Ухвала

від 22.02.2023 по справі 2-216/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-216/11

Провадження № 6/161/27/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.,

при секретарі Мельник М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіл-Вест», Приватне підприємство «Івета» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для його пред`явлення, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для його пред`явлення в цивільній справі за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Гіл-Вест», ПП «Івета» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги мотивує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 09.06.2011 року у справі №2-216/11 позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Гіл-Вест», ПП «Івета», задоволено повністю, а саме, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Гіл-Вест», ПП «Івета» заборгованість за кредитним договором №11/2006/980-КЛ/52 від 27.07.2006 року у розмірі 100000 грн.

Вказує, що 13.08.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ КБ «Надра» відступило, а ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.

Разом з тим вказує, що у матеріалах переданої кредитної справи виконавчий лист №2-216/11 про стягнення з ОСОБА_1 , ТзОВ «Гіл-Вест», ПП «Івета» відсутній, а товариство не могло знати про відсутність оригіналу виконавчого листа, відкритого виконавчого провадження та пропуску строків для їх пред`явлення, що свідчить про втрату оригіналів виконавчих листів.

Також, зазначає, що в матеріалах справи наявний виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , але у зв`язку з військовим положенням не мали можливості пред`явити його у встановлені строки, а саме до 18.06.2022 року.

На підставі наведеного, просить суд, замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; видати дублікат виконавчого листа по справі №2-216/11 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , ТзОВ «Гіл-Вест», ПП «Івета» із зазначенням нового стягувача; поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа по справі №2-216/11 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , ТзОВ «Гіл-Вест», ПП «Івета»; поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа по справі №2-216/11 про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2023 року заяву прийнято до провадження.

Заявник до судового засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги заяви підтримує, просить їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися судом про день, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв про розгляд справи у їхній відсутності на адресу суду не надходило.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності осіб, що не з`явилися по наявним матеріалам справи, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 442 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 09.06.2011 року у справі №2-216/11 позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Гіл-Вест», ПП «Івета», задоволено повністю, а саме, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Гіл-Вест», ПП «Івета» заборгованість за кредитним договором в сумі 1974468,50 грн., 1700 грн. витрат пов`язаних зі сплатою судового збору та по 30,50 грн. з кожного сплачених витрат на ІТЗ (а.с. 27-28).

Із матеріалів справи вбачається, що 13.08.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ КБ «Надра» відступило, а ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту (а.с. 13-15).

Із матеріалів справи не вбачається, що виконавчі листи №2-216/11 були видані Луцьким міськрайонним судом Волинської області та чи перебували на виконанні в органах державної виконавчої служби.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, заявник посилався на ту обставину, що відповідно про правових висновків Верховного Суду, заміна стягувача його правонаступником можлива на будь-якій стадії процесу, незалежно він наявності відкритого виконавчого провадження чи його відсутності.

Однак, суд не погоджується з такими доводами заявника, з огляду на наступне.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону «Про виконавче провадження», поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, - в силу другої частини цієї статті.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Зазначена правовапозиція викладенау постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 08.02.2022року № 2-7763/10.

Як встановлено судом, ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» не надано будь-якої інформації щодо того, чи були видані Луцьким міськрайонним судом Волинської області виконавчі листи по справі №2-216/11, чи перебували вони на виконанні в органах державної виконавчої служби, які підстави повернення їх стягувачу та строк їхнього повернення. Будь-яких доказів до матеріалів справи не додано.

Відтак, суд об`єктивно позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи для вирішення питання заміни стягувача, видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред`явлення.

Разом з тим, заявник у заяві не наводить переконливих аргументів щодо поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки, з поданих матеріалів неможливо встановити коли такий термін закінчився.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» слід відмовити за недоведеністю вимог.

Керуючись ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіл-Вест», Приватне підприємство «Івета» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для його пред`явлення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала в повному обсязі складена 27 лютого 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Пахолюк А.М.