Постанова

від 27.02.2023 по справі 953/2566/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/2566/21 Номер провадження 33/814/109/23Головуючий у 1-й інстанції Нєцова А.І Доповідач ап. інст. Рябішин А. О.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., з секретарем судового засідання Журою Н.Л., за участю адвоката Семехи Д.С., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу адвоката Кузнецова А. І. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2021 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Печеніги, Печенізького району, Харківської області, українця, громадянина України, пенсіонера, інваліда ІІ групи, учасник бойових дій в Афганістані, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені суддею суду першої інстанції обставини

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 гривні.

Згідно з постановою судді, 31 січня 2021 року о 16 год 50 хв в м. Харків вул. Жилярді, 47 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Volkswagen н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та в закладі охорони здоров`я КПН ХОР відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи , яка її подала

Не погодившись з вказаним рішенням судді, адвокат Кузнецов А. І. діючи в інтересах ОСОБА_1 07 травня 2021 року подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2021 року у справі № 953/2566/21 скасувати та постановити нову. Звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд «Відокремленого підрозділу управління комітету правового захисту України у Харківській області». Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити.

На переконання апеляційних вимог ОСОБА_2 вказує, що з зазначеним висновком суду першої інстанції апелянт повністю погоджується та вважає її законною та обґрунтованим, більш того, ОСОБА_1 визнає свою вину у скоєному правопорушення та щиро кається в цьому. Тому просить ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд «Відокремленому підрозділу управління комітету правового захисту України у Харківській області» (ЄДРПОУ: 42013944), з огляду на доцільність застосування до нього заходу (заходів) громадського впливу.

Окрім того, просить звернути увагу, що в матеріалах справи є відповідне посвідчення ОСОБА_1 про те, що він є інвалідом 2 групи інвалідності, однак судом першої інстанції стягнуто з останнього на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн, що суперечить ЗУ «Про судовий збір», оскільки дана категорія осіб звільнена від сплати судового збору

05 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав уточнену апеляційну скаргу, згідно якої просить постанову Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2021 року скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно уточненої апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що докази зупинки та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння в матеріалах провадження відсутні. Також, згідно протоколу ДПР №028052 зазначено, що він керував автомобілем по вул. Жилярді 47, а сам протокол складено по вулиці Ахсарова 30. Однак, згідно інформації від поліції, ДТП трапилося по вул. Чкалова.

Наголошує, що працівниками поліції також було порушено процедуру проходження медичного огляду.

Позиція апелянта в судовому засіданні апеляційного суду

В судовому засіданні адвокат Семеха Дмитро Сергійович діючи на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи уточненої апеляційної скарги. Не заперечував щодо розгляду провадження за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Мотиви суду

Заслухавши адвоката Семеху Д.С. на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, допитавши свідка, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить до таких висновків.

Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено уст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.

Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами , які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.

Зокрема такими доказами є: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №028052; покази допитаних свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; письмові пояснення ОСОБА_1 ; акт огляду на стан сп`яніння; направлення наогляд водіятранспортного засобуз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції; відеозаписами з бодікамери, які були долучені до матеріалів справи; рапорт; письмові пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які засвідчили факт відмови від проходження огляду.

Оцінивши зазначені докази суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З такими висновками погоджується апеляційний суд і доводи апеляції вказаних висновків не спростовують.

Зокрема, не є обґрунтованими доводи апеляції про відсутність допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом , що є обов`язковою складовою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Встановивши доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд першої інстанції врахував письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначав, що 31 січня 2021року він їздив по м. Харків на своєму автомобілі Volkswagen н.з. НОМЕР_2 на передньому пасажирському сидінні перебувала його колишня дружина ОСОБА_3 . Біля 17 год 00 хв вони під`їхали до супермаркету «Сільпо» та зайшли поїсти з ОСОБА_8 , де він вживав алкоголь. Коли вийшли із закладу, то побачили, що біля його автомобілю були співробітники поліції, які звинуватили його у ДТП по вул. Жилярді та вимагали пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 зазначив поліцейським, що не був учасником ДТП та вживав алкоголь вже після того як зупинився. Зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду, а лише прохав надати докази його причетності до ДТП.

Покази в суді першої інстанції свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно яких, вони рухались в т.з. «Mazda » н.з НОМЕР_3 по вул. Жилярді в м. Харків. ОСОБА_5 у якості водія, ОСОБА_4 у якості пасажира. Біля будинку 65 де дорога іде вправо, автомобіль Volkswagen н.з. НОМЕР_2 зачепив їх автомобіль та поїхав далі. ОСОБА_5 зупинила свій автомобіль, однак побачивши, що Volkswagen не зупиняється, а їде далі, почали їхати за ним та по дорозі викликали поліцію. Автомобіль Volkswagen д.н. НОМЕР_2 рухався спочатку по вул. Жилярді, потім по вул.Чкалова, повернув на вул.Сумьку, потім на мосту на право та поїхав на Олексіївну, де зупинився біля супермаркету. Водій автомобіля Volkswagen д.н. НОМЕР_2 вийшов із автомобіля та намагався піти до кафетерію , однак ОСОБА_4 йому не давав цього зробити до приїзду поліції. Також ОСОБА_4 зазначив, що коли вони їхали за автомобілем Volkswagen д.н. НОМЕР_2 , він зробив фото вказаного автомобіля. На підтвердження надали фото автомобіля Volkswagen д.н. НОМЕР_2 , які вони зробили, коли наздоганяли його та на місці його зупинки.

Свідок ОСОБА_8 будучи допитаною в судовому засіданні і в тому числі в апеляційному суді, вказала, що 31 січня 2021 року рухалась у автомобілі Volkswagen д.н. НОМЕР_2 у якості пасажира, керував автомобілем ОСОБА_1 , однак жодного ДТП він не вчиняв. В той день по вул.Жилярді вони не були.

Інформацією ГУНП в Харківській області про надходження на спецлінію «102» 31 січня 2021року о 17.01 год. повідомлення ОСОБА_4 про ДТП і що автомобіль Фольцваген (р.н. НОМЕР_2 ) білого кольору, покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.

Проаналізувавши вказані докази у апеляційного суду не виникає сумнівів у іншому перебігу подій аніж той, що 31 січня 2021року водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом Volkswagen по вуд. Жилярді.

Зазначені обставини також підтверджуються постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2021 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП. Згідно постанови 31 січня 2021 року за адресою м. Харків вул. Жиляржі 47 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не впевнився у безпечності та допустив зіткнення з автомобілем «Mazda» р.н. НОМЕР_3 , після чого з невідомих причин залишив місце події. Транспортні засоби механічно пошкодженні, спричинені збитки.

Покази свідка ОСОБА_8 та безпосередньо доводи ОСОБА_1 є непереконливими в частині твердження , що вони не рухалися по вул. Жилярді, оскільки вони спростовуються наявними доказами та висновки суду не змінюють.

Неспроможними, зокрема, є твердження апелянта, що працівниками патрульної поліції недотримано вимог законодавства в частині зупинки транспортного засобу з підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію ».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 цього Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію » поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Як встановлено, працівники патрульної поліції прибули на місце події у зв`язку надходження повідомлення на спецлінію «102» від громадянина, який представився як ОСОБА_4 , щодо дорожньо-транспортної пригоди, а саме пошкодження водієм т.з. «Фольцваген» р.н. НОМЕР_2 транспортного засобу «Мазда», та продовжив свій рух. Заявник повідомив, що він їде за ним.

В подальшому, прибувши на місце події за викликом працівники патрульної поліції виявили водія ОСОБА_1 , який перебував поряд із своїм транспортним засобом та за показами свідка ОСОБА_5 останній пошкодив її транспортний засіб по вул. Жилярді. Працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що на лінію «102» прийшло повідомлення про ДТП. Під час спілкування у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у визначеному законом порядку.

Жодних порушень за вказаного перебігу подій зі сторони працівників патрульної поліції, чи перевищення ними своїх повноважень, не вбачається , оскільки вони діяли виключно в правовому полі та їхні дії були направлення на реагування повідомлення про адміністративне правопорушення та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху, що узгоджується з положеннями Закону України « Про національну поліцію».

Не вважає також апеляційний суд переконливими доводи апеляції , що огляд на стан сп`яніння було проведено із порушеннями.

Як встановлено в апеляційному суді, зокрема під час перегляду, відеозапису з місця події, зробленого за допомогою службових нагрудних відеокамер на одязі поліцейських, після виявлення ознак сп`яніння та пропозиції в присутності двох свідків пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 своїми конклюдентними діями відмовився від проходження огляду, так як ігнорував пропозиції працівників поліції пройти огляд, що правильно ними розцінено як відмову та ухиляння. При цьому ОСОБА_1 неодноразову було роз`яснено чому йому пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, останньому детально роз`яснено його права та наслідки відмови у проходженні огляду на стан сп`яніння у вигляді складання протоколу за ст. 130 КУпАП.

Жодних порушень у такому алгоритмі дій апеляційний суд не вбачає.

Крім того, зафіксовані на відеозаписі події у повній мірі узгоджуються з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи .

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови з ОСОБА_1 на користь держави постановлено стягнути судовий збір в сумі 454 грн.

Відповідно положень п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

З матеріалів провадження, вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, тому постанова судді суду першої інстанції в частині стягнення судового збору підлягає зміні з подальшим виключенням з її резолютивної частини вказівки щодо покладення на ОСОБА_1 обов`язку по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кузнецова А.І. з наступними змінами - задовольнити частково.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення питання щодо стягнення судового збору - змінити.

Виключити з резолютивної частини постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2021 року вказівку суду про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судового збору на користь держави в розмірі 454 гривень.

В іншій частині постанову залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Рябішин