Рішення

від 15.02.2023 по справі 133/3888/21

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

справа №133/3888/21

15.02.23

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Самгородоцької сільської ради Уперчук Анастасія Володимирівна, про визнання протиправною та скасування реєстрації права на нерухоме майно,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Самгородоцької сільської ради Вінницької області Уперчук А.В. про реєстрацію права власності у розмірі частки 1 за ОСОБА_2 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2483496205120, проведену 12.10.2021 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вона зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду від 30 серпня 2018 р., справа №133/932/15-ц, судом визнано за нею - ОСОБА_4 право власності на частини житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 . Постановою Вінницького апеляційного суду від 18.12.2018 вказане рішення залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 07.04.2021 рішення у даній справі суду першої та апеляційної інстанції також залишено без змін.

На підставі рішення Козятинського міськрайонного суду від 30 серпня 2018 року нею 14.05.2021 проведено реєстрацію речового права на 3\4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 81,8 кв.м., житлова площа 31,8 кв.м., матеріали стін: черепашник обкладений цеглою; Опис: житловий будинок позначений на плані літерою «А», з верандою - «а», верандою - «а1», ганком, ганком, гараж -«Б», літня кухня, сарай -«В», погріб з шийкою - «Д», колодязь -№1, розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна :36069005214.

У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд кадастровий номер 05221486000:01:001:0088, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , на якій розташований вищевказаний житловий будинок, власником є ОСОБА_4 .

09.11.2021 вона звернулась до приватного нотаріуса Хмільницького нотаріального округу Свідерської О.В. для проведення нотаріальних дій. Однак, від приватного нотаріуса дізналась, що 12.10.2021 року за ОСОБА_2 було зареєстровано речове право на нерухоме майно, а саме будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 81,8 кв.м., житлова площа 31,8 кв.м. Опис: житловий будинок - «А», веранда - «а», ганок, веранда - «а1», ганок, гараж -«Б», літня кухня - «В», погріб з шиєю - «Д», колодязь -№1 за адресою АДРЕСА_1 , власником з розміром частки - 1 є ОСОБА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2483496205120

Реєстрація проведена на підставі довідки №85 від 22.09.21, виданої Пиківецьким старостинським округом Козятинської міської ради; техпаспорту ТІ01:6991-8576-0233-2306 від 04.10.2021 виданий ЄДЕССБ, договір дарування №27 від 03.12.1980 р. виданий Пиковецькою сільською радою Козятинського району.

Як зазначає позивач, вказаний Договір дарування був предметом розгляду у цивільній справі №133/932/15-ц . ОСОБА_2 доводив суду те, що 30.08.2017 винесено ухвалу ВССУ, в якій зазначено, що судами встановлено та це вбачається із матеріалів справи, що відповідно до договору дарування від 03.12.1980 ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , особового рахунку № НОМЕР_1 , який є ідентичний з особовим рахунком спірного будинку, зазначеного в погосподарській книзі. Вказаний договір є дійсним. Однак суд не погодився з такими доводами ОСОБА_2 з огляду на те, що в матеріалах справи знаходиться копія договору дарування будинку від 03.12.1980, посвідченого виконавчим комітетом Пиковецької сільської ради народних депутатів, згідно із яким ОСОБА_5 подарував своєму сину ОСОБА_2 будинок в с. Пиковець, що належить ОСОБА_5 на основі особистої власності на підставі запису погосподарської книги Пиковецької сільської ради народних депутатів під №2 особового рахунку НОМЕР_1 . Вказаний договір не містить ознак, за якими цей будинок можна було б ідентифікувати, як то адреса знаходження, площа, матеріали стін, покрівля тощо.

В матеріалах справи знаходяться також копії аркушів погосподарської книги Пиковецької сільської ради за 1980-1982 роки, із яких вбачається, що по особовому рахунку НОМЕР_1 в особистій власності господарства, головою якого був ОСОБА_5 , знаходився жилий будинок 1979 року збудування, загальною (корисною) площею - 77 кв.м., матеріал стін - цегла, матеріал покрівлі - жесть.

Разом із цим, в матеріалах справи знаходяться також копії аркушів погосподарської книги за 1983-1985 роки, із яких вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 в особистій власності господарства, головою якого був ОСОБА_2 , знаходився жилий будинок 1965 року збудування, загальною (корисною) площею 65 кв.м., матеріал стін - дерев`яно-валькований, матеріал покрівлі - шифер. В цій же погосподарській книзі за 1983-1985 роки міститься запис про те, що за особистим рахунком № НОМЕР_2 за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 рахується жилий будинок 1979 року збудування, загальна (корисна) площа 77 кв.м., матеріал стін - кірпіч, матеріал покрівлі - жесть.

В матеріалах справи знаходиться копія розподільчого акту по опису майна при спільному житті подружжя від 18.09.1985 року, із якого вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було поділено житловий будинок з господарськими спорудами.

Зміст даного акта дає підстави для висновку, що між подружжям було поділено майно, яке вони набули під час шлюбу. При цьому майно інших осіб, в тому числі сина ОСОБА_2 , предметом цього поділу не було. Відтак, висновки відповідача про те, що його батьки умовно поділили належний йому будинок АДРЕСА_2 є надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

В погосподарській книзі за 1986-1990 роки містяться записи про те, що по особовому рахунку № НОМЕР_3 за ОСОБА_5 , рахується жилий будинок 1981 року побудови, загальною (корисною) площею 35 кв.м., матеріал стін - кірпіч, матеріал покрівлі - шифер. Також в цій погосподарській книзі міститься запис про те, що по особовому рахунку № НОМЕР_4 за ОСОБА_4 рахується жилий будинок 1981 року побудови, загальною (корисною) площею 35 кв.м., матеріал стін - кірпіч, матеріал покрівлі - шифер.

В цій же погосподарській книзі міститься запис про те, що по особовому рахунку № НОМЕР_5 за ОСОБА_2 рахується жилий будинок 1965 року побудови, , загальною (корисною) площею 65 кв.м., матеріал стін - дерев`яно-валькований, матеріал покрівлі - шифер.

В погосподарських книгах за 1991 - 2010 роки (копії аркушів цих книг додаються до апеляційної скарги) містяться записи, із яких вбачається, що вказаний житловий будинок 1981 року побудови, матеріал стін - кірпіч (цегла), матеріал покрівлі - шифер, продовжує у ці роки рахуватися за різними особовими рахунками за двома власниками - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

При цьому в погосподарській книзі за 2006-2010 роки за ОСОБА_5 половина цього будинку рахувалась за адресою по АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_4 за адресою по АДРЕСА_3 .

Із вищезазначених записів погосподарської книги вбачається, що предметом договору подарування будинку від 03.12.1980 був жилий будинок 1965 року побудови (1953, 1959 років забудови), загальною (корисною) площею 65 кв.м., матеріал стін - дерев`яно-валькований, матеріал покрівлі - шифер. У вказаному будинку відповідач ОСОБА_2 проживав разом зі своєю сім`єю до 1990 року, а потім переселився у інший будинок. При цьому цей жилий будинок, який був предметом договору дарування, з цього часу ніким не використовувався, внаслідок чого поступово майже зруйнувався і став непридатним для проживання. Цією обставиною зумовлена відсутність записів про цей будинок у погосподарських книгах сільської ради за 1991-2010 роки.

Водночас, інший жилий будинок 1981 (1979) року побудови був поділений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі розподільчого акту по опису майна при спільному житті подружжя від 18.09.1985, внаслідок чого з цього часу почав рахуватись за цими особами за двома особовими рахунками. З 1986 року ці дві половини житлового будинку знаходились за адресами: АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_5 ) та АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_4 ).

Після смерті ОСОБА_5 рішенням сесії Пиковецької сільської ради від 20.03.2012 року №65 будинку в с.Пиковець, що раніше був зареєстрований по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , було присвоєно одну поштову адресу - АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що предметом спору по даній справі є саме житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 30.01.2012 року.

Відтак, вважає, що доводи ОСОБА_6 про те, що при житті спадкодавець ОСОБА_5 подарував йому саме спірний житловий будинок з погосподарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 не відповідає обставинам справи.

Вказане рішення залишене в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 18.12.2018 року та Постановою Верховного Суду від 07.04.2021. Таким чином державний реєстратор не повинен був реєструвати право на нерухоме майно (будинок) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 81,8 кв.м., житлова площа 31,8 кв.м., матеріали стін: черепашник обкладений цеглою, Опис: житловий будинок позначений на плані літерою «А», з верандою - «а», верандою - «а1», ганком, ганком, гараж -«Б», літня кухня, сарай -«В», погріб з шийкою - «Д», колодязь -№1, розташований за адресою АДРЕСА_1 , якщо воно уже було зареєстроване ОСОБА_4 та допустив подвійну державну реєстрацію одного і того ж об`єкту за тією ж адресою. Вважає, що наявність такої суперечності між заявленим ОСОБА_2 та вже зареєстрованим правом ОСОБА_4 у розумінні пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Однак через неналежне виконання державним реєстратором його обов`язків під час розгляду заяви ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та прийняття відповідного рішення факт існування реєстрації права власності ОСОБА_4 залишився поза увагою відповідача, що призвело до подвійної державної реєстрації права.

Позивач вказала, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той же житловий будинок суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та її інтересів, за яким право власності на житловий будинок зареєстровано первинно та не припинялося.

Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

31.05.2022 відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що даним позовом не погоджується в повному обсязі, вважає, що позивач намагається ввести суд в оману, оскільки на його думку всі додані до позовної заяви рішення судів були прийняті за позовними вимогами позивача про визнання права власності на спадкове майно, а не про визнання договору дарування недійсним, як це намагається нав`язати свою думку суду позивач.

Як вказала позивач у позовні заяві, реєстрація права власності за відповідачем на житловий будинок по АДРЕСА_1 була здійснена на підставі довідки №85 від 22.09.2021, виданої Пиковецьким старостинським округом Козятинської міської ради; Технічного паспорту Т101-6991-8576-0233-2306 від 04.10.2021 року виданого ЄДЕССБ; договору дарування від 03.12.1980 року, виданого Пиковецькою сільською радою Козятинського району (підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно). Позивач не вказує, який саме із зазначених документів поданих відповідачем на реєстрацію права власності на нерухоме майно не відповідає вимогам діючого законодавства та не вказує в чому саме полягає порушення процедури проведення реєстрації речових прав на нерухоме майно. Відповідно до Архівного витягу №361/01/21 05.10.2021року, 01.12.1993 року відбулася 15 сесія 21 скликання Пиковецької сільської ради де було надано йому, ОСОБА_2 , право на приватизацію земельної ділянки біля його будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0.81 га. Дане рішення 15 сесії 21 скликання не було скасовано, тому є законним. За таких обставин він має законне право на приватизацію земельної ділянки загальним розміром 0.81 га, що знаходиться під будинком та біля будинку і яка є в постійному моєму використанні. ОСОБА_4 також користується іншою земельною ділянкою 0.80 га. При цьому відповідач звертає увагу суду на дату прийняття 15 сесією 21 скликання Пиковецької сільської ради рішення про надання дозволу власникам домогосподарств дозволу на приватизацію прибудинкових земельних ділянок - 01.12.1993року. Дозвіл на приватизацію надавався власникам будинків, а не членам родини власника. Ця обставина підтверджує, що ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 . Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа №27), по АДРЕСА_1 власником домогосподарства є ОСОБА_2 . Інвентаризаційна справа була сформована на підставі Договору дарування будинку від 03.12.1980 року, яким йому було подаровано батьком ОСОБА_5 житловий будинок 1979 року забудови. Договір дарування будинку, ніколи не був предметом розгляду у цивільній справі № 133/932/15-ц. Натомість предметом розгляду була позовна заява ОСОБА_4 з позовними вимогами про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_5 . Спадкуванню підлягає майно, яке було у власності особи за життя та залишилося після його смерті. Згідно довідки Пиковецької сільської ради № 332 від 11.12.2017, станом на 02.07.2006 ОСОБА_5 був власником земельної частки (паю) загальною площею 2.967га, відповідно до державного акту на приватну власність на землю серії ЗН №8-0990 виданого Пиковецькою сільською радою від 21.05.2001 року та зареєстровано під №240. Що до іншого майна на території сільської ради у власності ОСОБА_5 сільська рада не володіє. Фактично жодних відомостей про власне нерухоме майно, окрім земельної ділянки (паю) загальною площею 2.967га, яке б належало ОСОБА_5 на території Пиковецької сільської ради не виявлено на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно неможливо успадкувати майно, яке на час відкриття спадщини не існує в натурі.

18 грудня 2018 року Козятинським міськрайонним судом було прийнято рішення по справі №133\932\15-ц, яким визнав за ОСОБА_4 право власності на майно, а саме: 3\4 частини житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 , що раніше належав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В рішенні суду не указано, який саме будинок раніше належав померлому ОСОБА_5 . Вважає, що позивач достименно знає, який саме будинок підлягає спадкуванню, тому, ще в 2012 році виготовила технічний паспорт на такий будинок - це будинок на відміну від мого будинку -1968 року забудови, не співпадають роки забудови і на інші будівлі і споруди.

Позивач зазначає, що договір дарування будинку від 03.12.1980 не містить ознак, за якими цей будинок можна було б ідентифікувати, як то адреса знаходження, площа, матеріали стін, покрівля тощо. Не можливо погодитися з такою думкою позивача із-за наступних підсав: Закони України зворотньої дії не мають. Відповідно до Цивільного Кодексу Української РСР, що був чинний на час складання договору дарування будинку, договір укладався в простій письмовій формі. В самому договорі є посилання на погосподарську книгу №2 та особовий рахунок НОМЕР_1 . Відповідно до рахунку 121 погосподарської книги Пиковецької сільської ради ОСОБА_5 разом із дружиною ОСОБА_4 та дітьми ОСОБА_7 і ОСОБА_8 проживали в будинку 1979 року забудови, загальною корисною площею 77 м.кв., матеріал стін - кирпіч, матеріал покрівлі -жесть, наявність газової установки -1. Земельна ділянка, що відноситься до даного домогосподарства становить 0.40га. Іншого будинку у користуванні або власності у родини не було. Як вбачається із законодавства, що діяло на той час, станом на 03.12.1980 року, у родини ОСОБА_9 не було іншого будинку окрім будинку 1979 року забудови.

В матеріалах судової справи є в наявності довідка № 333 від 12.12.2017р. Пиковецької сільської ради в якій зазначено, що адреси вулиць було запроваджено з 1986 року, тому в договорі дарування будинку не могло бути вказано назви вулиці на якій знаходився будинок 1979 року забудови. Цей договір 04.12.1980 року було зареєстровано у виконавчому комітеті Пиковецької сільської ради, що підтверджується квитанцією №170279 про зміну власника господарства, особовий рахунок якого 121.

Позивач в своїй заяві зазначає, що в погосподарські книзі за 1983-1985 роки зазначено, дослівно: що в особистій власності господарства, (особовий рахунок якого 120), головою якого був ОСОБА_10 знаходився жилий будинок 1965 року забудови, загальною (корисною) площею 65 м.кв. матеріал стін - дерев`яно - валькований, матеріал покрівлі - шифер. Відповідач вважає, що адвокат позивача самостійно робить висновок, що саме цей будинок було подаровано в 1980 році ОСОБА_11 , що є помилкою, та введення суд в оману. Так, при допиті свідків та учасників справи позивач ОСОБА_4 пояснила суду, що в 1980 році будинок вони дійсно дарували сину ОСОБА_12 , також повідомила суд, що вона разом з чоловіком в 1983році купили будинок 1965 року забудови і відправили в ново куплений будинок жити сина ОСОБА_12 із дружиною. В послідуючому, ОСОБА_4 повідомила суду, що син ОСОБА_12 в 1985 році забрав дружину та дітей і пішов жити в інший будинок винаймаючи його. Батьки ж залишилися жити в моєму будинку 1979 року забудови.

Відповідно до довідки №14 від 25.06.2021 року, ОСОБА_13 старостинського округу домогосподарство, особовий рахунок якого був 120 належить на праві власності громадянці ОСОБА_14 . Дане господарство розташоване на земельній діляні постійного користування загальною площею 0.65га. на якій знаходиться будинок 1965 року забудови, загальною корисною площею 65м.кв., матеріал стін - дерев`яно-валькований, матеріал покрівлі - шифер, наявність газової установки - 1шт. інші будівлі сарай -1965р.з., погріб- 1965р.з.. Згідно запису в книзі нотаріальних дій за 1980,1981, 1982 та послідуючі роки домогосподарство, особовий рахунок якого НОМЕР_2 громадянкою ОСОБА_14 не відчужувався.

Щодо нерухомого майна (будинку). Право власності непоруше, охороняється Законом. Згідно договору дарування від 03.12.1980 року та відповідно до квитанції №179279, його право власності на домогосподарство було зареєстровано у виконавчому комітеті Пиковецької сільської ради, відповідно до законодавства, що було дійсним на той час та визнається законним органами влади у відповідності до Конституції України. На його будинок заведено облік в погосподарській книзі Пиковецької сільської ради. Згідно технічного паспорта на житловий будинок, його будинок 1979 року забудови. Згідно технічного паспорта виготовленого ОСОБА_4 , через 6 років після смерті ОСОБА_5 , спочатку на своє ім`я, її будинок на відміну від його будинку 1968 року забудови. Різняться роками забудови і інші споруди і будівлі.

Щодо місця знаходження "успадкованого" майна ОСОБА_4 , то позивач вказала своє місце проживання, а проживає вона як мати, разом зі мною в його будинку, тому позовні вимоги ОСОБА_4 є безпідставними і задоволенню не підлягають. Також повідомляє суд, що він постійно проживає у своєму будинку по АДРЕСА_1 і ні якого поділу його будинку не було. Він ні якого відношення не має до будинку, в якому позивач виділяла собі 3/4 частини, тому позовні вимоги є безпідставними. За таких обставин не розуміє, яким чином ОСОБА_4 зареєструвала «свій» будинок.

Також відповідач вказав, що ним подано скаргу в СБУ на ОСОБА_4 , яка на його думку шахрайським шляхом хоче заволодіти його домогосподарством.

14.06.2022 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_4 , в якій він просить поновити строк та визнати причини пропуску строку поважними для звернення до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області із зустрічною позовною заявою, прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду та об`єднати первинний та зустрічний позов в одне провадження; скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 22.06.2022 у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно відмовлено. Підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмовити в позові, з підстав, викладених в відзиві на позов.

На запитання суду відповідач вказав, що йому було відомо, що за позивачем зареєстровано право власності на спірний житловий будинок на його частини, оскільки звернувшись до державного реєстратора Кукурузи з метою реєстрації житлового будинку на підставі договору дарування йому було відмовлено в такій реєстрації з підстав, що частина вказано житлового будинку вже зареєстрована. Після чого він звернувся до державного реєстратора Уперчук А.В., яка провела державну реєстрацію на підставі договору дарування.

Вислухавши пояснення представника позивача, а також пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року у справі № 133/932/15 за ОСОБА_4 визнано право власності на майно, а саме на частини житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 , що раніше належав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на частину земельної ділянки, площею - 2, 967 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пиковецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, що належала ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН №8-0990, виданого 21.05.2001 року Пиковецькою сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №240.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 рішення Козятинського міськрайонного суду у даній справі залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30.08.2018 та постанову Вінницького апеляційного суду від 18.12.2018 залишено без змін.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6 , індексний номер: 7876774 від 13.08.2013, земельна ділянка, кадастровий номер 0521486000:01:001:0088, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на праві власності належить ОСОБА_4 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого державним реєстратором реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області від 13.08.2013, на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_7 від 13.08.2013, на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 0521486000:01:001:0088, площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зареєстровано власником ОСОБА_4 ; розмір частки 1.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 20.05.2021 13:18:44 державним реєстратором Глуховецької селищної ради, Вінницької області Явною С.Г., за ОСОБА_4 , як за власником 14.05.2021 09:29:57 зареєстровано право власності на частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м) 81.8, житлова площа (кв.м): 31.8, матеріали стін: черепашник, обкладений цеглою. Житловий будинок, позначений на плані літерою - «А», з верандою - «а», верандою - «а1»,ганком, ганком, гараж - «Б», літня кухня, сарай - «В», погріб з шийкою - «Д», колодязь - №1.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 09.11.2021 12:03:11 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Свідерською О.В., 12.10.2021 11:18:26 державним реєстратором Самгородоцької сільської ради Вінницької області Уперчук А.В., на підставі договору дарування (серія та номер: 27, виданий 03.12.1980, видавник: Пиковецька сільська рада Козятинського р-ну), за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; розмір частки 1. Згідно цієї ж Інформації (ст. 4 з 4) вказано, що право власності на 3/4 такого домоволодіння зареєстровано за ОСОБА_4 14.05.2021 09:29:57.

Крім того, відповідачем до відзиву надано ряд документів.

Так, відповідно до копії архівного витягу Рішення 15 сесії 21 скликання від 1.12.1993 Пиковецької сільської Ради народних депутатів Козятинського району Вінницької області про приватизацію земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, із якого вбачається, що ОСОБА_2 у приватну власність передавалась земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,81 га.

Відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 від 30.01.2012 власником будинку значиться ОСОБА_5 , відомості про співвласника ОСОБА_4 викреслено - зміни внесено у зв`язку зі зміною власника; будинок, господарські будівлі та споруди були побудовані в період з 1968 по 1980 роки.

Із витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 10.09.2021, житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами знаходиться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, Козятинська територіальна громада, с. Пиковець (страном на 01.01.2021), АДРЕСА_1 ; адреса згідно експериментального порядку не присвоювалась.

Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 10 вересня 2021 року на замовлення ОСОБА_2 , та згідно з характеристикою будинку, вказаний будинок позначений літерою «А» - 1979 року спорудження, веранда «а» з ганком 1980 року забудови, веранда «а1» з ганком - 1979 року забудови, гараж «Б» - 1983 року забудови, літня кухня, сарай «В» - 1982 року забудови, погріб з шиєю «Д» 1958 року забудови, колодязь « №1» - 1977.

Відповідно до довідки Козятинського відокремленого підрозділу Комунального підприємства «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 13.08.2021, згідно матеріалів інвентаризаційної справи №27 станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , КП «ВООБТІ» не проводилась; право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за вищевказаною адресою за ОСОБА_2 не зареєстроване.

Відповідно до договору дарування від 03 грудня 1980 року, ОСОБА_5 подарував синові ОСОБА_2 житловий будинок, якій знаходиться в с. Пиковець Козятинського району Вінницької області та належить ОСОБА_5 на підставі запису в погосподарській книзі під № 2, особистого рахунку № НОМЕР_1 .

Із довідки Пиковецької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 12.12.2017 вбачається, що згідно архівних даних погосподарських книгах Пиковецької сільської ради назви вулиць почали вказувати починаючи з 1986 року.

В матеріалах справи знаходяться також копії аркушів погосподарської книги Пиковецької сільської ради за 1980-1982 роки, із яких вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 в особистій власності господарства, головою якого був ОСОБА_5 , знаходився жилий будинок 1979 року побудови, загальною (корисною) площею - 77 кв. м, матеріал стін - цегла, матеріал покрівлі - жесть; список членів сім`ї: голова сімї - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жінка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вказана інформація також підтверджується довідкою Пиковецького старостинського округу від 25.06.2021. Крім того із даної довідки вбачається, що згідно запису в книзі реєстрації нотаріальних дій під №30 за 03.12.1980 домогосподарство, особовий рахунок якого НОМЕР_1 , було подаровано власником ОСОБА_5 .. ОСОБА_2 ; іншого нерухомого майна до дня смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 на території Пиковецької сільської ради не виявлено. Згідно записів книги погосподарського обліку Пиковецької сільської ради за 1980-1982 роки включно, домогосподарство, особовий рахунок якого 120, належить на праві власності громадянці ОСОБА_14 ; дане господарство розташоване на земельній ділянці постійного користування загальною площею 0,65 га, на якій знаходиться жилий будинок 1965 року забудови, загальної (корисної) площею 65 кв.м.; матеріал стін - дерев`яно-валькований; матеріал крівлі - шифер; наявність газової установки - 1; інші будівлі: сарай 1960 року забудови; погріб -1965 р.з. Згідно запису в книзі нотаріальних дій за 1980,1981,1982 та послідуючі домогосподарства, особовий рахунок якого 120 громадянкою ОСОБА_14 , не відчужувався.

Згідно довідки Пиковецької сільської ради № 329 від 11 грудня 2017 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , проживали в одному будинку по АДРЕСА_1 ; починаючи з 1986 року почали проживати окремими сім`ями, відповідно до записів погосподарської книги №2 1986-1990 р.; за ОСОБА_5 рахувався особовий рахунок № НОМЕР_3 , за ОСОБА_4 рахувався особовий рахунок № НОМЕР_4 .

Відповідно до довідки Пиковецької сільської ради № 332 від 11 грудня 2017 року, станом на 02.07.2006 ОСОБА_5 був власником земельної частки (паю), загальною площею 2,967 га відповідно до державного акту на приватну власність на землю серії ВН №8-0990 виданого Пиковецькою сільською радою від 21.05.2001 та зареєстровано під №240; щодо іншого майна на території сільської ради у власності ОСОБА_5 сільська рада не володіє.

Судом також досліджено цивільну справу № 133/932/15 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, яка була витребувана для огляду за клопотанням позивача.

Зокрема, із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 від 2 вересня 1958 року, вбачається, що ОСОБА_15 та ОСОБА_16 перебували в зареєстрованому шлюбі з 26 серпня 1958 року.

В матеріалах справи знаходяться також копії аркушів погосподарської книги Пиковецької сільської ради за 1980-1982 роки, із яких вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 в особистій власності господарства, головою якого був ОСОБА_5 , знаходився жилий будинок 1979 року побудови, загальною (корисною) площею - 77 кв. м, матеріал стін - цегла, матеріал покрівлі - жесть.

Разом із цим, в матеріалах справи знаходяться також копії аркушів погосподарської книги за 1983-1985 роки, із яких вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 в особистій власності господарства, головою якого був ОСОБА_2 , знаходився жилий будинок 1965 року побудови, загальною (корисною) площею 65 кв. м, матеріал стін - дерев`яно-валькований, матеріал покрівлі - шифер.

У погосподарських книгах №1 за 2006-2010 роки містяться записи, із яких вбачається, що вказаний житловий будинок 1981 року побудови, матеріал стін - кірпіч (цегла), матеріал покрівлі - шифер, продовжує у ці роки рахуватися за різними особовими рахунками за двома власниками - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При цьому в погосподарській книзі за 2006-2010 роки за ОСОБА_5 половина цього будинку рахувалась за адресою: АДРЕСА_1 , а за дружиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .

У погосподарській книзі за 1986-1990 роки містяться записи про те, що за особовим рахунком № НОМЕР_9 за ОСОБА_5 рахується жилий будинок 1981 року побудови, загальною (корисною) площею 35 кв. м, матеріал стін - кірпіч, матеріал покрівлі - шифер, а за особовим рахунком № НОМЕР_9 за ОСОБА_4 рахується жилий будинок 1981 року побудови, загальною (корисною) площею 35 кв. м, матеріал стін - кірпіч, матеріал покрівлі - шифер.

Також в дослідженій справі міститься договір дарування від 03 грудня 1980 року, згідно якого ОСОБА_5 подарував синові ОСОБА_2 житловий будинок, якій знаходиться в с. Пиковець Козятинського району Вінницької області та належить ОСОБА_5 на підставі запису в погосподарській книзі під № 2, особистого рахунку № НОМЕР_1 . Оцінка такому доказу була надана судом при розгляді справи № 133/932/15, про що зазначено у рішенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30.08.2018, та у рішеннях судів апеляційної та касаційної інстанцій, які таку справу переглядали та залишили вказане рішення без змін.

Спір між сторонами виник з приводу неправомірності проведення за ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, оцінка має бути надана насамперед правомірності діям державного реєстратора, яким була проведена така реєстрація.

Згідно зі статтею 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (зараз і надалі у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 вказаного Закону, державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

За змістом ч. 1 ст. 5 цього Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За змістом пунктів 1,2,5 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження;

Згідно частини 1 статті 12 такого Закону, державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

За змістом частин 12, 13 цієї статті Закону, у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 24 Закону, підставами для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Згідно пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553 (в редакції, чинній на 12.10.2021), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

У пункті 13 Порядку зазначено, що у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих інших заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.

Отже, із вказаних вище положень Закону та Порядку слідує, що державний реєстратор, вчиняючи дії щодо реєстрації прав на нерухоме майно має право провести таку реєстрацію, призупинити такі дії до настання певних обставин, а також відмовити у державній реєстрації. Для прийняття конкретного рішення чинне законодавство наділяє реєстратора певними повноваженнями щодо перевірки документів та актуальних даних щодо особи, яка бажає зареєструвати право, та щодо об`єкта права власності. Для цього у державного реєстратора є, зокрема, доступ до державних реєстрів, які володіють потрібною та необхідною для прийняття правильного рішення інформацією. Як визначають норми Закону та Порядку, наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкт права власності є підставою для відмови у державній реєстрації.

У цій справі встановлено, що позивачкою було зареєстровано право власності на 3/4 частини будинку14.05.2021. Відповідач, вчиняючи дії щодо реєстрації права власності на цілий такий будинок звернувся до державного реєстратора 12.10.2021. Оскільки на час звернення відповідача до реєстратора з такою вимогою вже було зареєстровано право власності на 3/4 частини такого будинку за ОСОБА_4 , реєстрація права власності на весь будинок була неможливою. Проте, державний реєстратор, всупереч обставинам, що унеможливлювали проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 , зареєструвала за ним таке право. Таким чином в результаті неправомірних дій державного реєстратора, які полягали у неналежній перевірці актуальної інформації, яка необхідна для прийняття відповідного рішення, були порушені права позивачки як власниці 3/4 частини такого будинку, право якої вже на той час було зареєстроване на підставі рішення суду, що набуло законної сили.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо правомірності реєстрації права власності та, відповідно, набуття ним права власності в силу наявного договору дарування на будинок по АДРЕСА_1 , оскільки такий чинник не вказує на відсутність порушень державним реєстратором норм чинного законодавства при виконанні нею своїх посадових обов`язків. Суд бере до уваги те, що такий договір дарування (на який, як на підставу, що посвідчує право власності відповідача на будинок посилається ОСОБА_2 ) був досліджений судом у справі № 133/932/15 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно (зокрема, й на вказаний будинок), у якій рішення суду набуло законної сили та стало підставою для реєстрації права власності на частину будинку за позивачкою. Посилання відповідача по суті зводяться до незгоди із рішенням у такій справі; його пояснення базуються на позиції про те, що саме він, а не позивачка є дійсним власником будинку. Проте, такі доводи не спростовують аргументів позову щодо неправомірності дій державного реєстратора.

За вказаних обставин суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України. Судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПУ України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог, позивачем при зверненні до суду з позовом сплатила судовий збір в сумі 908 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Самгородоцької сільської ради Вінницької області Уперчук Анастасії Володимирівни про реєстрацію права власності у розмірі частки 1 (одна ціла) за ОСОБА_2 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2483496205120, проведену 12.10.2021.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 908 (дев`ятсот вісім) гривень у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 15.02.2023