного оскарження, передбаченої нормами частини четвертої статті 328 КАС, без належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, яке б відповідало цим нормам, не свідчить, що касаційна скарга відповідає пункту 4 частини першої статті 330 КАС. Норма цього пункту не тільки встановлює вимогу щодо формального зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС, але, безумовно, презюмує факт відповідної підстави. Таке тлумачення норми пункту 4 частини другої статті 330 КАС відповідає положенням норми частини першої статті 328 КАС щодо обмеження касаційного оскарження судового рішення випадками, встановленими КАС.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко