Постанова

від 08.02.2023 по справі 910/7419/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р. Справа№ 910/7419/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Ліпінський Є.В. (посвідчення адвоката № 5244 від 31.10.2018)

від відповідача: Грищенко К.В. (посвідчення № 1268, виписка з ЄДРЮОФОП)

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 (повний текст складений 12.09.2022)

у справі № 910/7419/21 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд"

про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про:

- визнання недійсним та скасування п. 1 рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" таким, що вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Ремонт реставраційний частини будівлі літер "А" (праве крило у вісях "21- 33" та "А/2-С/2"), що розташована на проспекті Повітрофлотському, 28 у Солом`янському районі м. Києва" (оголошення № иЛ-2018-09-26-002098-с), проведених Верховним Судом;

- визнання недійсним та скасування п. 2 рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19, яким накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" у розмірі 1 361 259, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 позовну заяву задоволено, вирішено:

- визнати недійсним та скасувати п. 1 рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" таким, що вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Ремонт реставраційний частини будівлі літер "А" (праве крило у вісях "21- 33" та "А/2-С/2"), що розташована на проспекті Повітрофлотському, 28 у Солом`янському районі м. Києва" (оголошення № иЛ-2018-09-26-002098-с), проведених Верховним Судом;

- визнати недійсним та скасувати п. 2 рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19, яким накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" у розмірі 1 361 259, 00 грн;

- стягнути з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" 4540,00 грн - судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Антимонопольний комітет України під час розгляду справи неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а висновки, що викладені у спірному рішенні, не відповідають її обставинам, тому місцевий господарський суд визнав позовні вимоги обґрунтованими.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 у справі № 910/7419/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також висновки, викладені у судовому рішенні не відповідають встановленим обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до, того, що судом першої інстанції помилково не було взято до уваги те, що наведені у рішенні відповідача № 835-р обставини наявності між позивачем і третьою особою спільних інтересів та взаємозв`язків, обізнаність та системність поведінки останніх під час підготовки та проведення торгів свідчать про узгодженість поведінки під час проведення торгів, що насамперед підтверджується наступними фактами:

- використання одних і тих же номерів телефонів у своїй господарській діяльності;

- використання одних і тих же ІР-адрес;

- наявність спільних працівників та перехід працівників між позивачем та третьою особою;

- наявність розрахунків та фінансової допомоги;

- створення електронної адреси працівником конкурента;

- уповноваження працівників на вчинення дій від імені конкуруючої юридичної особи;

- використання однієї і тієї ж електронної адреси під час підготовки до участі у торгах;

- створення кошторису в однаковій версії ПК АВК-5.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що координація економічної поведінки позивача та третьої особи призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення торгів.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з цим, позивач просить врахувати правові висновки Касаційного господарського судом у складі Верховного Суду, які висвітлені у постанові від 01.11.2022 по справі № 910/737/21 стосовно визнання недійсним рішення № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19, яке є предметом спору у справі № 910/7419/21.

Узагальнений виклад позиції третьої особи по справі

Третя особа не скористалася правом подати письмові заперечення на апеляційну скаргу, що в свою чергу, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі № 910/7419/21 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/7419/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 у справі № 910/7419/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.12.2022.

21.12.2022 судове засідання не відбулося, у зв`язку із оголошеною у місті Києві повітряною тривогою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 розгляд справи № 910/7419/21 призначено на 08.02.2023.

В судове засідання, яке відбулося 08.02.2023 з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був сповіщений належним чином, про що свідчить долучений до матеріалів справи електронний лист про направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 на зазначену в матеріалах справи офіційну електронну адресу третьої особи по справі.

Також слід вказати, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому третя особа по справі не була позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Враховуючи, що явка представника третьої особи у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів визнала поважними причини пропуску позивачем строку на подачу до суду відзиву на апеляційну скаргу та поновила процесуальний строк на подачу вказаного вище відзиву.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.12.2020 Антимонопольним комітетом України (відповідачем) прийнято рішення № 835-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" (позивач) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" (третя особа) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Ремонт реставраційний частини будівлі літер "А" (праве крило у вісях "21- 33" та "А/2-С/2"), що розташована на проспекті Повітрофлотському, 28 у Солом`янському районі м. Києва" (оголошення № иЛ-2018-09-26-002098-с), проведених Верховним Судом.

За порушення, зазначене в п. 1 резолютивної частини цього рішення, накладено штраф на позивача у розмірі 1 361 259, 00 грн (п. 2 резолютивної частини рішення).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що спірне рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, яке прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки відповідачем неповно з`ясовано обставини.

Зокрема, позивач вказував на те, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено жодних доказів на підтвердження реального обміну інформацією, намірів позивача та третьої особи спотворити результати торгів, як і не наведено доказів спільного формування конкурсної пропозиції позивачем та третьою особою, спрямованого на усунення, недопущення чи обмеження конкуренції на торгах.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 позовну заяву задоволено, вирішено:

- визнати недійсним та скасувати п. 1 рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" таким, що вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Ремонт реставраційний частини будівлі літер "А" (праве крило у вісях "21- 33" та "А/2-С/2"), що розташована на проспекті Повітрофлотському, 28 у Солом`янському районі м. Києва" (оголошення № иЛ-2018-09-26-002098-с), проведених Верховним Судом;

- визнати недійсним та скасувати п. 2 рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19, яким накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" у розмірі 1 361 259, 00 грн;

- стягнути з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" 4540,00 грн - судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Причиною виникнення спору є наявність/відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19 в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус", як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій з третьою особою, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі з закупівлі.

Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, п. 1 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому ч. 2 ст. 52 Закону.

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання, як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

За приписами ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

У розгляді справ про оскарження рішень Антимонопольного комітету України щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Судова колегія зауважує на тому, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи ст.ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

У разі коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а тому усувається й конкуренція між ними.

Отже, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об`єктивно кращої пропозиції.

Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції.

Близька за змістом правова позиція є сталою та висловлена у низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 13.03.2018 у справі № 924/381/17, від 12.06.2018 у справі № 922/5616/15, від 18.10.2018 у справі № 916/3214/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 22.10.2019 у справі № 910/2988/18, від 05.08.2018 у справі № 922/2513/18, від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 02.07.2020 у справі № 927/741/19, від 13.04.2021 у справі № 921/120/20, від 21.09.2021 у справі № 904/5842/20.

Також, у розгляді даної справи колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17, згідно з якою: "Господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, але при цьому, зобов`язані перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм".

З огляду на завдання та основні засади господарського судочинства, закріплені у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, перевірка правильності кваліфікації дій позивача щодо порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо кожного інкримінованого порушення окремо), перебуває поза межами компетенції суду, визначеної ст. 59 названого Закону.

Аналіз норм ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", норм процесуального права, які закріплені в Господарському процесуального кодексу України щодо компетенції суду, дає підстави для висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

Згідно з п. 23 Правил розгляду справ службовцями Антимонопольного комітету України, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін.

Відповідно до п. 32 названих Правил у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Антимонопольного комітету України обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Антимонопольного комітету України керувався, приймаючи рішення.

При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України мають проводитись дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін шляхом збирання і аналізу документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації, що є доказом у справі, та в межах своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України приймають рішення у справі, в якому наводяться мотиви його прийняття, зазначаються встановлені органом Антимонопольного комітету України обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Така правова позиція викладена і у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 915/1889/19.

Колегія суддів наголошує на тому, що саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/17929/19, від 03.02.2022 у справі № 910/15183/20.

За приписами ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказує, що Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції".

Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів.

А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Близький за змістом правовий висновок є послідовним та викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 13.08.2019 у справі №916/2670/18, від 05.08.2019 у справі №922/2513/18, від 13.01.2022 у справі №914/2860/20.

Зі змісту рішення суду першої інстанцій вбачається, що встановлені Антимонопольного комітету України обставини щодо одного порушення визнаються за такі, що стосуються як позивача та третьої особи.

Місцевий господарський суд, дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, дослідивши доводи відповідача, які покладені в обґрунтування висновків щодо узгодження позивачем своєї конкурентної поведінки під час участі у торгах, правомірно встановив неповноту дослідження відповідачем всіх істотних обставин справи щодо поведінки позивача, як учасників процедури закупівель і дійшов правильного висновку про недоведеність відповідачем обставин, які б свідчили про наявність попередньої змови (антиконкурентної поведінки) та про спрямованість цих дій на усунення конкуренції під час проведення торгів та спотворення їх результатів.

З урахуванням приписів ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У розгляді даної справи колегія суддів зазначає про те, що будь-яке рішення державного органу, уповноваженого на здійснення певної діяльності, не може ґрунтуватися на припущеннях чи досліджених не у повній мірі фактах та обставин, що стали підставою для ухвалення певного рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі №9 10/23000/17 також наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що Антимонопольного комітету України має враховувати при ухваленні рішень.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що рішення Антимонопольного комітету України має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Підхід до визначення меж обґрунтованості рішення Антимонопольного комітету України має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень.

Вказана правова позиція також послідовно викладалася Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.09.2020 у справі № 910/23375/17, від 01.10.2020 у справі № 908/540/19.

Виходячи із того, що обов`язок доказування обставин, що мають значення для встановлення наявності чи відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції покладений саме на відповідача, колегія суддів з урахування обставин встановлених судом першої інстанції зазначає про обґрунтованість його висновків в частині недоведення фактів, які покладені в основу висновків про вчинення позивачем та третьою особою антиконкурентних узгоджених дій, у вигляді спотворення результатів торгів.

З огляду на викладене, доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог щодо узгодження антиконкурентних дій між позивачем та третьою особою у вигляді спотворення результатів торгів, свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи щодо відсутності узгоджених антиконкурентних дій між позивачем та третьою особою, які теж були встановлені у справі № 910/737/21 мають преюдиціальне значення (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України) для справи № 910/7419/21 судове рішення в якій переглядається в апеляційному порядку, є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Підсумовуючи наведене вище, суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 у справі № 910/7419/21 - без змін.

Матеріали справи № 910/7419/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.02.2023.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко