Ухвала від 27.02.2023 по справі 920/1033/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"27" лютого 2023 р. Справа№ 920/1033/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Ходаківської І.П.

при секретарі судового засідання Звершховській І.А.,

від позивача: Синюк І.А.;

від відповідача: Майборода А.Л.;

розглядаючи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут"

на рішення Господарського суду Сумської областівід 09.06.2022 (повний текст складено 14.06.2022)

у справі №920/1033/21 (суддя Яковенко В.В.)

за позовом: Керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі:

1) Північно-східного офісу Держаудитслужби,

2) Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації,

3) Комунального закладу Сумської обласної ради Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут"

про стягнення 260 220 грн 75 коп,

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" на користь Комунального закладу Сумської обласної ради Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою 260 220,75 грн. (двісті шістдесят тисяч двісті двадцять гривень 75 копійок) безпідставно отриманих коштів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 у справі №920/1033/21 та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" рішення Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 у справі №920/1033/21 передано на розгляд колегії у складі головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" на рішення Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 у справі №920/1033/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1033/21.

15.08.2022 матеріали справи № 920/1033/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" на рішення Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 у справі №920/1033/21 залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 5 858,97 грн у встановленому порядку. Попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут", що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 №09.1-07/427/22 відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/1033/21 на підставі рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2022 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" на рішення Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 у справі № 920/1033/21. Розгляд справи призначено на 14.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 повідомлено Північно-східний офіс Держаудитслужби, Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації та Комунальний заклад Сумської обласної ради Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою, що наступне судове засідання у справі відбудеться 11.01.2023 о 13 год 20 хв.

11.01.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з тим, що суддя Попікова О.В. 11.01.2023 обрана XIX-м позачерговим З`їздом суддів України членом ВРП (наказ №10-к від 17.01.2023).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 справа № 920/1033/21 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Ходаківська І.П., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" на рішення Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 у справі №920/1033/21 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.01.2023.

Судове засідання 30.01.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 призначено судове засідання на 27.02.2023.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду 27.02.2023 колегія суддів поставила на обговорення питання про зупинення провадження у справі №920/1033/21 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Прокурор не заперечувала проти зупинення провадження у справі. Представник відповідача вирішення даного питання залишив на розсуд суду.

Відповідач, серед іншого, обґрунтовує свою позицію судовою практикою, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №914/2656/21. Зокрема, скаржник вважає, що прокурор не має права звертатись до суду в інтересах комунального закладу.

Водночас апеляційний суду встановив, що приймаючи до розгляду справу №905/1907/21, Велика Палата Верховного Суду відзначила таке.

В ухвалі про передачу колегія сформулювала низку питань, які, на її думку, постануть перед Великою Палатою Верховного Суду у цій справі, а саме:

1) чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів;

2) чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним;

3) чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та/або територіальної громади у збереженні бюджетних коштів.

Також колегія суддів вважає, що для досягнення єдності практики необхідно уточнити наведений у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 висновок про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі України «Про прокуратуру» інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 цього Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

На переконання колегії суддів, таке уточнення має полягати в доповненні наведеної вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду висновками про те, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогами про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством, та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (у разі якщо це передбачено законом).

Мотивуючи необхідність розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи, колегія суддів вказує, що за усталеною практикою держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в тому числі з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів, та їх стягнення.

Разом з цим колегія суддів звернула увагу, що об`єднана палата КГС ВС у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21 відступила від висновків КГС ВС про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, на неврахування яких судами попередніх інстанцій посилався Скаржник. Здійснюючи цей відступ, об`єднана палата КГС ВС виходила з такого: (а) Комунальне некомерційне підприємство (театр), в особі якого (поряд з іншими особами) прокурор подав позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень; (б) Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; (в) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі театру.

На противагу цьому колегія суддів наводить висновки, викладені у постанові КГС ВС від 20.07.2022 у справі № 910/4210/20, про те, що органами держави можуть бути визнані не тільки ті організації, які мають відповідний статус у національному праві держави-боржника, а й за певних умов державні компанії.

Роблячи такий висновок у справі № 910/4210/20, КГС ВС посилався на висновки зі справи Maffezini v. Spain, у якій трибунал Центру з розв`язання інвестиційних спорів (ICSID) зазначив, що першим кроком при визначенні того, чи є організація державним органом, є встановлення того, чи вона є власністю держави і чи контролює її держава безпосередньо або опосередковано. Також беруться до уваги цілі та завдання, для яких організація утворена, - чи належать вони до функцій, які є за природою державними (притаманними державі і такими, що за загальним правилом не виконуються приватними бізнесами й особами). З огляду на різноманітні форми, які можуть мати державні підприємства, структурного тесту може не вистачати для встановлення, чи є організація органом держави і чи можуть її дії вважатись державними (тобто було запроваджено функціональний тест щодо визначення ролі, яку виконує організація, - пункти 77, 79 рішення).

Також у наведеній справі КГС ВС врахував висновки зі справи Ceskoslovenska Obchodni Banka, A. S. V. The Slovak Republic (ICSID Case no ARB/97/4, Decision on Objections to Jurisdictions, May 24, 1999), у якій трибунал встановив, що факту володіння державою акціями у корпорації (більше 65 % уряду Чехії і близько 24 % уряду Словаччини) було недостатньо для ухвалення рішення, чи мав позивач за Вашингтонською конвенцією статут юридичної особи держави-учасника, коли її діяльність за своєю природою була «не стільки державницькою, скільки комерційною». Приватна корпорація, діяльність якої спрямована на отримання прибутку при виконанні по суті державницьких функцій, делегованих їй державою, за функціональним тестом може вважатись органом держави.

Враховуючи викладене, у пункті 111 постанови від 20.07.2022 у справі №910/4210/20 КГС ВС дійшов висновку про те, що якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, тобто є alter ego («другим я») такої держави, на майно, формально належне такій юридичній особі, може бути звернене стягнення за боргами держави (суд нехтує формальною відокремленістю майна цієї юридичної особи від майна держави). Зокрема, врахуванню підлягають критерії: чи утворена компанія для виконання комерційних цілей; чи виконує компанія функції, притаманні державним органам (тобто здійснює публічну функцію, не характерну для приватних осіб); чи здійснює така компанія інші види діяльності та чи є вони основними / самостійними або носять допоміжний характер до виконання нею публічної функції; яким є ступінь контролю з боку держави; чи відокремлене майно компанії від майна держави.

Також колегія суддів зауважує, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 522/22473/15-ц, у якій має бути вирішено, зокрема, питання про те, чи має право учасник правочину, який фактично контролює товариство, звертатись до суду з позовом про визнання правочину, укладеного товариством, недійсним. На думку колегії суддів, від вирішення спору у справі № 522/22473/15-ц залежить і правова позиція, яка буде сформована у цій справі, оскільки єдиним засновником (учасником) Школи є Рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Черкаської області, а прокурор, захищаючи інтереси територіальної громади, звернувся з цим позовом в особі Ради.

Окрім цього, колегія суддів з посиланням на пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що суб`єкт владних повноважень - це уповноважений носій публічної влади, а перелік таких суб`єктів не є вичерпним (абсолютним), оскільки в адміністративно-правові відносини можуть вступати й інші суб`єкти владних повноважень, не зазначені у цій статті. При цьому поняття «суб`єкт владних повноважень» варто оцінювати не з інституційного, а з функціонального аспекту. Інакше кажучи, визначальним для віднесення того чи іншого органу (особи) до суб`єктів владних повноважень є не лише його місце у системі публічної влади, а й функції, які він виконує, і такі функції мають бути пов`язані зі здійсненням публічного адміністрування.

Беручи до уваги, що держава може делегувати свої публічні повноваження самоврядним (саморегулівним) структурам та уповноваженим суб`єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави, колегія суддів виснувала, що такими суб`єктами можуть бути, зокрема й комунальні підприємства та заклади.

Колегія суддів також звертає увагу на особливості формування та використання бюджету комунального закладу, які визначені БК України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та полягають у тому, що органи місцевого самоврядування, основною функцією яких є публічне управління, як правило, безпосередньо не вступають у господарські відносини з метою реалізації певних повноважень у відповідних сферах, а делегують владні повноваження з розпорядження / користування бюджетними коштами комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів. На думку колегії суддів, зазначені суб`єкти нарівні з органами місцевого самоврядування є учасниками бюджетного процесу, а саме розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, що свідчить про виконання комунальними підприємствами публічно-владних управлінських функцій, в тому числі на виконання делегованих повноважень як суб`єкта владних повноважень.

Здійснивши аналіз положень Закону № 922-VIII, статуту Школи та умов Договору, колегія суддів дійшла висновку про те, що, укладаючи та виконуючи Договір, Школа реалізувала делеговані їй владні повноваження з розпорядження коштами відповідного державного / комунального бюджету, а нераціональне використання нею таких коштів має наслідком порушення публічних інтересів (інтересів держави, територіальної громади), оскільки Школа є учасником бюджетного процесу та реалізує у ньому публічну функцію розпорядника коштів.

У зв`язку із цим колегія суддів вважає, що у випадку наявності порушень вимог Закону № 922-VIII прокурор може звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, який допустив таке порушення, в тому числі в особі некомерційного комунального підприємства, яке володіє майном на праві оперативного управління, створене не для отримання прибутку, а для виконання важливих соціальних або публічних функцій, безпосередньо здійснює розпорядження бюджетними коштами та є замовником закупівлі у розумінні Закону № 922-VIII.

При цьому колегія суддів вказує, що суд не повинен обмежуватись установленням лише організаційно-правової форми такого суб`єкта та відносин власності (структурний тест), а має також здійснити аналіз його діяльності, покладені на нього функції та встановити, чи є такий суб`єкт суб`єктом владних повноважень.

На переконання колегії суддів, у цій справі прокурор був позбавлений можливості звернутися до суду в інтересах держави з позовом про порушення вимог Закону № 922-VIII як в особі замовника закупівлі (комунального підприємства), так і в особі органу, якому цей замовник підпорядковується (обласна рада), що дозволило б захистити публічні інтереси щодо розпорядження бюджетними коштами у випадку їх нераціонального використання та запобігти відповідним зловживанням щодо змін ціни, які некомерційне комунальне підприємство могло допустити під час проведення публічної закупівлі.

Наведені у пунктах 12-23 цієї ухвали підстави є достатніми для прийняття та призначення цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про те, що їх явка не є обов`язковою.

Отже, у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду вирішить правову проблему у схожих правовідносинах, що має істотне значення для правильного вирішення спору у справі №920/1033/21.

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми).

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

З метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи підстави для передачі справи №905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі №905/1907/21 та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.

Керуючись ст. ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В :

Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" на рішення Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 у справі №920/1033/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

Зобов`язати сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про розгляд справи №905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду та усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №920/1033/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 28.02.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

І.П. Ходаківська